Ухвала суду № 125734732, 11.03.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1974/25

Провадження № 2/592/1192/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в особі судді Князєва В.Б., за участю секретаря судового засідання Кузьменко Н.К., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Суми матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу,

ВСТАНОВИВ:

07.02.2025 позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду і просила суд стягнути з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за придбану електричну енергію за «зеленим» тарифом у розмірі 94925,05 грн, судовий збір у розмірі 968,96 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2025 по справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.03.2025.

20.02.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому позов визнали частково щодо наявної заборгованості за договором за період з липня по грудень 2024 року за мінусом всіх проведених оплат вартості купованої електричної енергії станом на 07.02.2025 в розмірі 94923,10 грн. Просили відмовити у задоволенні вимог щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. Судові витрати розподілити між сторонами справи з врахуванням положень ч.3 ст.7 ЗУ «Про судовий збір».

10.03.2025 представником позивача подано заяву про прийняття відмови від позову у зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідачем у повному обсязі та виплаті ним заборгованості за придбану електричну енергію за «зеленим» тарифом у розмірі 94925,05 грн. Також просила стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати судовий збір у розмірі 968,96 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Оскільки позивач через свого представника подала заяву про прийняття відмови від позову у зв`язку з погашенням відповідачем заборгованості за договором після звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відмовою позивача від позову на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов наступного висновку.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 968,96 грн., який остання просила стягнути з відповідача на її користь.

Згідно частини 1 статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Враховуючи те, що відповідач після пред`явлення позову до суду, до початку розгляду справи по суті позов визнав та погасив перед позивачем заборгованість за договором, у зв`язку з чим остання не підтримує своїх вимог, на підставі частин 1 та 3 статті 142 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 484,48 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору, а також позивачці підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 484,48 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Відповідно до Акту про надання правничої допомоги від 06.02.2025 до Договору про надання правової допомоги № 12 від 03.02.2025; платіжної інструкції № 2.91324995.1 від 06.02.2025; рахунку-фактури № 01 від 06.02.2025 позивач понесла 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

У пункті 21 додаткової постанови від 29.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідачем на підставі частини 5 статті 137 ЦПК України у відзиві на позовну заяву викладено заперечення щодо стягнення заявлених витрат на правничу допомогу адвоката, у яких зазначає, що витрачений адвокатом та розмір витрат заявлених на виконання відповідних робіт по даній справі не є доведеним та обгрунтованим. Просили відмовити щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачці всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи, що позивач не підтримує своїх позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову на підставі частини 3 статті 142 ЦПК України, оцінюючи заявлений представником позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді, дотримуючись принципу диспозитивності, з урахуванням реального часу витраченого адвокатом Король М.І. на складання заяв по суті справи (позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про відмову від позову), проведення судового засідання без її участі, обсяг наданої правової допомоги, зміст заперечень представника позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також з урахуванням складності справи, співмірності, доцільності та необхідності понесених позивачкою витрат, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

Керуючись статтями 142, 206, пунктом 4 частини 1 статті 255 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти відмову від позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу.

Провадження у цивільній справі № 592/1974/25, провадження № 2/592/1192/25 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією № 0.0.4173086818.1 від 06.02.2025, що становить 484 грн 48 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРА СУМИ» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 484 грн 48 коп. та 1500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Сумського апеляційного суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.Б. Князєв