Ухвала суду № 125734430, 11.03.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/416/25

Номер провадження 1-кп/573/80/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2025 рокум. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 14 січня 2025 року в ЄРДР за №12025200570000020,по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, до Білопільського районного суду Сумської області надійшов 03 березня 2025 року.

Ухвалою судді від 05 березня 2025 року призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_4 .

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Інші учасники процесу проти призначення судового розгляду не заперечували.

Кримінальне провадження підсудне Білопільському районному суду Сумської області згідно з правилами підсудності, передбаченими ст. 32 та ст. 33 КПК України.

Під час досудового розслідування угоди у кримінальному провадженні не укладались, тому підстави для повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. ст. 468-475 КПК України, відсутні.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, немає.

Обвинувальний акт затверджений прокурором і відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Підстави для його повернення відсутні.

Отже, кримінальне провадження може бути призначено до судового розгляду.

Судовий розгляд необхідно проводити у відкритому судовому засіданні, так як підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає, слідчим суддею під час досудового розслідування не приймались такі рішення.

Прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти застосування останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважають, що домашнього арешту для ОСОБА_4 достатньо.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини ніхто не може бути позбавлений свободи інакше як за вмотивованим рішенням суду і на підставах та в порядку, встановлених законом.

Як вбачається зі статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Щодо поняття «обґрунтована підозра» суд, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, враховує позицію ЄСПЛ, відображену в п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року в справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та в п. 32 рішення в справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, згідно з якою вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Як вбачається з матеріалів провадження, пред`явлена ОСОБА_4 підозра за ч. 2 ст. 259 КК України має місце та підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме: питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів дійшов висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Також, суд враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років. Віднесення вказаного злочину до категорії тяжких, свідчить про ступінь можливої суспільної небезпечності особи обвинуваченого та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинений злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.

До того ж, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, існують обґрунтовані ризики щодо його переховування від суду з метою уникнути покарання та продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, що може вплинути на повноту та об`єктивність судового розгляду.

Отже, суд дійшов висновку, що вказані вище обставини свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, щодо переховування обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для запобігання заявленим ризикам, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Також під час підготовчого провадження вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Прокурор вважає, що на цей час в судове засідання необхідно викликати обвинуваченого, захисника.

Інші учасники процесу з пропозицією прокурора погодилися.

Всі питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.

Керуючись статтями 314 - 316 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовийрозгляд кримінальногопровадження напідставі обвинувальногоакту щодо ОСОБА_4 по обвинуваченнюу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.259КК України, у відкритому судовому засіданні в залі Білопільського районного суду Сумської області на 13:00 годину 17 березня 2025 року.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Викликати в судове засідання прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 .

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09 травня 2025 року включно.

Визначити суму застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181680 (сто вісімдесят одну тисячу шістсот вісімдесят) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок UA558201720355249001000008869, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26270240, призначення платежу: застава за ПІБ особи, номер ухвали суду, ПІБ платника застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити та покласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до суду за першим викликом;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він буде перебувати, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя