Ухвала суду № 125733968, 11.03.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/2167/25

Провадження № 1-кс/947/3671/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2025 рокуслідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,., захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12024160000001448 від 03.12.2024 року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вівся, Чемеровецького район, Хмельницької області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби за контрактом, який обіймає посаду заступника начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, у військовому званні «майор», раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024160000001448 від 03.12.2024, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від № 552-ОС від 07.12.2022, майора ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» основними функціями Державної прикордонної служби України є охорона державного кордону України з метою забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму, протидія незаконній міграції на державному кордоні України та в межах контрольованих прикордонних районів.

Статтею 2 Закону України «Про військову службу та військовий обов`язок» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно примітки до ст. 364 КК України, службовими особами є особи, які постійно, обіймають постійно чи тимчасово в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», до правоохоронних органів належать органи охорони державного кордону.

Відповідно до п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 «Закону України про запобігання корупції» ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді заступника начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України є суб`єктом відповідальності за злочини вчинені у сфері службової діяльності та правопорушення пов`язані з корупцією.

Відтак, ОСОБА_4 , при виконанні службових завдань за своєю посадою відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою яка за спеціальним повноваженням здійснює функції представника влади.

Будучи військовою службовою особою, наділеним організаційно-розпорядчими обов`язками та адміністративно-господарськими функціями, перебуваючи на посаді заступника начальника ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України зобов`язаний був додержуватись вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України згідно яких визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Статті 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначають, що військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення Збройних Сил України військовослужбовцями.

У порушення указаних вище нормативно-правових актів та своїх обов`язків, ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою протиправного збагачення, шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе, став на шлях злочинної діяльності при наступних обставинах.

Так, у кінці листопада 2024 року ОСОБА_4 , як військовослужбовець органу охорони державного кордону, на якого власне і покладено обов`язки із протидії порушенням правил перетину державного кордону, перебуваючи біля магазину «ТОЧКА», що розташований за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Троїцьке, вул. Івана Ротти, буд. 86б, у невстановлений час, зустрівся із громадянином України ОСОБА_8 , який здійснює перевезення працівників в межах прикордонної контрольованої смуги по маршруту з м. Одеса до сіл Троїцьке, Градениці та Яски, Одеського району, Одеської області, всупереч інтересам служби, почав вимагати грошові кошти по 100 доларів США за кожного працівника в місяць за не створення штучних перешкод під час перевезення працівників до місця виконання робіт в зоні діяльності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та у зворотному напрямку, у тому числі під час перевірки документів на мобільних та стаціонарних блок-постах ДПСУ.

На вказану вимогу ОСОБА_8 , реально сприймаючи висловлене

ОСОБА_4 про надання неправомірної вигоди, погодився, при цьому розуміючи протиправність дій останнього звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинюваний злочин та у подальшому діяв під контролем на викриття злочинної діяльності ОСОБА_4 .

В подальшому, 24.12.2024 близько 15 год. 45 хв. ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_8 та сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля марки «HYUNDAI» моделі «VERACRUZ», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився в користуванні ОСОБА_8 , який останній зупинив навпроти церкви, що розташована по вул. Центральна, с. Градениці, Одеського району, Одеської області та одержав від ОСОБА_8 неправомірну винагороду в розмірі 1200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становило 50 389 (п`ятдесят тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 20 копійок, за не створення штучних перешкод під час перевезення працівників до місця виконання робіт в зоні діяльності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та у зворотному напрямку, у тому числі під час перевірки документів на мобільних та стаціонарних блок-постах ДПСУ.

Надалі, 12.01.2025 близько 18 год. 45 хв., ОСОБА_4 перебуваючи у автомобілі марки «Toyota» моделі «Highlander», державний номерний знак НОМЕР_3 , який знаходився на автомобільний заправці «БРСМ нафта», що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3а, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, на виконання раніше висунутої вимоги, одержав від ОСОБА_8 неправомірну винагороду в розмірі 1200 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ становило 50 739 (п`ятдесят тисяч сімсот тридцять дев`ять) гривень, за не створення штучних перешкод під час перевезення працівників до місця виконання робіт в зоні діяльності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України та у зворотному напрямку, у тому числі під час перевірки документів на мобільних та стаціонарних блок-постах ДПСУ.

Після цього, ОСОБА_4 викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано в порядку ст. 208 КПК України.

За викладених обставин, 13 січня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.

14.01.2025слідчим суддеюКиївського районногосуду містаОдеси відноснопідозрюваного ОСОБА_4 обраний запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком до12.03.2025, в межахстроку досудовогорозслідування ізможливістю внесеннязастави урозмірі 331(тристатридцять одного)розміру прожитковихмінімумів дляпрацездатних осіб,що становить1002268(одинмільйон двітисячі двістішістдесят вісім)гривень.

05.03.2025 керівником Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 , за клопотанням т.в.о. слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000001448, до трьох місяців, тобто до 13.04.2025.

Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного

Позиції учасників судового засідання.

Прокурору судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, зазначивши, що викладені у клопотанні сторони обвинувачення ризики на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

Захисник підозрюваногопросив долучити до матеріалів клопотання документи, які характеризують особу підзахисного. Звернув увагу, що підозрюваний має на утриманні малолітню доньку, позитивно характеризується , як за місцем мешкання так і за місцем несення служби. Зазначив, що ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими та не доведеними. Стверджував, що розмір застави, про який зазначає сторона обвинувачення є непомірним тому просив визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Просив відмовити та обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або зменшити розмір застави.

Підозрюванийпідтримав думку свого захисника, повідомив, що з підозрою погодився.

Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні вказаного клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Висновки слідчого судді.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

13 січня 2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками:одержання службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди..

Так, слідчим суддею встановлено, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК Українипідтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, зокрема:

-рапортом про виявлення ознак кримінального правопорушення Управління СБ України в Одеській області;

-проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями, а саме: аудіо-, відеоконтроль особи, а також контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 05.12.2024, який повідомив, що фактично надає послуги по перевезенню осіб на території Біляївського району Одеської області; під час фактичного надання відповідних послуг, останньому стало відомо про те, що службовими ДПСУ на стаціонарних та мобільних блокпостах здійснюється одержання неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за кожну особу за усунення штучних перешкод з перетину відповідних постів, про що було особисто повідомлено заявнику ОСОБА_4 ;

-протоколом ідентифікації (помітки) грошових коштів та протоколом огляду та вручення грошових коштів;

-протокол огляду місця події від 12.01.2025, проведеного за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 3а, на території АЗС «БРСМ НАФТА», а саме автомобіля «TOYOTA HIGНLANDER», д.н.з.: НОМЕР_3 , в ході якого вилучено, речові докази (мобільний телефон «iPhone 11», грошові кошти банкноти номіналом 100 доларів США);

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в пор. ст. 208 КПК України від 12.01.2025;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 13.01.2025, який надав свідчення за фактом одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у загальному розмірі 1200 доларів США за усунення ОСОБА_4 , як службовою особою в інтересах ОСОБА_8 штучних перешкод з перетину підконтрольних останньому умовних пунктів пропуску на території Біляївського району Одеської області, з використанням наданого йому службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди;

-протоколами допитів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 13.01.2025, які надали свідчення щодо відомих їм обставин вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 ;

-наказом про призначення ОСОБА_4 на посаду першого заступника начальника відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 07.12.2022 №552-ос, а також посадовою інструкцією останнього;

іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності;

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри, слідчий суддя враховує те, що діючий Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» («Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, §219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).

Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 , при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення такого кримінального правопорушення.

Крім того, питання обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри перевірялося слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси при обранні міри запобіжного заходу відносно підозрюваного.

Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким корупційним та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).

Слідчим судде встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 під час проходження військової служби здійснював охорону державного кордону України, а тому останній обізнаний щодо локацій місць де є можливість здійснити виїзд за межі України, а отже є обґрунтовані підстави вважати, що він може здійснити виїзд за межі країни з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

З огляду на тяжкість покарання, яке передбачено зокрема за вчинення такого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, що свідчить продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, на теперішній час підозра, пред`явлена ОСОБА_4 , в тому числі, ґрунтується на показаннях свідків. При цьому, у випадку подальшого направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 до суду, з великою вірогідністю можливо припускати допит таких осіб безпосередньо в судовому засіданні судом, позаяк суд не може обґрунтовувати свої судові рішення показаннями, отриманими на стадії досудового розслідування стороною обвинувачення (за винятком випадків, передбачених ст. ст. 225, 615 КПК України).

Слід зауважити, що з огляду на специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на теперішній час обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , процесуальні джерела доказів у вигляді показань відіграють надзвичайно важливу роль, що на переконання слідчого судді додатково підтверджує вірність доводів сторони обвинувачення відносно продовження існування в рамках такого кримінального провадження наведеного ризику, а саме у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках кримінального провадження.

Слідчий суддя погоджується з доведенням наявності ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб. Тому на цьому етапі слідства ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином є вкрай обґрунтованим.

Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, та наявність правових підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання у межах кримінального провадження проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів, водночас закінчити досудове розслідування, не видається можливим, у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій.

05.03.2025 керівником Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_9 , за клопотанням т.в.о. слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області, продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024160000001448, до трьох місяців, тобто до 13.04.2025.

Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов`язання є недоцільним, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Таким чином, твердження захисника щодо можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо лише шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

Вирішення питання щодо розміру застави.

В частині визначеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.01.2025 року розміру застави, слідчий суддя зазначає, що вказаний розмір застави під час обрання запобіжного заходу визначався з урахуванням майнового стану підозрюваного, сімейного та особистої характеристики підозрюваного, розміру ймовірно завданої неправомірної вигоди, та обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя приходить до переконання, що обраний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного, під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, у випадку її внесення, а тому такий розмір застави зміні не підлягає.

У зв`язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196-197, 199, 201, 202, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання т.в.о. слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджене заступником керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у виглядітримання підвартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 квітня 2025 року, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор", та правом внесення застави в розмірі 331 (триста тридцять одного) розміру прожиткових мінімумів для працездатних осіб,що становить 1002268 (один мільйон дві тисячі двісті шістдесят вісім) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № UA308201720355299001001086720, код отримувача (ЄДРПОУ) - 42268321, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО): 820172.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком до 12 квітня 2025 року,в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1