Рішення № 125733594, 03.03.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1170/24

03 березня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі : головуючого-судді Шишка О.А.,

з участю : секретаря Сіщук Г.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Брайт інвестмент» звернулось в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 62740,92 грн за кредитним договором №2027561951, укладеним між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 28.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28 листопада 2019 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено договір про надання споживчого кредиту №2027561951, який є змішаним, і в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг -кредитування та видача і обслуговування картки.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредитні кошти та активував кредитну картку 28.11.2019 року. Відповідачем кредитні кошти отримувались та деякий час здійснювалось погашення кредитної заборгованості, останній платіж відповідачем було здійснено 25.08.2021 року.

На порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання за ним не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем ТОВ «Брайт інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2027561951.

Оскільки відповідач у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором не погасив, то просив позов задовольнити, стягнути з відповідача 62740,92грн заборгованості та понесені судові витрати.

Представник позивача на розгляд справи не з`явилася, у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлений у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав. У зв`язку з цим судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено,що 28.11.2019 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту №2027561951 який є змішаним, в якому містяться елементи різних договорів і позичальнику надано декілька різних послуг -кредитування та видача і обслуговування картки.

У заяві-анкеті (п.2 договору), визначено умови обслуговування кредитної лінії. Зокрема, за користування кредитом банк нараховує проценти, які розраховуються банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається заявою анкетою, тарифами банку та договором. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки становить 5% в місяць. На дату укладення заяви-анкети розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01% річних.

Тобто 28.11.2019 року відповідач звернувся до банку із вимогою відкриття рахунку із кредитною лінією, підписавши заяву-анкету про надання банківських послуг він безумовно прийняв пропозицію банку та погодився із тим, що договір разом із правилами, тарифами, які є невід`ємною його частиною є публічним договором, що він погоджується з ними та зобов`язується належно та неухильно виконувати їх (а.с.12).

Розпискою відповідач підтвердив отримання картки на своє ім`я, що з правилами та тарифами ознайомився та підтвердив ідентичність підпису на картці (а.с.14).

Товариство свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі та надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами договору. Відповідач кредитними кошти користувався, періодично здійснював погашення заборгованості (останній платіж було внесено 25.08.2021 року), однак належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за договором в розмірі 62740,92 грн (а.с.15-47).

24 березня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до якого позивач набув право вимоги заборгованості за кредитним договором №2027561951. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором в сумі 62740,92 грн, з яких: 37791 грн. -заборгованість за тілом кредиту; 24949,92 грн -заборгованість за відсотками (а.с. 5-10).

Відповідно до ч. 2 ст.11ЦКУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст.610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст.612ЦКУкраїни боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047ЦКУкраїни за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049ЦКУкраїни позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 527 ЦК України передбачено зобов`язання боржника виконати свій обов`язок, а кредитора - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту, а також право кожної із сторін у зобов`язанні вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Як слідує зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору та договору факторингу, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

За таких обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №2027561951 від 28.11.2019 року в розмірі 62740,92 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 137791 грн, заборгованості за відсотками 24949,92 грн.

Судові витрати відповідно до вимог ст.141 ЦПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, ст.11, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 100, 141, 280-285 ЦПК України,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» 62740,92 грн заборгованості за кредитним договором № 2027561951 від 28.11.2019 року, а також 3028 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 10.03.2025 року.

Головуючий О. А. Шишко