Рішення № 125732454, 04.03.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року Черкаси справа №925/1237/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул.Симона Петлюри, 25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227)

до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вул. Гоголя, 285 м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 22800735)

про стягнення 39 431 850,88 грн,

від позивача Буркова О.М., адвокат, (приймає участь в режимі відеоконференції),

від відповідача Головчак О.В., адвокат,

04.10.2024 Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 29.05.2019 у розмірі 33 647 088,24 грн, з яких: 8068,93 грн основана заборгованість; 11 842 296,43 грн 3% річних; 21 796 722,88 грн інфляційних втрат. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 403 765,06 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями суду у справах №17-14-01/1494 (№925/737/23), №925/308/24, №925/1518/23 з відповідача було стягнуто заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 29.05.2019. Від часу ухвалення цих рішень відповідач заборгованість за цими рішеннями сплачує тривалий час. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, не звільняє від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та надає позивачу право на отримання сум, які передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України. На підставі наведених положень законодавства за весь час прострочення грошових зобов`язань позивач має право на стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, за період з 01.08.2023 до 25.09.2024. Крім того, згідно з актами коригування від 13.03.2024 та від 05.06.2024, у відповідача наявна основна заборгованість перед позивачем за жовтень 2023 року у сумі 8068,93 грн (3519,80 грн + 4549,13 грн), яка не була предметом спору у наведених справах, тому також підлягає до стягнення з відповідача.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що не підлягає застосуванню до спірних взаємовідносин пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, оскільки однією із умов застосування положень цього пункту Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України є надання кредиту банком або іншим кредитодавцем. Позивач не надає фінансових послуг, тому не є фінансовою установою чи банком. У відповіді на відзив, позивач також навів обґрунтування розрахунку 3% річних та інфляційних витрат за спірний період.

24.10.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Відповідач, посилаючись на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає, що позивач неправомірно та необґрунтовано нарахував 3% річних та інфляційні втрати. Відповідач також звертає увагу суду, що рішення у справі №925/1518/23 від 09.09.2024 не набрало законної сили, оскільки на час підготовки відзиву на позовну заяву перебуває на розгляді в суді апеляційної інстанції. За доводами відповідача, позивач неправильно здійснює нарахування 3% річних, без врахування часткового погашення заборгованості відповідачем, тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 09.10.2024 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження, сторонам встановлені строки для подачі заяв по суті спору. Підготовче засідання у справі призначено о 12 год 00 хв 13.11.2024.

11.11.2024 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивав здійснив донарахування 3% річних та інфляційних витрат до 31.10.2024 та просить суд стягнути з відповідача 8068,93 грн основної заборгованості, 12 624 532,25 грн 3% річних та 26 799 249,70 грн інфляційних витрат.

Протокольною ухвалою від 13.11.2024 суд прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 08.11.2024 та відклав підготовче засідання у справі до 11 год 00 хв 04.12.2024.

Судове засідання призначене об 11 год 00 хв 04.12.2024 не відбулося, у зв`язку із відсутністю електроенергії у приміщенні Господарського суду Черкаської області, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.12.2024 підготовче засідання у справі призначено о 10 год 15 хв 22.01.2025.

Протокольною ухвалою від 22.01.2025 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 14 год 30 хв 29.01.2025.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.01.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 10 год 00 хв 04.03.2025.

До початку розгляду справи по суті 04.03.2025 від відповідача до суду надійшла заява про визнання позову, у якій відповідач визнає позовні вимоги позивача у повному обсязі, зокрема, 8068,93 грн основної заборгованості, 12624532,25 грн 3% річних та 26 799 249,70 грн інфляційних витрат та не заперечує проти ухвалення судом рішення про їх задоволення у повному обсязі. У цій заяві відповідач також просить суд вирішити питання щодо застосування при розподіл судових витрат на підставі статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частини 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Права та обов`язки учасників справи передбачені у статті 42 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, пунктом 3 частини 1 цієї статті передбачене право учасників справи подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

З огляду на наведені положення законодавства заява відповідача про визнання позову відповідає його праву, тому суд приймає її до розгляду.

04.03.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 у справі №17-14-01/1494 (№925/737/23), яке набрало законної сили 30.10.2023, частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 27.05.2019 у сумі 217 144 283,92 грн основного боргу, 13 772 897,80 грн інфляційних втрат, 4 839 609,43 грн 3% проценти річних, 935 266,64 грн судового збору. У решті позову відмовлено. Періоди стягнення основного боргу у цій справі травень 2022 року грудень 2022 року, січень 2023 року червень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 у справі №925/308/24, яке набрало законної сили 30.08.2024, частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 27.05.2019 у сумі 77 022 923,71 грн основного боргу, 582 534,25 грн 3% річних, 351 050,47 грн інфляційних втрат та 847840,00 грн судового збору. Закрито провадження в частині вимог про стягнення 41271,32 грн. Період стягнення основного боргу у цій справі травень 2023 року грудень 2023 року.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 09.08.2024 у справі №925/1518/23, частково задоволено позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 27.05.2019. Період стягнення основного боргу липень 2023 року жовтень 2023 року.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі №925/1518/23 частково скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 09.09.2024 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково та стягнуто Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» 109 840 219,83 грн основного боргу, 1 070 427,03 грн 3% річних, 977 966,69 грн інфляційних втрат та 474 866,70 грн судового збору. Позов Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» у частині вимог про стягнення 114 954 231,66 грн пені залишено без розгляду. В решті вимог в позові відмовлено.

Під час розгляду вищевказаних справ Господарським судом Черкаської області та Північним апеляційним господарським судом були встановлені наступні факти.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» є юридичною особою, яка утворена як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються у державній власності, унаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство» (пункт 1.1 Статуту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»).

Товариство є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (пункт 3.2 Статуту Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»).

Отже, позивач є правонаступником прав і обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», у тому числі, і за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0530-03041 від 29.05.2019.

29.05.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (оператор системи передачі, ОСП) та Публічним акціонерними товариством «Черкасиобленерго» (користувач системи передачі, користувач) було укладено договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 (далі договір). За умовами цього договору виконавець зобов`язався надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи України (ОЕС України), а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (далі - послуга), а користувач зобов`язався здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору.

Умови договору неодноразово змінювались, шляхом укладення між сторонами договору відповідних додаткових угод: від 29.05.2019, від 06.09.2019, від 11.08.2020, від 30.03.2021, від 31.01.2022, від 15.03.2023.

Згідно з пунктами 2.2-2.5 договору (тут і далі у редакції додаткової угоди від 15.03.2023) оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/.

Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком» (далі - сервіс), що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги у відповідному розрахунковому періоді виконавець направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (пункт 2.7 договору).

Відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання з оплати вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041.

За період травень 2022 року червень 2023 року (справа №17-14-01/1494 (№925/737/23) позивач надав відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з актами надання послуги та актами коригування до них на загальну суму 217 144 283,92 грн, які у визначений договором строк оплачені відповідачем не були, у зв`язку з чим позивачем було нараховано відповідачу 14 807 068,42 грн інфляційних втрат та 4 846 731,59 грн 3% річних.

За результатами здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат та 3% річних їх правильно нараховані суми за вказані у розрахунках позивача періоди прострочення становлять відповідно 13 772 897,80 грн інфляційних втрат і 4839609,43 грн 3% річних, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Черкаської області від 29.03.2023 було стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні витрат та 3% річних саме у такому розмірі.

За період жовтень-грудень 2023 року (справа №925/308/24) позивач надав відповідачу послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління згідно з актами надання послуги та актами коригування до них на загальну суму 98854699,49 грн.

У межах справи №925/1518/23 розглядалися вимоги позивача до відповідача за спірним договором у тому числі за надані послуги у жовтні 2023 року (двох перших планових платежів, що становить 21 869 106,00 грн), тому у межах справи №925/308/24 заборгованість відповідача за період жовтня-грудня 2023 року, з урахуванням актів коригувань розміру послуг попередніх періодів, які підлягають оплаті з вересня 2023 року, без урахування двох перших планових платежів жовтня 2023 року, становила 77 022 923,71 грн, яка у визначений договором строк оплачена відповідачем не була, у зв`язку з чим рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.08.2024 у справі №925/308/24 було стягнуто з відповідача на користь позивача 582 534,35 грн 3% річних та 351 050,47 грн інфляційних втрат з 16.09.2023 по 05.03.2024.

Заборгованість відповідача за період липень-жовтень 2023 року становила 109840219,83 грн (справа №925/1518/23), тому постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 було стягнуто з відповідача на користь позивача 1 070 427,03 грн 3% річних та 977 966,69 грн інфляційних витрат за період прострочення з 21.08.2023 до 30.11.2023.

Судом також у цій справі встановлено, що у жовтні 2023 року, вартість наданої відповідачу послуги становила 29 744 202,83 грн.

Відповідно до акту коригування №ДУА_К-0000958 від 13.03.2024 до акту надання послуги від 31.10.2023 (Т.1, а.с.113) у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги, сторонами за договором скориговано фактичний обсяг послуги, а також її загальну вартість до збільшення вартості 29 747 722,63 грн (+ 3519,80 грн).

Відповідно до акту коригування №ДУА_К-0001850 від 05.06.2024 до акту надання послуги від 31.10.2023 (Т.1, а.с.114 на звороті 115) у зв`язку зі зміною фактичних обсягів послуги, сторонами за договором скориговано фактичний обсяг послуги, а також її загальну вартість до збільшення вартості 29 752 271,76 грн (+ 4549,13 грн).

Акти коригування №ДУА_К-0000958 від 13.03.2024 та №ДУА_К-0001850 від 05.06.2024 підписані позивачем та відповідачем шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, що підтверджено протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (Т.1, а.с.113-114, 115-116).

Отже, основна заборгованість за актами коригування №ДУА_К-0000958 від 13.03.2024 та №ДУА_К-0001850 від 05.06.2024 до акту за жовтень 2023 року збільшена на 8068,93 грн (3519,80 грн + 4549,13 грн).

Строк оплати за актом коригування від 13.03.2024 настав 15.04.2024, за актом коригування від 05.06.2024 - 15.07.2024. Відповідач суму основної заборгованості за жовтень 2023 року у розмірі 8068,93 грн не сплатив, що не заперечується відповідачем під час розгляду справи.

Судом також встановлено, що 01.01.2024 з метою приведення договірних відносин у відповідність до Кодексу системи передачі, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) №309 від 14.03.2018, сторони домовились укласти договір шляхом приєднання користувача до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління (далі Договір приєднання), який розміщений на сайті Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku/dogovory/.

Повідомленням №01/60961 від 13.11.2023 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління позивач проінформував відповідача про те, що його приєднано до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління (договір приєднання). Ідентифікатор договору №0530-03041-ПД. Дата акцептування 01.01.2024. При цьому повідомлено, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 29.05.2019 №0530-03041 припиняє свою дію днем, що передує даті акцепту зазначеній у повідомленні про приєднання до договору від 01.01.2024 № 0530-03041-ПД, а саме 31.12.2023 та продовжує діяти в частині регулювання відносин щодо коригування обсягів та вартості наданих послуг, що виникли в період дії цього договору, заборгованості/переплати за цим договором з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, щодо нарахування штрафів, пені, неустойки (Т.1, а.с.62-63).

Отже, обставини щодо розміру та підстав заборгованості відповідача перед позивачем за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за період травень 2022 року грудень 2023 року встановлені судом під час розгляду справ №17-14-01/1494 (№925/737/23), №925/308/24, №925/1518/23.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Разом з тим, суд зазначає, що наявність судових рішень про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, не припиняють зобов`язання відповідача щодо оплати цих послуг і в разі прострочення цієї оплати є підставою для нарахування інфляційних витрат та 3% річних за час з моменту ухвалення рішень у справах №17-14-01/1494 (№925/737/23), №925/308/24, №925/1518/23.

На підтвердження оплати боргу, який встановлений рішеннями суду у матеріалах справи містяться платіжні інструкції про оплату відповідачем цих послуг:

платіжна інструкція №1803 від 28.02.2024 на суму 16 440 244,55 грн (призначення платежу: «оплата за посл.з диспетч. (оп.-техн.) управ. за 05.2022р. зг-но з ак.кориг. від 31.05.2022, дог. від 29.05.19 №0530/03041, в т.ч. ПДВ 20% - 2740040,76 грн»);

платіжна інструкція №1864 від 29.02.2024 на суму 16 364 143,08 грн (призначення платежу: «оплата за посл.з диспетч. (оп.-техн.) управ. за 06.2022р. зг-но з ак.кориг. від 18.11.2022, дог. від 29.05.19 №0530/03041, в т.ч. ПДВ 20% - 2727357,18 грн»);

платіжна інструкція №1865 від 29.02.2024 на суму 17 354 339,14 грн (призначення платежу: «оплата за посл.з диспетч. (оп.-техн.) управ. за 07.2022р. зг-но з ак.кориг. від 29.11.2022, дог. від 29.05.19 №0530/03041, в т.ч. ПДВ 20% - 2892389,86 грн»);

платіжна інструкція №3038 від 29.03.2024 на суму 12 082 853,71 грн (призначення платежу: «оплата за посл.з диспетч. (оп.-техн.) управ. за 10.2022р. зг-но з ак.кориг. від 21.02.2023, дог. від 29.05.19 №0530/03041, в т.ч. ПДВ 20% - 2013808,95 грн»);

платіжна інструкція №3022 від 29.03.2024 на суму 17 969 831,27 грн (призначення платежу: «оплата за посл.з диспетч. (оп.-техн.) управ. за 09.2022р. зг-но з ак.кориг. від 30.12.2022, дог. від 29.05.19 №0530/03041, в т.ч. ПДВ 20% - 2994971,88 грн»);

платіжна інструкція №3021 від 29.02.2024 на суму 18 025 520,95 грн (призначення платежу: «оплата за посл.з диспетч. (оп.-техн.) управ. за 08.2022р. зг-но з ак.кориг. від 21.12.2022, дог. від 29.05.19 №0530/03041, в т.ч. ПДВ 20% - 3004253,49 грн») (Т.1, а.с.133-135).

За розрахунком позивача (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) за період прострочення з 01.08.2023 до 31.10.2024 розмір 3% річних становить 12 624 532,25 грн, розмір інфляційних витрат за аналогічний період 26 799 249,70 грн.

Як зазначено вище, відповідач визнав позовні вимоги у цьому розмірі у повному обсязі у своїй заяві про визнання позову від 04.03.2025.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача розміру основної заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 29.05.2019 за надані послуги у жовтні 2023 року (з урахуванням актів коригування), 3% річних та інфляційних витрат у зв`язку із простроченням оплати отриманих послуг.

Відносини, які пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище урегульовані Законом України «Про ринок електричної енергії».

Пунктом 40 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що користувачі системи це фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці, або юридичні особи, які відпускають або приймають електричну енергію до/з системи передачі/розподілу або використовують системи передачі/розподілу для передачі/розподілу електричної енергії.

Оператор системи передачі (ОСП) - це юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (пункт 55 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Користувач системи та ОСП є учасниками ринку електричної енергії відповідно до пункту 96 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

ОСП надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором (частина 4 статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки (пункт 18 частини 1 статті 1 Закону України Про ринок електричної енергії).

На реалізацію наданих законодавством повноважень постановою НКРЕКП №309 від 14.03.2018 затверджено Кодекс системи передачі.

Згідно із приписами пункту 6.1 розділу ХІ Кодексу системи передачі, договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські правовідносини щодо надання послуг диспетчерського (оперативно-технічного) управління на підставі укладеного між ними договору №0530-03041 від 29.05.2019.

Судом встановлено, що рішеннями Господарського суду Черкаської області у справах №17-14-01/1494 (№925/737/23), №925/308/24, №925/1518/23 встановлено порушення відповідачем строку оплати вартості послуг за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління №0530-03041 від 27.05.2019 та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» заборгованість у сумі 217 144 283,92 грн основного боргу, 13 772 897,80 грн інфляційних втрат, 4 839 609,43 грн 3% проценти річних, у сумі 77 022 923,71 грн основного боргу, 582 534,25 грн 3% річних, 351 050,47 грн інфляційних втрат, у сумі 109 840 219,83 грн основного боргу, 727 711,14 грн інфляційних втрат, 581 395,67 грн 3% річних Періоди стягнення основного боргу травень 2022 року грудень 2023 року.

Відповідно до акту коригування №ДУА_К-0000958 від 13.03.2024 до акту надання послуги від 31.10.2023 (Т.1, а.с.113) скориговано фактичний обсяг послуги, а також її загальну вартість до збільшення вартості 29 747 722,63 грн (+ 3519,80 грн). Відповідно до акту коригування №ДУА_К-0001850 від 05.06.2024 до акту надання послуги від 31.10.2023 (Т.1, а.с.114 на звороті 115) скориговано фактичний обсяг послуги, а також її загальну вартість до збільшення вартості 29 752 271,76 грн (+ 4549,13 грн).

Згідно з цими актами розмір заборгованість за жовтень 2023 року збільшена на 8068,93 грн (3519,80 грн + 4549,13 грн), крім тої, яка стягнута за рішеннями суду.

Умовами договору визначено, що користувач (відповідач) здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів у електронному вигляді.

Отже, строк оплати по акту коригування від 13.03.2024 настав 15.04.2024, по акту коригування від 05.06.2024 строк оплати настав 15.07.2024.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 8068,93 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат у зв`язку із простроченням оплати отриманих послуг за період, який не охоплений рішеннями судів у справах №17-14-01/1494 (№925/737/23), №925/308/24, №925/1518/23.

У силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону виникає обов`язок сплатити кредитору поряд із сумою основного боргу суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас, якщо боржник після нарахування останньому інфляційних втрат допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.

Суд наголошує, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у формі інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, наявність рішення суду про стягнення заборгованості не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки чинне законодавство не пов`язує припинення обов`язку відповідача з ухваленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє його обов`язків та не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання коштів, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 Цивільного кодексу України.

На підставі вищенаведених норм позивач нарахував відповідачеві (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) 3% річних у сумі 12 624 532,25 грн інфляційні витрати у сумі 26 799 249,70 грн за період прострочення з 01.08.2023 до 31.10.2024.

Суд перевірив розрахунок позивача і встановив, що розрахунок річних та інфляційних витрат зроблений арифметично правильно, з урахуванням часткових оплати заборгованості відповідачем, відповідач погодився з цим розрахунком, тому суд вважає, що позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, за приписами статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті за відповідною ухвалою чи рішенням суду містяться у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до частини 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це у заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому суд приймає визнання позову та ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги позивача у відзиві на позовну заяву.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовну заяву Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» сформовано та подано до суду через систему «Електронний суд», тобто в електронній формі.

При зверненні з цим позовом до суду, позивачем було сплачено 403 765,06 грн судового збору згідно із платіжною інструкцією №В-6957 від 03.10.2024. Крім того, позивачем також було сплачено 69417,15 грн судового збору згідно із платіжною інструкцією №7958 від 08.11.2024 у зв`язку із поданням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Застосовуючи наведені положення щодо наслідків визнання відповідачем позовних вимог, суд вважає, що 50% сплаченого судового збору при поданні позову та при поданні заяви про збільшення розміру позовних вимог підлягають поверненню позивачу з бюджету, а інша частина у розмірі 50 відсотків судового збору, що становить 236 591,11 грн стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 46, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» (вул.Гоголя, 285 м.Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 22800735) на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул.Симона Петлюри, 25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) 8068,93 грн основаної заборгованості; 12 624 532,25 грн 3% річних, 26799249,70 інфляційних витрат та 236 591,11 грн судового збору.

3.Повернути Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вул.Симона Петлюри, 25, м.Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) з Державного бюджету України судовий збір, який сплачений згідно з платіжною інструкцією №В-6957 від 03.10.2024 у сумі 236 591,10 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.03.2025.

Суддя О.І.Кучеренко