Рішення № 125732090, 11.03.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.2025м. СумиСправа № 920/139/25Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом:Сумського обласного центру зайнятості,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство Державний ощадний банк України

про стягнення 250000 грн 00 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 250000 грн 00 коп. заборгованості (повернення коштів мікрогранту).

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 , будучи зареєстрованим як фізична особа підприємець, отримав мікрогрант за кошти Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в розмірі 250000 грн 00 коп., але упродовж 6 місяців робочих місць не створив, не працевлаштував найманих осіб, і припинив підприємницьку діяльність як суб`єкт господарювання, чим порушив обов`язкові умови отримання такого гранту, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 04.02.2025 було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем копія ухвали про відкриття провадження отримана 10.02.2025, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи

24.02.2025 від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення (вх.№748), відповідно до змісту яких підтверджено факт зарахування АТ Ощадбанк на рахунок відповідача коштів у сумі 250000,00 грн з призначенням платежу Зарахування коштів мікрогранту згідно Постанови КМУ №738 від 21.06.2022 та просив суд здійснювати розгляд справи №920/139/25 без участі представника третьої особи.

25.02.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позов (вх. №1112), у якому просить суд відмовити в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю.

Позивачем, у свою чергу, подано відповідь на відзив (вх. №1200 від 03.03.2025), у якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

06.03.2025 від відповідача до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №959), у яких відповідач наголошує на тому, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання (зарахування) коштів мікрогранту у розмірі 250000 грн 00 коп. на розрахунковий рахунок відповідача та факту використання (витрачення) коштів мікрогранту.

У поясненнях (вх №974 від 07.03.2025) позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Пункт 1 частими 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України закріплює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких с фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

У пунктах 4.17. - 4.23. постанови від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За частиною першою статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

За змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємницьку діяльність ФОП Андронова Юрія Олександровича припинено 29.12.2023.

Отже, відповідно до вказаних змін, з 15.12.2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалась зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, а також у постанові Верховного суду від 27.02.2019 у справі № 724/38/18.

Як вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі виник щодо неналежного виконання відповідачем договору про надання мікрогранту від 04.04.2023, укладеного між позивачем та ФОП Андроновим Юрієм Олександровичем.

Таким чином, правовідносини сторін виникли з виконання правочину у господарській діяльності.

Щодо цього питання, Верховний Суд в постанові по справі № 910/8729/18 від 13.02.2019 року роз`яснив, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Отже, враховуючи вищезазначене, спір у даній справі розглядається за правилами господарського судочинства.

09.03.2023 фізична особа-підприємець Андронов Юрій Олександрович, РНОКПП НОМЕР_1 , звернувся через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» із заявою №865ІRК на отримання мікрогранту на власну справу на умовах Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 №73 8 (далі - Порядок №738) (а.с. 14-20).

За бізнес-планом ФОП Андронова Ю.О. сума запиту на мікрогрант склала 250000,00 грн. для відкриття власного квіткового магазину (а.с. 21-25).

31.03.2023 наказом Державного центру зайнятості №47 наданий мікрогрант на власну справу ФОП Андронову Ю.О. на умовах Порядку №738 (а.с. 26-27).

Так, додатком №1 до наказу Державного центру зайнятості від 31.03.2023 №47 визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, у період з 27.02.2023 по 12.03.2023. Серед заявників, яким схвалений грант, заява відповідача №865ІRК за порядковим номером 45 підсумковий скоринговий бал 199 із сумою виплати гранту 250 000,00 грн (Сумська область) (а.с. 29).

04.04.2023 ФОП Андроновим Ю.О. подана заява про приєднання до Договору про надання мікрогранту (а.с. 34).

Форма договору про надання мікрогранту затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору, який укладається між Державним центром зайнятості (далі - ДЦЗ), з однієї сторони та суб`єктом господарювання - отримувачем, з іншої сторони, щодо якого ДЦЗ прийняв рішення про надання мікрогранту та який приєднався до умов цього договору.

Положеннями заяви про приєднання до Договору про надання мігрогранту встановлено, укладання договору внаслідок приєднання ФОП Андронова Ю.О. до його умов передбачає надання мікрогранту сумою 250000,00 грн, що перераховується на рахунок ФОП Андронова Ю.О. НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві Державний ощадний банк України (далі - AT Ощадбанк, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача).

Відповідно до умов заяви про приєднання до Договору про надання мігрогранту та пункту 1 розділу V Договору обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення отримувачем протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту - 2 при сумі 250000,00 грн - та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

Уповноваженим банком на час надання мікрогранту ФОП Андронову Ю.О. був АТ «Ощадбанк» згідно з Договором про взаємодію від 13.03.2023 №2/19-23.

13.04.2023 на спеціальний рахунок ФОП Андронова Ю.О. у АТ «Ощадбанк» зараховані кошти мікрогранту сумою 250000,00 грн, що підтверджено витягом з електронного реєстру мікрогрантів.

Пунктом 3 розділу IV Договору отримувач реалізує бізнес-план протягом строку, визначеного в ньому.

Відповідно до змісту наданого ФОП Андроновим Ю.О. бізнес-плану, останній підлягав реалізації протягом 36 місяців з дня зарахування коштів мікрогранту на рахунок.

Таким чином, строк реалізації проекту за Договором про надання мікрогранту ФОП Андронову Ю.О. до 13.04.2026 (+ 3 роки з дня зарахування коштів мікрогранту на рахунок).

Використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору (пункт 1 розділу IV Договору).

Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача) (пункт 2 розділу IV Договору).

Для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідаю цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо.

На підставі документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану (пункт 4 розділу IV Договору).

Позивач зазначає, що АТ «Ощадбанк» коштами мікрогранту оплатив витрати ФОП Андронова Ю.О. на: холодильну камеру оснащену кондиціонером, меблі, оренду приміщення за договорами.

Згідно з абзацом 2 пункту 5 Порядку №738 на придбане коштами мікрогранту обладнання діє заборона його відчуження упродовж трирічного строку реалізації проекту до виконання умов договору про надання мікрогранту.

Контроль за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем здійснює центр зайнятості на підставі пункту 21 Порядку №738 шляхом виїзного моніторингу.

Обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення отримувачем протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту - 2 при сумі 250 000,00 грн. - та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.

За перебігом 6 місяців реалізації ФОП Андроновим Ю.О. бізнеспроєкту, 16.10.2023 Сумською філією Сумського обласного центру зайнятості перевірено дотримання ФОП Андроновим Ю.О. виконання умов Договору про надання мікрогранту.

Актом від 16.10.2023 №80 засвідчено порушення ФОП Андроновим Ю.О. абз. 3 п. 20 Порядку №738 (у редакції чинній на момент події) та пункту 1 розділу V Договору про надання мікрогранту - не виконано обов`язкову умову - не створено 2 робочих місць та не працевлаштувано на них осіб протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача мікрогранту (а.с. 35-36).

Згідно з п. 20 Порядку №738 (у редакції чинній на момент події) у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

24.10.2023 Сумським обласним центром зайнятості наказом №395 ухвалено рішення про повернення коштів мікрогранту, виплачених ФОП Андронову Ю.О. (а.с. 37). Сума мікрогранту 250 000,00 грн. вважається заборгованістю ФОП Андронова Ю.О., яка підлягає поверненню у повному обсязі на рахунок АТ «Ощадбанк». Спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку для повернення коштів мікрогранту

27.10.2023 Позивачем на адресу реєстрації відповідача надіслано вимогу від 27.10.2023 №05/1599 про повернення повної суми мікрогранту, відповідно до якої Позивач вказує про те, що сума мікрогранту 250000,00 грн вважається заборгованістю відповідача, яка підлягає поверненню у повному обсязі на рахунок AT Ощадбанк.

Поряд з цим, матеріали справи не містять відповідей на вищезгадану вимогу та/або її виконання.

Крім того, 29.12.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за №2006320060002048929 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Андронова Ю.О., підстава - внесення рішення.

31.07.2024 на адресу відповідача та на електронну адресу відповідача було надіслано претензію про повернення повної суми мікрогранту, проте зазначена претензія також залишена без відповідного реагування, грошові кошти відповідачем не повернуті.

Таким чином, неповернуті відповідачем кошти мікрогранту у сумі 250000,00 грн відповідно до положень Порядку №738 вважаються заборгованістю та стягуються з нього в судовому порядку, що й стало підставою для звернення Сумського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості до господарського суду.

Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб`єктів господарювання визначаються законом (ч. 3 ст. 16 ГК України).

Статтею 48 ГК України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.

Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.

Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб`єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.

Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Пунктом 1 Порядку визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки Фонд підтримки малого та середнього бізнесу, відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.

Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.

Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 75000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем; 150000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком (п. 4 Порядку).

Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ Ощадбанк (уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1) (п. 6 Порядку).

Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості, та документальне підтвердження отримувачем відсутності даних щодо наявності судових справ, відкритих виконавчих проваджень, арешту/конфіскації майна (активів) у разі отримання таких даних з автоматизованих систем та відсутності податкового боргу станом на 1 число місяця, в якому подається заява. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.

Відповідно до п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. Обов`язковою умовою договору мікрогранту, крім надання мікрогранту отримувачам, визначеним абзацом другим пункту 4 цього Порядку, є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

За положеннями п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.

Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Актом №80 від 16.10.2023 перевірки дотримання умов договору мікрогранту встановлено порушення ФОП Андроновим Ю.О. абз. 3 п. 20 Порядку №738 (у редакції чинній на момент події) та пункту 1 розділу V Договору про надання мікрогранту - не виконано обов`язкову умову - не створено 2 робочих місць та не працевлаштувано на них осіб протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача мікрогранту.

Суд враховує, що сам по собі факт неотримання Відповідачем кореспонденції (вимоги та претензії), яку Позивач надіслав на адресу Відповідача, не може вважатися причиною ненастання строку виконання зобов`язання, оскільки Відповідачем не доведено, що неотримання вимоги викликане об`єктивними причинами, а не суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530; змісту пункту 8 розділу IV, підпункту 6 пункту 2 розділу VI та пункту 7 розділу VII договору та пункту 20 Порядку, строк виконання відповідачем зобов`язання щодо повернення коштів мікрогранту на момент розгляду справи настав.

Втім, Відповідач свого обов`язку з повернення мікрогранту, використаного не за цільовим призначенням, не виконав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 21 порядку у разі несвоєчасного та/або неповного виконання пункту 20 цього Порядку і цього пункту сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.

Аналогічні за змістом положення наведені в пункті 8 розділу VII договору.

Відповідач під час розгляду справи викладених у позові обставин не спростував, не надав доказів повернення ним отриманих коштів мікрогранту.

Тому з урахуванням встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 250000 грн 00 коп. заборгованості є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені повністю, то на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 3750 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Сумського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості до відповідача: Андронова Юрія Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Акціонерного товариства Ощадбанк про стягнення 250000 грн 00 коп. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Андронова Юрія Олександровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» (отримувач: AT Ощадбанк, код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: AT Ощадбанк, рахунок отримувача: НОМЕР_3 ) на користь 250000 грн 00 коп. мікрогранту.

3.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості (майдан Незалежності, 3/1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03491406) 3750 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 2, 3 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 11.03.2025.

СуддяО.Ю. Резніченко