Рішення № 125732055, 05.03.2025, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

05.03.2025м. СумиСправа № 920/949/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., за участю секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши заяву від 17.02.2025 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №741 від 17.02.2025) у справі №920/949/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (адреса місцезнаходження: вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099; адреса для листування: вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 2, оф. 5/1, м. Київ, 03039; код за ЄДРПОУ 30530159),

до відповідачів: 1)Селянського (фермерського) господарства «ЛЮБА» (вул. Весела, буд. 2, с. Верхня Сагарівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41733; код за ЄДРПОУ 30915729),

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

про стягнення 478628,01 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідачів: 1)не прибув,

2)не прибув,

установив:

Рішенням від 10.02.2025 у справі №920/949/24 позов задоволено частково; стягнуто солідарно з відповідачів 32583,06 грн штрафу, 7800,55 грн пені, 74791,87 грн 30% річних, а також 7179,42 грн судового збору; в іншому відмовлено.

17.02.2025 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення (вх №741, 742), відповідно до якої просить: визнати поважними причини пропуску та поновити строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у разі його пропуску; стягнути в рівних частинах з відповідачів 46666,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 19.02.2025 у справі №920/949/24 залишено без розгляду клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску та поновлення строку на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, викладене в п. 1 прохальної частини заяви про ухвалення додаткового рішення (вх №742 від 17.02.2025); прийнято до розгляду заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №741 від 17.02.2025); призначено розгляд зазначеної заяви у судове засідання на 05.03.2025, 11:30, за участі представника позивача - адвоката Кєєр Олени Володимирівни (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; запропонувано відповідачам надати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану представником позивача заяву.

У судовому засіданні 05.03.2025 встановлено:

Представники сторін у судове засідання не прибули, додаткових заяв та/або клопотань не подали.

Відповідачі правом на подання письмового обґрунтування своєї позиції з огляду на подану представником позивача заяву (в т.ч.: клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами) не скористались.

Сторони про місце, дату та час розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи достатність часу, наданого відповідачам для підготовки та подання пояснень своєї позиції з огляду на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, були створені сторонам усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду заяви позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву від 17.02.2025 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №741 від 17.02.2025), надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення даної заяви, господарський суд установив:

Відповідно до поданої представником позивача заяви останній просить постановити додаткове рішення, яким стягнути з відповідачів на користь позивача 46666,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заява представника позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (вх №741 від 17.02.2025) подана з дотриманням норми ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Судом встановлено, що 26.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (далі - позивач, клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Ревелін інформейшн груп» (далі - адвокатське об`єднання, адвокат) укладено договір №1066-26/06/2024 про надання правової допомоги (далі - договір), за пунктом 1.1 якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.

22.07.2024 між клієнтом та адвокатським об`єднанням укладено додаткову угоду №б/н, відповідно до п. 1.1 якої клієнт доручає адвокатському об`єднанню здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту прав і інтересів клієнта у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» до Селянського (фермерського) господарства «Люба» та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно з п. 1.3 додаткової угоди від 22.07.2024 №б/н до договору вартість професійної правничої допомоги згідно даної додаткової угоди сплачується клієнтом у вигляді фіксованого розміру виплати адвокатського гонорару у розмірі 46666,00 грн.

Сторони погодили, що послуги, згідно п. 1.1 цієї додаткової угоди, що на дату укладення цієї додаткової угоди уже фактично надані адвокатським об`єднанням клієнту (за попередньою усною згодою клієнта), теж включаються до цієї додаткової угоди та акту приймання-передачі наданих послуг за цією додатковою угодою до договору (п. 1.4 додаткової угоди від 22.07.2024 №б/н до договору).

17.02.2025 між позивачем та адвокатським об`єднанням підписано акт приймання-передачі наданих послуг до договору за яким:

-адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правової допомоги щодо захисту прав та інтересів клієнта (роз`яснення правової позиції та її погодження з клієнтом, аналіз судової практики у подібних правовідносинах, підготовка проекту позовної заяви, усні консультації з клієнтом, що стосуються супроводження справи) в Господарському суді Сумської області у справі №920/949/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" до Селянського (фермерського) господарства «Люба», ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (пункт 1.1 акту);

-вартість наданих послуг становить фіксовану суму у розмірі 46666,00 грн, що є гонораром адвокатського об`єднання (пункт 1.2 акту);

-клієнт зазначає про відсутність будь-яких претензій щодо якості наданих адвокатським об`єднанням послуг з правової допомоги згідно умов договору від 26.06.2024 (пункт 1.3 акту).

Таким чином, у поданій заяві представник позивача просить стягнути з відповідачів 46666,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Приписами пункту 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною першою статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже з положень наведених норм слідує, що визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.

На підтвердження розміру понесення позивачем витрат, заявником було, зокрема, надано: договір про надання правової допомоги №1066-26/06/2024 від 26.06.2024, додаткову угоду №б/н від 22.07.2024 до договору, в якій визначена вартість юридичних послуг; акт приймання-передачі наданих послуг від 17.02.2025 №б/н; ордер серії АН №1487271 виданий Адвокатським об`єднанням «Ревелін інформейшн груп» на ім`я адвоката Кєєр Олени Сергіївни на представництво інтересів ТОВ «Украгроком».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (правовий висновок викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18).

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз наданих адвокатом послуг, за договором та встановлено, що вартість даних послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності.

Суд зауважує, що спір у даній справі є незначної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Великої кількості законів та підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню і застосуванню адвокатом, спірні правовідносини не передбачають.

Таким чином, враховуючи, що адвокатом, крім позовної заяви, інших документів по суті справи подано не було (клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції та клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача суд не приймає до уваги), через постійні повітряні тривоги адвокат участі в судових засіданнях не брав, справа розглянута судом за відсутності представників сторін, суд вважає заявлений представником позивача до стягнення 46666,00 грн розмір витрат на правничу допомогу необґрунтованим.

Ураховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності даної справи, а також час, який міг би витратити адвокат на написання позовної заяви та консультацію позивача з правових питань в межах даного спору як кваліфікований фахівець, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. У відшкодуванні понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 26666,00 грн суд відмовляє в їх розподілі за необґрунтованістю.

Отже, суд солідарно стягує з відповідачів на користь позивача 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 2, 13, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Частково задовольнити заяву від 17.02.2025 №б/н представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх №741 від 17.02.2025).

2. Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства «ЛЮБА» (вул. Весела, буд. 2, с. Верхня Сагарівка, Конотопський р-н, Сумська обл., 41733; код за ЄДРПОУ 30915729) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгроком» (адреса місцезнаходження: вул. Бориспільська, буд. 7, м. Київ, 02099; адреса для листування: вул. Голосіївська, буд. 7, корп. 2, оф. 5/1, м. Київ, 03039; код за ЄДРПОУ 30530159) 20000,00 грн (двадцять тисяч грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. В іншому відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення складено 11.03.2025.

Суддя В.Л. Котельницька