Ухвала суду № 125731601, 11.03.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" березня 2025 р. Справа № 911/521/25

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А.,

за позовом Фермерського господарства Талісман-Агро

до Фізичної особи-підприємця Беспалова Євгена Анатолійовича

про стягнення 40 000,00 гривень

установив:

30.01.2025 з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" у формі електронного документа до Господарського суду Київської області подано позовну заяву Фермерського господарства Талісман-Агро (ідентифікаційний код 41057446) (далі ФГ Талісман-Агро/позивач) до Фізичної особи-підприємця Беспалова Євгена Анатолійовича (далі ФОП Безпалов Є.А./відповідач) про стягнення 40 000,00 грн попередньої оплати.

Вказані вимоги обґрунтовано обставинами ненадання відповідачем полуг з ремонту автомобіля.

Господарський суд Київської області ухвалою від 13.02.2025 у справі №911/521/25, зокрема:

- прийняв позовну заяву ФГ Талісман-Агро до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання;

- зобов`язав відповідача, у порядку ч. 2 ст. 74 ГПК України, надати докази надання позивачу послуг з ремонту автомобіля;

- постановив, що протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач вправі надати суду у письмовій формі відзив на позов та додаткові докази по справі (за наявності).

07.03.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Безпалова Є.А. надійшли відзив на позовну заяву та заява, згідно якої відповідач просив постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Вказана заява, з посиланням на ст. 2, п. 2 ч. 4 ст. 250 ГПК України, статтю 129 Конституції України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, мотивована складністю справи, розгляд якої у порядку спрощеного позовного провадження процесуально обмежує можливості відповідача захистити свої права.

У розрізі вказаного відповідач зауважив, що:

- обставини справи вимагають додаткового дослідження, обговорення у судовому порядку, встановлення обставин обґрунтованості позовних вимог, оплат та факту виконання ремонтних робіт;

- в межах цієї справи потрібно забезпечити можливість витребування, долучення додаткових доказів.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пп. 1, 2 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частини 1, 2 ст. 247 ГПК України визначають, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, зміст наведених вище норм процесуального права визначає два види малозначних справ:

1) ті, що є малозначними з огляду на ціну позову, яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження згідно ч. 1 ст. 247 ГПК України;

2) ті, що можуть бути визнані судом малозначними в силу наявності певних обставин та підстав, і можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 247 ГПК України.

Згідно ч. 1 ст. 249, ч.ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.

Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:

1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або

2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обгрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Системний аналіз вказаних вище процесуальних приписів презюмує алгоритм подання та вирішення клопотання позивача про розгляд в порядку спрощеного позовного провадження саме тих справ згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України, що не є малозначними в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи та які, водночас, не підпадають під передбачені ч. 4 ст. 247 ГПК України винятки.

Так, Господарський суд Київської області ухвалою від 13.02.2025 у цій справі постановив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження як малозначної у розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, оскільки ціна відповідного позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки висновок суду про розгляд цієї справи у спрощеному провадженні зроблено не за результатами розгляду клопотання позивача у порядку ч. 1 ст. 249, ч.ч. 1, 2 ст. 250 ГПК України, мотивована пов`язаною зі згаданими нормами ч. 4 ст. 250 ГПК України заява відповідача про перехід у загальне позовне провадження визнається судом безпідставною.

До того ж у розрізі покладених відповідачем в основу відповідної заяви доводів як про обмеження його процесуальних прав, так і про необхідність у забезпеченні можливості витребувати, долучити додаткові докази, суд звертає увагу на те, що незалежно від форми судочинства сторони наділені рівними та однаковими процесуальними правами, які вони можуть реалізувати у спосіб, порядок та строк, визначені відповідним нормами.

Зокрема стаття 80 ГПК України передбачає порядок та строк подання сторонами доказів разом із першими заявами по суті (позов/відзив), та, відповідно, випадки, коли вони не мають змоги реалізувати таке право, внаслідок чого повідомляють суд як те, які конкретні докази немає можливості подати, так і поважність причин неподання цих доказів.

Водночас стаття 81 ГПК України передбачає право учасника справи подати разом із першою заявою по суті клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно надати такі докази.

Звідси слідує, що не залежно від того, у спрощеному чи загальному провадженні розглядається справа, права, пов`язані з необхідністю подання та витребування конкретних, а не будь-яких теоретично можливих доказів, особа здатна реалізувати в процесі підготовки та подання до суду першої заяви по суті.

З огляду вказаного вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження як процесуально безпідставної та необґрунтованої.

Відповідно до приписів статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

За таких обставин, враховуючи характер спірних правовідносин, з метою дотримання основних засад господарського судочинства, повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які входять в предмет доказування, як наслідок справедливого та неупередженого розгляду справи, суд дійшов висновку про призначення даної справи до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. У задоволенні заяви відповідача про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

2. Призначити розгляд справи №911/521/25 в порядку спрощеного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на 15 квітня 2025 року о 15:00, в приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, 16/108.

3. Викликати у судове засідання представників сторін.

4. Позивач вправі надати суду у письмовій формі відповідь на відзив (за наявності) - у строк до 15.04.2025.

5. Відповідач вправі надати суду заперечення стосовно відповіді позивача на відзив (за наявності) - у строк до 15.04.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду згідно ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України не підлягає.

Суддя В.А. Ярема