Ухвала суду № 125727699, 04.03.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3597/25

Провадження по справі № 1-кс/752/2003/25

У Х В А Л А

іменем України

"04" березня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024100000000205 від 06.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

за участю:

прокурора - ОСОБА_4

представника власника майна - ОСОБА_5 ,

власника майна - ОСОБА_6 ,

встановив:

28 лютого 2025 року до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024100000000205 від 06.05.2024, яке вилучено 26.02.2025 під час обшуку, проведеного за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Вилучене в ході обшуку речі та майно визнано речовими доказами, оскільки вони можуть містити відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені. Прокурор просить накласти арешт на речі та майно, про які зазначено у клопотанні, з метою їх збереження як речового доказу, а також заборонити користуватися та розпоряджатися ним.

В судовому засіданні прокурор клопотання про арешт майна підтримав. Пояснив, що вилучені в ході обшуку речі, об`єкти електронного збереження інформації та грошові кошти відповідають критеріям ст.98 КПК України. Так, речі та об`єкти електронного збереження інформації містять відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному провадженні, зокрема відомості, що підтверджують факт заволодіння грошовими коштами ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» шляхом зловживання посадовими особами ТОВ «ТАКРОМ Україна», ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану. Грошові кошти могли бути набуті ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тому вони також відповідають критеріям речових доказів, згідно ст. 98 КПК України. Також прокурор вказував на те, що під час проведення обшуку слідчий не мав можливості самостійно вилучити інформацію, яка містилася мобільному телефоні та ноутбуці, які відшукані за місцем проживання ОСОБА_6 . На даний час у органу досудового розслідування є необхідність у дослідженні вилучених речей, майна, а також об`єктів електронного збереження інформації, з метою виявлення інформації, яка у них міститься та яка може бути використана, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Представник власника майна ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала. В обгрунтування своєї позиції зазначила, що обшук був проведений у порушення вимог КПК України, оскільки слідчим суддею не надавався дозвіл на вилучення електронних носіїв інформації. У постанові слідчого про визнання речовими доказами від 26.02.2025, слідчий не зазначив, яким саме критеріям речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України, відповідає вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 речі та майно. Таких критеріїв, на її думку, не наведено й прокурором у клопотанні про арешт майна. Також представник зазначила, що вилучені в ході обшуку грошові кошти є особистою власністю ОСОБА_6 , які він набув у власність законним шляхом, що підтверджується даними про його дохід за період з 2012 по 2025 роки, копією договору комісії від 17.02.2024, відповідно до якого він здійснив продаж належного транспортного засобу. Жодних доказів того, що вилучені під час обшуку грошові кошти були набуті ОСОБА_6 внаслідок вчинення злочину до клопотання не долучено. Таким чином, вилучені грошові кошти не відповідають ознакам ст. 98 КПК України, а тому не можуть мати значення речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Крім того, органом досудового розслідування не доведено причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні. На даний час він має статус свідка.

Враховуючи вищевикладене, підстави для накладення арешту на вилучені у ОСОБА_6 речі, майно та гроші, на думку представника власника майна, відсутні. Просила у задоволенні клопотання відмовити.

Власник майна ОСОБА_6 підтримав позицію представника ОСОБА_5 .. Пояснив суду, що вилучені в ході обшуку кошти є його власністю, які він заощаджував із заробітної плати на протязі 13 років. Крім того, у 2024 році він отримав дохід у розмірі 603500 грн. від продажу власного автомобіля. Також власник майна зазначив, що під час обшуку добровільно надав слідчому доступ до мобільного телефону та ноутбуку і слідчий мав можливість вилучити наявну на них інформацію. Вважає клопотання прокурора необґрунтованим та просив у його задоволенні відмовити.

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього додатки у виді копії матеріалів досудового розслідування, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, вислухавши доводи прокурора, думку представника власника майна, власника майна з приводу заявленого клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Розгляд даного клопотання належить до повноважень слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 132 КПК України.

Клопотання про арешт майна подане з дотриманням строку, передбаченого ч.5 ст. 171 КПК України.

Так, зі змісту клопотання вбачається, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000205 від 06.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що протягом 2023-2024 та на початку 2025 року ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» уклало ряд договорів з АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» та ПАТ «УКРНАФТА» про надання послуг з ГРП, ремонту газових свердловин за допомогою колтюбінгового та азотно-компресорного обладнання.

За встановленими в ході досудового розслідування даними посадові особи АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» у межах вищезазначених договорів, з метою отримання неправомірної винагороди від посадових осіб ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА», зловживаючи своїм службовим становищем, підписували акти виконаних робіт інженерними бригадами ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА», які фактично не виконувались.

Зокрема, встановлено, що 06.11.2023 між ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» укладено договір № УГВ 510/13-23. У межах даної угоди посадовими особами АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» в інтересах ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» підписано акти за використання додаткової спецтехніки, яка фактично не використовувалася.

Крім цього встановлено, що 11.03.2024 між ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» та ПАТ «УКРНАФТА» укладено договір № 13/814-Р «Послуги з проведення ГРП в нафтових і газових свердловинах» на загальну суму 240 млн. гривень. За сприяння у виконанні зазначеного договору посадові особи ПАТ «УКРНАФТА» отримували від посадових осіб ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» винагороду у розмірі 50% чистого прибутку (у випадку низької маржинальності свердловин) або 7% від платежів (при значній маржинальності виконаних робіт).

Також між ПАТ «УКРНАФТА» та ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» укладено договір про надання послуг з ГРП № 13/5514-р від 20.12.2024 року на загальну суму 226 млн. гривень. У свою чергу, посадові особи ПАТ «УКРНАФТА» за сприяння в укладенні вказаного договору та безперешкодному виконанні договору отримали 3% від вартості договору.

Учасники злочинного механізму заволодіння коштами домовилися здійснювати передачу коштів після отримання оплат за виконання робіт на 5 свердловинах.

Обготівкування грошових коштів для надання неправомірної винагороди посадовим особам ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» здійснювалось посадовими особами ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА», шляхом проведення фіктивних фінансових операцій із підконтрольними суб`єктами господарської діяльності.

Таким чином, відбувалось незаконне заволодіння грошовими коштами ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» шляхом зловживання посадовими особами ТОВ «ТАКРОМ Україна», ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану.

В ході досудового розслідування встановлена причетність директора ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення.

26 лютого 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 11.02.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого виявлено та вилучено грошові кошти в іноземній валюті: 88 584 доларів США та 7150 Євро; печатку чорного кольору з відтиском «Tacrom Services S.R.L.», печатку червоного кольору з відтиском «Такром Україна», ідентифікаційний код 41134939; мобільний телефон марки "Samsung S24", з сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; ноутбук сірого кольору, марки «HP", SN: 5cg3421SYS.

Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 26.02.2025 вилучені речі, майно та гроші визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024100000000205 від 06.05.2024.

Орган процесуального керівництва вказує на те, що арешт зазначеного у клопотанні майна обумовлений необхідністю збереження його, як речових доказів, які мають суттєве значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України арешт також може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Аналізуючи вимоги клопотання в частині накладенні арешту об`єкти електронного збереження інформації, слідчий суддя вважає доведеним, що вони, є такими, що відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст. 98 КПК України, оскільки містять інформацію, відомості про обставини, що підлягають встановленню у кримінальному проваджені, а саме щодо заволодіння грошовими коштами ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» шляхом зловживання посадовими особами ТОВ «ТАКРОМ Україна», ПАТ «УКРНАФТА» та АТ «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» своїм службовим становищем, в умовах воєнного стану. Накладання арешту на печатки обґрунтовано тим, що органом досудового розслідування планується при значення експертизи документів, зокрема тих, які були вилучені під час обшуку.

Щодо вимог клопотання прокурора в частині накладення арешту на виявлені та вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 грошові кошти, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, представник власника майна ОСОБА_6 наголошував на тому, що вилучені грошові кошти у іноземній валюті у сумі 88 584 доларів США та 7150 Євро набуті її довірителем у законний спосіб - шляхом заощадження коштів із заробітної плати, яка виплачувалась протягом останніх 13 років та від продажу належного транспортного засобу.

Вислухавши пояснення представника власника майна, а також ОСОБА_6 , дослідивши надані ними відомості про доходи ОСОБА_6 , квитанції щодо обміну валют, слідчий суддя приходить вважає, що на даній стадії твердження прокурора про те, що вилучені в ході обшуку кошти у іноземній валюті могли бути набуті ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не спростовані. До такого висновку слідчий судді прийшов враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні, обставини його вчинення, зокрема й ту обставину, що отримання неправомірної вигоди відбувалось за безпосередньої участі директора ТОВ «ТАКРОМ УКРАЇНА» ОСОБА_6 , про що свідчать дані які містяться у матеріалах, які додані до клопотання, поясненням прокурора тощо. Сума грошових коштів, яка вилучена за місцем проживання ОСОБА_6 , також відповідає сумам неправомірної вигоди, яку могли отримувати учасники злочинної схеми, враховуючи обставини, які вказані у клопотанні.

Таким чином, під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеним, що вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 грошові кошти, є такими, що відповідають критеріям речового доказу, оскільки могли бути набуті ОСОБА_6 внаслідок вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується у даному провадженні.

Враховуючи, що вилучене за наслідками обшуку речі та майно (зокрема печатки, мобільний телефон та ноутбук, грошові кошти) можуть бути використані, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються під кримінального провадження, зважаючи на необхідність їх дослідження, враховуючи існування ризиків знищення, приховування або втрати, у тому числі відомостей, що вони містять/можуть міститися у мобільному телефоні та ноутбуці, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна стосовно вилучених в ході обшуку печаток, грошей, мобільного телефону та ноутбуку, про що заявлено прокурором у клопотанні, із забороною розпорядження та користування ними.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими. Арешт на вказане майно підлягає накладанню з метою його збереження як речового доказу, що відповідає п.1) ч.2 ст. 170 КПК України.

За наведених обставин, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування потреби кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи власника майна, як арешт майна.

Відомостей щодо негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею на момент розгляду клопотання не встановлено.

На підстав викладеного, керуючись ст. 40, 131, 132, 168, 170-173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на майно із забороною користування та розпорядження ним, яке вилучено 26.02.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 42024100000000205 від 06.05.2024, яке а саме на:

- грошові кошти в іноземній валюті: 88 584 доларів США та 7150 Євро;

- печатку чорного кольору з відтиском «Tacrom Services S.R.L.»;

- печатку червоного кольору з відтиском «Такром Україна», ідентифікаційний код 41134939;

- мобільний телефон марки "Samsung S24", з сім картами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ;

- ноутбук сірого кольору, марки «HP", SN: 5cg3421SYS.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Організацію виконання ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 10.03.2025 о 17 год.

Слідчий суддя ОСОБА_1