Рішення № 125727168, 07.03.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа №711/7633/24

Провадження № 2-а/711/5/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Скляренко В.М.

при секретарі Копаєвій Є.В., Кошубінській Л.В., Пасічній Н.В.

за участі:

представника позивача Нестеренка О.Ф.

представника відповідача Глущенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), заступника начальника Управління начальника відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2024р. про накладення адміністративного стягнення,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), заступника начальника Управління начальника відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2024р. про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову вказує, що постановою заступника начальника Управління начальника відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. №114/24 від 18.09.2024р. його (позивача) притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-15 КУпАП. Із зазначеною постановою не погоджується та вважає її незаконною, оскільки в його діях (бездіяльності) відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.188-15 КУпАП.

Вважає, що протокол від 28.08.2024р. про вчинення адміністративного правопорушення є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він складений головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) забезпечення судноплавства та контролю суден Управління ОнученкомС.М., який не є особою, що визначена у п. 10 ч.ч. 1, 2 ст. 225, п. 3 ч. 2 ст. 255 КУпАП. Окрім того, справа про адміністративне правопорушення №ЧРК-0186 не містить належних і допустимих доказів, які підтверджують вчинення ним (позивачем) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-15 КУпАП. Відповідні докази особою, яка склала протокол від 28.08.2024р., долучено не було. Постанова №083/24 від 26.08.2024р. не набрала законної сили так, як була оскаржена до суду, тому також є неналежним та недопустимим доказом. Також, у протоколі зазначається, що долучено відеозаписи з нагрудних камер, однак вони були відсутні адміністративній справі та не досліджувалися при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Також зазначає, що він (позивач) отримав примірник припису від 03.07.2024 №Ч-19/24 саме 03.07.2024, про те, що на судні відсутні судові документи, а саме свідоцтво судна внутрішнього плавання (класифікаційне свідоцтво) і йому установлено термін виконання 03.10.2024р. та заборонено з 03.07.2024р. експлуатацію несамохідного земснаряду «Зірка Черкас», що створює загрозу життю і здоров`ю людей, до усунення порушень, указаних у п. 1 припису. Разом з тим, в день складення протоколу, а саме 28.08.2024р. земснаряд «Зірка Черкас» не працював, про що ним власноручно зазначено в п. 9 протоколу.

А тому, просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. №114/24 від 18.09.2024р., провадження по справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.10.2024р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами ст.ст. 268, 286 КАС України.

21.10.2024р. представником відповідача Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) ГлущенкоВ.В., до суду подано відзив на адміністративний позов, який прийнятий судом (а.с.48-64, 71-93). В обґрунтування доводів відзиву зазначено, що заступником начальника Управління начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренком С.С. було встановлено, що 28.08.2024р. о 15 год. 40 хв. судновласник несамохідного судна «Зірка Черкас» ОСОБА_1 повторно не виконав вимоги припису №Ч-19 від 03.07.2024р., а саме заборону експлуатації несамохідного судна «Зірка Черкас», що створює загрозу життю та здоров`ю людей, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 188-15 КУпАП. За наслідками складеного протоколу №186 від 28.08.2024р., заступником начальника Управління начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренком С.С. 18.09.2024р. було винесено постанову про адміністративне правопорушення №114/24, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу. Звертає увагу на те, що в силу чинного законодавства, а саме Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України «Про внутрішній водний транспорт» допускається можливість українських суден внутрішнього плавання до 31 грудня 2035р. не мати свідоцтва судна внутрішнього плавання, за умови наявності чинного класифікаційного свідоцтва. Відповідно, позивач, здійснюючи 28.08.2024р. вихід у рейс судна внутрішнього плавання «Зірка Черкас», зобов`язаний був мати свідоцтво судна внутрішнього плавання або (до 31.12.2035р.) чинне класифікаційне свідоцтво, проте, всупереч вказаних законодавчих норм, перебував у рейсі без суднових документів для судна внутрішнього плавання, за що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 1 ст. 74 Закону України «Про внутрішній водний транспорт». Разом з тим, звертає увагу і на те, що при поданні позовної заяви позивач не надав суду докази та не навів обґрунтовані аргументи щодо наявності в нього суднових документів судна внутрішнього плавання «Зірка Черкас», а саме свідоцтва внутрішнього плавання або чинного класифікаційного свідоцтва, під час експлуатації судна 28.08.2024р. та проведення перевірки.

Також просить врахувати, що Черкаське міжрегіональне управління є неналежним відповідачем так, як є структурним підрозділом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) та не може виступати відповідачем у спірних правовідносинах, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Тому, відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

22.11.2024р. представником відповідача Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) ГлущенкоВ.В., до суду подано додаткові пояснення на адміністративний позов, які прийняті судом (а.с.101-103).

В додаткових поясненнях представник відповідача Глущенко В.В. зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 814 від 08.06.1998р. затверджено Положення про Регістр судноплавства України, згідно якого основними завданнями Державного підприємства«Класифікаційне товариство регістр судноплавства» є розроблення, затвердження та публікація технічних правил і технічних вимог у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства; здійснення технічного нагляду і видача відповідних суднових документів на морському і внутрішньому водному транспорті та у судноплавстві. Класифікації та технічному нагляду Регістру підлягають: судна, що підлягають реєстрації в Державному судновому реєстрі України; судна, що підлягають обов`язковій реєстрації в Судновій книзі України.

Зазначає, що листом Державного підприємства «Класифікаційне товариство регістр судноплавства» від 15.11.2024р. №69885/0/7-24 повідомлено, що станом на 15.11.2024р., відповідно до виробничих баз Регістру, несамохідний земснаряд «Зірка Черкас» під технічним наглядом Регістру не знаходиться, Регістрового номеру та класу Регістра не має, класифікаційних документів Регістру не отримувало.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат НестеренкоО.Ф., який діє на підставі ордеру №1085668 від 12.07.2024р. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив їх задовольнити. Також пояснив, що протокол від 28.08.2024р. складено не уповноваженою особою Онученком С.М., а матеріали адміністративної справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.188-15 КУпАП. Окрім того, заступник начальника Управління начальник відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренко С.С. розглянув справу без безпосереднього дослідження доказів (відеоматеріалів) та не врахував відсутність доказів того, що земснаряд в день складання протоколу експлуатувався. Складена ним 18.09.2024р. постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній не зазначені докази вини ОСОБА_1 . Окремо просив врахувати, що в період воєнного стану уповноважені особи відповідача не мали права на проведення перевірок.

В судовому засіданні представник відповідача Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), за довіреністю Глущенко В.В., просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві та додаткових поясненнях на позов. Зазначила, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.188-15 КУпАП, за що постановою заступника начальника Управління начальника відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. від 18.09.2024р. був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, оскільки 28.08.2024р. судно, яке належало підприємству, керівником якого є ОСОБА_1 ,експлуатувалося без відповідного класифікаційного свідоцтва, чим було порушено вимоги припису від 03.07.2024р. Протокол складений уповноваженою особою і розгляд справи із винесенням постанови від 18.09.2024р. здійснено також уповноваженою особою. Також, просила врахувати, що постановою від 04.04.2024р. позивач уже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-15 КУпАП і така постанова набрала законної сили та була виконана ОСОБА_1 , яким було сплачено визначену йому суму штрафу. Тому вчинене 28.08.2024р. адміністративне правопорушення є повторним.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками справи суду докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 є власником несамохідного земснаряду «Зірка Черкас», що не заперечується сторонами.

Постановою №014/24 від 11.04.2024р. (протокол №0087 від 04.04.2024р. щодо події, яка мала місце 04.04.2024р.), винесеною начальником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України МацакомЄ.І.,- ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-15 КУпАП і накладено штраф у розмірі 1020 грн.

Така постанова набрала законної сили та була виконана ОСОБА_1 , а сума штрафу сплачена останнім в повному обсязі, що не заперечується сторонами.

03.07.2024р. позивач отримав примірник припису №Ч-19/24 від 03.07.2024р., винесеного заступником начальника Управління начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Бондаренком С.С. щодо ОСОБА_1 , за наслідками проведеної 03.07.2024р. перевірки стану дотримання вимог нормативних актів щодо безпеки судноплавства у несамохідному земснаряді «Зірка Черкас», якою встановлено, що на судні відсутні судові документи, а саме свідоцтво судна внутрішнього плавання (класифікаційне свідоцтво). Даним приписом позивачу встановлено термін виконання до 03.10.2024р. та заборонено з 03.07.2024р. експлуатацію несамохідного земснаряду «Зірка Черкас», що створює загрозу життю і здоров`ю людей, до усунення порушень, указаних у п. 1 припису. Зазначена обставина підтверджується підписом позивача у зазначеному приписі /а.с. 13/.

09.08.2024р. посадовою особою Черкаського міжрегіонального управління Адміністрації судноплавства відносно ОСОБА_1 складено протокол №0140 за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП про те, що 09.08.2024р. об 11-30 судновласник несамохідного земснаряду «Зірка Черкас» ОСОБА_1 , повторно не виконав вимогу, що викладена у приписі №Ч-19/24 від 03.07.2024р., а саме заборону експлуатації несамохідного земснаряду «Зірка Черкас».

Постановою №083/24 від 26.08.2024, винесеною начальником Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Мацаком Є.І.,- ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП за те, що він, як власник несамохідного судна (земснаряд) «Зірка Черкас» 09.08.2024р. не виконав вимогу, що викладена у приписі №Ч-19/24 від 03.07.2024р., а саме заборону експлуатації несамохідного земснаряду «Зірка Черкас», що створює загрозу життю та здоров`ю людей, складеного заступником начальника Управління начальником відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Черкаського міжрегіонального управління БондаренкомС.С., чим не виконав вимоги посадової особи та повторно протягом року порушив ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

ОСОБА_1 оскаржив таку постанову до суду в порядку, передбаченому законом, внаслідок чого 05.09.2024р. Придніпровським районним судом м. Черкаси було відкрито провадження у адміністративній справі №711/6846/24 /а.с. 16/.

В той же час 28.08.2024р. головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Черкаського міжрегіонального управління Адміністрації судноплавства Онученком С.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол №186 за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП про те, що 28.08.2024р. о 15.40 судновласник несамохідного земснаряду «Зірка Черкас» ОСОБА_1 , повторно не виконав вимогу, що викладена у приписі №Ч-19/24 від 03.07.2024р., а саме заборону експлуатації несамохідного земснаряду «Зірка Черкас». За поясненнями, які викладені у протоколі ОСОБА_1 - експлуатація земснаряду не проводились. Крім того, у протоколі ОСОБА_1 розписався про те, що йому роз`яснені норми ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Крім того, зазначено, що додаються докази: відеозаписи з нагрудних камер; протокол ОСОБА_1 отримав, про що свідчить його підпис /а.с. 12/.

За наслідком розгляду відповідного протоколу №186 від 28.08.2024р. заступник начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренко С.С. виніс постанову №114/24 від 18.09.2024р., відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 040 грн. за те, що він, як власник несамохідного судна (земснаряд) «Зірка Черкас», 28.08.2024р. не виконав вимогу, що викладена у приписі №Ч-19/24 від 03.07.2024р. в частині заборони експлуатації несамохідного земснаряду «Зірка Черкас», чим не виконав вимоги посадової особи та повторно протягом року порушив ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

Не погоджуючись із правомірністю дій відповідних посадових осіб позивач звернувся до суду з даним позовом.

За даними листа Державного підприємства «Класифікаційне товариство регістр судноплавства» від 15.11.2024р. №69885/0/7-24,- 04.07.2024р. Регістр отримав заявку на проведення первісного та докового огляду судна. Станом на 15.11.2024р., відповідно до виробничих баз Регістру, несамохідний земснаряд«Зірка Черкас» під технічним наглядом Регістру не знаходиться, Регістрового номеру та класу Регістра не має, класифікаційних документів Регістру не отримувало /а.с. 125/.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і внутрішнього водного транспорту щодо усунення порушень законодавства з безпеки на морському та внутрішньому водному транспорті та державної реєстрації суден, надання їм недостовірної інформації, створення перешкод для виконання покладених на них обов`язків передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 188-15 КУпАП.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченогочастиною першоюцієї статті передбачає адміністративну відповідальність за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

Як передбачено ст. 39 КУпАП, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що підставою позову є протиправність дій відповідача під час винесення оскаржуваної постанови, яка обумовлена порушенням порядку складання протоколів про адміністративні правопорушення та порядку розгляду посадовою особою відповідача справи про адміністративне правопорушення відносно позивача.

З урахуванням підстав позову суд звертає увагу на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 246 КупАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями статті 254 КупАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною другою статті 255 КУпАП передбачено, що уповноважені на те посадові особи органів морського і внутрішнього водного транспорту у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання цих органів, відповідно до статті 225 КупАП, мають право складати протоколи про правопорушення, в тому числі за статтею 188-15 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати, зокрема, - державний інспектор центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського та внутрішнього водного транспорту (стаття 188-15).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства.

Адміністрація судноплавства у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також діє на підставі Положення про Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2022р. № 212.

Адміністрація судноплавства здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення про Черкаське міжрегіональне управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №В-5-25, затвердженого наказом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №148 від 15.05.2024р., Черкаське міжрегіональне управління є самостійним структурним підрозділом Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства). Управління утворено з метою реалізації державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту у межах компетенції, організації ефективного та безпечного використання внутрішніх водних шляхів для судноплавства.

Зокрема, Управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює в межах повноважень, передбачених законом, регулювання судноплавства на внутрішніх водних шляхах; в межах повноважень забороняє плавання або експлуатацію судна у випадках, установлених Законом України «Про внутрішній водний транспорт»; в межах повноважень здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства на внутрішніх водних шляхах, за додержанням річковими портами (терміналами), іншими суб`єктами внутрішнього водного транспорту вимог законодавства щодо безпеки судноплавства; перевіряти в робочий час суб`єктів господарювання, юридичних і фізичних осіб з питань, що належать до компетенції Управління; видавати в установленому порядку обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків, пов`язаних з порушенням правил безпеки на транспорті; забороняти експлуатацію плавучих транспортних засобів, виконання робіт та надання послуг; надсилати в установленому законодавством порядку матеріали про порушення вимог нормативно-правових актів до відповідних органів для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної або кримінальної відповідальності тощо.

Закон України «Про внутрішній водний транспорт» від 03.12.2020р. № 1054-IX визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування внутрішнього водного транспорту і спрямований на створення сприятливих умов для його розвитку, задоволення потреб громадян у доступних, якісних та безпечних перевезеннях.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №1054-ІХ внутрішній водний транспорт- вид транспорту, до якого належать судна, суб`єкти господарювання, що здійснюють та забезпечують перевезення переважно внутрішніми водними шляхами вантажів, пасажирів, багажу і пошти, використовуються для рибогосподарської діяльності, надають інші послуги з використанням суден внутрішнього плавання, забезпечують судноплавство на внутрішніх водних шляхах, утримують об`єкти інфраструктури внутрішніх водних шляхів, здійснюють навігаційно-гідрографічне забезпечення судноплавства.

Згідно з п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону №1054-ІХ судно внутрішнього плавання - річкове судно або судно змішаного плавання довжиною 20 метрів і більше або судно, добуток довжини, ширини та осадки якого становить об`єм у 100 кубічних метрів і більше, буксири і штовхачі, призначені для ведення складу таких суден чи плавучого обладнання, а також пасажирські судна і плавуче обладнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону №1054-ІХ судно (склад суден) допускається до плавання внутрішніми водними шляхами за умови його відповідності встановленим національним законодавством або міжнародними договорами України вимогам щодо безпеки судноплавства, охорони навколишнього природного середовища, до належного рівня підготовки, комплектування і кваліфікації членів екіпажу, наявності безпечних умов для життя та здоров`я пасажирів і членів екіпажу та за наявності відповідних чинних суднових документів і документів членів екіпажу.

Ідентифікація судна внутрішнього плавання здійснюється за назвою та унікальним європейським ідентифікаційним номером судна, які присвоюються і наносяться на судно у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, відповідно до міжнародних договорів України та з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу.

Кожне судно може мати лише один унікальний європейський ідентифікаційний номер судна, який залишається незмінним протягом усього строку його експлуатації (ч.1 ст.29 Закону №1054-ІХ).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 32 Закону 1054-ІХ реєстрація суден внутрішнього плавання здійснюється у Державному судновому реєстрі України. Під час першої реєстрації судну внутрішнього плавання, якому на момент реєстрації в Україні не присвоєно унікальний європейський ідентифікаційний номер, присвоюється такий ідентифікаційний номер, відомості про який вносяться до свідоцтва судна внутрішнього плавання чи тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання, до свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України або свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України.

Унікальний європейський ідентифікаційний номер судна не змінюється протягом усього строку експлуатації судна.

Органи та умови реєстрації суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України встановлюються Кодексом торговельного мореплавства України та цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Кодексу торговельного мореплавства України реєстрація морських суден і суден внутрішнього плавання у Державному судновому реєстрі України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент), яке видається безстроково, або свідоцтвом про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, а також свідоцтвом про право власності на судно, яке видається безстроково.

За приписами ст. 23 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути допущене до плавання тільки після того, як буде встановлено, що воно задовольняє вимоги безпеки мореплавства, охорони людського життя і навколишнього природного середовища.

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» на українському судні внутрішнього плавання з екіпажем, плавучому обладнанні під час його експлуатації повинні бути такі суднові документи: свідоцтво про право власності на судно (копія); свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (судновий патент) або свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України; класифікаційне свідоцтво (у випадках, передбачених законом); свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання.

Свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України (свідоцтво про тимчасове право плавання під Державним Прапором України), свідоцтво про право власності видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Класифікаційне свідоцтво видається класифікаційним товариством, обраним судновласником, за формою, що встановлюється правилами цього класифікаційного товариства. Строк дії класифікаційного свідоцтва визначається класифікаційним товариством відповідно до його правил.

Свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання, додаткове свідоцтво судна внутрішнього плавання видаються визнаним класифікаційним товариством, обраним судновласником, від імені держави за результатами технічного огляду.

Порядок здійснення технічного нагляду за суднами розробляється з урахуванням міжнародних договорів України та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту.

Судно внутрішнього плавання може мати лише одне чинне свідоцтво судна внутрішнього плавання або тимчасове свідоцтво судна внутрішнього плавання.

Строк дії свідоцтва судна внутрішнього плавання визначається відповідно до порядку здійснення технічного нагляду за суднами та не може перевищувати 10 років, крім свідоцтв пасажирських і високошвидкісних суден, суден, що перевозять небезпечні вантажі, строк дії яких не може перевищувати п`ять років.

У випадках, визначених законодавством, строк дії свідоцтва внутрішнього плавання (крім тимчасового свідоцтва внутрішнього плавання) може бути подовжений визнаним класифікаційним товариством, яке видало таке свідоцтво, на строк до шести місяців без проведення технічного огляду, про що зазначається у свідоцтві судна внутрішнього плавання.

У випадках, передбачених порядком здійснення технічного нагляду за суднами, що розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, з урахуванням міжнародних договорів України, допускається видача суднам внутрішнього плавання та плавучим спорудам тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання.

Визнане класифікаційне товариство анулює свідоцтво судна внутрішнього плавання у разі виявлення невідповідності судна технічним вимогам, встановленим законодавством.

У випадках, передбачених законодавством, визнане класифікаційне товариство відмовляє у видачі або поновленні свідоцтва судна внутрішнього плавання.

Форма, порядок видачі, подовження строку дії, поновлення, заміни та анулювання свідоцтва судна внутрішнього плавання і тимчасового свідоцтва судна внутрішнього плавання встановлюються порядком здійснення технічного нагляду за суднами (ч.ч.5-7 ст.31 Закону №1054-ІХ).

Відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України «Про внутрішній водний транспорт» класифікаційне свідоцтво видається класифікаційним товариством, обраним судновласником, за формою, що встановлюється правилами цього класифікаційного товариства. Строк дії класифікаційного свідоцтва визначається класифікаційним товариством відповідно до його правил.

Так, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внутрішній водний транспорт» передбачено, що на українських суднах внутрішнього плавання, зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України до набрання чинності цим Законом, до 31грудня 2035року допускається відсутність свідоцтва судна внутрішнього плавання, за умови наявності чинного класифікаційного свідоцтва.

Таким чином, нормами чинного законодавства передбачено можливість українських суден внутрішнього плавання до 31 грудня 2035 року не мати свідоцтва судна внутрішнього плавання, за умови наявності чинного класифікаційного свідоцтва.

Відповідно до п. 3.1. розділу III Інструкції про огляд суден, які здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 19.04.2001р. за №225 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України 22.12.2015р. №549), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.02.2016р. за №170/28300, інспектор повинен заборонити вихід судна у плавання до усунення порушень у разі відсутності чинних суднових документів.

За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що протокол №186 від 28.08.2024р. був складений головним спеціалістом відділу державного нагляду (контролю) за безпекою судноплавства та контролю суден Черкаського міжрегіонального управління Адміністрації судноплавства Онученком С.М., тобто посадовою особою територіального органу Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України, що відповідає положенням а. 1 ч. 2 ст. 255 КУпАП.

Оскаржувана постанова була винесена заступником начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренком С.С., тобто заступником начальника територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства, що відповідає приписам п. 10 ч. 2 ст. 225 КУпАП.

Отже помилковими є доводи сторони позивача щодо неналежності суб`єктів, якими складений протокол №186 від 28.08.2024р. відносно позивача та винесена оскаржувана постанова №114/24 від 18.09.2024р.

Окремо в контексті доводів сторони позивача суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю сутністю є способом фіксації події правопорушення і за своєю правовою природою не є визначальним чи домінуючим доказом у справі про адміністративне правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, слід виснувати, що оцінка змісту обставин, якими обґрунтовуються факти, що засвідчені у протоколі про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті, а рішення (постанова по справі про адміністративне правопорушення) приймається з урахуванням всіх обставин справи, які відомі відповідному органу (посадовій особі), яка здійснює розгляд справи по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За результатом дослідження наданих суду матеріалів відеозаписів подій, що відбувались 28.08.2024р., внаслідок яких було винесено оскаржувану постанову, судом встановлено, що ОСОБА_1 був обізнаний із приписом №Ч-19/24 від 03.07.2024р. ще з 03.07.2024р., про що свідчить його розписка про отримання до виконання припису стосовно заборони з 03.07.2024р. експлуатації несамохідного земснаряда «Зірка Черкас». При цьому ще до винесення такого припису ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності на підставі постанови №014/24 від 11.04.2024р. за ч. 1 ст. 188-15 КУпАП, а також постанови №083/24 від 26.08.2024р. за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП.

Твердження позивача та його представника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, є безпідставними, оскільки з наданих суду відеозаписів з реєстраторів №111300781 та №111300782 достатньо вірогідно вбачається, що 28.08.2024р. несамохідний земснаряд «Зірка Черкас», судновласником якого є ОСОБА_1 , експлуатувався на водах річки Дніпро, незважаючи на заборону, встановлену приписом №Ч-19/24 від 03.07.2024р., зокрема, при відсутності класифікаційного свідоцтва. Про зазначене свідчать і дані листа від 15.11.2024р. Державного підприємства «Класифікаційне товариство регістр судноплавства України» про те, що станом на 15.11.2024р. відповідно до виробничих баз Регістру несамохідний земснаряд «Зірка Черкас» під технічним наглядом Регістру не знаходиться, Регістрового номеру та класу Регістра не має, класифікаційних документів Регістру не отримувало.

Також суд бере до уваги зауваження сторони позивача щодо наявності розбіжностей у значеннях позначки часу на відеозаписах із значенням часу події адміністративного правопорушення, що зазначене у протоколі №186 від 28.08.2024р. В цьому контексті суд бере до уваги, що протокол складався на суходолі, тоді як факт виявлення події адміністративного правопорушення передував моменту складання протоколу і мав місце на ділянці акваторії річки Дніпро, що, як зазначено у самому протоколі, знаходиться на відстані близько 300м. від берега. Аналіз відеозаписів з реєстраторів №111300781 та №111300782 свідчить, що відповідні технічні засоби мали розбіжність у значенні позначки часу зйомки з різницею близько 23-25хв. (різниця позначки часу у файлах, що починаються з «00S4884» та з «0004911»). Натомість подія виявлення посадовими особами відповідача несамохідного земснаряду «Зірка Черкас» та перевірка документів такого засобу відбувалась 28.08.2024р. у проміжку часу з 14год. 48хв. до 17год 00хв. Отже вказівка у протоколі №186 від 28.08.2024р. часу події адміністративного правопорушення, як «28.08.2024 об 15год 40хв» не суперечить фактичним обставинам такої події і цілком підтверджується всіма дослідженими судом відеозаписами.

Також судом встановлено, що заступник начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренко С.С. був безпосередньо присутнім під час виявлення та фіксації події, що відбувалась 28.08.2024р. До того ж один з реєстраторів був закріплений саме на такій посадовій особі, а отже доводи сторони позивача про те, що такий суб`єкт не досліджував матеріали відповідних відеозаписів фіксації події адміністративного правопорушення, що мало наслідком неправильну оцінку ним всіх обставин такої події, є необґрунтованими.

Помилковими є доводи сторони позивача про те, що відповідач, в особі уповноважених осіб, не мав права проводити планові та позапланові перевірки (заходи державного нагляду (контролю) і державного нагляду в умовах воєнного стану, який введений і діє в Україні з 24.02.2022р., оскільки, в даному випадку, було зафіксоване правопорушення, яке підпадає під ознаки адміністративного, передбаченого КУпАП.

Надаючи оцінку доводам сторони позивача в контексті правильності правової кваліфікації діянь позивача, що мали місце 28.08.2024р., за диспозицією, передбаченою ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, то суд звертає увагу на наступне.

За змістом оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для кваліфікації дій позивача за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП зазначено те, що ОСОБА_1 повторно не виконав вимогу, що викладена у приписі №Ч-19/24 від 03.07.2024р.

За матеріалами справи судом встановлено, що станом на 18.09.2024р. відносно позивача вже складалася постанова №083/24 від 26.08.2024р. про притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 188-15 КУпАП. Така постанова була оскаржена позивачем до суду в рамках судового провадження №711/6846/24, по якому судом відкрито провадження 05.09.2024р. Натомість твердження сторони позивача, що оскарження постанови №083/24 від 26.08.2024р. в судовому порядку унеможливлює кваліфікацію дій позивача з урахуванням ознак повторності за обставинами події, що мала місце 28.08.2024р., є помилковими. Варто звернути увагу, що за змістом ч. 1 ст. 291 та ч. 2 ст. 299 КУпАП слід виснувати, що оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняє виконання такої постанови, але не скасовує інших правових наслідків наявності такої постанови.

Всупереч вимогст.77КАС Українистороною позивачане наданосуду доказівтого,що постанова№083/24від 26.08.2024р.на теперішнійчас скасована.До тогож судомвстановлено,що позивачпритягувався доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.188-15КУпАП знакладенням нанього штрафув розмірі1020грн.відповідно допостанови №014/24від 11.04.2024р.(протокол№0087від 04.04.2024р.щодо події,яка маламісце 04.04.2024р.),яка набрала законної сили та виконана ОСОБА_1 . Таким чином кваліфікація дій позивача за ознаками повторності за обставинами події, що мала місце 28.08.2024р., здійснена вірно відповідною посадовою особою відповідача.

За таких обставин твердження сторони позивача про те, що порушення процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності з накладенням стягнення у вигляді штрафу, мали своїм наслідком істотне порушення та обмеження законних прав та інтересів позивача, як особи стосовно якої розглядалось питання про притягнення її до адміністративної відповідальності, є необґрунтованим.

В цьому контексті слід зазначити, що формальні недоліки процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення самі по собі не нівелюють правомірності винесеного рішення суб`єкту владних повноважень про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки мають оцінюватись в аспекті істотності таких недоліків та змісту їх негативного впливу на реалізацію особою законних прав і свобод людини такого ступеню, що ставить під сумнів об`єктивність та обґрунтованість результату розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протилежне розуміння процесуальних норм матиме ознаки надмірного формалізму, що суперечить суспільному інтересу у забезпеченні встановленого правопорядку, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання ними своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

По обставинам даної справи суду не надано доказів, які б свідчили про істотне порушення законних прав і свобод позивача, а також про необґрунтованість чи протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою. Надані відповідачем суду докази свідчать, що оскаржувана постанова від 18.09.2024р. була винесена внаслідок події правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-15 КУпАП, обставини якої підтверджуються належним обсягом доказів, що стало підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Будь-яких обставин, які свідчать про неповноту чи необ`єктивність розгляду відносно позивача справи про адміністративне правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності, судом не встановлено.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність ознак протиправної діяльності в діях уповноваженої посадової особи відповідача, які слугують належною правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови, а доводи позивача про істотне порушення його прав під час процедури розгляду питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

Тож з урахуванням всіх обставин справи, перевіривши відповідність дій заступника начальника Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. вимогам ст. 2 КАС України при прийнятті постанови №114/24 від 18.09.2024р., суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є законною і обґрунтованою, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.9, ч.2 ст.188-15, ст.ст.245, 251, 283-285, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (Адміністрація судноплавства), заступника начальника Управління начальника відділу державного нагляду (контролю) суден Черкаського міжрегіонального управління Державної служби морського і водного транспорту та судноплавства України Бондаренка С.С. про визнання протиправною та скасування постанови від 18.09.2024р. про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 07 березня 2025 року.

Головуючий: В.М. Скляренко