Рішення № 125726916, 06.03.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5586/24

№ провадження 2/646/213/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.25 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Ільченко В.В.,

представника позивача Верещагіна Є.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

20 травня 2024 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківобленерго» суму заборгованості за договором позички зі сплати вартості комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території в розмірі 35 728,36 грн.; покласти витрати зі сплати судового збору на ОСОБА_1 , зобов`язавши сплатити суму у розмірі 2 422,40 грн.

Позиція сторони, що звертається до суду.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача посилався на те, що позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 (ДОДАТОК № 3).

Відповідач 29.03.2019 звернувся із заявою, якою прохав надати у користування квартиру АДРЕСА_2 (далі за текстом також Об`єкт), яка належить АТ "Харківобленерго", зі сплатою ним вартості комунальних послуг та витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території.

Дирекцією АТ «Харківобленерго» прийняте рішення (п. 6 протоколу від 01.04.2019 №54) про надання Відповідачу у користування Об`єкту для проживання, з утриманням із заробітної плати вартості комунальних послуг (опалення, гаряча вода, холодна вода, електроенергія і т.д.) та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території.

01.04.2019 Об`єкт був переданий Відповідачу у користування за актом приймання-передачі житлового приміщення Працівнику та знаходився у користуванні до 30.06.2023.

З початку користування до кінця 2021 року сплата Відповідачем здійснювалася у повному обсязі.

З початку повномасштабної агресії (24.02.2022) і до цього часу з невідомих причин Відповідач відсутній на роботі, відповідна сплата не здійснюється. Внаслідок цього утворилася заборгованість за період січень 2022 - червень 2023 у загальному розмірі 35 728,36 грн., що складається з вартості постачання теплової енергії на суму 21 664,30 грн., води та водовідведення на суму 394,92 грн., електроенергії на суму 7 739,04 грн., утримання будинку та прибудинкової території на суму 5 930,10 грн. Розрахунок додається (ДОДАТОК 9). Зазначені у розрахунку щомісячні суми нарахування підтверджуються відповідними рахунками та актами надавачів комунальних послуг та з утримання і ремонту спільного майна і прибудинкової території (ДОДАТОК №10). При цьому необхідно зазначити, що при визначенні суми відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу Позивач повинен сплатити податок на додану вартість (ПДВ), внаслідок чого сума відшкодування Відповідача має бути збільшена на розмір ПДВ, а саме на 20 % вартості.

04.04.2024 Позивачем Відповідачу була направлена вимога про необхідність погашення боргу, яка на час звернення до суду залишилася без виконання.

Таким чином між позивачем та відповідачем укладено договір позички житлової квартири, що зазначена раніше, шляхом пропозиції Відповідача, висловленої у його заяві від 29.03.2019, та її акцептування позивачем шляхом прийняття рішення (протокол Дирекції від 01.04.2019 №54) органу управління про надання такої квартири Відповідачу у користування зі складанням сторонами у той же день акта приймання-передачі житлового приміщення. Умовами пропозиції та акцепту плата за користування приміщенням, проценти сторонами не визначались. Сторони передбачили необхідність сплати вартості перелічених комунальних послуг: опалення, гаряча вода, холодна вода, електроенергія і т.д. та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території Відповідачем Позивачу.

Проте всупереч договору відповідач у період січень 2022 - червень 2023 сплату вартості комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території не здійснював, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 35 728,36 грн.

04.04.2024 позивачем відповідачу була направлена вимога про необхідність погашення боргу, яка на час звернення до суду залишилася без виконання.

Рух справи.

Ухвалою судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.05.2024 відкрито провадження у справі та призначеного до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

23.09.2024 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій він виклав позицію щодо позовної заяви та вказав про таке.

В березні 2019 року АТ Харківобленерго йому як працівнику надало для проживання безоплатно службову квартиру. Однією умовою було, що з відповідача із зарплати будуть утримувати комунальні послуги. Йому видали акт прийому передачі квартири.

24.02.22 з початком бойових дій на території м. Харкова відповідач виїхав додому в м. Ізюм, де перебував до кінця червня 2022. В той час місто перебувало в окупації рф. Зазначив, що зарплату за цей час не отримував. В липні 2022 АТ Харківобленерго призупинило з ним трудові відносини. З липня 2022 він проживає разом з сім`єю в Німеччині. (Його родина має статус багатодітної). Зазначає, що проходив лікування, йому встановлений штучний колінний суглоб. За час окупації стан його здоров`я погіршився, під обстрілами зазнав пошкодження коліна.

В квітні 2023 з АТ Харківобленерго йому надійшло повідомлення, що в квартиру будуть заселяти іншого працівника.

В лютому 2024 з АТ Харківобленерго йому надійшов рахунок на сплату 35 728,36 грн. комунальних послуг.

Цей борг відповідач не визнає з наступних підстав.

Згідно статті 811 ЦК України договір оренди житла укладається в письмовій формі. Між позивачем та відповідачем такий договір не укладався. Було обумовлено в протоколі Дирекції товариства відшкодування компослуг із зарплати. З лютого 2022 він зарплату в товаристві не отримував, в квартирі не проживав, трудові відносини з ним призупинені.

Таким чином, підстави звертатись до нього з позовними вимогами, у АТ Харківобленерго відсутні.

Також в означену дату до суду надійшло клопотання відповідача, в якому він просив долучити документи.

25.09.2024 до Червонозаводського районного суду м. Харкова в межах вказаної цивільної справи звернувся представник позивача ОСОБА_2 з додатковими поясненнями, в яких вказував про таке.

Як було зазначено у позовній заяві, взаємовідносини між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою суттю щодо надання у тимчасове безоплатне користування належного Позивачу житлового помешкання є договором позички, що врегульовані главою 60 ЦК України. Вони не підпадають під визначення договору найму (оренди), так як він відповідно до ст.ст. 759, 762 ЦК України має бути оплатним на відміну від позички.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 827 ЦК України до договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Щодо письмової форми договору необхідно зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

З доданих до позовної заяви доказів вбачається вчинення правочину між Позивачем та Відповідачем саме у письмовій формі, зміст якого зафіксований у заяві Позивача про надання у користування конкретно визначеної житлової квартири на зазначених у ній умовах та акцептування такої пропозиції Відповідачем шляхом прийняття рішення його уповноваженого органу з подальшою передачею житлової квартири відповідно до підписаного сторонами акту приймання-передачі.

Відсутність заробітної плати не звільняє боржника від виконання обов`язку з відшкодування вартості отриманих ним послуг.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 26.09.2024 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін по цивільній справі за позовом акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначено справу до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача Верещагін Є.В. вимоги позовної заяви підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що з відповідачем укладався саме договір позички житлової квартири, що характеризується безоплатним переданням нерухомого майна у користування і є відмінним від договору оренди, що характеризується оплатним користування.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог у повному обсязі та просив відмовити у задоволенні позову. Також вказав, що на його думку, між позивачем та ним був укладений саме договір оренди. Крім того, зазначив, що з 24.02.2022 він з сім`єю виїхав з м. Харкова, в подальшому трудові відносини між ним та позивачем були зупинені і він не отримував заробітної плати, при цьому період заборгованості нараховано за період січень 2022 червень 2023.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, дослідивши письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами належну правову оцінку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст.79ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до ст.80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частиною 1ст.81ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду.

Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 02.12.2002 за реєстр. №2368, витягом з Державного реєстру речових прав від 10.05.2024 за №378063590.

Відповідач ОСОБА_1 29.03.2019 звернувся із заявою, якою прохав надати у користування квартиру АДРЕСА_2 , яка належить АТ "Харківобленерго", зі сплатою ним вартості комунальних послуг та витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території.

Дирекцією АТ «Харківобленерго» прийняте рішення (п. 6 протоколу від 01.04.2019 № 54) про надання відповідачу у користування Об`єкту для проживання, з утриманням із заробітної плати вартості комунальних послуг (опалення, гаряча вода, холодна вода, електроенергія і т.д.) та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території.

01.04.2019 об`єкт нерухомого майна був переданий відповідачу у користування за актом приймання-передачі житлового приміщення працівнику та знаходився у користуванні до 30.06.2023, згідно акту приймання передачі від 30.06.2023.

За своєю правовою суттю відносини між сторонами щодо надання у тимчасове безоплатне користування належного позивачу житлового помешкання є договором позички, що врегульовані главою 60 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 827-834 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу (Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі).

Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 79 цього Кодексу.

Користувач несе звичайні витрати щодо підтримання належного стану речі, переданої йому в користування. Користувач, серед іншого, зобов`язаний користуватися річчю за її призначенням або відповідно до мети, визначеної у договорі.

З початку повномасштабної агресії (24.02.2022) відповідач відсутній на роботі, відповідна сплата не здійснюється. Внаслідок цього утворилася заборгованість за період січень 2022 - червень 2023 у загальному розмірі 35 728,36 грн., що складається з вартості постачання теплової енергії на суму 21 664,30 грн., води та водовідведення на суму 394,92 грн., електроенергії на суму 7 739,04 грн., утримання будинку та прибудинкової території на суму 5 930,10 грн. Зазначені у розрахунку щомісячні суми нарахування підтверджуються відповідними рахунками та актами надавачів комунальних послуг та з утримання і ремонту спільного майна і прибудинкової території. При цьому необхідно зазначити, що при визначенні суми відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу Позивач повинен сплатити податок на додану вартість (ПДВ), внаслідок чого сума відшкодування Відповідача має бути збільшена на розмір ПДВ, а саме на 20 % вартості.

04.04.2024 позивачем відповідачу була направлена вимога про необхідність погашення боргу, яка на час звернення до суду залишилася без виконання.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Таким чином між позивачем та відповідачем укладено договір позички житлової квартири, що зазначена раніше, шляхом пропозиції відповідача, висловленої у його заяві від 29.03.2019, та її акцептування позивачем шляхом прийняття рішення (протокол Дирекції від 01.04.2019 №54) органу управління про надання такої квартири відповідачу у користування зі складанням сторонами у той же день акта приймання-передачі житлового приміщення. Умовами пропозиції та акцепту плата за користування приміщенням, проценти сторонами не визначались. Сторони передбачили необхідність сплати вартості перелічених комунальних послуг: опалення, гаряча вода, холодна вода, електроенергія і т.д. та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території відповідачем позивачу.

Проте всупереч договору відповідач у період січень 2022 - червень 2023 сплату вартості комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території не здійснював, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 35 728,36 грн.

Відповідачем в частині розрахунку заборгованості заперечення не висловлювалися.Також під час судового розгляду не встановлено факту оспорення чи недійсністі договірних відносин, що склалися між сторонами.

Відповідно до правової норми, яка визначена у ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 526 визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 621 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами відповідно до статті 629 ЦК України.

Згідно з ч. 4 ст. 631 закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. ст.525,530ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно дост.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 27 Постанови ПленумуВСУ №14від 18.12.2009«Про судоверішення уцивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

04.04.2024 позивачем відповідачу була направлена вимога про необхідність погашення боргу, яка залишилася без виконання.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 35 728,36 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 КПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Відповідно до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 9-13, 76-83, 95, 128-131, 133, 141, 211, 223, 247, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву акціонерного товариства «Харківобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківобленерго» суму заборгованості за договором позички зі сплати вартості комунальних послуг та відшкодування витрат на утримання і ремонт спільного майна і прибудинкової території в розмірі 35728 (тридцять п`ять тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Харківобленерго» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

позивач:акціонерне товариство «Харківобленерго», місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149, код ЄДРПОУ: 00131954; п/р НОМЕР_1 в ХОУ АТ «Ощадбанк», МФО 351823, ЄДРПОУ 00131954.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя: В.В. Барабанова