Рішення № 125726123, 10.03.2025, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/2011/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради про поновлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Нікольченко Б.Б. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради про поновлення батьківських прав, в якому просить поновити батьківські права ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, який рішенням суду від 22 травня 2013 року був розірваний. Від даного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після розлучення їхні спільні діти залишилися проживати з відповідачкою. Починаючи з 2013 року у позивача з відповідачкою погіршилися відносини, а тому і зменшилося спілкування позивача з дітьми, а далі таке спілкування припинилося зовсім. Згодом відповідачка звернулася з позовом до суду про позбавлення позивача батьківських прав, який було задоволено і рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 листопада 2022 року позивач був позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З 14 серпня 2023 року позивач перебуває у Збройних Силах України. Того ж року, він відновив своє спілкування із відповідачкою, а також відновив спілкування з старшою донькою, з якою постійно розмовляє та може говорити з нею на будь-які теми та будь-коли. Між ними існують дійсно теплі та дружні відносини, як між батьком та донькою. Так як позивач проходить службу у складі Збройних Сил України, тому здебільшого, спілкування відбувається за допомогою засобів телефонного зв`язку: месенджерів та через відеозв`язок. Малолітня ОСОБА_4 практично не пам`ятає позивача, оскільки коли сторони розлучилися і припинили спілкування, то вона була зовсім маленькою. Саме тому позивач поки не спілкується з дитиною особисто, щоб не травмувати її та не завдати психологічної травми. Тому наразі лише за допомогою відповідачки та старшої доньки, позивач дізнається якомога більше про меншу доньку про її життя, навчання та стан здоров`я, аби знайти до неї підхід та налагодити їхні стосунки. На даний час, позивач має постійний та стабільний заробіток, отримує належне грошове забезпечення. Він повністю погасив заборгованість зі сплати аліментів та продовжує їх сплачувати в повному об`ємі, а також матеріально підтримує доньок. Він позитивно змінив свою поведінку, життя та ставлення до виконання батьківських обов`язків. Веде добропорядний спосіб життя, має бажання і можливість виконувати батьківські обов`язки відносно своїх дітей, сприяти їхньому гармонійному розвитку та піклуватися про них. Він постійно цікавиться життям дітей, їхнім здоров`ям, навчальним процесом. Любить своїх дітей, бажає брати активну участь у їх вихованні, підтримувати родинні відносини. Прагне бути частиною життя своїх доньок, що максимально відповідатиме інтересам дітей. При цьому, відповідачка не заперечує проти поновлення його батьківських прав. З цих підстав вважає, що обставини, які були підставою для позбавлення позивача батьківських прав, зникли і поновлення його батьківських прав буде відповідатиме якнайкращим інтересам дітей.

До початку розгляду справи від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від відповідачки до суду надійшла заява, у якій просить розглянути справу без її участі. Позовні вимоги визнає.

Від представника третьої особи до суду надійшла заява, у якій просить розглянути справу без її участі. Не заперечує проти поновлення позивачу батьківських прав, оскільки це відповідає інтересам дітей.

Дослідивши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що позивач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 від 22 травня 2007 року (а.с.16)) та серії НОМЕР_2 від 09 лютого 2012 року (а.с.17)).

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00046216639 від 27 липня 2024 року, 23 листопада 2013 року між позивачем та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб. Після державної реєстрації шлюбу, прізвище позивача « ОСОБА_5 » було змінено на « ОСОБА_5 » (а.с.18).

Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 листопада 2022 року, позивач був позбавлений батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.36,37).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Згідно із ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно із ч. ч. 2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (п. 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у ч. 1 ст. 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Звертаючись до суду з позовом про поновлення батьківських прав, позивач вказує на те, що обставини, які були підставою для позбавлення його батьківських прав, зникли, а відтак, його батьківські права повинні бути поновлені.

Відповідно до ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

З висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Дубровицької міської ради щодо поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 встановлено, що від шлюбу у позивача з відповідачкою народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Дубровицького районного суду від 22 травня 2013 року, шлюб між подружжям було розірвано, а дітей залишено проживати разом з матір`ю. В 2013 році батько дітей одружився вдруге, змінивши прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_5 ». У зв`язку з тим, що батько дітей тривалий час ухилявся від виконання батьківських обов`язків та мав заборгованість по сплаті аліментів за позовом матері дітей, рішенням Дубровицького районного суду від 15 листопада 2022 року ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав щодо дочок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . На даний час неповнолітня ОСОБА_3 та малолітня ОСОБА_4 проживають разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання сім`ї задовільні, мати належним чином виконує батьківські обов`язки щодо дітей. З бесіди проведеної працівниками служби у справах дітей з ОСОБА_2 та з її письмових пояснень встановлено, що ОСОБА_1 з червня 2024 року став інколи телефонувати, щоб поцікавитися дітьми. ОСОБА_2 висловила думку, що якщо ОСОБА_1 братиме участь у вихованні та утриманні дочок, буде цікавитися їх життям, то вона не буде заперечуватиме щодо поновлення його у батьківських правах. Малолітня ОСОБА_4 в своїх письмових поясненнях від 02 грудня 2024 року повідомила, що свого батька станом на грудень 2024 року бачила лише один раз, по телефону з ним не спілкувалася. Дівчинка з 01 вересня 2018 року по 25 червня 2024 року навчалася в Берестівському ліцеї. Згідно інформації зазначеного навчального закладу за період навчання дитини її батько не цікавився справами дитини в школі. З вересня 2024 року ОСОБА_8 навчається в 7 класі Дубровицького ліцею. Згідно характеристики з зазначеного навчального закладу вихованням дівчинки займається мама, яка підтримує зв`язок з ліцеєм та класним керівником, систематично відвідує батьківські збори. ОСОБА_3 в своїх поясненнях від 02 грудня 2024 року стверджує, що батько почав частіше спілкуватися з нею. ОСОБА_3 закінчила Сарненський районний ліцей «Лідер», за період навчання в якому батько навчанням та життям дитини не цікавився, на даний час ОСОБА_9 студентка. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак фактично проживає по АДРЕСА_2 , разом з іншою дружиною та двома дітьми від другого шлюбу. За вказаною адресою винаймають будинок, де створено задовільні умови для проживання дітей, фактів складних життєвих обставин не виявлено. З вересня 2023 року по даний час, він проходить військову службу в ЗСУ, за місцем служби характеризується позитивно. Станом на 28 листопада 2024 року заборгованість по аліментах становить 6 тис.грн. У своїх поясненнях від 27 липня 2024 року ОСОБА_1 стверджує, що з серпня 2023 року змінив своє відношення до виховання дочок, зокрема став спілкуватися з дочкою ОСОБА_9 в телефонному режимі або по відеозв`язку, сплачує аліменти на утримання дітей. Щодо спілкування з молодшою дочкою ОСОБА_8 ситуація складніша, адже дитина з народження не пам`ятала його, а тому станом на листопад 2024 року спілкування між батьком і дитиною не було налагоджено. Однак в своїх поясненнях від 06 лютого 2025 року ОСОБА_1 повідомив, що впродовж грудня 2024 року по лютий 2025 року налагодив спілкування в телефонному режимі з молодшою дочкою ОСОБА_8 , в підтвердження чого надав скриншот його переписки з дівчинкою у застосунку «Viber». Питання щодо поновлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно дочок ОСОБА_9 та ОСОБА_8 розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини 27 січня 2025 року та 11 лютого 2025 року, де було відмічено позитивні зміни у виконанні ОСОБА_1 батьківських обов`язків щодо дочок. Зокрема ОСОБА_1 в телефонному режимі запевнив членів комісії, що повністю змінив своє відношення щодо виконання батьківських обов`язків, пообіцяв постійно підтримувати дітей, брати участь у їх вихованні, спільно проводити з дочками вільний час тощо. На засіданні комісії прийнято рішення про доцільність поновлення ОСОБА_1 у батьківських правах. Таким чином, орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради вважає, що поновлення батьківських прав ОСОБА_1 , 1982 року народження, щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним та таким, що відповідає інтересам дітей (а.с.54-55).

Також представником третьої особи долучено копії документів, зокрема: пояснення ОСОБА_1 від 28 листопада 2024 року (а.с.60-62); пояснення ОСОБА_2 від 02 грудня 2024 року (а.с.58); пояснення ОСОБА_1 від 06 лютого 2025 року (а.с.63.); пояснення дитини ОСОБА_3 (а.с.59); скриншот спілкування ОСОБА_1 з донькою від 01 лютого 2025 року (а.с.64), якими підтверджується зазначені у висновку відомості щодо участі батька у житті дітей.

Відповідно до ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» визначено, що особам, позбавленим батьківських прав, надано право звернутися до суду з позовом про їх поновлення. Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

Отже, поновлення батьківських прав допускається, якщо батько (мати) змінили свою поведінку; змінилися обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

До уваги береться також зміна способу життя особи, позбавленої батьківських прав, зміна ставлення до дитини та її виховання. Не менш важливим є глибина та стійкість позитивних змін, що можуть бути підставою для поновлення батьківських прав.

Так, поновлення батьківських прав безпосередньо пов`язане не тільки із зміною поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав, але і з оцінкою ситуації самою дитиною. Її неприйняття батька (матері), відсутність доброго ставлення до них, викликане попереднім досвідом спільного проживання, не можна ігнорувати.

Як встановлено із копії військового квитка серії НОМЕР_3 від 24 липня 2023 року, позивач із серпня 2023 року перебуває у Збройних Силах України (а.с.14-15).

Згідно службової характеристики, виданої військовою частиною НОМЕР_4 , ОСОБА_1 14 серпня по даний час по даний час проходить військову службу в Збройних Силах України. Під час проходження військової служби на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення зарекомендував себе з позитивної сторони. Він підготовлений, відповідальний дисциплінований, працелюбний, якісно виконує поставленні завдання, бере участь у житті колективу та рахується з думками інших. Сумлінно виконує службові обовязки. Має високу моральну культуру. Здатний критично оцінювати свою діяльність, врівноважений (а.с.38).

Згідно довідки від 28.11.2024 №12178/27.15 від 11 вересня 2024 року, виданої Дубровицьким відділом державної виконавчої служби у Сарненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № НОМЕР_9 про виконання виконавчого листа № 560/244/18 виданого 01.10.2018, Дубровицьким районним судом Рівненської області, про стягнення з ОСОБА_1 , на підставі рішення Дубровицького районного суду від 11 лютого 2013 року по цивільній справі № 1706/1803/12 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Станом на 11 вересня 2024 року аліменти сплачені в повному обсязі (а.с.20).

Європейський суд з прав людини у п.54,58 рішення суду від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України» вказав, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі Olsson v. Sweden від 27 листопада 1992 року) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Зміни в способі життя батьків, їхнє ставлення до дитини не можуть відбутися швидко, для цього необхідний значний період часу. При цьому, недостатньо одних намірів батьків змінити свою поведінку, необхідно, щоб їх спосіб життя дійсно змінився настільки, що ніяких небезпек і загроз життю і здоров`ю дитини більше не буде, а батьки в змозі належним чином виховувати дитину і захищати її права і інтереси.

Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини.

Приймаючи рішення у вказаній категорії справ суд, вивчаючи всі докази по справі, повинен пересвідчитися, чи не вплине поновлення батьківських прав на погіршення стану дитини, порівняно з тим, в якому вона перебуває на сьогоднішній день, і чи не буде вказане рішення прийнято всупереч інтересам дитини, і якщо, на думку суду, який оцінює всі докази по справі, в тому числі і позицію дитини, поновлення батьківських прав не в інтересах дитини, суд вправі відмовити в задоволенні позову.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 466/5767/18 (провадження № 61-20485св19) вказано, що «на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

У постанові колегії суддів Верховного Суду справа № 390/1418/17 від 10.11.2021 року зазначено, що у разі вирішення питання про позбавлення батьківських прав одного з батьків у зв`язку з ухиленням від виконання ним своїх обов`язків щодо виховання дитини, суд має брати до уваги найкращі інтереси дитини, враховувати фактичні обставини справи такі, як інтеграцію дитини у нову сім`ю (у разі наявності таких обставин), прив`язаність дитини до нової сім`ї, сприйняття нового чоловіка матері/дружини батька дитини справжніми її батьками, бажання дитини зберегти цю сім`ю, а також відсутність зв`язків у дитини з тим із батьків, щодо якого вирішується питання про позбавлення батьківських прав. При цьому інтереси дитини превалюють над інтересами батьків, а тому завданням суду є встановлення справедливого балансу між ними. Інтереси дитини вимагають, щоб зв`язки дитини з її сім`єю підтримувались, розрив таких відносин свідчить про припинення зв`язку між дитиною та батьком/матір`ю, а рішення про позбавлення батьківських прав лише юридично підтверджує припинення таких відносин.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 вересня 2020 року у справі № 484/920/18 (провадження № 61-6992св20) вказано, що «сім`я вважається природним середовищем для розвитку дитини; виховання в сім`ї відповідає найкращим інтересам дитини і тільки коли виявиться, що сім`я є особливо непридатною або неблагонадійною, зв`язки з нею можуть бути перервані. Розлучення дітей з батьками всупереч їх волі можливо тільки за умови, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили. При розгляді позовів батьків про передачу їм дитини іншими особами, від яких вони мають право вимагати її повернення, суд бере до уваги зокрема можливість батьків забезпечити належне виховання дитини, характер їхніх взаємовідносин з нею, прихильність дитини до осіб, у яких вона перебуває, й інші конкретні обставини справи. При цьому суд враховує, хто з зацікавлених осіб виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожної з осіб, особисті якості сторін, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані однієї з осіб сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей. У будь-якому випадку суд повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам малолітньої дитини.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції). Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

З тексту рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 15 листопада 2022 року встановлено, що підставою для позбавлення позивача батьківських прав позивача відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ухилення його від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню своїх дітей, зокрема не піклувався про них, не проявляв до них щонайменшої батьківської турботи, зацікавленості у їх долі (а.с.36,37).

Разом із тим, встановлені судом обставини свідчать, що на даний час, позивач позитивно змінив свою поведінку та ставлення до виконання батьківських обов`язків, зокрема, став спілкуватися з дітьми в телефонному режимі або по відеозв`язку, погасив заборгованість по аліментах на утримання дітей та продовжує справно їх сплачувати. Він змінив умови життя, веде добропорядний спосіб життя, має постійне місце роботи та стабільний заробіток. Він постійно цікавиться життям дітей, їхнім здоров`ям, навчальним процесом. Має бажання виконувати батьківські обов`язки, брати активну участь у вихованні дітей, турбуватися про них, сприяти їхньому гармонійному розвитку та піклуватися про них, підтримувати з ними родинні відносини та бути частиною їх життя.

Також суд звертає увагу, що сам факт звернення позивача до суду з позовом свідчить про критичне ставлення до своєї поведінки в минулому стосовно дітей.

Крім того, суд враховує позицію відповідачки, яка позовні вимоги визнає та думку представника третьої особи, яка не заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки це відповідає інтересам дітей.

Судом на підставі належних та допустимих доказів встановлено, що обставини, які були підставами для позбавлення батьківських прав позивача змінилися, оскільки у нього зовсім інша поведінка, яка свідчить про можливість належного виконання своїх батьківських обов`язків та невідворотнє бажання позивача на відновлення батьківських прав, збереження сімейних зв`язків, які можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, зокрема у разі, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, а тому поновлення позивачу батьківських прав відповідає інтересам дітей.

За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з`ясувавши їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, враховуючи інтереси дітей та їх ставлення до батька, прийшов до висновку що позовні вимоги слід задоволити, відтак слід поновити позивача в батьківських правах відносно його дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради про поновлення батьківських прав - задоволити.

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в батьківських правах, відносно його неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області в Рівненський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий 08 січня 2014 року Дубровицьким РС УДМС України в Рівненській області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , паспорт серії НОМЕР_8 , виданий 14 вересня 2005 року Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області.

Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради Сарненського району Рівненської області, вул. Воробинська, 16, м.Дубровиця Сарненський район Рівненська область, код ЄДРПОУ 05390997.

Суддя:підпис

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя Дубровицького

районного суду

Рівненської області Оборонова І.В.