Ухвала суду № 125725249, 10.03.2025, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 374/304/19

Номер провадження № 1-кс/371/80/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2025 р. м. Миронівка

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 перевіривши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №12019110220000296,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Миронівського районного суду Київської області з клопотанням про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №12019110220000296. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 став переможцем і придбав майно боржника ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» в рамках ліквідаційної процедури у справі про банкрутство №Б8/142-12, яка перебуває в провадженні Господарського суду Київської області. На підставі Акту про придбання майна на аукціоні від 23.09.25024, ОСОБА_3 прийняв у власність наступне майно: склад цементу площею 672,3 кв.м., літера «1,Р», що розташований за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 130; будівля ДЕПО диспетчера площею 439,4 кв.м, літера «1,Т», що розташований за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 130; нежитлова будівля кисневої станції, загальною площею 909,3 кв.м, літера «А», що розташована за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 130-1. Пунктом 4 даного Акту, сторони підтвердили що ОСОБА_3 повністю розрахувався з продавцем і платив на його рахунок 1542200, 00 грн. Під час отримання у нотаріуса Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів з`ясувалося, що слідчим суддею Ржишівського міського суду Київської області, ухвалами від 08.11.2019 у справі №374/304/19, було накладено арешт на вищезазначене нерухоме майно. Згідно відомостей з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження за № 12019110220000296 від 07.10.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України закрито. Просить суд задовольнити клопотання, скасувати арешт нерухомого майна у кримінальному провадженні № 12019110220000296, а саме: склад цементу площею 672,3 кв.м., літера «1,Р», що розташований за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 130; будівля ДЕПО диспетчера площею 439,4 кв.м, літера «1,Т», що розташований за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 130; нежитлова будівля кисневої станції, загальною площею 909,3 кв.м, літера «А», що розташована за адресою: Київська область, м. Миронівка, вул. Соборності, 130-1.

Дослідивши клопотання та матеріали подані до нього, приходжу до висновку, що воно підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, до закриття провадження слідчий суддя може скасувати арешт за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна.

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження постановою слідчого на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Разом із тим, за приписами частини 4, якою доповнено ст. 132 КПК Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння» № 2810-IX від 01 грудня 2022 року (набрав чинності 29 грудня цього ж року), ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч.4 ст.132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннями ч.1 ст.170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані підчас досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові по справі №554/2506/22від 15 квітня 2024 року прийняла висновок щодо застосування норми, передбаченої абзацом 1 ч.4 ст.132 КПК України, що у разі закриття слідчим, прокурором кримінального провадження в порядку, передбаченому КПК, заходи забезпечення кримінального провадження, серед яких і арешт майна, припиняють свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами під час застосування таких норм, забезпечують єдину правозастосовну практику і є обов`язковими для всіх судів України.

За таких обставин, оскільки кримінальне провадження №12019110220000296 від 07.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України закрито, а вирішення питання скасування арешту після закриття кримінального провадження не передбачено кримінально-процесуальними нормами, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 132, 171-174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту нерухомого майна у кримінальному провадженні №12019110220000296 - повернути заявнику.

Ухвала про повернення клопотання може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1