Ухвала суду № 125722495, 06.03.2025, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/6050/25

Провадження № 1-кс/947/3266/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 1202560000000130 від 31.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.369-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області під процесуальним керівництвом Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025160000000130 від 31.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.01.2025 до слідчого управляння ГУНП в Одеській області надійшли матеріали працівників Подільського РВ Управління СБ України в Одеській області про те, що особа (анкетні дані якого не розголошуються в інтересах досудового розслідування) вимагає від особи ОСОБА_5 одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.

В ході проведення досудового розслідування 19.01.2025 в період часу 14 год. 44 хв. по 14 год. 53 хв було проведено огляд вільної ділянки місцевості поблизу буд. 26 по Бірзульському бульвару у м. Подільськ, Одеської області в ході якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 20000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень кожна у кількості 40 штук із наступними серійними номерами: ВЗ8575787, ЕЕ8686177, ЄЕ8500378, ХИ3149961, АН0719893, ЕС0874268, ГЛ1582551, ЄЖ2768018, АЛ3917451, ЄН2012145, ЄН8151463, ЕР8891194, ЕС8911490, ГМ9082426, ЕД1455101, ГМ3120049, ВС6186630, ЗМ5395867, ЗЛ0719139, ЕУ1697061, ВЖ5498582, ВС3157302, ЗБ0932584, ВУ9759359, ЄД6453196, ЕР5863233, ЕР5863230, ЄИ2667206, ЕВ2385698, ЕЗ6245958, ГВ7890172, ЄЕ6375833, ВИ3734105, ХД9951809, АВ6603185, ЕИ8945396, ЦБ3213804, ГМ9747170, ВТ3232677, АЖ4544214.

20.02.2025 на підставі постанови слідчого вилучене майно визнано речовими доказами.

ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:

Сторона обвинувачення зазначає, що вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні, необхідне для повного, всебічного та неупередженого проведення досудового розслідування, а також є безпосередньо предметом і доказом вчинення кримінального правопорушення. З урахуванням чого, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:

Прокурор у судове засідання не з`явився, проте на адресу суду скерував заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій зазначив, що вилучені грошові кошти у сумі 20000 гривень були залучені з фінансово-економічної служби УСБУ в Одеській області. Крім того, зауважив, що клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 до суду звернувся також із заявою про розгляд клопотання за відсутності ОСОБА_6 та його представника, зазначивши, що просить відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення.

IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:

Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, враховуючи заяви від сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.

(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни).

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).

(2). Правова підстава та мета арешту майна:

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

20.02.2025 в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий суддя враховує доводи слідчого у клопотанні та приходить до переконання, що вилучені грошові кошти є ймовірною неправомірною вигодою та відповідно предметом кримінального правопорушення, що розслідується в рамках даного кримінального провадження.

У зв`язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 20.02.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.

(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.

Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.

(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 задовольнити.

Накласти арешт із забороноюрозпорядження такористування на майно, вилучене 19.02.2025 під час огляду вільної ділянки місцевості поблизу буд. 26 по Бірзульському бульвару у м. Подільськ, Одеської області в ході якого виявлено та вилучено наступне майно, а саме на грошові кошти у сумі 20000 гривень купюрами номіналом по 500 гривень кожна у кількості 40 штук із наступними серійними номерами: ВЗ8575787, ЕЕ8686177, ЄЕ8500378, ХИ3149961, АН0719893, ЕС0874268, ГЛ1582551, ЄЖ2768018, АЛ3917451, ЄН2012145, ЄН8151463, ЕР8891194, ЕС8911490, ГМ9082426, ЕД1455101, ГМ3120049, ВС6186630, ЗМ5395867, ЗЛ0719139, ЕУ1697061, ВЖ5498582, ВС3157302, ЗБ0932584, ВУ9759359, ЄД6453196, ЕР5863233, ЕР5863230, ЄИ2667206, ЕВ2385698, ЕЗ6245958, ГВ7890172, ЄЕ6375833, ВИ3734105, ХД9951809, АВ6603185, ЕИ8945396, ЦБ3213804, ГМ9747170, ВТ3232677, АЖ4544214.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1