Ухвала суду № 125720916, 10.03.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/794/25

Номер провадження 1-кс/305/93/25

УХВАЛА

10.03.2025. Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

слідчого ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисників адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця громадянина України, пенсіонера, з середньою освітою, одруженого, несудимого,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся в суд з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження, що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025071140000090 від 21.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинене з корисливих мотивів. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 ,у лютому-березні2025року,маючи умисел,спрямований нанезаконне переправленнягромадян Україничерез державнийкордон Українипоза визначенимипунктами пропуску,розуміючи встановленийпорядок перетинудержавного кордону,порушуючи вимогизаконів України«Про державнийкордон України»,«Про порядоквиїзду зУкраїни ів`їзду вУкраїну громадянУкраїни»,Правил перетинаннядержавного кордонугромадянами України,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни №57від 27.01.1995,достовірно знаючи,що з24.02.2022,у відповідностідо ЗаконуУкраїни «Проправовий режимвоєнного стану»,в Українівведено режимвоєнного стану,на періоддії якогочоловікам громадянам України,віком від18до 60років,обмежено виїздза межіУкраїни,крім військовозобов`язаних,які непідлягають призовуна військовуслужбу підчас мобілізаціївідповідно дост.23Закону України«Про мобілізаційнупідготовку тамобілізацію»,усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвого діяння,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,діючи зпрямим умислом,з корисливихмотивів,з метоюособистого незаконногозбагачення,домовився з ОСОБА_8 ,про спільневчинення незаконногопереправлення громадянина Україничерез державнийкордон України,шляхом сприянняйого переміщеннюз м.Львів доділянки державногокордону Україниз Румунієюпоблизу річкиТиса натериторії Рахівськогорайону,за грошовувинагороду усумі 10000доларів США. У серединілютого 2025року (більшточна датачас досудовимрозслідуванням невстановлені), ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про можливістьорганізації йогонезаконного переправленнячерез державнийкордон Україниз Румунієюза грошовувинагороду.06.03.2025,близько 20:00години, ОСОБА_8 ,надав вказівку ОСОБА_9 ,з метоюйого подальшогопереправлення черездержавний кордон,прибути дозалізничного вокзалуу м.Львів,за адресою:м.Львів,Двірцева площа,1,де 07.03.2025сісти довагону №16поїзда «Київ-Ясіня».07.03.2025,близько 23:50години, ОСОБА_9 ,діючи запопередньою вказівкою ОСОБА_8 сів довагону №16поїзда «Київ-Ясіня»,після чого ОСОБА_8 зустрів ОСОБА_9 та підчас рухуу напрямкусмт.Ясіня,Закарпатської області,провів інструктажщодо йогонезаконного переправленнячерез державнийкордон.07.03.2025, ОСОБА_5 ,згідно допопереднього розробленогоплану щодонезаконного переправленнягромадянина Україничерез державнийкордон Україниз Румунією,висловив проханнядо своєїзнайомої ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,яка буланеобізнаною пропротиправні наміри ОСОБА_5 ,доставити наавтомобілі маркиAudiз номернимзнаком НОМЕР_1 ,який перебуваєу користуванні ОСОБА_10 ,двох осібчоловічої статі(уподальшому встановлені,як ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ),від ділянкидороги неподалікзалізничного вокзалуза адресою:смт.Ясіня,вул.Привокзальна,4,до садибиза адресою: АДРЕСА_2 ,на що ОСОБА_10 погодилась. 08.03.2025,близько 07:00години, ОСОБА_9 у супроводі ОСОБА_8 вийшов звагону №16поїзда «Київ-Ясіня»,де наділянці дорогинеподалік залізничноговокзалу смт.Ясіня,вул.Привокзальна,4, ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_9 сісти досалону автомобілямарки Audiз номернимзнаком НОМЕР_1 ,за кермомякого знаходилась ОСОБА_10 ,після чоговони продовжилисвій руху напрямкусадиби заадресою:смт.Ясіня,вул.Файбиша,29.У цейж періодчасу, ОСОБА_5 ,відповідно дорозподілу ролейміж нимта ОСОБА_8 ,їхав наавтомобілі маркиVolkswagenPassatз номернимзнаком іноземноїреєстрації НОМЕР_2 поряд завтомобіля маркиAudiз номернимзнаком НОМЕР_1 ,у якомузнаходились ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,та ОСОБА_10 ,на шляхуїх рухудо садибиза адресою:смт.Ясіня,вул.Файбиша,29,з метоюзапобігання викриттюнарядами тапрацівниками правоохороннихорганів.08.03.2025,близько 07:10години, ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_8 вийшов зсалону автомобілямарки Audiз номернимзнаком НОМЕР_1 ,та прослідувавз ОСОБА_8 до будівлісадиби заадресою: АДРЕСА_1 .Згодом,знаходячись убудівлі садибиза адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 надав вказівку ОСОБА_9 очікувати ОСОБА_5 ,який доставитьу напрямкудержавного кордонуУкраїни зРумунією,після чого ОСОБА_8 висловив до ОСОБА_9 прохання пронадання йомугрошових коштіву сумі10000доларів США,як грошовувинагороду занезаконне переправленнячерез державнийкордон Україниз Румунією,однак 08.03.2025близько 07:30години,після передачі ОСОБА_9 грошових коштівпрацівниками правоохороннихорганів булиприпинені протиправнідії ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненніданого кримінальногоправопорушення,доводиться зібранимидоказами,а саме:протоколом затриманняособи підозрюваноїу вчиненнізлочину упорядку ст.208КПК України, протоколом огляду місця події від 08.03.2025, показами свідка ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом пред`явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками, протоколом огляду предметів та документів від 09.03.2025, характеризуючими матеріалами, та іншими матеріалами кримінального провадження. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. ОСОБА_5 , під час досудового розслідування може переховуватися від органів досудового розслідування з метою не доведення його вини, оскільки усвідомлює, що в разі визнання його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення його буде засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років. Також встановлено, що ОСОБА_5 не має міцних соціальних зв`язків, у тому числі постійного місця роботи, а тому наявні ризики, що будучи на волі він зможе безперешкодно покинути місце свого проживання з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, перебуваючи на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_9 , шляхом вмовляння, підкупу чи погрози з метою можливої зміни вже даних ними показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії за грошову винагороду. Окрім цього, 22.01.2025, у межах досудового розслідування іншого кримінального провадження за №12024071120000620 від 01.11.2024, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу двох кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України. Вказані обставини свідчать про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення. На думку сторони обвинувачення, до ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, застава та домашній арешт не зможуть запобігти настанню вказаних ризиків, які передбачені пунктами 1,3,5 ст.177 КПК, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення: особисте зобов`язання не можливо застосувати через те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що безперешкодно може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 ; особисту поруку не можливо застосувати, оскільки на даний час жодна особа, яка б заслуговувала на довіру, із відповідною заявою до органу досудового розслідування не зверталась; заставу, як основний запобіжний захід, неможливо застосувати через те, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 24.01.2025, у справі №303/542/25, стосовно ОСОБА_5 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави в сумі 802 420 гривень, та покладенням після внесення за ОСОБА_5 застави, на останнього обов`язків строком до 24.03.2025. Тобто, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нового кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.332 КК України, у період строку дії ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 24.01.2025, у справі №303/542/25; домашній арешт неможливо застосувати, враховуючи те, що ОСОБА_5 має незначні соціальні зв`язки, зокрема те, що він може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Окрім цього, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу двох тяжких корисливих злочинів передбачених ч.3 ст.332 КК України. У зв`язку з цим, вказаний запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного; Отже, на думку сторони обвинувачення застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання ним, покладених процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам останнього переховуватись від слідства та суду, та вчиненню нових злочинів.

Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 , в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване наявними ризиками, а саме, ОСОБА_5 , обґрунтовано, підозрюється у вчиненні тяжких злочинів протягом короткого проміжку часу, а саме двох кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 ККУ, усвідомлює, що за вчинені ним кримінальні правопорушення йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років, перебуваючи на волі він може ухилитися від досудового розслідування чи суду, негативно впливати на свідків, зокрема на ОСОБА_9 , також перебуваючи на волі зможе безперешкодно покинути місце свого проживання, може продовжувати свою злочинну діяльність. Отже, на їх думку, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть змогу запобігти зазначеним ризикам та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Адвокат ОСОБА_6 , у судовому засіданні стверджував, що підозра відносно його підзахисного необгрунтована, заперечив проти обрання щодо ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що достатнім буде обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки підозрюваний наміру ухилятися від слідства та суду не має.

Адвокат ОСОБА_7 , у судовому засіданні просив застосувати до свого підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Крім того, надіслав через систему "Електронний суд" заперечення, яке обгрунтоване наступним. Вважає, що у задоволенні даного клопотання слід відмовити, оскільки, відсутнє будь-яке обгрунтування доведеності того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, більше того описані можливі ризики та поведінка підозрюваного не мають жодного доведення допустимим доказом. Посилань на реальні, існуючі докази, які давали б підстави вважати, що ОСОБА_5 , не виконуватиме свої процесуальних обов`язків, не дотримуватиметься умов застосованого щодо нього запобіжного заходу в клопотанні відсутні, адже твердження сторони обвинувачення базуються лише на умовних припущеннях. Ввважає, що саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде достатнім заходом для забезпечення належної поведінки підозрюваного. Щодо особистого життя останнього, зазначає, що він проживає разом з родиною та утримує їх. Таким чином, перебуваючи разом з сім`єю вдома, він зможе допомагати та підтримувати, так як наявність матері похилого віку, та сина з інвалідністю ІІІ групи, вказує на потребу їх забезпечення. З огляду на викладене просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити та застосувати до підозрюваного, ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 , у судовому засіданні просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, вважає підозру необгрунтованою, наміру ухилятися від слідства та суду в нього не має.

Заслухавши учасників справи, вивчивши клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та п.4 ч.2 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення Рахівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження за №12025071140000090, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.02.2025 за ч.3ст.332 КК України, що підтверджується витягом з ЄРДР від 21.02.2025. З витягу вбачається наступне: до СВ Рахівського РВП надійшов рапорт з СКП Рахівського РВП, про здобуту оперативну інформацію про те, що громадянин А спільно з громадянином Б та громадянином В і не встановленими на даний час особами займаються незаконним переправленням осіб через державний кордон України, за грошові кошти.

08.03.2025, ОСОБА_5 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.332 КК України, а саме в незаконному переправленні осіб через державний кордон України сприянню їх вчиненння порадами, вказівками, наданням засобів вчиненому щодо кількох осіб, з корисливих мотивів.

Сукупність фактичних даних, які містяться в матеріалах кримінального провадження, дають підстави вважати пред`явлену ОСОБА_5 , підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1999 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким злочином, за яким підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років, що може спонукати підозрюваного ухилятися від слідчого, прокурора, суду. При оцінці даного ризику, слідчим суддею взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010, у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Поміж іншого, на підтвердження наявності ризику переховування свідчить і той факт, що ОСОБА_5 , підозрюється у незаконному переправленні осіб через державний кордон України та Румунії, а отже йому можуть бути відомі способи перетинання кордону, поза межами пунктів пропуску, з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку щодо доведеності існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризику вплив на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та уважає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідком, ОСОБА_9 , якому відомі обставини вчинення злочину у яких останній підозрюється, може здійснювати на нього вплив шляхом, вмовляння, підкупу чи погрози, з метою можливої зміни вже даних ним показів у даному кримінальному провадженні на його користь, або відмови від показань, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Тим самим, наявності ризику впливу на свідка існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

Свідок у кримінальному провадженні ще не допитаний судом, отже не виключено, що підозрюваний може незаконно впливати на нього.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні злочину, пов`язаного у здійсненні незаконного перетину державного кордону, за грошову винагороду, шляхом надання порад та вказівок, не виключено, що останній може повторно вчиняти аналоігчні кримінальні правопорушення, заробляючи таким чином на проживання. Так як, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу двох кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України.

Крім того, встановлено, що ОСОБА_5 , повторно, обґрунтовано підозрюється у здійсненні незаконного переправлення осіб через державний кордон України та Румунії за грошову винагороду, не має постійного місця роботи. Вказана обставина також свідчить про наявність ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя прийшов до переконання, що слідчим під час розгляду клопотання доведено обгрунтованість підозри та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту не зможуть в достатній мірі запобігти ризикам, визначеним в ст.177 КПК України. Про дані обставини свідчать тяжкість, характер та спосіб вчинення інкримінованого підозрюваному злочину, а також те, що підозрюваний немає міцні соціальні зв`язки, у тому числі немає постійного місця роботи, може незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, може координувати свої дії з іншими особами, які не встановлені органом досудового розслідування, перебуваючи під домашнім арештом, чинити перешкоди у виявленні інших доказів, шляхом надання порад, вказівок, щодо їх приховування, чи продовження злочинної діяльності, не будучи обмежений запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою. Окрім цього, про неможливість застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу свідчить і те, що вони не зможуть забезпечити уникнення переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у разі його втечі за межі країни, поза пунктами пропуску.

При цьому, аргументи, на які посилаються підозрюваний та його захисники, як підставу для відмови у задоволенні клопотання, на переконання слідчого судді, з огляду на обставини, встановлені в ході судового засідання, не спростовують доводи органу досудового розслідування, не підтверджені відповідними доказами, і не є такими, що забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та суттєво не зменшують ризики, передбачені ст.177 КПК України, тому слідчий суддя дійшов до висновку про обґрунтованість клопотання старшого слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, ОСОБА_4 .

Крім того, частиною 3 ст.183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченихКПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною п.2 ч.5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд також враховує рішення ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року, у якому зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання.

Таким чином, вказана сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого підозрюваного, його активів та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, тобто, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Ураховуючи наведене, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст.ст.177,178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 , обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахувує, характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також дані про особу підозрюваного. Так, ОСОБА_5 , має постійне місце проживання, немає міцних соціальних зв`язків, у тому числі визначеного місця роботи. При цьому, злочин в якому підозрюється ОСОБА_5 , вчинений в умовах воєнного стану, у сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України з Румунією, підозрюється у вчиненні протягом короткого проміжку часу двох кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.332 КК України, а саме злочину з корисливих мотивів, отже міг отримувати значні грошові кошти за вчинення дій, які орган досудового розслідування обґрунтовано кваліфікував, як кримінальне правопорушення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворостів оцінці порушень цінностей суспільства ("Летельє проти Франції"), на підставі наведеного, суд дійшовдо висновку, що застава у визначених в п.2 ч.5 ст.182 КПК України межах нездатна забезпечити виконання ОСОБА_5 , покладених на нього обов`язків, отже така, на думку суду повинна бути призначена у розмірі 400 (чотирьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» залишаєтьсяна рівні (3028) гривень, відповідно становить 1211200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.

У разі внесення застави, на ОСОБА_5 , відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до Головного УправлінняДМС вЗакарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.177,178,181,183,186,193,196,197,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання - відмовити.

Клопотання слідчого СВ Рахівського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України- задовольнити.

Застосувати допідозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України,пенсіонера,із середньоюосвітою,одруженого,несудимого -запобіжний захід у вигляді тримання підвартою строком на шістдесятднів, починаючи з 08.03.2025 по 05.05.2025, включно.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканцю АДРЕСА_1 , заставу в розмірі, (400)розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, щостановить 1211200 (один мільйон двісті одинадцять тисяч двісті) гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканцю АДРЕСА_1 та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , у зв`язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний абозаставодавець маютьправо убудь-якиймомент внестизаставу урозмірі,визначеному вухвалі прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою,протягом діїухвали до05травня 2025 року.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки:

1. прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою;

2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;

3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 на строк до 05 травня 2025 року.

У разі невиконання зазначених вище обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов`язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу визначити до 05 травня 2025 року.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде проголошений 11 березня 2025 року о 14 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя Рахівського районного суду: ОСОБА_1