Рішення № 125720369, 19.02.2025, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/3576/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Сірман Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Овідіополь цивільну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

до

ОСОБА_1

про

стягнення коштів в розмірі 28268,45 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надмірно отриманих коштів у розмірі 28268,45 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головне управління) перебуває ОСОБА_1 (далі - Відповідач, або ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

При призначенні пенсії був невірно встановлений вид пенсії, що не відповідає даним про особливість трудової діяльності заявника. За записом № 24 трудової книжки ОСОБА_1 поновлений на посаді прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Одеської області з 30.04.2020 на підставі постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.05.2022 по справі № 420/4578/20. Запис № 15 про звільнення з 30.04.2020 є недійсним. Отже, до спеціального стажу був зарахований період з 01.05.2020 по 13.12.2023 як Прокурори/слідчий склад.

Відповідно до пункту 13-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон) пенсії, призначені на умовах Закону України Про прокуратуру у період роботи на прокурорських посадах виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до Закону. За результатами перевірки електронної пенсійної справи встановлено, що Відповідач працює на прокурорський посаді, що не було враховано при призначенні пенсії.

На зазначених підставах розмір пенсії було переглянуто за нормами Закону. Пенсійну справу приведено у відповідність.

У зв`язку з цим виникла переплата пенсії в сумі 28268,45 грн. за період з 13.12.2023 по 29.02.2024 та прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 07.03.2024 № 962. ОСОБА_1 надіслано лист-повідомлення від 13.03.2024 № 1500-0504-8/39109, в якому запропоновано надати згоду на утримання переплати або внести суму переплати пенсії добровільно на рахунок Пенсійного фонду України.

Станом на теперішній час, надміру виплачену пенсійну виплату у сумі 28268,45 грн., Відповідачем добровільно не повернуто.

Згідно із статтею 50 Закону № 1058-ІV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії.

У зв`язку з вищенаведеним позивач просить стягнути кошти в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просив у задоволенні позовних вимог вдмовити в повному обсязі, посилаючись на відзив на позов, який був поданий ним 27.06.2024 року, та просив суд слухати справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах - не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 18 ЦПК України встановлено - судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 органах прокуратури Одеської області працює з грудня 1999 року по теперішній час на різних посадах. Остання посада, на яку він був призначений наказом керівника Одеської обласної прокуратури від 31.10.2023 № 1732к, посада прокурора відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів прокуратури Одеської області.

Загальний страховий стаж на день звернення за призначенням пенсії (13.12.2023) за вислугу років становив 25 років 2 місяці 22 дні, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів - 19 років 7 місяців, тобто не менше 15 років, набуто право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до частини 1 статті 86 Закону №1697-VІІ.

У зв`язку з чим, відповідачем відповідно до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» 13.12.2023 через єдиний веб-портал Пенсійного фонду України подано електронне звернення (заяву) № 238 від 17.08.2023 до Управління ПФУ в Овідіопольському районі Одеської області про призначення пенсії за вислугою років на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Одночасно, через вказаний веб-портал, він надав усі необхідні для призначення пенсії документи, а також заповнену анкету-опитування у якій серед інших питань-відповідей ним було зазначено, що продовжує працювати, у тому числі за спеціальністю, яка дає право на пенсію за вислугу років.

Відповідно до протоколу/розпорядження щодо призначення пенсії від 14.12.2023 року, відповідачу призначено пенсію довічно (основний розмір пенсії з надбавками у сумі 28 800 грн., максимальний розмір пенсій для виплат 20 930 грн.).

Також відповідно до вказаного протоколу/розпорядження, при призначені пенсії, органами ПФУ враховано його загальний трудовий та страховий стаж, а також ознака його роботи на день звернення за спеціальністю, яка дає право на пенсію за вислугу років.

Через три місяці, 17 квітня 2024 року, ОСОБА_1 на мобільний телефон через за стосунок месенджера Viber, надійшло повідомлення від співробітника відділу обслуговування громадян м. Білгород-Дністровський Одеської області щодо повернення переплати пенсії з фотокопіями рішення Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеській області № 962 від 07.03.2024 та супровідного листа управління з питань виплат ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області за № 1500-0504-8/39109 від 13.03.2024.

Зі змісту вищевказаних документів встановлено, що відділом опрацювання документації №1 ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області встановлено суму передплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 28268 грн. 45 коп., яка утворилася за період з 13.12.2023 по 29.02.2024 в результаті невірно встановленого працівниками Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеській області шифру пенсії, що не відповідає даним про особливість трудової діяльності ОСОБА_1 .

У зв`язку з чим, відповідача зобов`язали надати згоду на утримання передплати пенсії або добровільно внести суму передплати на розрахунковий рахунок Пенсійного фонду України.

Крім того, у електронному кабінеті веб-порталу Пенсійного фонду України відповідача, новим розпорядженням щодо перерахунку пенсії від 26.02.2024, зменшено основний і максимальний розмір пенсії до 10 108 грн., інші реквізити залишились без змін.

Також відповідно до вказаного протоколу/розпорядження, при перерахунку пенсії враховано його загальний трудовий та страховий стаж, а також ознака його роботи на день звернення за спеціальністю.

Прийняте управлінням з питань виплат ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області рішення № 962 від 07.03.2024 ним було оскаржено до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Згідно відповіді Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.05.2024 № 14785-13260/Д-02/8-1500/24, підстав у для відрахувань з пенсії ОСОБА_1 немає, оскільки, переплата пенсії утворилась не з його вини, а в результаті неврахування працівниками ГУ ПФУ в Одеській області трудової діяльності ОСОБА_1 на посаді прокурора. На зазначених підставах розмір пенсії переглянуто за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, прийняте Головним управлянням Пенсійного фонду України в Одеській області рішення № 962 від 07.03.2024, та позовна заява подана представником ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області, суперечить вимогам статті 1215 ЦК України, статті 50 Закону України № 1058-IV від 09.07.2003, із змінами від 22.11.2023 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до частини першої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Разом з цим, статтею 1215 ЦК України визначено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною чи юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються. Тобто, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності рахункової помилки з боку особи, яка проводить таку виплату та недобросовісності з боку набувача.

Слід зазначити, що рахункова помилка може виникати як хибність розрахунку при виконанні математичних операцій - (складення, відрахування, множення, поділ та інші), тобто є суто арифметичною помилкою.

Помилка, допущена внаслідок невірного розрахунку через неправильне застосування законодавства, невірного застосування кодів та шифрів, що містяться в будь-якому нормативно-правовому документі (Закон, Постанова, Указ, Наказ, Інструкція, додатки до нормативних актів) не може вважатися арифметичною.

Подібні висновки щодо застосування статті 1215 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року справа № 6-151цс13 та від 02 липня 2014 року справа № 6-91цс14; постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року справа № 517/186/17; від 28 березня 2018 року справа № 173/166/17; від 03 травня 2018 року справа № 473/2859/17.

Як вбачається в рішенні про прийняття суми переплати пенсії № 962 від 07.03.2024, виплати пенсії ОСОБА_1 були проведені ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області добровільно (за відсутності рахункової помилки чи недобросовісності набувача), в результаті невірно встановленого працівниками Головного управляння Пенсійного фонду України в Одеській області шифру пенсії, що не відповідає даним про особливість його трудової діяльності.

Таким чином, підстави для задоволення позову Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області відсутні, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12,76,81,258-259,263-265 ЦПК України, ст.ст.1212,1215,1219,1281 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 28268,45 грн. відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області.

Суддя: Бочаров А.І.