Рішення № 125717820, 11.02.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/19679/24

Провадження № 2-о/175/360/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт належності їй Державного акту на право приватної власності на землю серії ДН №008334 від 18 жовтня 1996 року.

Представник заявниці ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_2 надала заяву про розгляд справи без їх участі, заяву підтримала та просила задовольнити.

Заінтересована особа Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області надала заяву про розгляд справи без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до положень ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлено, що Рішенням Олександрівської сільської ради народних депутатів Дніпропетровського району Дніпропетровської області VІ сесії ХХІІ скликання від 29 вересня 1995 року ОСОБА_3 передано безоплатно у приватну власність та постійне користування земельну ділянку розміром 0,17 га в АДРЕСА_1 .

18 жовтня 1996 року на ім`я ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю серії ДП ДН №008334 на підставі рішення VІ сесії ХХІІ скликання Олександрівської сільської Ради народних депутатів від 29 вересня 1995 року №б/н про передачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,17 гектарів розташовану на території АДРЕСА_1 .

Однак як зазначає заявниця при видачі вищезазначеного державного акту було допущено помилку в написанні її прізвища як « ОСОБА_4 » та в написанні вулиці як « ОСОБА_5 ».

Так, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2024/015110790 від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та картки фізичної особи платника податків встановлено, що прізвище заявниці ОСОБА_6 .

Таким чином, в державному акті на право приватної власності на землю серії ДП ДН №008334 та паспорті громадянина України наявні розбіжності в написанні прізвища, а саме державному акті на право приватної власності на землю зазначено « ОСОБА_7 », при цьому в паспорті громадянина України зазначено « ОСОБА_8 ». Внаслідок помилки, виникла невідповідність між документом, що посвідчує особу та правовстановлюючим документом.

У зв`язку із чим у заявниці виникла необхідність встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, а саме державного акту на право приватної власності на землю серії ДП ДН №008334 від 18 жовтня 1996 року.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно п. п. 4, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з наступними змінами), окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав за відсутності іншого порядку встановлення цих фактів.

У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частинами 1, 2, 4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі "Голден проти Сполученого королівства") та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).

Згідно вимог ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно змісту статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Таким чином, суд вважає за необхідне встановити факт належності ОСОБА_1 державного акту на право приватної власності на землю серії ДП ДН №008334 від 18 жовтня 1996 року.

Судові витрати залишити за заявником.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст. ст. 12, 13, 76, 130, 263-266, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Слобожанська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ), державного акту на право приватної власності на землю серії ДП ДН №008334 від 18 жовтня 1996 року.

Судові витрати залишити за заявниками.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.