Рішення № 125715879, 10.03.2025, Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/103/25

Провадження № 2/747/71/25

РІШЕННЯ

іменем України

10.03.2025 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі головуючої судді Тіщенко Л.В. за участю секретаря Зірки В.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, в просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 10241322506 від 12.03.2024 у розмірі 25 694, 18 грн, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що 12.03.2024 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір у формі заяви-приєднання до Кредитного договору по продукту «Кредит на товар» № 10241322506. Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 20 902, 20 грн строком на 12 календарних місяців з кінцевим терміном повернення 12.03.2025 включно зі сплатою 5,00 % в місяць, 1900, 20 грн комісії за надання кредиту, 836, 09 грн комісії за управління (обслуговування) кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору 33 443, 52 грн, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору 206, 62%. Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит розмірі 19002, 00 грн. Відповідач зобов`язувався своєчасно та в повному оплатити кредит відповідно до умов договору, проте взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів відповідач належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка у добровільному порядку не була погашена. Відповідачем на виконання умов кредитного договору сплачено суму в розмірі 4 850, 00 грн, що враховано при розрахунку заборгованості. Ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів позивача є звернення про дострокове стягнення заборгованості. Станом на день звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 25 694, 18 грн, яка складається з 17 097, 31 грн заборгованість за тілом кредиту, 8 596, 87 грн заборгованість за сумою комісії, відсотків. яку позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також відшкодувати судові витрати по справі.

Ухвалою від 11 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання на 10 березня 2025 року, у відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України ухвалено справу розглядати з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, в позовній заяві просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника, щодо заочного розгляду справи не заперечують. Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, матеріали справи містять розписку про вручення відповідачу судового виклику. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило, відзив на позов не поданий. Тому розгляд справи проводиться на підставі наявних у справі доказів. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що 12 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» із заявою-приєднанням № 10241322506 до кредитного договору по продукту «Кредит на товар». Згідно п 10 договору ОСОБА_1 доручив ТОВ «Сучасний факторинг» перерахувати суму кредиту 20 902, 20 грн в наступному порядку та за наступними реквізитами: у розмірі 19 002, 00 грн на поточний рахунок продавця ФОП ОСОБА_2 , у розмірі 1900, 20 грн на свою користь в оплату зобов`язань позичальника зі сплатою комісії за надання кредиту, передбаченої договором. (а.с. 17-18) 12 березня 2024 року укладена додаткова угода, згідно якої сторони домовились, що кредитодавець здійснює виконання зобов`язання з надання кредиту не на поточний рахунок позичальника, як зазначено в кредитному договорі, а шляхом перерахування коштів в наступному порядку - у розмірі 19 002, 00 грн на поточний рахунок продавця ФОП ОСОБА_2 , у розмірі 1900, 20 грн на свою користь в оплату зобов`язань позичальника зі сплатою комісії за надання кредиту, передбаченої договором (а.с.18 зв) Відповідач ознайомився з основними умовами кредитування, інформацією щодо реальної пічної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядком повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами, про що свідчить його власноручний підпис у паспорті споживчого кредиту (а.с.19-19зв) Крім того, до відома позивача доведено порядок обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які містяться в таблиці і яка підписана власноручно ОСОБА_1 (а.с.20) Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит розмірі 19002, 00 грн. згідно рахунку від 12.03.2024 (а.с.23) Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 10241322506 від 12.03.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Сучасний факторинг» станом на 23.12.2024 складає 25 694, 18 грн (а.с.16)

Суд, дослідивши умови та зміст кредитного договору № 10241322506 від 12.03.2024 приходить до висновку, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором він виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором, однак відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Згідно із ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України). Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Доказів розірвання або визнання недійсними кредитного договору № 10241322506 від 12.03.2024 в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 ЦК України зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи. Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростований, будь-яких нових нарахувань кредитної заборгованості позивач не проводив. У свою чергу, відповідачем будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача щодо розміру заборгованості суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків своєчасної оплати за кредитним договором № 10241322506 від 12.03.2024, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 25 694 грн 18 коп. З огляду на наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат. До судових витрат згідно ч.1 ст 133 ЦПК України відносяться судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору 2422, 40 грн, сплачена позивачем при подачі позову до суду та документально підтвердженою платіжною інструкцією від 28.01.2025 р.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки 6500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 28/08/24 від 28.08.2024, підписаний за допомогою ЕЦП (а. с. 11-13), додаткову угоду № 5 від 10.12.2024 року до Договору про надання правничої допомоги № 28/08/24 від 28.08.2024, згідно якої юридичну допомогу, що надається Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує в гривнях шляхом сплати суми, що дорівнює 6500, 00 грн. (а.с.8), Акт № 158 від 08.01.2025 прийому-передачі наданих послуг, згідно яких Виконавець - адвокатське об`єднання «Деналі» та Клієнт - ТОВ «Сучасний факторинг» засвідчили, що виконавець надав, а клієнт отримав послуги: надання усно консультації стосовно складання позовної заяви, узгодження правової позиції, складання позовної заяви за позовом до ОСОБА_1 , всього на суму 6 500 грн (а.с.14); платіжну інструкцію № 18020 на суму 6500,00 грн із зазначенням призначення платежу «оплата послуг по стягненню заборгованості згідно Акту № 158 від 08.01.2025 по Дод.№4 до Договору про надання правничої допомоги №28/08/24 від 28.08.2024, без ПДВ» (а. с. 15).

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат представник позивача (адвокат) подав детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснені витрати, необхідні для надання правничої допомоги. Розмір витрат, які сторона сплатила встановлюється судом на підставі поданих стороною доказів (договорів, рахунків).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Вказана правова позиція висвітлена в поста нові Верховного Суду по справі № 640/16093/21 від 01.09.2022. У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Надаючи оцінку доказам, які були надані позивачем на обґрунтування розміру судових витрат суд вказує на відповідність розміру витрат на оплату послуг адвоката критеріям, зокрема, щодо співмірності заявленої суми у 6500,00 грн. витрат на правничу допомогу із категорією складності справи, об`ємом наданих адвокатом послуг, витраченим адвокатом часом на надання правничої допомоги та значенню справи для сторони. З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатським об`єднанням сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи не є належним чином обґрунтованою. Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, становить 3000,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 509, 525, 526, 536, 611, 628, 629, 638, 1048-1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 89, 128, 130, 131, 133, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 353-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» заборгованість за Кредитним договором № 10241322506 від 12.03.2024 у розмірі 25 694 (двадцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 18 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг», 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 39 - А, код ЄДРПОУ 35310044

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

Суддя Л.В.Тіщенко