Рішення № 125715569, 10.03.2025, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/1484/24

Провадження 2/681/112/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 березня 2025 року м. Полонне

Полонський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Іллюка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в м. Полонному цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року представник позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (далі - ТОВ «ФК «Пінг-Понг») звернувся з позовом, в якому просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором №1245342: основну суму заборгованості 6000 грн, заборгованість за відсотками 12600 грн, заборгованість за комісією 1200, а всього 19800 грн.

В обґрунтуваннявимог зазначав,що 23.02.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1245342, право вимоги за яким на підставі Договору факторингу № 03/10 від 09.10.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс», перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» і, відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 19800 грн, з яких: 6000 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 12600 грн - загальна заборгованість за відсотками, 1200 грн заборгованість за комісією.

Надалі 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу № 1/15, згідно з умовами якого та Додатку № 1 до Договору факторингу, набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1245342 від 23.02.2020.

Оскільки відповідачка ОСОБА_1 в добровільному порядку не виконала своїх зобов`язань, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

26.12.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження і постановлено справу розглядати без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

З дотриманням вимог цивільного процесуального законодавства відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено ухвалу про відкриття провадження за зареєстрованим місцем проживання, отриманим з Єдиного державного демографічного реєстру у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України.

У зв`язку із проставленням у поштовому повідомленні відмітки «адресат відсутній за вказаною адресою» відповідач у порядку п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України вважається таким, якому вручено судове рішення.

За умовами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 з посиланням на практику Європейського суду з прав людини у справі «Гарячий проти України» (заява № 43925/18) висловлено правову позицію про те, що хоча загальна концепція справедливого судового розгляду та фундаментальний принцип змагальності провадження вимагають, щоб судові документи були належним чином вручені учаснику судового процесу, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод не заходить так далеко, щоб зобов`язувати національні органи влади забезпечити бездоганне функціонування поштової системи. Органи влади можуть бути притягнуті до відповідальності лише за не надіслання відповідних документів заявнику. Той факт, що заявник, не отримав кореспонденцію, надіслану йому судом, сам по собі недостатній для того, щоб стати аргументованою підставою для заяви про те, що були порушені його права, передбачені п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у цьому випадку, суду.

Судом вжито передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для повідомлення відповідача та створено умови для реалізації принципу змагальності сторін.

Відповідачка, у встановлений ст. 178 ЦПК України строк, відзиву на позовну заяву не надала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.

Встановлено, що 23.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1245342 (а.с. 26-28, зворот), право вимоги за яким на підставі Договору факторингу №03/10 від 03.10.2020, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» (а.с. 19-22), перейшло до ТОВ «Діджи Фінанс» і, згдіно з витягами з реєстру боржників (а.с. 30) до договору факторингу, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19800 грн станом на 05.11.2024, з яких: 6000 грн сума заборгованості по тілу кредиту; 12600 грн - загальна заборгованість за відсотками, 1200 заборгованість за комісією (а.с. 30).

Надалі, 24.01.2022 між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено Договір факторингу №1/15, відповідно до якого та згідно з додатком № 1 до Договору факторингу, ТОВ «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1245342 від 23.02.2020 (а.с. 53-55).

Відповідно до умов договору, відповідачка зобов`язалась погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором (а.с.26-28).

Так, п. 1.2. визначено, що сума кредиту становить 6000,00 грн. Пунктом 1.4. визначений термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 24.03.2020.

Пунктом 1.6 передбачено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем Інші особливості нарахування процентів передбачені п. 2.2.3.

Взяті зобов`язання за вказаним договором ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

З моменту отримання прав вимоги до ОСОБА_1 , позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагається, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/5 від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно - телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також Іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 стаття 11 Закону України електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частина 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 через особистий кабінет на вебсайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе.

Разом з тим, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення вищевказаних договорів, на таких умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини 2 статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, ставлячи вимоги про стягнення кредиту, просив крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути проценти за користування кредитними коштами.

Положеннями п.п. 1-1 та 4 ч. 1 ст. 1 Закону «Про споживче кредитування», за якими договір про споживчий кредит це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. При тому загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Саме такі витрати визначені в умовах кредитування та безпосередньо узгодженні з позичальником, де ним взяті на себе обов`язки зі сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості по кредитному договору №1245342 від 23.02.2020 в розмірі 20% від суми кредиту одноразово, що становить 1200 грн.

Статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За п. 10 ч. 1 ст. 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися.

Отже, судом встановлено, що умовами заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування нарахування та сплата комісії за обслуговування кредитної заборгованості визначена сторонами кредитування та безпосередньо узгоджена з позичальником шляхом підписання заяви з такими умовами кредитування, а тому платежі за комісією правомірно включені до заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки.

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Таким чином, судом встановлено, що Банк та відповідачка уклали кредитний договір та погодили його умови щодо розміру кредиту, мети та строку кредитування, сплати процентів за користування кредитними коштами, їх розмір та порядок сплати таких процентів, однак позичальниця не виконала належним чином свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, в результаті чого виникла кредитна заборгованість.

Відповідачка ОСОБА_1 не надала відзив на позов, не спростовувала розрахунок та розмір заборгованості, не подала своїх доказів на заперечення відповідних доводів позивача.

Крім того, з копії письмової досудової вимоги (повідомлення) від 02.09.2024 вбачається, що представник ТОВ «ФК «Пінг-Понг» - адвокат Білецький Б.М. направляв для ОСОБА_1 вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 1245342 від 23.02.2020 в сумі 19800 грн.

Отже, враховуючи, що сторони узгодили істотні умови договору і відповідачка ОСОБА_1 погодилась на отримання у кредит коштів саме на таких умовах, однак порушила їх, кредитні кошти у визначеному договором розмірі не погасила, дослідивши надані суду письмові докази, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 1245342 від 23.02.2020 в сумі 19800 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом6000 грн, заборгованості за процентами12600 грн, заборгованості за комісією 1200.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги коштом держави.

Позивачем на підтвердження таких витрат надано Договір про надання правової допомоги №43657029 від 07.08.2024, укладений між Товариством в особі директора ОСОБА_2 та адвокатом Білецьким Б.М. (а.с. 16-18), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 11.11.2024 (а.с. 10) на суму 6000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» щодо стягнення кредитної заборгованості (а.с. 31), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10, відповідно до якого Білецький Б.М. має право на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 36).

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного суду у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18).

Отже, суд приходить до висновку, що у зв`язку із задоволенням позову, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача 6000 грн документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу.

Позовна заява ТОВ «ФК «Пінг-Понг»» подана через систему Електронний суд, тому при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в сумі 2422,40 грн із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки слід стягнути в користь позивача судовий збір, що становить 2422 грн 40 коп.

Керуючись наведеним, ст.ст. 13, 81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-284,352, 354, 355 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором № 1245342 від 23.03.2020 в сумі 19800 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот) грн 00 коп., з яких: 6000 грн 00 коп. - сума заборгованості по тілу кредиту; 12600 грн 00 коп. - загальна заборгованість за відсотками; 1200 грн - заборгованість за комісією.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» 6000 (шість тисяч) грн витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», код ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження вул. Симона Петлюри, 24/1, м. Бровари Київської області поштовий індекс 07406;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Сергій ІЛЛЮК