Ухвала суду № 125715374, 10.03.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/4971/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., з участю секретаря судового засідання Бузової Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Встановив:

У провадженні Сумського районного суду Сумської області знаходиться вищезазначена цивільна справа.

06 січня 2025 року до суду надійшло клопотання відповідача про залишення даної позовної заяви без розгляду.

Своє клопотання мотивував тим, що на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви ОСОБА_2 до позову додану довіреність № 289 від 24.10.2024, з якої вбачається, що цією довіреністю АТ «ТАСКОМБАНК» уповноважено головного спеціаліста юрисконсульта по роботі з роздрібними клієнтами Департаменту проблемних активів на вчинення вказаних у ній дій. На підтвердження своїх повноважень, щодо можливості подавати від імені позивача процесуальні документа до суду подано 1,2 та 51 сторінки статуту, що не є копією належним чином завіреною копією документа, а також не надано відомостей про наявність чи відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд з керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи. Зазначені документи не є належними та допустимими доказами наявності у головного спеціаліста юрисконсульта повноважень на подання як позовних заяв від іменні позивача.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Підстави для залишення позову без розгляду визначені у статті 257 ЦПК України, зокрема ч.1 п. 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

Відповідно до статті 58ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в процесуальному законодавстві розмежовано такі категорії як «самопредставництво» і «представництво». Тобто допускається можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи. Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такого органу державної влади без додаткового уповноваження.

Подібні висновки зроблені в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року в справі № 667/7582/15-ц (провадження № 61-303св20).

За загальним правилом право на самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови колегіального виконавчого органу діяти від імені такої особи, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Разом з тим, змінами, внесеними до ЦПК України Законом України "Провнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органі державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18грудня 201 9року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що "юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені" та визначено перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: закон, статут, положення, трудовий договір (контракт).

У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що:

«починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».

Відповідно до частини 1 статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з частиною 4 статті 24 К3пП, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оформлення трудового договору здійснюється шляхом видання роботодавцем наказу або розпорядження про прийняття працівника на роботу за певною посадою.

У матеріалах справи відсутній Статут АТ «ТАСКЛМБАНК», наказ про прийняття на посаду головного спеціаліста юрисконсульта Козак Т.О., посадова інструкція головного спеціаліста юрисконсульта., де б було зазначено, що відповідно до нормативних і організаційно-розпорядчих документів, які діють на підприємстві, головний спеціаліст юрисконсульт має право діяти від імені підприємства (самопредставництво юридичної особи).

Таким чином, Козак Т.О. не надала разом з позовною заявою належні документи, що підтверджують її повноваження на представлення інтересів АТ «ТАСКОМБАНК» в порядку самопредставництва.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача Радько Л.В. про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ст.257 ч.1 п.2 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

За таких обставин суд вважає, що заяву відповідача про залишення позову без розгляду необхідно задовольнити.

Керуючись ст. 257 ч.1 п.2 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.А.Степаненко