Рішення № 125713425, 27.02.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2025Справа № 910/609/25

Суддя Господарського суду міста Києва Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Мазура В.М. в порядку загального позовного провадження

справу № 910/609/25

за позовом Акціонерного товариства "Антонов"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІАГІДРАВЛІКА"

про стягнення 315 582,67 доларів США,

За участю представників сторін:

від позивача: Солодовнік А.О.;

від відповідача: Шупик А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Антонов" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАВІАГІДРАВЛІКА" про стягнення 315 582,67 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Контрактом № 10.1192.2021 від 17.08.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 252 500,00 доларів США, за прострочення сплати якої, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховані 3% річних у розмірі 20732,67 доларів США. Також позивачем нарахований штраф у розмірі 20% вартості поставленого неякісного товару за договором, що становить 42 350,00 доларів США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/609/25 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 20.02.2025.

28.01.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства «Українська оборонна промисловість». Заява обґрунтована тим, що на сьогоднішній день, саме АТ «Українська оборонна промисловість» є уповноваженим суб`єктом, якому делеговано Кабінетом Міністрів України владні повноваження з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, до яких, з-поміж іншого, належить майно АТ «Антонов».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви АТ «Антонов», оскільки з наведених позивачем у заяві аргументів щодо залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, не вбачається, що рішення суду у даній справі матиме безпосередній вплив на права або обов`язки АТ «Українська оборонна промисловість», ураховуючи, що укладений між сторонами Контракт №10.1192.2021 від 17.08.2021 є двостороннім.

04.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує, та клопотання про призначення судової експертизи.

11.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

19.02.2025 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі та заперечення на клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи.

Присутній у підготовчому засіданні 20.02.2025 представник позивача позов підтримав та заперечив проти задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи, посилаючись на те, що заявлені у клопотанні відповідачем питання не потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, оскільки п. 4.1. Контракту містить пряму вимогу, щодо якості поставляємого товару.

Представник відповідача позов не визнав та просив задовольнити про призначення судової товарознавчої експертизи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про призначення товарознавчої експертизи з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, необхідно провести певні обчислення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.06.2021 у справі № 160/3944/19.

При цьому, судом ураховано, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Отже, суд вважає, що клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи не буде сприяти вирішення спору по суті, оскільки суд може самостійно встановити обставини, які пов`язані з поставкою товару.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін та оскільки у підготовчому засіданні 20.02.2025 вирішені питання, зазначені у ч. 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України, а також здійснені усі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.02.2025.

Присутній у судовому засіданні 27.02.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з посиланням на обставини, наведені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 27.02.2025, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «АНТОНОВ» (за договором - Покупець), яке було перетворено в Акціонерне товариство «АНТОНОВ», та Компанією LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ (надалі - Первісний постачальник) було укладено Контракт №10.1192.2021 від 17.08.2021 (надалі - Контракт) на поставку товару.

Відповідно до п. 1.1. Контракту, постачальник зобов`язується поставити на умовах СРТ - Київ, Україна, відповідно до «Інкотермс- 2020», Покупцю наступні вироби (в подальшому «Товар»), в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Контракту, а Покупець прийняти вказаний Товар і вчасно сплатити за нього згідно до умов Контракту.

Товар призначений для здійснення льотних випробувань (п. 1.3. Контракту).

Код Державного класифікатора 021:2015 34740000-6 обладнання для повітряних і космічних апаратів, тренажери, стимулятори та супутні деталі (п. 1.4. Контракту).

Відповідно до п.2.1. Контракту, загальна вартість Контракту становить 505 000,00 доларів США (п`ятсот п`ять тисяч дол. США 00 центів). Ціна Товару є фіксованою, незмінною на весь період виконання та строку дії даного Контракту. Ціна зафіксована на дату завершення торгів - 05.08.2021 (п. 2.1. Контракту).

Умовами п. 2.4. Контракту визначено, що розрахунки за даним Контрактом проводяться Покупцем шляхом перерахунку 50% вартості Товару/партії Товару після підписання даного Контракту та отримання інвойсу впродовж 10 календарних днів. Остаточний розрахунок Покупець перераховує на розрахунковий рахунок Постачальника впродовж 20 календарних днів з дати фактичної поставки Товару та позитивного висновку результатів вхідного контролю на території Покупця.

Валюта Контракту є долар США (п. 2.7. Контракту).

У розділі 3 Контракту сторони визначили умови та строки поставки, зокрема:

- умови поставки СРТ - м. Київ, Україна, відповідно до «Інкотермс-2020». Момент переходу права власності на товар відповідає даті переходу ризиків згідно з «Інкотермс-2020» (п. 3.1.);

- ризик, пов`язаний з випадковою втратою або пошкодженням товару несе постачальник до моменту отримання товару вантажоперевізником, призначеним покупцем (п. 3.2.);

- призначений покупцем вантажоперевізник - UPS (п. 3.3. Контракту);

- строк поставки товару вказаний в специфікації до даного контракту. Датою поставки товару вважати дату оформлення авіа накладної (п. 3.4.).

Відповідно до п. 4.1. Контракту, постачальник гарантує, що якість товару, що поставляється відповідає вимогам нормативної документації заводу-виробника на його виготовлення та умовам даного Контракту. Рік виготовлення товару 2021.

Якість товару повинна бути підтверджена відповідними документами (паспортом, формуляром, етикеткою, біркою), оформленими належним чином. Постачальник повинен передати документи, що підтверджують якість товару в момент його поставки. За вимогою покупця постачальник надає документально підтверджені результати іспиту товару.

Покупець перевіряє товар на відповідність вимогам нормативної документації, яку при необхідності йому надає постачальник.

Умовами п. 10.1. Контракту передбачалось, що з поставкою товару Постачальник повинен направити наступні обов`язкові товаросупровідні документи:

- Інвойс - 3 оригінали (один вкласти в упаковку разом з Товаром) і дві його копії (в інвойсі обов`язково зазначити країну походження);

- пакувальний лист - 1 оригінал і 2 копії;

- експортну вантажну митну декларацію - 2 копії

- транспортна накладна - 3 оригінали;

- паспорт - оригінал.

У випадку, якщо Товар буде упаковано в дерев`яний контейнер, Постачальник додатково направляє фітосанітарний сертифікат - (оригінал) країни-експортера чи маркування на дерев`яних ящиках про проведення карантинної обробки тари у відповідності з вимогами Міжнародного стандарту фітосанітарних заходів (№15).

Відповідно до умов п. 11.1., цей Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022 року. В частині гарантійних зобов`язань Контракт діє до повного виконання гарантійних зобов`язань на товар.

Всі доповнення та додатки до Контракту мають юридичну силу та є невід`ємною частиною Контракту, якщо вони виконані в письмовому вигляді та підписані обома сторонами (п.10.2. Контракту).

Як убачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «АНТОНОВ» та Компанією LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ, було підписано Додаток № 1 до Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 - Специфікація, в якій визначено найменування, кількість та вартість товару, а також строк поставки - 190 календарних днів з моменту отримання предоплати 50%.

На підставі інвойсу LTN-solutions-F.Z.C №167/18/07-16092021 від 16.09.2021, ДП «АНТОНОВ» було здійснено передоплату 50% вартості товару на суму 252 500,00 дол. США згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 12.10.2021.

Відтак, виходячи з умов Контракту та Специфікації, поставка товару постачальником мала бути здійснена до 20.04.2022 включно.

28.09.2021 сторони уклали Додаткову угоду № 1 до Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021, якою внесли зміни в частині реквізитів покупця за Контрактом.

01.11.2022 між Державним підприємством «АНТОНОВ» та Компанією LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ, було укладено Додаткову угоду № 2 до Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021, якою внесено наступні зміни:

- пункт 1.1. Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021 викладено у редакції:

« 1.1. Постачальник зобов`язується поставити на умовах СРТ - Лейпциг, Німеччина, відповідно до «Інкотермс-2020», Покупцю наступні вироби (в подальшому «Товар»), в асортименті, кількості та за цінами, що зазначені у Специфікації (Додаток №1), який є невід`ємною частиною Контракту, а Покупець прийняти вказаний Товар і вчасно сплатити за нього згідно до умов Контракту».

- пункт 2.2. Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 викладено у редакції:

« 2.2. Загальна вартість Контракту включає вартість Товару, вартість транспортування, вартість упаковки, вартість маркування та вартість документації Товару, готового до відвантаження на умовах СРТ - Лейпциг, Німеччина, відповідно до «Інкотермс-2020».

- пункт 3.1. Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 викладено у редакції:

« 3.1. Умови поставки СРТ - Лейпциг, Німеччина відповідно до «Інкотермс-2020». Момент переходу права власності на Товар відповідає даті переходу ризиків згідно з «Інкотермс - 2020».

- пункт 4.5. Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 викладено у редакції:

« 4.5. У випадку поставки Товару неналежної якості, Постачальник зобов`язаний за свій рахунок замінити такий Товар і поставити якісний протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дати отримання вимоги від Покупця. Відправка неякісного Товару і повернення якісного Товару буде здійснюватися за рахунок Постачальника на умовах РСА - Лейпциг, Німеччина та СРТ - Лейпциг, Німеччина відповідно, згідно з «Інкотермс-2020».»

- Пункт 10.1 Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 викладено у наступній редакції:

« 10.1. З поставкою Товару Постачальник повинен направити наступні обов`язкові товаросупровідні документи, зазначивши в них вантажооотримувача Товару - ANTONOV LOGISTICS SALIS GmbH та власника Товару - ДП "АНТОНОВ":

- інвойс - 3 оригінали (один вкласти в упаковку разом з Товаром) і дві його копії (в інвойсі обов`язково зазначити країну походження);

- пакувальний лист - 1 оригінал і 2 копії;

- експортну вантажну митну декларацію - 2 копії

- транспортна накладна - 3 оригінали;

- паспорт - оригінал.

У випадку, якщо Товар буде упаковано в дерев`яний контейнер, Постачальник додатково направляє фітосанітарний сертифікат - (оригінал) країни-експортера чи маркування на дерев`яних ящиках про проведення карантинної обробки тари у відповідності з вимогами Міжнародного стандарту фітосанітарних заходів (№15).»

- пункт 6.6. Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 викладено у наступній редакції:

« 6.6. Дефектний Товар відправляється на адресу Постачальника з наступною супровідною документацією в якій має бути зазначено вантажооотримувача Товару - ANTONOV LOGISTICS SALIS GmbH та власника Товару - ДП "АНТОНОВ" :

- специфікація на Товар;

- рекламаційний акт;

- рахунок-проформа із вказівкою номеру Контракту, умов поставки, ціна Товару -5 екз.;

-транспортна накладна з. відміткою митного органу - 3 екз.

Після проведення ремонту Постачальник повертає відремонтований чи/або замінений Товар Покупцю з наступною супроводжувальною документацією: рахунок-проформа; технічний акт; транспортна накладна; специфікація на Товар; вантажна митна декларація експортера (копія); паспорт.»

14.12.2022 постачальником (LTN-solutions-F.Z.C), згідно Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021, здійснено поставку частини товару, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR (графа № 24), зокрема: димозахисні окуляри ДЗО-1И/Smoke Goggles ДЗО-1И у кількості 5 од., вартістю 1 100,00 дол. США/1 од., загальною вартістю 5 500,00 дол. США (п. 1.3. Специфікації) та Кисневий парашутний прилад КП-79/Oxygen Parachute Device КП-79 у кількості 20 од., вартістю 13 750,00 дол. США/1 од., загальною вартістю 275 000,00 дол. США (п. 1.10. Специфікації).

Відповідно до прибуткового ордеру № 3422 від 30.06.2023 ДП «АНТОНОВ» фактично прийнято матеріальні цінності у вигляді Кисневого приладу КП-79 (900304007), номенклатурний номер S32000900304007, ціною 376 461,80 грн. у кількості 20 одиниць на суму 7 529 236,08 грн. та Димозахисних окулярів ДЗО-1И, номенклатурний номер S32000900123746 , ціною 30 116,94 грн. та у кількості 5 одиниць на суму 150 584,72 грн.

04.09.2023 між Державним підприємством «АНТОНОВ», LTN-solutions-F.Z.C, ОАЕ та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАВІАГІДРАВЛІКА» (надалі - Новий постачальник) було укладено Додаткову угоду № 3, у п. 1 якої сторони погодили замінити одну із сторін Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021, укладеного між Покупцем та Первісним постачальником, а саме передати Новому постачальнику усі права та обов`язки Первісного постачальника за Контрактом.

Згідно з п. 2 Додаткової угоди № 3 від 04.09.2023, після підписання сторонами цієї угоди Новий постачальник стає стороною Контракту і є повним правонаступником Первісного постачальника відносно його прав та обов`язків за Контрактом.

У п. 4. Додаткової угоди № 3 сторони засвідчили, що існує кредиторська заборгованість Покупця перед Первісним постачальником в сумі 28 000,00 доларів США за поставлену та погоджену партію товару. Покупець здійснить оплату за Товар банківським переказом на рахунок Нового постачальника на основі виставленого рахунку від Нового постачальника. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в гривні. Перерахунок та визначення ПДВ здійснюється на момент виставлення рахунку.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди №3 від 04.09.2023, Новий постачальник зобов`язується поставити Товар за Контрактом № 10.1192.2021 від 17.08.2021 на умовах DDP-Київ, Україна, відповідно до «Інкомтермс-2020».

Сторони у п. 9 Додаткової угоди №3 від 04.09.2023 визначили, що додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання. Відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме з 31.12.2022.

Листом від 24.01.2024 за вих. № УАГ/А-004.24 ТОВ "УКРАВІАГІДРАВЛІКА" запропонувало провести на території ДП «АНТОНОВ» робочу нараду щодо врегулювання питань стосовно чинних договорів, зокрема, у п. 8 даного листа відповідач запропонував вирішити питання «закриття Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021», у зв`язку з відсутністю на ринку виробів, зазначених у специфікації. Також відповідач просив перерахувати кошти за поставлені вироби в розмірі 28 000,00 дол. США

ДП «АНТОНОВ» направило на адресу ТОВ «УКРАВІАГІДРАВЛІКА» лист від 04.04.2024 за вих.№ 169/4952-24, у якому зазначило про нанесені відповідачем матеріальні збитки позивачу та порушені репутаційні відносини позивача, вимогало повернути грошові кошти за непоставлений товар та прийняти вироби, що не пройшли вхідний контроль.

Листом б/н від 22.07.2024 позивач надіслав електронною поштою на адресу ТОВ «УКРАВІАГІДРАВЛІКА» перелік виробів, що не пройшли вхідний контроль із зазначенням інформації щодо наявних зауважень, до якого додав відомості дефектів.

Позивачем до матеріалів справи надано відомість дефектів № 1-327-24 від 05.01.2024 та відомість дефектів № 327-2024/8 від 15.03.2024, складені працівниками відділу вхідного контролю ДП «АНТОНОВ», якими, як стверджує позивач, підтверджується поставка товару, що не відповідає критеріям якості, передбаченим п. 4.1 Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021.

Отже, позивач, на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг), що складає 42 350,00 доларів США.

Також позивач зазначає, оскільки поставку товару по позиціям Специфікації №1.1., 1.2, 1.4,1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 Новим постачальником (відповідачем) досі не здійснено, а по позиціям №1.3, 1.10 Первісним постачальником поставлено товар неналежної якості та з простроченням на 237 днів. Відтак, у зв`язку з тривалим простроченням поставки Товару, що вплинуло на репутаційні відносини сторін, відсутністю Товару на ринку, а тому неможливістю подальшого виконання зобов`язання за Контрактом відповідачем, АТ «АНТОНОВ» вважає за необхідне реалізувати своє право на відмову від договору купівлі-продажу та, відповідно, від прийняття виконання зобов`язання з поставки товару належної якості по п. 1.3., 1.10. Специфікації та з поставки решти товару по п. 1.1, 1.2, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 Специфікації у зв`язку з втратою інтересу до виконання зобов`язання по Контракту та повернути суму попередньої оплати в розмірі 252 500,00 доларів США, а також застосувати приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення 3% річних у розмірі 20 732,67 доларів США, нарахованих за період з 21.04.2022 по 14.01.2025.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказує на те, що позивачем належними засобами доказування не доведено поставку неякісного товару на підставі Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021. В частині вимог про повернення попередньої оплати відповідач зазначив, що ч. 2 ст. 693 ЦК України не передбачає повернення попередньої оплати за товар, який був переданий постачальником і прийнятий покупцем (позивачем), при тому, що до моменту подання позову в даній справі позивач вже володіє товаром протягом двох років.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

На підставі Контракту № 10.1192.2021 від 17.08.2021 між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статей 173, 174 Господарського кодексу України, договір як підстава для виникнення господарських зобов`язань є обов`язковим для виконання сторонами, за загальним правилом сторони не мають права змінити умови відповідного зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ст. 265 Господарського кодексу України).

Предметом поставки можуть бути, зокрема, продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом (ст. 266 Господарського кодексу України).

Товари повинні поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов (у разі наявності) або прейскурантів. Договором може бути передбачено поставку з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих, не потрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту (ст. 270 Господарського кодексу України).

При цьому в силу вимог статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Зокрема, в разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Водночас, згідно з положеннями статі 269 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред`явлення постачальникові претензій у зв`язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу (ч. 1).

Стандартами, технічними умовами (у разі наявності) або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки) (ч. 2).

Постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами, технічними умовами (у разі наявності) на основний виріб (ч. 5).

Постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни (ч. 6).

Тобто вказаними нормами законодавства встановлений обов`язок постачальника усунути за власний рахунок недоліки поставлених товарів, виявлені як під час їх прийняття, так і протягом гарантійних строків.

У розділі 3 Контракту сторони визначили умови та строки поставки, зокрема:

- умови поставки СРТ - м. Київ, Україна, відповідно до «Інкотермс-2020». Момент переходу права власності на товар відповідає даті переходу ризиків згідно з «Інкотермс-2020» (п. 3.1.);

- ризик, пов`язаний з випадковою втратою або пошкодженням товару несе постачальник до моменту отримання товару вантажоперевізником, призначеним покупцем (п. 3.2.);

- призначений покупцем вантажоперевізник - UPS (п. 3.3. Контракту);

- строк поставки товару вказаний в специфікації до даного контракту. Датою поставки товару вважати дату оформлення авіа накладної (п. 3.4.).

Відповідно до п. 4.1. Контракту постачальник гарантує, що якість товару, що поставляється відповідає вимогам нормативної документації заводу-виробника на його виготовлення та умовам даного Контракту. Рік виготовлення товару 2021.

Якість товару повинна бути підтверджена відповідними документами (паспортом, формуляром, етикеткою, біркою), оформленими належним чином. Постачальник повинен передати документи, що підтверджують якість товару в момент його поставки. За вимогою покупця постачальник надає документально підтверджені результати іспиту товару.

Покупець перевіряє товар на відповідність вимогам нормативної документації, яку при необхідності йому надає постачальник.

Як під час розгляду справи пояснив позивач, у зв`язку із логістичними труднощами, що виникли внаслідок російського вторгнення і тим, що на момент укладення Додаткової угоди №2 від 01.11.2022 літаки Ан-124-100 АТП «АНТОНОВ» базувалися у м. Лейпциг (Німеччина), сторони домовились, що вантажоотримувачем Товару є «ANTONOV LOGISTICS SALIS GmbH», а власником Товару є ДП «АНТОНОВ» (в редакції Додаткової угоди №2 від 01.11.2022). Умови поставки CPT - Лейпциг, Німеччина відповідно до «Інкотермс-2020». Момент переходу права власності на Товар відповідає даті переходу ризиків згідно з «Інкотермс - 2020» (п. 3.1. Контракту в редакції Додаткової угоди №2 від 01.11.2022).

14.12.2022 постачальником (LTN-solutions-F.Z.C) згідно із Контрактом №10.1192.2021 від 17.08.2021 здійснено поставку частини товару, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR (графа № 24 - одержувач ANTONOV LOGISTICS SALIS GmbH), зокрема: димозахисні окуляри ДЗО-1И/Smoke Goggles ДЗО-1И у кількості 5 од., вартістю 1 100,00 дол. США/1 од., загальною вартістю 5 500,00 дол. США (п. 1.3. Специфікації) та Кисневий парашутний прилад КП-79/Oxygen Parachute Device КП-79 у кількості 20 од., вартістю 13 750,00 дол. США/1 од., загальною вартістю 275 000,00 дол. США (п. 1.10. Специфікації).

Відповідно до прибуткового ордеру № 3422 від 30.06.2023 ДП «АНТОНОВ» фактично прийнято матеріальні цінності у вигляді Кисневого приладу КП-79 (900304007), номенклатурний номер S32000900304007, ціною 376 461,80 грн. у кількості 20 одиниць на суму 7 529 236,08 грн. та Димозахисних окулярів ДЗО-1И, номенклатурний номер S32000900123746 , ціною 30 116,94 грн. та у кількості 5 одиниць на суму 150 584,72 грн.

Будь-яких інших доказів, які свідчать про прийняття товару покупцем у момент його отримання та перевірку товару на відповідність умовам договору, матеріали справи не містять.

Судом також ураховано відсутність належних і допустимих доказів, які свідчать про переміщення спірного товару позивачем на територію України.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема змагальність сторін (пункт 4 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 ГПК України).

В силу вимог статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Вказана правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 687 ЦК України, перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо нормативно-правовими актами встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 688 ЦК України, покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Положеннями п. 6.6. Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.11.2022) передбачено, що дефектний Товар відправляється на адресу Постачальника з наступною супровідною документацією в якій має бути зазначено вантажооотримувача Товару - ANTONOV LOGISTICS SALIS GmbH та власника Товару - ДП "АНТОНОВ": специфікація на Товар; рекламаційний акт; рахунок-проформа із вказівкою номеру Контракту, умов поставки, ціна Товару -5 екз.; транспортна накладна з. відміткою митного органу - 3 екз.

Натомість, позивачем на підтвердження факту поставки первісним постачальником неякісного товару до матеріалів справи надано тільки відомість дефектів № 1-327-24 від 05.01.2024 та відомість дефектів № 327-2024/8 від 15.03.2024, складені працівниками відділу вхідного контролю ДП «АНТОНОВ», з яких до того ж неможливо дійти достовірного висновку, що товар у них зазначений стосується виконання Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021.

У контракті та специфікації до нього сторонами будь-які серійні номери та інші ідентифікуючі дані про товар не зазначались. Під час прийняття товару позивачем також будь-які документи, пов`язані з ідентифікацією товару, не складалися.

Судом також ураховано, що Контрактом №10.1192.2021 від 17.08.2021 не передбачено спеціального порядку приймання товару.

Згідно із п. 7.1. Контракту, відносини за Контрактом регулюються правом України.

Відтак, у спірних правовідносинах мають бути застосовані в межах, визначених Постановою Верховної Ради України від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" положення "Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по количеству", затвердженої постановою Держарбітражу від 15.06.1965 № П-6 (далі - Інструкція № П-6) та "Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству", затвердженої постановою Держарбітражу від 25.04.1966 № П-7 (далі - Інструкція № П-7).

Абзацом першим пункту 1 Інструкції № П-7 передбачено, що ця Інструкція застосовується у всіх випадках, коли обов`язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції за якістю і комплектністю. Тобто є винятки у застосуванні вказаної Інструкції. Разом з цим, сторони у Контракті не погодили жодних обов`язкових для сторін правил у частині приймання товару, які б виключали застосування Інструкції № П-7 до даних правовідносин.

Слід вказати, що Інструкції покладають на позивача, як покупця товару, обов`язок з організації проведення експертизи продукції, виклику представника постачальника, відбору зразків спірної продукції та складання відповідних актів у разі виявлення дефектів продукції.

Згідно із пп. в) п. 20 Інструкції П-7, одностороння прийомка допускається лише за згодою відправника товару. Відправник спірного товару згоди на односторонню прийомку не надавав. Всупереч наведеним нормам, позивач не надав суду доказів вчинення дій, передбачених Інструкцією П-7 на випадок виявлення дефектів товару.

Тож, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів фіксування недоліків товару відповідно до Інструкцій № П-6 та № П-7 або двосторонніх актів фіксації недоліків, слід визнати що відповідачем належним чином виконано зобов`язання із поставки спірного товару та поставлено товар належної якості, який було прийнято позивачем, а заявлені через півтора року позивачем недоліки якості товару не підтверджені у встановленому законодавством порядку належними доказами.

Суд також звертає увагу на недотримання позивачем положень п. 6.6. Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 (в редакції Додаткової угоди № 2 від 01.11.2022) щодо направлення документів, якими засвідчується поставка неякісного товару.

Крім того, недоліки товару, нібито виявлені позивачем, полягають, по-перше, у відсутності або недоліках технічних паспортів на товар, по-друге, у дрібних зовнішніх пошкодженнях (подряпини, облущення фарби).

Законодавець розрізняє поняття якості і поняття комплектності товару (напр. ст. 687 ЦК України). І претензії щодо приналежностей і документів товару відносяться до категорії претензій щодо комплектності товару, а не його якості.

Разом з тим, згідно із п. 3.6. Контракту, претензії щодо комплектності товару можуть бути пред`явлені позивачем протягом 20 календарних днів з моменту отримання товару, проте позивач повідомив відповідача фактично про некомплектність товару тільки через 1 рік і 4 місяці.

Суд також звертає увагу, що п. 7.3. Стандарту ДП «Антонов» СтАН-18.011-2021 «Вхідний контроль комплектувальних виробів. Порядок проведення», визначено, що зовнішній огляд бюро технічного приймання комплектувальних виробів (БТП КВ) об`єктів вхідного контролю не повинен перевищувати трьох робочих днів з моменту надходження комплектувальних виробів (КВ) на підприємство.

Як установлено судом, товар був оприбуткований позивачем 30.06.2023, тобто відсутні достовірні відомості щодо знаходження товару у період з 01.07.2023 до 05.01.2024 та 15.03.2024 - дати складання відомостей дефектів.

Відповідно до ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Однак, позивач у встановлений Контрактом строк не пред`явив відповідачу претензій щодо товаросупровідних документів і не повідомляв відповідача про встановлення йому розумного строку для передання таких документів.

Відтак, відсутні фактичні умови і правові підстави для відмови позивача від поставленого товару з підстав ненадання відповідачем належних товаросупровідних документів. А після спливу строку, встановленого Контрактом для пред`явлення претензій щодо некомплектності товару, відповідальність за збереження в належному стані технічної документації на товар покладається на (покупця) позивача.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, зважаючи, що позивач оплатив і прийняв спірний товар, не заявив будь-яких претензій щодо якості і комплектності товару у строк і в порядку, визначені Контрактом і законодавством, володів товаром більше 2 років, а після цього заявив вимоги щодо недоліків якості товару та стягнення штрафу, поведінку позивача слід визнати такою, що суперечить принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України), оскільки заявлення позивачем вимог у даній справі щодо недоліків товару та заява про відмову від прийняття такого товару суперечить його попередній поведінці протягом попередніх двох років, протягом яких позивач володів товаром і не вчинив дій для повернення його відповідачу. Така поведінка позивача суперечить доктрині venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), згідно з якою ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них. Таке тлумачення статті 3 ЦКУ, викладене у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021у справі № 461/9578/15-ц.

Щодо повернення суми попередньої оплати, суд зазначає наступне.

Позивач вимагає стягнення з відповідача суми попередньої оплати за Контрактом, і стверджує, що зобов`язання щодо повернення передоплати виникло у відповідача з 21.04.2022, тобто, з першого дня після закінчення строку поставки товару. При цьому, позивач зазначає, оскільки поставку товару по позиціям Специфікації №1.1., 1.2, 1.4,1.5, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9 Новим постачальником (відповідачем) досі не здійснено, а по позиціям №1.3, 1.10 Первісним постачальником поставлено товар неналежної якості та з простроченням на 237 днів. Відтак, у зв`язку з тривалим простроченням поставки Товару, відсутністю Товару на ринку, а тому неможливістю подальшого виконання зобов`язання за Контрактом відповідачем, позивач вважає за необхідне реалізувати своє право на відмову від договору купівлі-продажу.

Однак, суд звертає увагу, що положеннями Контракту №10.1192.2021 від 17.08.2021 не передбачено право покупця на односторонню відмову від договору поставки, у випадку не поставки усього товару, визначеного у Специфікації. Не передбачено таке право покупця і положеннями глави 54 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як установлено судом, позивач на виконання умов Контракту отримав товар на загальну суму 280 500,00 доларів США, тобто на суму більшу, ніж було перераховано в якості попередньої оплати.

Крім того, у п. 4. Додаткової угоди № 3 від 04.09.2023 сторони засвідчили, що існує кредиторська заборгованість Покупця перед Первісним постачальником в сумі 28 000,00 доларів США за поставлену та погоджену партію товару. Покупець здійснить оплату за Товар банківським переказом на рахунок Нового постачальника на основі виставленого рахунку від Нового постачальника. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в гривні. Перерахунок та визначення ПДВ здійснюється на момент виставлення рахунку.

Отже, ч. 2 ст. 693 ЦК України не передбачає повернення попередньої оплати за товар, який був переданий постачальником і прийнятий покупцем (позивачем), при тому, що до моменту подання позову в даній справі позивач вже володіє товаром протягом двох років.

Фактично дії позивача щодо пред`явлення даного позову з вимогами про стягнення штрафу за поставку неякісного товару та повернення суми попередньої оплати, у зв`язку з не поставкою усього товару, який відповідає умовам Контракту, свідчать про намагання уникнути обов`язку сплатити на користь відповідача заборгованість у сумі 28 000,00 доларів США за поставлену та погоджену партію товару, що було визначено сторонами у п. 4. Додаткової угоди № 3 від 04.09.2023.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов`язання щодо передачі позивачу товару на суму 252 500,00 доларів США виконав. Доказів повернення відповідачу товару позивач суду не надав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 252500,00 дол. США є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 20 732,67 доларів США, нарахованих за період з 21.04.2022 по 14.01.2025, також задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимоги про стягнення суми попередньої оплати.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що за приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 10.03.2025.

Суддя А.І. Привалов