Рішення № 125711491, 27.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/18716/22

Провадження № 2/761/1248/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі. Харечко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; трьох відсотків річних; інфляційні втрати,

в с т а н о в и в :

У вересні 2022р. позивач КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів: ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 3), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 4), в якому просив суд:

- стягнути з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за спожиті послуги за період з 13 листопада 2018р. по 01 вересня 2022р. у розмірі 41662,21 грн. (основна сума заборгованості - 24852,66 грн.; інфляційні втрати - 13438,44 грн.; 3,0 % річних - 3371,11 грн.);

- стягнути з відповідачів 2-4 на користь позивача, пропорційно до їх частки у праві спільної часткової власності заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка утворилась до 13 листопада 2018р. у розмірі 21094,22 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачі 2-4, які були співвласниками квартири АДРЕСА_1 , до 13 листопада 2018р. не сплачують кошти за наданні їм комунальні послуги по обслуговуванню будинку, прибудинкової території та комунальні послуги по цій квартирі. Як і не сплачує за відповідні послуги і теперішній власник цієї квартири (з 13 листопада 2018р.) відповідач 1.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивач вимушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суд м. Києва від 26 жовтня 2022р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

19, 25 січня 2023р. на адресу суду надійшли заяви від відповідачів 2-4 про застосування строків позовної давності, в порядку ст. 267 ЦК України.

02 лютого 2023р. представником позивача було подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, заявлені позовні вимоги сторона позивача підтримує в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023р. позов задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 травня 2023р. скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 лютого 2023р. та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

25 жовтня 2024р. на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення (уточнення) позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, в якій сторона позивача просила суд:

- стягнути з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за спожиті послуги за період з 13 листопада 2018р. по 31 травня 2023р. у розмірі 32741,29 грн. (основна сума заборгованості - 29082,9 грн.; інфляційні втрати - 2698,89 грн.; 3,0 % річних - 959,5 грн.);

- стягнути з відповідачів 2-4 на користь позивача, пропорційно до їх частки у праві спільної часткової власності заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка утворилась до 13 листопада 2018р. у розмірі 21094,22 грн.

До судового засідання сторона позивача клопотала перед судом про розгляд справи, у свою відсутність, заявлені позовні вимоги, підтримує в повному обсязі.

Відповідачі 1-4, про час та місце розгляду справи були оповіщені у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися, поважності причин неявки суду не повідомили, у встановлений судом строк відзиви на позов відповідачами не подавалися. Відповідачем 1, були подані на адресу суду письмові пояснення на позов, в яких сторона наголошувала на невірному розрахунку суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, та застосування строків позовної давності до позовних вимог до відповідачів 2-4.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 13 листопада 2018р., між відповідачем 1, як покупцем, та відповідачами 2-4, як продавцями було укладено договір купівлі - продажу квартири, відповідно до якого відповідачі 2-4 продали, а відповідач 1 набув у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» відповідно до рішень Київської міської ради від 22 вересня 2011р. № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва» та від 09 жовтня 2014р. №270/270 перейменоване з КП «Керуюча дирекція «Шевченківської районної у м. Києві ради» від 19 лютого 2007р. № 187.

Відповідно до п.п. 2 Статуту, предметом діяльності позивача є: утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового і нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності м. Києва, на договірних засадах у встановленому законом порядку. Надання послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій та інших житлово-комунальних послуг, виконання функцій балансоутримувача житлового та нежитлового фонду, укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг, контроль за виконанням договорів у встановленому порядку.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, сторона позивача зазначала, що, в результаті несплати коштів відповідачами 1-4 за спожиті комунальні послуги, останні мають заборгованість:

- відповідач 1 за спожиті послуги за період з 13 листопада 2018р. по 31 травня 2023р. у розмірі 32741,29 грн. (основна сума заборгованості - 29082,9 грн.; інфляційні втрати - 2698,89 грн.; 3,0 % річних - 959,5 грн.);

- відповідачі 2-4 за спожиті послуги, яка утворилась до 13 листопада 2018р. у розмірі 21094,22 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (сплатила суму коштів), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Таким чином, наявність взаємовідносин між позивачем та відповідачами 1-4, а отже, і виникнення цивільних прав і обов`язків, підтверджується діями сторін: позивач здійснює надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідачки, а остання отримує та користується даними послугами та відповідно зобов`язана здійснювати оплату наданих житлово-комунальних послуг.

На підставі ст.ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом /квартирна плата/ обчислюється виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги /водопостачання, газ, та інші послуги/ береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 р. «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватизованого житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із п. 5) ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діяла до 09 червня 2018р., споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції, яка діє з 09 червня 2018р., врегульовані відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Крім того, вимогами ст. 322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (стаття 356 ЦК України).

За змістом ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме:

- з відповідача 1 на користь позивача заборгованість за спожиті послуги за період з 13 листопада 2018р. по 31 травня 2023р. у розмірі 32741,29 грн. (основна сума заборгованості - 29082,9 грн.; інфляційні втрати - 2698,89 грн.; 3,0 % річних - 959,5 грн.).

- стягнути з відповідача 2 на користь позивача, пропорційно до частки у праві спільної часткової власності (1/2 частина квартири) заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка утворилась до 13 листопада 2018р. у розмірі 10547,11 грн., і з відповідачів 3, 4 (по частині квартири) по 5273,55 грн., з кожного. При цьому судом встановлено, що при зверненні до суду з вказаним позовом стороною позивача, при розрахунку суми заборгованості були дотримані положення постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022р. за № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Заяви сторони відповідачів 1-4 про застосування строків позовної давності, судом не можуть бути взяті до уваги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаними позовними вимогами до відповідачів 1-4, у вересні 2022р., при цьому просив суд стягнути суму заборгованості, яка утворилась до 13 листопада 2018р.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

У ч. 1 ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України). З наданого стороною позивача розрахунку заборгованості відповідачів 2-4 за житлово-комунальні послуги, вбачається, що стороною відповідачів 2-4 періодично вчинялися дії щодо сплати частини суми заборгованості, тобто в розумінні положень закону мало місце переривання строків позовної давності.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, №22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996р.; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013р.).

02 квітня 2020р. набув чинності Закон України від 30 березня 2020р. №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено п. 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020р. № 211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12 березня 2020р. до 31 липня 2020р. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20 травня 2020р., № 500 від 17 червня 2020р., № 641 від 22 липня 2020р., № 760 від 26 серпня 2020р., № 956 від 13 жовтня 2020р., № 1236 від 09 грудня 2020р., № 104 від 17 лютого 2021р., № 405 від 21 квітня 2021р., № 611 від 16 червня 2021р., № 855 від 11 серпня 2021р., № 981 від 22 вересня 2021р., № 1336 від 15 грудня 2021р., № 229 від 23 лютого 2022р., № 630 від 27 травня 2022р., № 928 від 19 серпня 2022р., № 1423 від 23 грудня 2022р., та карантин діє до 30 квітня 2023р.

Крім того, п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, при звернення до суду з вимогами про стягнення з сторони відповідачів на користь позивача суми заборгованості з житлово-комунальними послугами, позивачем не були пропущені строки позовної давності, при цьому судом враховані правові позиції Верховного Суду наведені в постанові від 07 вересня 2022р. по справі № 679/1136/21.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1553,11 грн.; з відповідача 2 - 463,95 грн.; з відповідачів 3, 4 по 231,97 грн. з кожного.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12,13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 322, 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 64, 66, 67, 68, 162 ЖК України; ст. ст. 20, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

в и р і ш и в :

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження: м. Київ, вул. Білоруська. буд. 1) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 ) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги; трьох відсотків річних; інфляційні втрати - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, з урахуванням інфляційних втрат, та трьох відсотків річних в розмірі 32741 /тридцять дві тисячі сімсот сорок одна/ грн. 29 коп.; судовий збір у розмірі 1553 /одна тисяча п`ятсот п`ятдесят три/ грн. 11 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 10547 /десять тисяч п`ятсот сорок сім/ грн. 11 коп.; судовий збір у розмірі 463 /чотириста шістдесят три/ грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5273 /п`ять тисяч двісті сімдесят три/ грн. 55 коп.; судовий збір у розмірі 231 /двісті тридцять одна/ грн. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» суму заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 5273 /п`ять тисяч двісті сімдесят три/ грн. 55 коп.; судовий збір у розмірі 231 /двісті тридцять одна/ грн. 97 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 05 березня 2025р.

Суддя: