Рішення № 125708678, 10.10.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30442/21-ц

Категорія 17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

10 жовтня 2024 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (далі - позивач, КП «Житло-Сервіс») звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за наданні послуги у розмірі 10 314,30 грн. основного боргу, 951,82 грн. інфляційної складової боргу; 542,96 грн. 3% річних, та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 270,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 у паркінгу по АДРЕСА_1 . Житлово-експлуатаційною організацією, яка обслуговує даний будинок є КП «Житло-сервіс». 14.12.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 636 про участь у витратах на утримання паркінгу, предметом якого є Підприємство забезпечує виконання робіт (послу) по утриманню паркінгу на АДРЕСА_2 власними і залученими силами (прибирання приміщення паркінгу, санітарно-технічне обслуговування паркінгу: освітлення; технічне обслуговування системи пожежегасіння, вентиляції, сантехнічних систем; дератизація; дезінфікація; абонплата за користування телефоном; поточний ремонт обладнання паркінгу) та інші роботи (послуги) по забезпеченню технологічного процесу по утриманню паркінгу, в т.ч. роботу чергових. Власник місця використовує для розміщення транспортного засобу місце № НОМЕР_1 у паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , та оплачує «Підприємству» на умовах цього договору витрати, які пов`язанні з виконанням робіт (послуг) за цим договором по утриманню даного паркінгу. Проте, зобов`язання відповідача щодо своєчасної оплати послуг за утримання паркінгу виконані не були, у зв`язку із чим, утворилась заборгованість, яка станом на 01.02.2021 року становить 10 314,30 грн. Також за період часу з 01.06.2018 року до 29.02.2021 року позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), нараховано збитки від інфляції у розмірі 951,82 грн., три проценти річних у розмірі 542,96 грн., що разом із сумою заборгованості складає 11 809,08 грн. Разом із позовною заявою представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2021 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 10.06.2021 року, та повторно 26.10.2021 року, 01.08.2022 року, 01.03.2023 року судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

03.04.2023 року судом було зроблено запит до Єдиного держаного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 03.04.2023 року отримано відповідь № 11790.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.04.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відкрито провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 07.08.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.08.2023 року, у зв`язку із першою неявкою в судове засідання представника позивача, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 02.11.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2023 року позов Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Постановою Київського апеляційного суду від 04.06.2024 року апеляційну скаргу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» задоволено, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024 року, справу було передано судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. та судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.10.2024 року.

В судове засідання 10.10.2024 року учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, в тому числі, з використанням засобів мобільного зв`язку, електронною поштою та шляхом публікації оголошення на веб-порталі судової влади України. Представник позивача у клопотанні від 02.06.2021 року, яке було подано разом із позовною заявою, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить направлення останньому судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте, конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Як визначено у ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Отже, оскільки судова повістка була направлена відповідачу на зазначену в позовній заяві адресу місця реєстрації останнього, проте, конверт повернувся із відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою», а відповідач про зміну адреси суд не повідомляв, то суд вважає, що судова повістка відповідачу вручена.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідач не подав, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, про що зазначено у клопотанні від 02.06.2021 року.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що наказом Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державної адміністрація) № 195 від 19.09.2005 року житловий будинок по АДРЕСА_1 , передано на обслуговування Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (а. с. 3).

14.12.2006 року між Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір № 636 про участь у витратах на утримання паркінгу, предметом якого є Підприємство забезпечує виконання робіт (послу) по утриманню паркінгу на АДРЕСА_2 власними і залученими силами (прибирання приміщення паркінгу, санітарно-технічне обслуговування паркінгу: освітлення; технічне обслуговування системи пожежегасіння, вентиляції, сантехнічних систем; дератизація; дезінфекції; абонплата за користування телефоном; поточний ремонт обладнання паркінгу) та інші роботи (послуги) по забезпеченню технологічного процесу по утриманню паркінгу, в т.ч. роботу чергових. Власник місця використовує для розміщення транспортного засобу, місце № НОМЕР_1 у паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , та оплачує «Підприємству» на умовах цього договору витрати, які пов`язанні з виконанням робіт (послуг) за цим договором по утриманню даного паркінгу (а. с. 6 - 7).

Відповідно до ст. 627, 629 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.

Як визначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Звертаючись до суду з позовом, Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач, як власник машиномісця № НОМЕР_1 у паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 , не оплачує послуги, які надає позивач. При цьому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги за період часу з травня 2018 року по вересень 2019 року.

Разом з тим, позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, що відповідач у 2018 - 2019 роках був власником вказаного машиномісця.

Згідно ч. 1, 2 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

За приписами ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про зареєстровані права власності на об`єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Проте, в матеріалах справи не міститься копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна для підтвердження права власності відповідача на машиномісце № НОМЕР_1 , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на момент звернення до суду з позовом та в період розрахунку заборгованості за період часу з травня 2018 року по вересень 2019 року.

Так, позивачем в обґрунтування позовних вимог надано копію Договору № 636 про участь у витратах на утримання паркінгу, який укладений ще 14.12.2006 року.

Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Як визначено у ч. 2, 3 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Оскільки позивачем не надано належних та достовірних доказів того, що відповідач був власником або наймачем зазначеного машиномісця у період часу з травня 2018 року по вересень 2019 року, то відсутні правові підстави вважати, що відповідач був споживачем відповідних послуг та фактично користувалася ними у цей період, а отже, мав обов`язки зі сплати зазначених послуг.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» про стягнення заборгованості за надані послуги з ОСОБА_1 є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , ст. ст. 182, 322, 331,525, 526, 530, 627, 628, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 133-141, 259, 263-265, 273, 274-279, 280-283, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В позові Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Позивач: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс», 02081, Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659.

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 10.10.2024 року.

Суддя І.В. Григоренко