Рішення № 125702841, 10.03.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/14209/23

Провадження № 2/369/944/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Маснюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за №369/14209/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тарасун Володимир Григорович звернувся до суду із позовною заявою до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що є рідним братом ОСОБА_1 . За фактом смерті спадкодавця Виконавчим комітетом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області було видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1 .

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на 1/4 частки житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (далі частина будинку).

Так, частина будинку розташована на земельній ділянці площею 0,068 га, розташованій за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №443505, виданим на підставі Договору дарування укладеним між спадкодавцем та позивачем 04 грудня 2007 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Холодницькою В.О. за реєстром №2-509.

Окрім цього, як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 є співвласником вказаного будинку та має у власності його частку у розмірі 1/4, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта від 30 серпня 2023 року №344681657.

Посилається на те, що інших спадкоємців у спадкодавця немає, заповіт не складався. Позивач, як рідна сестра спадкодавця, як спадкоємець за законом другої черги була впевнена, що вважається такою, що фактично прийняла спадщину, на підставі положень частини 3 ст. 1268 ЦК України.

29 червня 2023 року, з метою оформлення спадкового майна (1/4 будинку), позивач звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьова Івана Сергійовича.

29 червня 2023 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С. на підставі ч. 1 ст. 1270 ЦК України було винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із тим, що позивач як спадкоємець пропустила строк для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд надати ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини для прийняття спадщини.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 вересня 2023 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 вересня 2024 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті, встановивши загальний порядок дослідження доказів.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на час винесення рішення суду не надано.

Третя особа приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович у судове засідання не з`явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на час винесення рішення суду не надано.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3,4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №2с-231 від 26 березня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Колодій Г.М., спадкоємцями ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рівних частках є: чоловік ОСОБА_4 , донька ОСОБА_1 , син ОСОБА_2 . Спадкове майно складає: 1/2 частка житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом №7с-67 від 03 травня 1994 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Єрмоленко Ю.В., спадкоємцями майна померлого ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в рівних частках є: син ОСОБА_2 , донька ОСОБА_1 . Спадкове майно складає: 1/6 частка житлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії договору дарування земельної ділянки від 04 грудня 2007 року, ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,0678 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Договір посвідчено державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Холодницькою В.О. та зареєстровано в реєстрі за №2-509.

На підставі вищевказаного договору дарування ОСОБА_1 14 травня 2009 року видано державний акт серії ЯЗ №443505 на право власності на земельну ділянку площею 0,0678 га, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22 листопада 2018 року Виконавчим комітетом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 60 років, про що 22 листопада 2018 року складено відповідний актовий запис №58.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №344681657 від 30 серпня 2023 року, ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності (1/12 частка та 1/6 частка) належить домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1274/02-31 від 29 червня 2023 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьовим І.С., було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина 1 статті 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».

При цьому, суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження №61?21447св19).

Крім того, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

З матеріалів позовної заяви вбачається, що як на причину пропуску встановленого законом шестимісячного строку позивач посилається на те, що вона здійснивши поховання брата та маючи на руках усі його правовстановлюючі документи на нерухоме майно, помилково, через власну необізнаність із чинним законодавством, вважала себе весь час такою, що цю спадщину вже прийняла, оскільки, на її думку, для фактичного прийняття спадщини мав значення факт належності їй земельної ділянки та частини будинку. Крім того, посилалася на те, що після поховання спадкодавця і по теперішній час здебільшого проживає за кордоном, а карантинні обмеження у період з 2020 по 2022 роки та збройна агресія з боку російської федерації з 2022 року суттєво ускладнили для неї повернення на територію України для звернення до нотаріальної контори для оформлення спадщини.

Відповідно до копії Довідки №02-16/434 від 26 червня 2019 року, виданої ОСОБА_1 про те, що остання проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з січня місяця 2017 року по теперішній час.

Так,оскільки довідкадатована 2019роком,суд робитьвисновок проте,що змоменту смертіспадкодавця 18листопада 2018року по26червня 2019року (більше7місяців) ОСОБА_1 перебувала (постійноабо періодично)на територіїУкраїни,однак здня відкриттяспадщини дозакінчення встановленогозаконом шестимісячногостроку дляподання заявипро прийняттяспадщини натериторії Українине зверталася.Крім того,проживаючи замежами України,відповідної заявидо дипломатичнихпредставництв таконсульських установУкраїни,як цепередбачено Положеннямпро порядоквчинення нотаріальнихдій вдипломатичних представництвахта консульськихустановах України,затвердженого наказомМіністерства юстиціїУкраїни,Міністерства закордоннихсправ Українивід 27грудня 2004року №142/5/310,не подавала.Доказів протилежногоматеріали справине містять. Такі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2019 року у справі №460/2967/15-ц.

Виходячи із сталої судової практики, проживання за кордоном не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою через досить тривалий проміжок часу про прийняття спадщини. До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 лютого 2021 року у справі № 569/12599/18.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261-1265, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 247, 263-265, 268, 280, 352, 355 ЦПК, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов Іван Сергійович, про надання додаткового строку для прийняття спадщини, - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА