Ухвала суду № 125701737, 07.03.2025, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 338/818/22

07 березня 2025 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.3 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 186, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и в :

Під час судового розгляду кримінального провадження захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 , та захисником обвинуваченого ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_7 подано клопотання про виклик судом осіб для допиту як свідків у кримінальному провадженні.

Так, захисники зазначають, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України.

Під час допиту свідків сторони захисту встановлено, що станом на 09 червня 2021 року ОСОБА_6 мав травму, що перешкоджала останньому повноцінно пересуватись. Крім того, ОСОБА_6 у інкримінований час вчинення злочину, постійно знаходився із ОСОБА_10 тобто є розбіжності між матеріалами кримінального провадження та фактичними обставинами справи.

Єдиним доказом, щодо вчинення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, на які посилається сторона обвинувачення є висновки молекулярно-генетичних експертиз.

Під час огляду місця події від 09 червня 2021 року, було вилучено змиви із салону автомобіля, а саме з ручки відмикання автомобіля, із ручки рукоятки та керма автомобіля, які було поміщено до паперового конверту.

Крім того, під автомобільною мийкою, виявлено дерев`яну зубочистку, яку було поміщено до паперового конверту, однак не зазначено до якого конверту її розмір, стан, чи була в целофановій обгортці, чи без неї, чи була ціла, чи надломлена, чи брудна, волога і т.д., який спосіб упаковувалась.

Вилучення вказаних доказів проводилось за участі слідчого ОСОБА_11 , криміналіста ОСОБА_12 , у присутності понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

В зв`язку з чим просив допитати вказаних осіб у якості свідків, щодо фіксування та порядку вилучення відповідних змивів із автомобіля.

Крім того, адвокат ОСОБА_7 у своєму клопотанні зазначає, що о/у ОСОБА_15 під час досудового розслідування було проведено негласне отримання зразків для порівняльного дослідження.

Тому просить викликати для допиту як свідка о/у СКП ВП № 2 (смт Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_15 , який за дорученням слідчого проводив негласну слідчу(розшукову) дію по вилученню зразків клітин ОСОБА_6 для проведення експертизи.

В судовому засіданні обвинувачені та їх захисники підтримали доводи клопотань просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти заявлених клопотань та надав відповідні письмові заперечення. Вважав клопотання необґрунтованими та подані з метою затягування розгляду справи.

Суд вислухавши учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання та подані прокурором заперечення, приходить до наступних висновків.

Згідно до ч.1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Статтею 89 КПК України передбачено, що суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Сторони кримінального провадження,потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження,мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Суть заявлених захисниками клопотань, зводяться до оцінки наданих стороною обвинувачення доказів, питання допустимості цих доказів.

Нормами КПК України, передбачено, що зазначене питання суд вирішує під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

При цьому тягар доказування допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України), з одночасним наданням права наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ч. 3 ст. 89 КПК України).

На думку суду зазначене питання не може бути вирішено шляхом допиту у якості свідків працівників поліції та понятих, оскільки результати вказаних слідчих (процесуальних), негласних слідчих дій зафіксовані у відповідних протоколах, яким суд надасть відповідну оцінку в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

За таких обставин, заявлені клопотання є безпідставними, необґрунтованими та не можуть бути задоволені.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 89,94,350 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , та захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 про допит свідків відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: