Рішення № 125697167, 10.03.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7028/24

10 березня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA403060/2024/000007/2 від 31.07.2024 Тернопільської митниці Держмитслужби України.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що при митному оформленні товарів за митною декларацією № 24UA403060002760U5 від 31.07.2024, які ввозилися на митну територію України, було визначено їх митну вартість за основним методом за ціною договору (контракту). Позивач зазначає, що на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів надав митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному в частині другій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), підтверджують митну вартість товарів та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товарів, подані документи не містять розбіжностей. Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості частини товарів із застосуванням резервного методу. Позивач вказує на порушення відповідачем вимог митного законодавства, а саме: ч.1 ст.49, ч.1, ч.2, ст.51, ч.1, ч.2 ст. 52, ч.1, ч,2, ч.3, ч. 5, ч.6 ст.53, ч.2, ч.4-7 ст.54, ч.1,ч.2 ст.55, ст.57, ч.1, ч.2, ст.64 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI із змінами та доповненнями, оскільки позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору (контракту) надано до митного оформлення митну декларацію з усіма необхідними документами, які не містили розбіжностей та ознак підробки, а, навпаки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, що, в свою чергу, виключало можливість витребування митницею у декларанта додаткових документів у розумінні приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Однак, на думку позивача, відповідач, не зважаючи на вищенаведене, посилаючись на формальні підстави, витребував у позивача додаткові документи, а згодом, виніс необґрунтоване рішення про коригування митної вартості товарів. Всі вказані у спірному рішенні зауваження митниці, на переконання позивача, не свідчать про дійсну наявність розбіжностей, а надані позивачем документи повною мірою підтверджують числові значення складових митної вартості. Також, позивачем зауважується, що відповідач у спірному рішенні, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів, що суперечить положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. Позивач не погоджується з вказаними рішенням про коригування митної вартості, та вважає, що воно суперечать нормам чинного законодавства України, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.11.2024 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 19.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Просить врахувати, що за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 30.05.2024 №24UA100240554141U1 (Товар - сировина для виробництва пінополіуретану VORANOL 3322 POLYOL, продукт на основі простого спиртового поліефіра (типу поліпропіленгліколю), з гідроксильним числом не більш як 100 (45,5 - 49,5 мгКОН/г). Ввозиться для власних виробничих потреб. - 24080 кг. Умови поставки FCA HOEK) на рівні 1,713388 Євро/кг.

Ухвалою суду від 06.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити повністю.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного договору №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, укладеного між компанією «DOW EUROPE GMBH» (Швейцарія) та ТОВ «Інтерфом-Зіхд» (Україна) згідно із рахунком-фактурою (інвойсом) №985089675 від 25.07.2024 позивачем на митну територію України ввезено товар.

31 липня 2024 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Зільник С.В., було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA403060002760U5, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: «Сировина для виробництва поролону: поліефір поліол VORANOL 3322 Polyol. Гідроксильне число - 46,9 мг/г. Кількість - 24050 кг.Безколірна прозора рідина, з важким запахом. Для власних виробничих потреб. Не для товарів військового призначення (не для товарів створення озброєння). Виробник: DOW BENELUXB.V, NL. Торговельна марка: VORANOL.».

До даної митної декларації, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: - сертифікат якості (Certificate of quality)- Сертифікат аналізу Б/Н від 25.07.2024; - рахунок-проформа (Proforma invoice) № 985051082 від 26.06.2024; - рахунок-фактура (інвойс) №985089675 від 25.07.2024; - автотранспортна накладна (Road consignment note) № 964846 від 25.07.2024; - навантажувальний документ (Bordereau) №0827972862 від 25.07.2024; - авторизація на застосування спрощення "загальна гарантія" №UACGU423000012 від 27.10.2023; - авторизація на застосування спрощення "процедура випуску за місцезнаходженням" №UALCP023000071 від 27.12.2023; - банківський платіжний документ, що стосується товару №52 від 26.06.2024; - рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №3091 від 25.07.2024; - документ, що підтверджує вартість перевезення товару №MB0000646 від 25.07.2024; - висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1314 від 08.07.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №45 від 25.06.2024; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Дод. №4 від 30.12.2022; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Дод. №1 від 10.02.2021; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Дод №4 від 13.12.2021; - зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020; - договір (контракт) про перевезення № MB=0000020 від 25.06.2015; - декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експортером №0827972862 від 25.07.2024; - інші некласифіковані документи №2607-9/02 від 26.07.2024; - інші некласифіковані документи №2907-3/07 від 29.07.2024; - інші некласифіковані документи - Бухгалтерська довідка від 31.07.2024; - інші некласифіковані документи - Лист DAW від 30.042024; - інші некласифіковані документи - Лист DOW EUROPE GMBH від 19.07.2020; - інші некласифіковані документи - Лист stellar від 29.07.2024; - інші некласифіковані документи - Лист про не страхування від 29.07.2024; - інші некласифіковані документи - Паспорт безпеки від 08.04.2021; - єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 24TS403060000127U1 від 30.07.2024.

Під час здійснення митного контролю за МД №24UA403060002760U5 від 31.07.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2020 № Interfoam-West_PU_2020-2022 на умовах поставки FCA HOEK та вартість товару згідно інвойсу від №985089675 від 25.07.2024 складає 32948,50 Євро. Декларантом надано до митного оформлення платіжну інструкцію в іноземній валюті №52 від 26.06.2024 щодо здійсненої оплати на загальну суму 65545,50 євро та бухгалтерську довідку від 31.07.2024 №337 з роз`ясненням щодо оплати оцінюваної партії товару; 2. У гр. 70 платіжної інструкції в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 наявне посилання на проформи - інвойси № 985051082 від 26.06.2024 та №985051055 від 26.06.2024. Однак до митного оформлення проформа-інвойс №985051055 від 26.06.2024 декларантом не надано, що не дає можливості здійснити перевірку щодо проведення оплати товару; 3. До митного оформлення надано висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 08.07.2024 №1314 в якому вказано інвойс №985062909 від 04.07.2024, що не відповідає зазначеному інвойсу в гр. 44 митної декларації, а саме №985089675 від 25.07.2024; 4. Джерело інформації цінова інформація компанії «DOW EUROPE GmbH» (Швейцарія), інтернет ресурси-alibaba.com.(не містить конкретних посилань). Однак, вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку.

Таким чином, на думку митного органу, перелічені вище фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом: для підтвердження заявленої Вами митної вартості товару прошу відповідно до ч.2 ст. 53 МКУ надати документи, що підтверджують митну вартість товару: - за наявності -інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. В зв`язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, необхідних для перевірки числового значення складових митної вартості товару, відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи 1) митну декларацію країни відправлення; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Декларантом додаткових документів надано не було. Натомість, листом від 31.07.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що відмовляється від надання додаткових документів.

Так, за результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403060/2024/000007/2 від 31.07.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: копію митної декларації країни відправлення, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного контракту від 10.07.2020 № Interfoam-West_PU_2020-2022 на умовах поставки FCA HOEK та вартість товару згідно інвойсу від №985089675 від 25.07.2024 складає 32948,50 Євро. Декларантом надано до митного оформлення платіжну інструкцію в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 щодо здійсненої оплати на загальну суму 65545,50 євро та бухгалтерську довідку від 31.07.2024 №337 з роз`ясненням щодо оплати оцінюваної партії товару. У гр. 70 платіжної інструкції в іноземній валюті № 52 від 26.06.2024 наявне посилання на проформи - інвойси №985051082 від 26.06.2024 та №985051055 від 26.06.2024. Однак до митного оформлення проформа-інвойс №985051055 від 26.06.2024 декларантом не надано, що не дає можливості здійснити перевірку щодо проведення оплати товару. До митного оформлення надано висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 08.07.2024 №1314 в якому вказано інвойс №985062909 від 04.07.2024, що не відповідає зазначеному інвойсу в гр. 44 митної декларації, а саме №985089675 від 25.07.2024. Крім того як Джерело інформації цінова інформація компанії «DOW EUROPE GmbH» (Швейцарія), інтернет ресурси alibaba.com. (не містить конкретних посилань). Однак, вартість даного товару, яка міститься на загальнодоступних європейських Інтернет-ресурсах є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку. Враховуючи дану інформацію, заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Митна вартість товарів визначена за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів згідно ст.59 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 30.05.2024 №24UA100240554141U1 (Товар - сировина для виробництва пінополіуретану VORANOL 3322 POLYOL, продукт на основі простого спиртового поліефіра (типу поліпропіленгліколю), з гідроксильним числом не більш як 100 (45,5 - 49,5 мгКОН/г). Ввозиться для власних виробничих потреб. - 24080 кг. Умови поставки FCA HOEK) на рівні 1,713388 Євро/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Також, Тернопільською митницею Держмитслужби оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації №24UA403060002760U5 від 31.07.2024, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA403060/2024/000051 від 31.07.2024, відповідно до якої у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з тих причин, що на підставі рішення про коригування митної вартості скориговано митну вартість товарів, що призвело до необхідності внесення змін до митної декларації з доплатою митних платежів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

Так, у цій справі митний орган зазначає, що у графі 70 платіжної інструкції №52 від 26.06.2024 є посилання на інвойси №985051082 від 26.06.2024 та №985051055 від 26.06.2024, однак проформа-інвойс №985051055 від 26.06.2024 до митного оформлення не надана.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого постановою правління Національного Банку України №216 від 28.07.2008 платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

Суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання в платіжному документі на інвойс.

Отже, на думку суду, сама по собі відсутність у платіжних документах посилання на інвойс, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки відповідного товару, і були подані декларантом для митного контролю, дозволяють ідентифікувати платіж з відповідним товаром.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 22.08.2019 у справі №810/2784/18.

У платіжній інструкції №52 від 26.06.2024 у графі «Призначення платежу» зазначено: «Prepayment for VORANOL to contract №Interfoam- West_PU_2020-2022 DD 10.07.2020, тобто «передоплата за VORANOL згідно контракту №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020».

Контракт №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020 та доповнення до нього були надані митному органу під час митного оформлення товару.

Отож, суд вважає, що передоплата за товар, проведена відповідно до банківського платіжного документу №52 від 26.06.2024, була здійснена декларантом саме за товар, визначений контрактом №Interfoam- West_PU_2020-2022 від 10.07.2020.

У зв`язку з цим, надані до митного оформлення документи дають змогу здійснити перевірку щодо проведення оплати товару.

Крім цього, митний орган зазначає, що висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» 08.07.2024 №1314 не містить посилань на джерела інформації. Вартість товару є значно вищою за заявлену декларантом та зазначену у висновку.

Згідно ч.6 ст.53 Митного кодексу України, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивач звернувся до ДП «Укрпромзовнішекспертиза» щодо проведення аналізу відповідності цінових умов контракту №Interfoam-West_PU_2020- 2022 від 10.07.2020 між ТОВ «Інтерфом-Захід» (Україна) та «DOW EUROPE GmbH» (Швейцарія) поточній кон`юнктурі ринку.

ДП «Укрпромзовнішекспертиза» листом 08.07.2024 №1314 надав висновок експерта, в якому вказав, що «рівень ціни на VORANOL 3322 Polyol, налив, країна виробництва Нідерланди, а саме 1370,00 євро/т, на умовах поставки FCA-Hoek/Temeuzen, що імпортується згідно з інвойсом №985062909 від 04.07.2024 та специфікацією №45 від 25.06.2024 до контракту №Interfoam-West_PU_2020-2022 від 10.07.2020, відповідає поточній кон`юнктурі ринку». Вказаний висновок був долучений до документів для митного оформлення товару.

ДП «Укрпромзовнішекспертиза» використовувала під час свого дослідження джерела інформації: цінова інформація компанії DOW EUROPE GmbH» (Швейцарія), інтернет ресурси alibaba.com, sdqh-chem.com, та інші.

Проте, митний орган в оскаржуваному рішенні вказав, що у наданому експертному висновку ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 08.07.2024 №1314 не містяться посилання на джерела інформації.

Згідно з положеннями статті 53 МК України, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами, які подаються митному органу у випадку, якщо документи, зазначені в частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.

На думку суду, експертний висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» у даному випадку не є тим документом, який спростовує заявлену декларантом митну вартість товарів за першим методом, оскільки повністю підтверджує числові складові ціни імпортованого товару та не містить розбіжностей з поданими до митного оформлення документами, передбаченими частиною другою статті 53 МК України.

Верховний Суд України у постанові від 03.02.2021 № 810/4441/16 зазначив, що експертний висновок не відноситься до документів, які підтверджують митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. Такі документи носять виключно інформаційний характер.

Отже, на думку суду зауваження відповідача є безпідставним, адже описана ним відсутність джерел використання цінової інформації, взагалі не має впливу на правильність визначення митної вартості товару, особливо з урахуванням того, що всі значущі дані можна отримати та перевірити й з інших документів, які надавалися до митного оформлення декларантом.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000007/2 від 31.07.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403060/2024/000007/2 від 31.07.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 10 березня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерфом - Захід" (місцезнаходження: вул. Незалежності, 3а, м. Хоростків, Чортківський р-н, Тернопільська обл.,48242 код ЄДРПОУ 35855828);

відповідач - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.