Рішення № 125695091, 10.03.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/14893/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Виговської Лариси Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду з Київського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 640/14893/22 за позовом адвоката Виговської Лариси Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), з такими вимогами:

- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі п «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 01.04.2020 пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зарахуванням вислуги років у пільговому обчисленні у 28 років 00 місяців 27 днів.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач проходив службу в органах Служби безпеки України та Управлінні державної охорони України.

З 03.02.2020 позивача звільнено з військової служби в запас Служби безпеки України згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

01.04.2021 позивач звернувся до Управління державної охорони України (далі - УДО України) із заявою про оформлення та направлення документів до відповідного управління Пенсійного фонду України для призначення пенсії за вислугою років.

02.08.2022 УДО України направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач) подання та документи для призначення пенсії позивачу відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідач листом від 12.08.2022 за № 2600-0310-8/99384 повідомив позивача про відмову в призначенні пенсії за вислугу років через відсутність в останнього на день звільнення 03.02.2020 календарної вислуги років.

Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства України, через що фактично порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем не подано відзив на позовну заяву.

Дослідивши наявні матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей72-76,90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) є учасником бойових дій, проходив службу в органах Управління державної охорони України.

Відповідно до змісту витягу з наказу Управління державної охорони України від 03.02.2020 № 69-ос/дск «Щодо особового складу», полковника ОСОБА_1 (Б-003859), який перебуває у розпорядженні начальника Управління державної охорони України (остання займана посада - заступник директора Департаменту - начальник 3 Служби Департаменту матеріально-технічного забезпечення) звільнено з військової служби у запас Служби безпеки України згідно з підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»(у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів); виключено його зі списків особового складу, всіх видів забезпечення та направлено на військовий облік до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, 03.02.2020. Вислуга років полковника ОСОБА_1 на 03.02.2020 становить: календарна - 22 роки 06 місяців 21 день, пільгова - 05 років 06 місяців 06 днів, загальна - 28 років 00 місяців 27 днів.

Згідно з даними Довідки Департаменту кадрового забезпечення Управління державної охорони України від 17.11.2020 № 2494, до вказаної вислуги років зараховано:

з 12.07.1997 до 21.06.2002 - курсант Академії Служби безпеки України;

з 21.06.2002 до 01.07.2008 - військова служба в Службі безпеки України;

з 01.07.2008 до 03.02.2020 - військова служба за контрактом в Управлінні державної охорони України.

01.04.2021 позивач звернувся до начальника Управління державної охорони України із заявою про призначення пенсії за вислугу років.

Листом Управління державної охорони України від 27.04.2021 № 2/6-414 повідомлено позивача про відсутність підстав для оформлення та направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві для призначення пенсії заявнику за вислугу років, оскільки пунктом «а»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»(в редакції від 31.08.2018, чинній на день звільнення з військової служби), пенсія за вислугу років призначається особам, якщо останні на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №640/12876/21, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, зобов`язано Управління державної охорони України оформити всі необхідні подання про призначення пенсії позивачу за вислугу років із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 01.07.2008 до 03.02.2020 в Управлінні державної охорони України на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за півтора місяця та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

УДО України на виконання рішення суду направлено до відповідача подання та документи для призначення пенсії позивачу відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).

Відповідно до подання про призначення пенсії вислуга років позивача станом на 03.02.2020 для призначення пенсії складає: календарна 22 роки 06 місяців 21 день, пільгова 05 років 06 місяців 06 днів, загальна 28 років 00 місяців 27 днів.

Відповідачем листом від 12.08.2022 за №2600-0310-8/99384 повідомлено позивача та УДО України про відмову в призначенні пенсії за вислугу років через відсутність в останнього на день звільнення 03.02.2020 календарної вислуги років.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другоюстатті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно достатті 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з абзацом 1статті 11 Закону України від 04.03.1998 № 160/98-ВР «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» Управління державної охорони України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, підпорядкованим Президентові України та підконтрольним Верховній Раді України.

За приписами статті 20 Закону України від 04.03.1998 № 160/98-ВР «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» пенсійне забезпечення військовослужбовців Управління державної охорони України здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У преамбуліЗакону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист (абзац третій преамбули Закону № 2262-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Закономпри наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до пункту «б»статті 1-2 Закону № 2262-ХІІправо на пенсійне забезпечення на умовах цього Законумають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятоїстатті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Згідно з абзацом 11 пункту «а» частини першоїстатті 12 Закону № 2262-ХІІпенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, жстатті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третійстатті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

Таким чином, призначення пенсії за вислугу років за пунктом «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІпов`язується з умовою наявності вислуги років на день звільнення.

Позивач звільнився зі служби 03.02.2020, тобто для призначення пенсії необхідно мати вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.

Стаття 17 Закону № 2262-ХІІ встановлює види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Частиною першоюстатті 17 Закону № 2262-ХІІвизначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимогЗакону № 2262-ХІІКабінетом Міністрів України 17.07.1992 прийнято Постанову № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Постанова № 393 у редакції Постанови від 22.05.2019 № 487, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 Постанови № 393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2такогоЗакону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту; служба в органах внутрішніх справ України, органах і підрозділах цивільного захисту на посадах начальницького і рядового складу, Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду; служба в Національній поліції.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції (абзац 7 підпункту «а»); один місяць служби за півтора місяця: у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств (абзац 9 підпункту «в»).

З Постанови № 393 слідує, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієїпостанови, зараховується пільговий стаж роботи на встановлених посадах.

Зі змісту викладених положень наведеної Постанови вбачається, що пільгова вислуга враховується саме при призначенні пенсій згідно з пунктом «а»статті 12 Закону № 2262-ХІІ.

Відтак, положення усіх зазначених вище нормативно-правових актів не ставлять в залежність набуття права на пенсію за вислугою років від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги та не встановлюють те, що вислугу років у пільговому обрахуванні не можуть зараховувати до вислуги років для призначення особі відповідної пенсії.

Враховуючи вищевикладене, пільговий стаж є календарною одиницею виміру та повинен бути врахований до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей12,17та17-1 Закону № 2262-ХІІта Постанови № 393.

Аналіз положеньЗакону2262-ХІІ дають підстави для висновку про те, що законодавець розмежовує такі поняття як "вислуга років" та "календарна вислуга років". У той же час для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеномузакономрозмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленнізакономне передбачено.Закон2262-ХІІ не вказує, що пенсію за вислугу років можна призначати особам при наявності вислуги, обчисленої на пільгових умовах.

Верховний Суд у постановах від 27.03.2018 у справі № 295/6301/17 та від 20.01.2021 у справі № 620/509/19 викладав висновок про те, що задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеномузаконом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленнізакономне передбачено.

У подальшому, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування нормЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"у частині призначення пенсії за вислугу років, дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, єЗакон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Правова позиція підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, від 09.06.2022 у справі № 120/3521/20-а та від 27.07.2022 у справі № 766/4549/17, від 14.09.2022 у справі № 640/14718/20.

Верховний Суд сформував правовий висновок: "В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років заЗаконом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393".

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»(далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, тапостанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженимпостановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1(далі - Порядок № 3-1 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 Порядку № 3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України.

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою дати їх відправлення (абзац перший пункту 6 Порядку № 3-1).

Пунктом 12 Порядку № 3-1 регламентовано, що уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи. Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

Пунктом 14 Порядку № 3-1 визначено:

Орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою;

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший і поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсії, при поданні заявником всіх необхідних документів;

Заяви осіб про призначення, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсії згідно із Законом № 2262 (додаток 3);

Заявнику або посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу органом, що призначає пенсії, видається розписка-повідомлення із зазначенням дати приймання заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати в тримісячний термін з дня прийняття заяви (додаток 4).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії (пункт 17 Порядку № 3-1).

Системний аналіз викладених положень Порядку № 3-1 дає змогу дійти висновку, що саме уповноважені структурні підрозділи здійснюють перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії, здійснюють обчислення вислуги років для призначення пенсії і встановлюють наявність підстав для її призначення. Після цього такий орган законодавчо наділений компетенцією направити подання про призначення пенсії за вислугу років до територіального органу ПФУ або відмовити у такому поданні.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 537/1980/16-а та у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 554/2032/17.

Враховуючи вищевикладене, період служби позивача, визначений в наказі про його звільнення як «пільгова: 05 років 06 місяців 06 днів» є вислугою, яка повинна бути додатково зарахована до вислуги років, яка підлягає обчисленню та застосуванню в порядку статей 12,17та17-1 Закону № 2262-ХІІта Постанови № 393, разом із визначеним періодом часу 22 роки 06 місяців 21 день.

Отже судом встановлено, що вислуга років позивача, з урахуванням періодів служби, які мають бути зарахувані з відповідною кратністю на пільгових умовах, становить понад 24 роки 6 місяців (22 роки 06 місяців 21 день + 05 років 06 місяців 06 днів), відтак, позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а»статті 12 Закону № 2262-ХІІ(у розумінні судової практики, яка склалась на час виникнення у позивача права на пенсію та до внесення змін до Постанови № 393).

З наведеного суд вважає безпідставними посилання відповідача в листі від 12.08.2022 на відсутність необхідної календарної вислуги років як на підставу для відмови у призначенні позивачеві пенсії.

Також суд зазначає, що форма рішення, яке повинен прийняти відповідач за результатами розгляду заяви про призначення пенсії позивача та подання УДО України не має затвердженої форми, проте за усталеною судовою практикою Верховного Суду повинно мати підстави такої відмови та відповідати критеріям обґрунтованості (логічності та структурованості викладення мотивів, пов`язаність мотивів з наведеними нормами права, наявність правової оцінки, відповідність висновків фактичним обставинам та відсутність немотивованих висновків).

Водночас, відповідач, розглянувши заяву та подання про призначення пенсії, повідомив про відсутність підстав для її призначення через відсутність календарної вислуги.

Аналіз змісту листа свідчить про надання відповідачем оцінки заяві та подання про призначення пенсії, з урахування критеріїв, на думку суду відповідає рішенню суб`єкта владних повноважень, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що відповідач допустив надмірний формалізм і протиправно відмовив у призначенні пенсії протиправно, а тому рішення, оформлене листом від 12.08.2022 за № 2600-0310-8/99384 підлягає скасуванню.

Отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючи дату призначення позивачу пенсії за вислугу років, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 48Закону № 2262ХІІзаява про призначення пенсії згідно з цимЗакономподається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

З аналізу вказаної норми суд дійшов висновку, що заява про призначення пенсії подається як до територіального органу Пенсійного фонду України, так і до уповноваженого органу.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІпенсії відповідно до цьогоЗаконупризначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цимЗакономвідповідно до пунктів «а», «в»статті 12 цього Закону, з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, а також пенсіонерів з їх числа з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цимЗаконом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цимЗаконом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією (частина третястатті 50 Закону № 2262-ХІІ).

Як встановлено судом, позивача звільнено зі служби 03.02.2020, до уповноваженого органу, який здійснює перевірку поданих звільненими зі служби особами заяв про призначення пенсії (УДО України) позивач звернувся із відповідною заявою лише 01.04.2021 (рішення суду від 03.11.2021 у справі № 640/12876/21).

З урахуванням наведених норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за вислугу років з 01.04.2020.

Суд у межах заявлених вимог та предмету спору не вирішує питання щодо зобов`язання відповідача виплатити заборгованості пенсії.

Частиною першоїстатті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з вимогами частини другоїстатті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 12.08.2022 за № 2600-0310-8/99384, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а»статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.04.2020.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити, лише зі словесним коригуванням способу захисту.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 пункту 13 Закону України "Про судовий збір", питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Виговської Лариси Вікторівни в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 12.08.2022 за № 2600-0310-8/99384, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначені пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з 01.04.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Смішлива