Рішення № 125693683, 10.03.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 березня 2025 року м. Ужгород№ 260/11188/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання - Деяк О.М.,

за участю сторін:

представник позивача: Рішко П.М.,

представник відповідача: Токар М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач) , в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481430/2019-2412-0713- НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у сумі 131956,94 грн.;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481454-2412-0713- НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 136903,04 грн.;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481429-2412-0713- НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у сумі 94864,77 грн.;

- податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481428-2412-0713- НОМЕР_2 , яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік у сумі 67828,31 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Закарпатській області йому визначено суми податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019, 2020, 2021 та 2022 роки за об`єкт нерухомого майна, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Зазначає, що даний об`єкт нерухомого майна у 2019-му, 2020- му, 2021-му та 2022-му податкових періодах, безпосередньо використовувався позивачем для здійснення господарській діяльності у сфері виробництва В оренду, лізинг чи позичку, даний об`єкт нерухомості - не здавався. Позивач зазначає, що основна його діяльність як фізичної особи-підприємця - код КВЕД 16.10. лісопильне та стругальне виробництво, класифікується у секції «С» КВЕД ДК 009:2010.

Позивач вказує, що у цій конкретній правовій ситуації наявна сукупність передумов, визначених підпунктом «є» підпункту 266.2.2. пункту 266.2. статті 266 Податкового кодексу України, для висновку про те, що належна позивачу у 2019-му, 2020-му, 2021-му, та 2022-му податкових періодах нежитлова будівля, будівля лісопильного цеху, літера Н, загальною площею 3181,6 кв. м., розташована по АДРЕСА_2 , не була об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки така будівля є будівлею промисловості, віднесена до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018- 2000, використовуються позивачем за призначенням у господарській діяльності, яка класифікується у секції «С» КВЕД ДК 009:2010.

На думку позивача, викладені обставини, висновки відповідача про необхідність сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо нежитлової будівлі, будівлі лісопильного цеху, літера Н, загальною площею 3181,6 кв. м., розташованої по АДРЕСА_2 , за 2019, 2020, 2021, 2022 податкові періоди, є неправильними, не ґрунтуються на нормах чинного податкового законодавства України.

Із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ФОП ОСОБА_1 не погоджується та вважає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року відкрив провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

15 січня 2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві представник відповідача наголошує, що відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС, зокрема реєстраційних даних платника податків, ФОП ОСОБА_1 , по 28.06.2023 року мав зареєстрований основний вид діяльності КВЕД _16.73 «оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням» (секція G). Відтак вказаний вид діяльності не класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010. Отже, не підпадає під дію підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.

Також, відповідно до інформаційно-комунікаційних систем ДПС, зокрема реєстраційних даних платника податків, станом на 31.12.2022 року, ФОП ОСОБА_1 , повідомлення №20-ОПП щодо об`єкта нерухомого майна нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 - не подано. Вказана інформація охоплює в тому числі 2019 2022 роки. Таким чином, наведене спростовує твердження позивача про використання ним, як фізичною особою-підприємцем, у 2019, 2020, 2021, 2022 податкових (звітних) періодах, об`єкту нерухомого майна нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4106,7 кв. м., у його господарській діяльності.

Водночас згідно з відомостями про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП суб`єкта господарювання ТОВ «КАРПАТ УСПІХ», нежитлова будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4106,7 кв. м., у податкових періодах 2020 2022 роки була у користуванні ТОВ «КАРПАТ УСПІХ». та не використовувалася безпосередньо позивачем у його господарській діяльності.

Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

27 березня 2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у яких останній зазначає, що нежитлова будівля, будівля лісопильного цеху, літера Н, загальною площею 3181,6 кв. м., розташована по АДРЕСА_2 , у період з 30 листопада 2009 року до 03 лютого 2023 року, перебувала у власності ОСОБА_1 , а з 02 лютого 2023 року по сьогоднішній день будівля перебуває у власності ТОВ «КАРПАТ УСПІХ», єдиним засновником і керівником якого є позивач. На території лісопильного цеху здійснюється господарська діяльність з лісопильного та стругального виробництва, а саме розпилювання, стругання та оброблення деревини на верстатах, розпилювання деревини у готову продукцію пиломатеріалів (дошка, брус, вагонка. дерев`яні вироби, тощо). Актом обстеження від 26.03.2024р. комісією Тересвянської селищної ради органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням будівлі, підтверджено, що господарська діяльність з лісопильного та стругального виробництва здійснюється у будівлі лісопильного цеху, розташованій по АДРЕСА_2 , постійно, як у період належності будівлі позивачу, так і на даний час, коли власником будівлі є ТОВ «КАРПАТ УСПІХ».

Позивач вказує, що він як фізична особа-підприємець, починаючи з 2015 року здійснює господарську діяльність за видами господарської діяльності за кодом КВЕД 16.10. лісопильне та стругальне виробництво та за кодом КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням і зміна основного виду такої діяльності почергово з 46.73. на 16.10. не впливає на встановлений факт здійснення позивачем господарської діяльності з лісопильного та стругального виробництва, та і власне здійснення такої діяльності у спірній будівлі.

08 квітня 2024 року до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у яких додатково зазначає, що згідно інформації з податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, підтверджується, що фактична чисельність найманих працівників у даного суб`єкта господарської діяльності, у звітні періоди 2019 2022 роки становила 0 працівників. При цьому, лісопильне та стругальне виробництво є діяльністю, яка не може здійснюватися суб`єктом господарювання одноособово. Наведене спростовує твердження позивача про використання ним, як фізичною особою-підприємцем, у 2019, 2020, 2021, 2022 податкових (звітних) періодах об`єкт нерухомого майна будівлі, лісопильного цеху під літерою Н, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 3181,6 м2 за його функціональним призначенням, а саме стругальне та лісопильне виробництво.».

Також акцентує увагу на податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за звітні періоди 2019 2020 роки, якими підтверджується, що єдиним видом підприємницької діяльності, який здійснював позивач, є оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, що взагалі спростовує доводи позивача про використання ним вказаного об`єкту нерухомого майна, чи то для здійснення основного виду діяльності, чи будь-якого іншого, за функціональним призначенням у вказані періоди.

Ухвалою суду від 04 червня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив суд такі задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому за засіданні проти задоволення позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву від 15 січня 2024 року. Просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків. Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 08.10.2004, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Видами діяльності ОСОБА_1 згідно з копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.06.2023 року, є: 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво (основний); 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об`єкт нерухомого майна «нежитлова будівля, будівля лісопильного цеху», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 3181,6 м2 (нежитлова нерухомість, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 28657389), у податкові період, у тому числі з 01.01.2019 по 30.11.2022, перебував у власності ОСОБА_1 .

Згідно витягу Державного реєстру речових прав №321799904 від 02.02.2023 року, будівля лісопильного цеху літ «Н», яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить за правом власності товариству з обмеженою відповідальністю «КАРПАТ УСПІХ».

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481430/2019-2412-0713-UA21080130000093757 яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік у сумі 131956,94 грн.;

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481454-2412-0713-UA21080130000093757 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2020 рік у сумі 136903,04 грн.;

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481429-2412-0713-UA21080130000093757 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2021 рік у сумі 94864,77 грн.;

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у Закарпатській області від 23.10.2023р. №0481428-2412-0713-UA21080130000093757 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2022 рік у сумі 67828,31 грн.

Вважаючи дані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України («Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки») платниками зазначеного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктами 266.3.1,266.3.2 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України в становлено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з абз.2 пп. «ґ» пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України).

Приписами пп.266.6.1 п.266.6 ст.266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що у разі наявності об`єкта оподаткування з податку на нерухоме майно, платник податку, зобов`язаний сплатити суму податку обчисленого контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Порядок прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем та розрахунок нарахованого податку не оспорюється, водночас ставиться під сумнів визначення об`єкту оподаткування як такого, з приводу чого суд зазначає таке.

Перелік об`єктів нерухомості, які не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінних від земельної ділянки, визначено у пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України. Вказаний перелік є вичерпний.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України (в редакції чинній у 2023 році ) не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B - FКВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

За положеннями пп.14.1.1291 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промислові та склади (підпункт «ґ»).

Відповідно до п.5.3 ст.5 Податкового кодексу України інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» (група 125 «Будівлі промислові та склади» клас 1251 «Будівлі промисловості»).

До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 «Будівлі промисловості», що включає підкласи: 1251.1 «Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості»; 1251.2 «Будівлі підприємств чорної металургії»; 1251.3 «Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості»; 1251.4 «Будівлі підприємств легкої промисловості»; 1251.5 «Будівлі підприємств харчової промисловості»; 1251.6 «Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості»; 1251.7 «Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості»; 1251.8 «Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості»; 1251.9 «Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне».

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Разом з тим, з аналізу пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України слідує, що не лише цільове призначення будівлі згідно правовстановлюючих документів, а й фактичне її використання як об`єкту промисловості, є підставою для застосування пільги з оподаткування відповідно до вказаної норми Податкового кодексу України.

Обираючи за вихідне поняття «промисловість», у зв`язку з яким застосовується податкова пільга, законодавець пов`язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм у яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції

Встановлення законодавцем певних податкових пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як в даному випадку підпункт «є» підпункту266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, за своєю сутністю спрямоване на збалансування суспільних відносин у сфері справляння податків та мало на меті створити умови для стимулювання та зменшення податкового навантаження на тих платників податків фізичних та юридичних осіб, які є власниками певних об`єктів нерухомості, що використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва.

Застосування підпункту «є» підпункту266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

Вказані висновки стосовно застосування положень підпункту «є» підпункту266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 31.10.2023 у справі №160/11472/19, від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, від 25.03.2020 у справі №280/5332/18, від 20.02.2020 у справі №819/1537/17, від 15.05.2018 у справі №806/2461/17.

Законодавець визначає три критерії застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України:

- об`єкт оподаткування є будівлею промисловості, віднесеною до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

- використовується за призначенням у господарській діяльності суб`єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010;

- не здається власниками в оренду, лізинг, позичку.

Встановлена відсутність будь-якої з наведених вище ознак об`єкта нерухомого майна не дає підстав для звільнення його від оподаткування за правилами підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи позивачу на праві власності належить: «нежитлова будівля, будівля лісопильного цеху», що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 3181,6 (нежитлова нерухомість, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 28657389).

Судом встановлено, що згідно відомостей з інформаційно-комунікаційних систем ДПС, зокрема реєстраційних даних платника податків, відповідно до яких ФОП ОСОБА_1 , з 12.06.2013 року по 28.06.2023 року мав зареєстрований основний вид діяльності - КВЕД _16.73 «оптова торгiвля деревиною, будiвельними матерiалами та санiтарно-технiчним обладнанням» (секція G), який не класифікується у секціях B F КВЕД ДК 009:2010.

Вид діяльності КВЕД _16.10 «Лiсопильне та стругальне виробництво» зареєстровано ФОП ОСОБА_1 , як основний 29.06.2023, що інформацією з Інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, а також Витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.06.2023, на який посилається позивач, з якого вбачається, що вид діяльності позивач змінив 29.06.2023.

Крім того, судом досліджено податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця, які подавалися позивачем за спірний період і згідно яких, фактична чисельність найманих працівників у звітні періоди 2019-2022 роки становить 0.

Наведене, на думку суду, спростовує твердження позивача про використання ним, як фізичною особою-підприємцем, у 2019, 2020, 2021, 2022 податкових (звітних) періодах об`єкт нерухомого майна будівлі, лісопильного цеху під літерою Н, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 3181,6 м2 за його функціональним призначенням, а саме стругальне та лісопильне виробництво, оскільки лісопильне та стругальне виробництво є діяльністю, яка не може здійснюватися суб`єктом господарювання одноособово.

Крім того, у податкових деклараціях платника єдиного податку за 2019-2020 роки, позивач зазначив видом підприємницької діяльності у звітньому періоді: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Щодо посилання позивача на акт обстеження комісії Тересвянської селищної ради від 23.03.2024 року, у якому на переконання позивача, підтверджено, що господарська діяльність з лісопильного та стругального виробництва здійснюється у будівлі лісопильного цеху, розташованій по АДРЕСА_2 , постійно, як у період належності будівлі ОСОБА_1 , так і на даний час, коли власником будівлі є ТОВ «КАРПАТ УСПІХ» то суд відкидає даний аргумент оскільки даний акт обстеження, зроблений 26 березня 2024, та може підтверджувати відповідний факт лише на дату обстеження, однак не у періоди з 2019-2022 роки.

Також, позивачем не надано жодних належних документів, які підтверджували його діяльність по КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво, або як про це зазначає позивач. Додані ним до матеріалів справи акт виконання робіт № 37/643/2кв-де/2021 від 16.04.2021 складений між ФОП ОСОБА_1 та Товарною біржою «Закарпатська Універсальна Товарно-Сировинна біржа» про проведення електронних торгів з продажу ресурсів необробленої деревини; договори купівлі-продажу №1/2020 від 01.01.2020, укладений між ТОВ «КАРПАТ УСПІХ» (продавець) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) про купівлю круглих лісоматеріалів з різних порід деревини. Загальна вартість товарів становить 3 000 000 грн; від 01.05.2021 № 1/2021, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та фірмою Dservice Yungary Kft., Угорщина про купівлю пиломатеріалів обрізних, необрізних з хвойних порід, паливний брикет з різних видів сировини, не підтверджується факт здійснення позивачем такого виду діяльності, як лісопильне та стругальне виробництво, а також факт використання будівлі лісопильного цеху під літерою Н, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , загальною площею 3181,6 м2 у 2020 2022 податкові звітні періоди у такій його діяльності.

Щодо інших доказів, які були подані позивачем до матеріалів справи, то такими не підтверджується факт здійснення лісопильного та стругального виробництва ФОП ОСОБА_1 за адресою об`єкту оподаткування. Більше того, підтверджує той факт, що таке виробництво здійснювалось іншими суб`єктами господарювання, які, здійснюючи свою діяльність з лісопильного та стругального виробництва за адресою об`єкта оподаткування, використовували такий об`єкт на праві суборенди.

Підсумовуючи зазначене, оскільки позивач не надав доказів використання спірних будівель в межах саме власної підприємницької діяльності за функціональним призначенням, право на фінансове сприяння з боку держави у вигляді звільнення від сплати податку на промислові будівлі позивач не має.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 520/4480/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У контексті оцінки доводів суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіряючи спірні податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогам частин другої ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи останні, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, так як щодо позивача відсутні підстави для застосування норм підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України при нарахуванні податку на зазначений об`єкт нежитлової нерухомості.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень довів належним чином правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат в розумінні ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 березня 2025 року.

СуддяЯ. М. Калинич