Рішення № 125692551, 18.02.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10819/23

Провадження № 2/761/1116/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді: Пономаренко Н.В.

з участю секретаря: Яцишина А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

встановив:

У квітні 2023 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, згідно з якою позивач просить суд:

1. стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 25 384.87 грн.

2.стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 26 464,98 грн.

Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що 15.07.2021 року, в м. Києві на перехресті вул. Юрія Іллєнка та Древлянської, сталося ДТП за участю транспортного засобу «NISSAN TIDA» р/н НОМЕР_1 який належить на праві власності ОСОБА_1 (далі - Позивач) та транспортним засобом «CHEVROLETTE CRUZE» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (далі - Відповідач 2). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальної шкоди. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2021 року у справі №761/28418/21 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого трапилась зазначена ДТП, визнаний ОСОБА_2

У позовній заяві зазначено, що станом на дату подання даної позовної заяви відповідачем-1 на користь позивача було здійснено виплату лише частини страхового відшкодування у розмірі 13 712,66 грн.

Так, позивачем вказано, що з метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач замовив огляд пошкодженого транспортного засобу «NISSAN TIDA» р/н НОМЕР_1 , у оцінювача ФОП ОСОБА_3 . На підставі огляду було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу «NISSAN TIIDA» р/н НОМЕР_1 № 945/12-21 від 10.12.2021 року. відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ «NISSAN TIIDA» р/н НОМЕР_1 № 945/12-21 від 10.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 39 097,53 грн. Отже, враховуючи вищезазначене, з відповідача-l приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» на користь позивача підлягає стягненню несплачена частина страхового відшкодування у розмірі: 39 097,53 грн. (вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу згідно звіту) - 13 712,66 грн. (виплачена частина страхового відшкодування) = 25 384.87 грн. (сума недоплаченого страхового відшкодування).

Окрім того, позивачем вказано, що згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №945/12-21 від 10.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «NISSAN TIIDA» р/н НОМЕР_1 , складає 65 562,51 грн. Таким чином, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню річниця між розміром заподіяної шкоди і належним страховим відшкодуванням: 65 562.51 грн. (розмір збитку, заподіяного позивачеві - вартість відновлювального ремонту Т3 - 39 097.53 грн. (належне страхове відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням зносу) = 26 464.98 грн. (різниця між розміром шкоди і страховим відшкодуванням).

У зв`язку із викладеним позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.04.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом. Розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

15.05.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву ПАТ «Страхова компанія «УСГ» у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову в частині вимог до ПАТ «СК «УСГ» за безпідставністю та необґрунтованістю заявлених вимог. В обґрунтування відзиву вказано, що 25.06.2021 між ПАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_4 був укладений Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-204669300, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідності водіїв, що експлуатують автомобіль «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 . у відзиві зазначено, що 22.07.2021 року на виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» представником ПАТ «СК «УСГ» було проведено огляд транспортного засобу «Nissan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку з чим було складено протокол технічного огляду, який був підписаний сторонами без жодних зауважень та заперечень. Відповідно до ремонтної калькуляції № ДКЦВ-22978 від 26.07.2021 року, вартість матеріального збитку без урахуванням ПДВ, завданого транспортному засобу «Nissan», державний реєстраційний № НОМЕР_1 складає 13 712,66 грн. Крім того, згідно Висновку експерта № 60 від 04.05.2023 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Nissan», державний реєстраційний № НОМЕР_1 складає 13 712,59 грн. в т.ч. ПДВ. 20% на запасні частини. Також вказано, що 27.04.2022 року ПАТ «СК «УСГ» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 712,66 грн. на банківський рахунок позивача.

Таким чином, відповідач ПАТ «СК «УСГ» вважає, що виконало свої зобов`язання перед потерпілою особою укладеним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-204669300 в повному обсязі, а тому, ПАТ К «УСГ» вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «СК «УСГ» є підставними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі. Окрім того, у відзиві зазначено, що долучений до позовної заяви Звіт № 945/12-21 від 10.12.2021 є неналежним та недопустимим доказом по справі щодо визначення розміру страхового відшкодування.

19.05.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Конюшко Д.Б. про приєднання доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 квітня 2024 року зупинено провадження та призначено по цивільній справі судову атотоварознавчу експертизу.

22.08.2024 року на адресу суду від директора Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 30431/24 від 22.05.2024 надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи по цивільній справі №761/10819/23 ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП - судову атотоварознавчу експертизу.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 18.09.2024 поновлено провадження у справі за заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.12.2024 закрито підготовче провадження по вказаній справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному провадженні.

Позивач в судове засідання не з`явився, свого представника не направив, про місце, дату та час судового засіданні повідомлявся належним чином. При цьому, до суду подано заяву у якій представник позивача просив провести розгляд справи без участі сторони позивача, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ», явку свого представника не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, до суду надійшло клопотання у якій представник відповідача просив, що уразі неявки в судове засідання представника відповідача розгляд справи проводити без їх участі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 15.07.2021 року, в м. Києві на перехресті вул. Юрія Іллєнка та Древлянської, сталося ДТП за участю транспортного засобу «NISSAN TIDA» р/н НОМЕР_1 який належить на праві власності ОСОБА_1 (далі - Позивач) та транспортним засобом «CHEVROLETTE CRUZE» р/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 (далі - Відповідач 2). Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, відтак позивачу було завдано матеріальної шкоди.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.08.2021 року у справі № 761/28418/21 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп., на користь держави, яка набрала законної сили 07.09.2021, що підтверджується відповідною постановою на вказаній постанові. (а.с. 5).

Вказаною постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.04.2023 року у справі № 761/28418/21 встановлено, що 15 липня 2021 року, о 09 годині 40 хвилин, ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «Chevrolet», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Ю. Іллєнка, 22 в м. Києві, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів та завдало матеріальних збитків (а.с. 5).

Таким чином, відповідно до ст.82 ЦПК України, не потребує доказуванню обставина, що відповідач ОСОБА_2 винна у скоєнні ДТП 17.04.2023, що спричинило механічні пошкодження транспортних засобів та завдало матеріальних збитків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіль «Nissan Tida», д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с. 34).

Судом встановлено, що 25.06.2021 року між ПАТ «СК «УСГ» та ОСОБА_4 був укладений Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР-204669300, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності водіїв, що експлуатують автомобіль «Chevrolet», державний реєстраційний № НОМЕР_2 .

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалось сторонами, що 16.07.2021 до ПАТ «СК «УСГ» звернулась ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявками про страховий випадок (а.с. 62-66). 22.07.2021 року на виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» представником ПАТ «СК «УСГ» було проведено огляд транспортного засобу «Nissan Tida», державний реєстраційний № НОМЕР_1 , у зв`язку з чим було складено протокол технічного огляду, який був підписаний сторонами без жодних зауважень та заперечень.

Відповідно до ремонтної калькуляції № ДКЦВ-22978 від 26.07.2021 року, вартість матеріального збитку без урахуванням ПДВ, завданого транспортному засобу «Nissan Tida», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 13 712,66 грн. Крім того, згідно Висновку експерта № 60 від 04.05.2023 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Nissan Tida», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 13 712,59 грн. в т.ч. ПДВ. 20% на запасні частини.

21.04.2022 року до ПАТ «СК «УСГ» звернулась ОСОБА_1 з заявою про виплату страхового відшкодування.

27.04.2022 року ПАТ «СК «УСГ» було складено розрахунок суми страхового відшкодування та страховий акт № ДКЦВ-22978 (а.с. 91).

27.04.2022 року ПАТ «СК «УСГ» було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 13 712,66 грн. на банківський рахунок позивача, що підтверджується копією платіжного доручення № 28521, а також скріншотом з екрану телефону, який підтверджує зарахування страхового відшкодування на рахунок позивача (а.с. 92, 102).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно із ст. 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Верховний Суд в Постанові від 03.06.2021 року у справі № 461/2217/19 від 03.06.2021 року зробив правовий висновок, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395 (з відповідним змінами).(правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 753/21177/16-ц). Розмір відшкодування шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

За приписами статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Системний аналіз Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зокрема статті 22, та ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 приводить до висновку, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі законодавчих обмежень, щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Згідно правового висновку, висловленого в постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №6-691цс15, правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) та страховим відшкодуванням виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виникає обов`язку з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №227/2996/16-ц зазначив: «Аналіз статті 1194 ЦК України дає підстави для висновку, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В обґрунтування позову та розміру завданої шкоди позивачем вказано, що, не погоджуючись із розміром отриманого страхового відшкодування, з метою визначення дійсного розміру заподіяного збитку, позивач замовив огляд пошкодженого транспортного засобу «NISSAN TIDA» р/н НОМЕР_1 , у оцінювача ФОП ОСОБА_3 . На підставі огляду було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу «NISSAN TIIDA» р/н НОМЕР_1 № 945/12-21 від 10.12.2021 року. відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку КТЗ «NISSAN TIIDA» р/н НОМЕР_1 № 945/12-21 від 10.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 39 097,53 грн. Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №945/12-21 від 10.12.2021 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «NISSAN TIIDA» р/н НОМЕР_1 , складає 65 562,51 грн.

Відповідно до пункту 32 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2010 року № 1440 (який згідно з пунктом один є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності), у разі виникнення необхідності у значенні розміру ймовірного страхового відшкодування оцінка застрахованого майна проводиться з урахуванням умов страхування та дотриманням принципів корисності і тішення.

Для застрахованого майна, подібного до майна, що продається (купується) на ринку, оцінка розміру ймовірного страхового відшкодування проводиться виходячи з характеристики майна на дату заподіяння збитків до настання страхового випадку шляхом розрахунку прямих збитків.

Судом встановлено, що згідно Звіту № 945/12-21 від 10.12.2021 року проведений не на дату заподіяння збитків - 15.07.2021 року, а на дату оцінки - 26.11.2021 року, в той час ПАТ «СК «УСГ» та судовим Експертом Сумцовим С.С. під час складання ремонтної калькуляції № ДКЦВ-22978 від 26.07.2021 року та Висновку експерта № 60 від 04.05.2023 року, розрахунок проведено станом на дату заподіяння збитків - 15.07.2021 року.

Відповідно до п. 8.5.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), визначення необхідних ремонтних операцій, а також трудомісткості ремонту приймається на підставі нормативних документів виробника КТЗ або розроблених на замовлення (за участю) виробника КТЗ. У разі відсутності даних виробника про застосування конкретних ремонтних операцій слід керуватися вимогами державних стандартів України, галузевих стандартів України та міжнародних стандартів, галузевих стандартів і технічних умов СРСР та УРСР, інших нормативних документів, чинних в Україні. Рішення про заміну складових частин КТЗ приймається у разі неможливості їх відновлення відповідно до технічних вимог або в разі економічної недоцільності їх відновлення (ремонту).

Так, судовим експертом Сумцовим С.С. під час складання Висновку експерта № 60 від 04.05.2023 року було визначено, що боковина задня ліва транспортного засобу «NISSAN TIIDA», державний реєстраційний № НОМЕР_1 підлягає ремонту, в той же час оцінювачем ОСОБА_3 під час складання Звіту № 945/12-21 від 10.12.2021 року в порушення вимог п. 8.5.3. Методики було визначено, що боковина задня ліва підлягає заміні без достатніх на те підстав та технічних вимог. Також, оцінювачем ОСОБА_3 під час складання Звіту № 945/12-21 від 10.12.2021 в порушення вимог п. 8.5.3. Методики було визначено, що облицювання ліве багажника підлягає заміні без достатніх на те підстав та технічних вимог.

Окрім цього, оцінювачем ОСОБА_3 під час складання Звіту № 945/12-21 від 10.12.2021 року штучно в 3 рази збільшено час на відновлення геометрії кузова задньої частини та в 2 рази вартість 1 години роботи, що відповідно тягне за собою збільшення розміру матеріального збитку.

Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Враховуючи викладене, суд вважає, що висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 945/12-21 від 26.11.2021 року, - не є достатнім та достовірним доказом в даній цивільній справі, оскільки він не відповідає Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за N 1074/8395.

У постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17 Верховного Суду міститься висновок про те, що у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до положень Постанов ВСУ від 18.12.2019 року у справі № 503/1169/16-ц та постанові 27.12.2019 року у справі №641/6191/17, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, оскільки судом Висновок щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №945/12-21 від 26.11.2021 року, яким позивачем обґрунтовано розмір вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахування зносу та розмір відновлювального ремонту транспортного засобу, визнано недостовірним та недостатнім доказом у вказаній справі, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідачів невиплачену частину страхового відшкодування у розмірі 25 384,87 грн. та різницю між розміром фактичної шкоди та розміром страхового відшкодування у розмірі 26 464,98 грн.

При цьому, судом враховується і та обставина, що 22.08.2024 року на адресу суду від директора Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 30431/24 від 22.05.2024 надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи по цивільній справі №761/10819/23 ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП - судову атотоварознавчу експертизу. Позивачем до суду не подано та матеріали справи не містять повторних клопотань про призначення у справі судової експертизи, щодо визначення розміру завданої позивачу шкоди в результаті ДТП 15.07.2021.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмет спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті та не гуртуються на нормах чинного законодавства України. Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

При цьому, згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки у задоволені позовних вимог позиву відмовлено, судові витрати покладаються на позивач.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 23, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 137, 139, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП, - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 18.02.2025.

Суддя: