Ухвала суду № 125691149, 18.02.2025, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.02.2025 Справа №607/24545/24 Провадження №2/607/416/2025

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

представника позивача, адвокатки Семенової О. Г.,

(в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька із актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька із актового запису про народження дитини.

Предметом позовних вимог є виключення з актового запису № 693 від 03 березня 2013 року про народження ОСОБА_3 , складеного ВДРАЦС реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції запису про батька ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити з актового запису № 693 від 03 березня 2013 року про народження ОСОБА_3 , запис про батька ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області О. Герчаківської від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі № 607/24545/24; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

05 грудня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області зареєстровано заяву ОСОБА_2 , яка надійшла поштовим відправленням, в якій відповідачка просить закрити провадження у справі № 607/24545/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька із актового запису про народження дитини. Питання було врегульоване рішенням суду від 17 травня 2021 року, справа № 607/12742/20, на даний час відсутній предмет спору та набрало законної сили рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав пункти 2, 3 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

17 грудня 2024 року представник позивача адвокатка Семенова О. Г. подала через систему «Електронний суд» заперечення проти заяви відповідачки про закриття провадження в яких покликається на те, що предмет спору це оспорювання батьківства ОСОБА_1 щодо неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, предмет спору залишається не врегульований та не вирішений сторонами, оскільки позивач заперечує своє батьківство стосовно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , факт подання ним заяви до органів РАЦС про визнання ним дитини та реєстрації його батьком.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокатка Семенова О. Г. в судовому засіданні підтримала свої заперечення, подані на спростування заяви ОСОБА_2 про закриття провадження у справі. Вважає, що спір між сторонами щодо батьківства позивача існує, підстав вважати, що між позивачем та відповідачкою врегульовано всі питання та відсутній предмет спору немає. У справі потрібно провести повторну молекулярно-генетичну експертизу, дитина не схожа на позивача, він не надавав згоди на запис його батьком дитини.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак про день та час розгляду справи повідомлялася належними чином, що не перешкоджає суду вирішувати питання про закриття провадження у справі.

Суд, вивчивши доводи сторони позивача, викладені у позовній заяві, зміст заяви відповідачки ОСОБА_2 , заслухавши заперечення представника позивача адвокатки Семенової О. Г., оглянувши матеріали справи № 607/12742/20, дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька із актового запису про народження дитини, у зв`язку з набранням законної сили рішення суду, ухваленим з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Суд вважає, що при вирішенні заяви ОСОБА_2 слід виходити з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод, гарантується кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками цивільного характеру (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), п. 36, Series A № 18).

В судовомузасіданні встановлено,що Тернопільськимміськрайонним судомТернопільської областірозглядалася справа№ 607/12742/20,де сторонамибули ОСОБА_1 позивач, ОСОБА_2 відповідач.Предметом споруу ційсправі є виключення з актового запису № 693 від 02 квітня 2013 року, вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запису про батьківство ОСОБА_1 , як батька дитини. Позивач покликався на те, що не є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За клопотанням позивача суд призначив молекулярно-генетичну експертизу.

Згідно висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи № 8 від 05 березня 2021 року, який складеного експертами КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з ймовірністю 99,99999 %, таким чином, батьківство практично доведено.

Отож, суд у справі № 607/12742/20 вважав доведеним той факт, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення з актового запису № 693 від 02 квітня 2013 року, вчиненого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запису про батьківство ОСОБА_1 , як батька дитини.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/12742/20 постановлено 17 травня 2021 року, набрало законної сили 17 червня 2021 року, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалося.

Отож, за встановлених судом обставин, тотожними є склад сторін, предмет, а також підстава позову у справі № 607/12742/20 та у справі № 607/24545/24.Доповнення предметуспору усправі № 607/24545/24 вимогою - зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виключити з актового запису № 693 від 03 березня 2013 року про народження ОСОБА_3 , запис про батька ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), не свідчить про відмінність предметів спору, адже дана вимога не є самостійною, а похідною від основної вимоги.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Для застосування вказаної підстави для закриття провадження у справі необхідна наявність водночас трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, яке набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц зазначено, що необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України (2004 року) зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України).

За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15.

Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/9380/19, від 15 листопада 2021 року у справі № 428/9280/20, від 21 грудня 2021 року у справі № 295/983/21.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 25 липня 2002 року у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" та від 28 жовтня 199 року у справі "Брумареску проти Румунії" зазначив, що існує установлена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

За встановлених обставин та відповідних тому правових підстав, під час судового розгляду встановлено, що позови у справі у справі № 607/12742/20 та у справі № 607/24545/24 є тотожними, так як в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Щодо доводів сторони позивача на нецільове використання відповідачкою аліментів, на перешкоди, які ОСОБА_1 чиняться ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною, то ці обставини свідчать про те, що між сторонами існують інші неврегульовані питання, які можуть вирішуватися як в позасудовому так і в судовому порядку, однак вони не скасовують висновків суду у справі № 607/12742/20 про те, що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 49, 58, 60, 62, 64, 189, 200, 206, 255, 260-261, 352354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька із актового запису про народження дитини закрити у зв`язку з набранням законної сили рішення суду, ухваленим з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали суду складено 24 лютого 2025 року.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О. Герчаківська