Рішення № 125690709, 28.02.2025, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 490/10730/24

Номер провадження 2/489/1078/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2025 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" (далі ТОВ "Він Фінанс" або позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості

встановив

У листопаді 2024 року представник позивача звернувся до суду із позовом у якому просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №743074 від 27.03.2019 в розмірі 35097,87 грн., з яких: 22785,00 грн. заборгованість за кредитом, 10263,88 грн. - суми інфляційних втрат, 2048,99 грн. - 3% річних, а також судовий збір та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 27.03.2019 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №743074. Відповідно до індивідуальної частини договору №743074 про надання фінансового кредиту, ТОВ "Авентус Україна", надав відповідачу позику у сумі 7000 грн. ТОВ "Авентус Україна" виконав умови договору про надання фінансового кредиту та перерахував на рахунок відповідачів безготівковим шляхом кошти в розмірі 7000 грн., а відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми позики та сплати пені і комісії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ "Він Фінанс" .

12.04.2018 між ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "ФК"Довіра та Гарантія" укладено договір факторингу №1 на підставі чого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором.

21.08.2019 укладено додаткову угоду №24 та на виконання договору факторингу підписано реєстр прав вимоги №24 від 21.09.2019 про те, що на умовах вищезазначеного договору право вимоги до ряду боржників в тому числі до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №743074 від 27.03.2019 перейшло до нового кредитора ТОВ "ФК"Довіра та Гарантія" (ТОВ "Він фінанс").

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, відзив до суду не подано.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

27.03.2019 між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір №743074, відповідно до умов якого товариство зобов`язувалося надати клієнту грошові кошти в загальній сумі 6700,00 грн. на умовах строковості , зворотності, платності, з метою покриття побутових витрат клієнта, а клієнт зобов`язувався повернути позику та сплатити проценти за користування позикою; позика видається строком на 30 днів, договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань за цим договором; знижена процентна ставка становить 1,35% від суми позики за кожен день користування позикою (492,75% річних) у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.2. цього договору; стандартна процентна ставка становить 1,80% від суми позики за кожен день користування позикою (657,00% річних); загальна вартість позики за зниженою ставкою складає 140,50% від суми позики або 9413,50 грн. та включає в себе проценти за користування позикою - 40,50% від суми позики або 2713,50 грн.

Згідно з п.п. 4.4, 4.5 договору №743074 у випадку прострочення повернення суми позики, клієнт зобов`язаний сплатити товариству штраф в розмірі 80,40 грн. за кожен день прострочення, починаючи з 4 дня прострочення виконання зобов`язань за договором. Штрафи за договором нараховуються у момент сплати, але в будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки, нарахованої за порушення клієнтом зобов`язань за цим договором, не може перевищувати 50% суми, одержаної клієнтом за цим договором і становить 3350,00 грн.

Вказаний договір №743074 разом з графіком платежів до договору підписано відповідачем електронним підписом 27.03.2019 о 29:28:54)

12.04.2018 між ТОВ "ФК"Довіра та гарантія" та ТОВ "Авентус Україна" було укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ТОВ "Авентус Україна" передало своє право вимоги ТОВ "ФК"Довіра та гарантія", зокрема щодо боржника ОСОБА_1 , що підтверджується Реєстром прав вимоги №24.

Наказом від 25.07.2024 ТОВ "ФК"Довіра та Гарантія" перейменовано в ТОВ "ВІН ФІНАНС".

Відповідно до ч.1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №561/77/19 від 16.12.2020 зазначено, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8, 12 ст. 11Закону України"Проелектронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договірукладається шляхомпропозиції йогоукласти (оферти)однією стороноюта їїприйняття (акцепту)другою стороною. Електроннийдоговір вважаєтьсяукладеним змоменту одержанняособою,яка направилапропозицію укластитакий договір,відповіді проприйняття цієїпропозиції впорядку,визначеному частиноюшостою цієїстатті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті .Такий документоформляється удовільній форміта маємістити істотніумови,передбачені законодавствомдля відповідногодоговору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12цього Закону,вважається таким,що заправовими наслідкамиприрівнюється додоговору,укладеного уписьмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно дост.12Закону України"Проелектронну комерцію"якщо відповіднодо актацивільного законодавстваабо задомовленістю сторінелектронний правочинмає бутипідписаний сторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України"Проелектронний цифровийпідпис",за умовивикористання засобуелектронного цифровогопідпису усімасторонами електронногоправочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ст. ст. 525, 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В ч.1 ст.15 Закону України " Про споживче кредитування" зазначено, що споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

За змістом статті 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник незвільняється відвідповідальності занеможливість виконанняним грошовогозобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно достатті 516 ЦК Українизаміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В ч.2ст. 517 ЦК Українизазначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі № 6-979цс15 від 23.09.2015 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складіколегії суддівТретьої судовоїпалати Касаційногоцивільного суду від 18.06.2020 у справі №681/44/15-ц.

Підписання договору №743074 від 27.03.2019 здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону вказаний ОСОБА_1 . Відповідно до вимог законодавства, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 зверталася до ТОВ "ФК"Довіра та гарантія", ТОВ "Авентус Україна"про зміну умов кредитування, зміну порядку нарахування відсотків.

Тому, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свій обов`язок щодо сплати заборгованості за кредитним договором, а відтак вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 22.11.2021 по 20.11.2024 та інфляційних втрат, то суд приходить до наступних висновків.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За такого, нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 24.02.2022 є такими, що суперечать вимогам закону, а отже задоволенню не підлягають.

3 % річних необхідно вираховувати за наступною формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році]

Відповідно до даної формули: [Сума боргу] сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] три проценти річних, відповідно до ст. 625 ЦК України; [Кількість днів] різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку; [Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.

В такому разі, за період з 22.11.2021 по 23.02.2022 3% річних складатимуть 176,04 грн.

Інфляційні втрати вираховуються за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

......

ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Останній період

IIc (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.03538

Інфляційне збільшення:

22785,00 x 1.03538 - 22785,00= 806,13 грн. за період з 22.11.2011 по 23.02.2022.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, а саме в межах строку з 22.11.2021 по 23.02.2022 включно та відповідно до проведеного судом розрахунку.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №826/1216/16 від 27.06.2018 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: Договір №33 про надання правової допомоги від 22.03.2024 та детальний опис робіт, виконаних АБ "Анастасії Міньковської", необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" щодо стягнення кредитної заборгованості загальною вартістю 5000 грн., АКт про підтвердження факту надання правничої допомоги, додаткова угода №33.

Проте суд не може погодитись із наведеним розрахунком в повному обсязі, враховуючи співмірність складності справи та виконаних адвокатом робіт, враховуючи те, що надані Адвокатським об`єднанням "Анастасії Міньковської", послуги з направлення позовної заяви з додатками через підсистему "Електронний суд" не стосуються розгляду справи в суді.

На підставі викладеного суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі в розмірі 3500,00 грн.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 1647 грн. 23 коп. (2422,40 грн. х 0,68%).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" заборгованість за договором №743074 від 27.03.2019 в розмірі 22785 грн. 00 коп. (двадцять дві тисячі сімсот вісімдесят п`ять гривень 00 копійок), з яких: 6700 грн. заборгованість за тілом кредиту; 2618 - заборгованість за відсотками; заборгованість за простроченими відсотками - 10251,00 грн., заборгованість за штрафами - 3216,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" 3 проценти річних за період з 22.11.2021 по 23.02.2024 176,04 грн.; інфляційні втрати за період з 22.11.2021 по 23.02.2022 806,13 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1647 грн. 23 коп. (одна тисяча шістсот сорок сім гривень 23 копійки) та витрат на правову допомогу у розмірі 3500 грн. (три тисячі п`ятсот гривень)

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс", код ЄДРПОУ - 38750239, адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 28.02.2025.

Суддя В. В. Кокорєв