Ухвала суду № 125685418, 14.02.2025, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/951/25

2/296/1412/25

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2025 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Маслак В.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про припинення права на частики у спільному майні,-

ВСТАНОВИВ:

До Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 в якій остання просить припинити право власності кожного із відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 - на належну кожному із відповідачів частку у спільному майні - житловому будинку АДРЕСА_1 - з присудженням останнім грошової компенсації вартості частки у спільному майні, належної кожному з них, відповідно до вартості, визначеної висновком судової експертизи шляхом виплати із депозитного рахунку суду, та визнати за ОСОБА_1 , право власності на 5/6 частин житлового будинку АДРЕСА_1 .

Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у ст.175 ЦПК України.

На виконання вимог ч.6 ст.187 Цивільного процесуального кодексу України, помічником судді в порядку досудової підготовки справи здійснено запит до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області. Відповідно до наданої інформації: ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України ухвалою суду від 14.02.2025р. відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в частині пред`явлення позовних вимог до ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 .

Відповідно до положень ст.ст.46-48 ЦПК України, позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.

Згідно з ч. 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.

В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.

Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.

Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.

Отже, системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 Цивільного кодексу України та частини другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 Цивільний процесуальний кодексу України).

Разом з тим, з урахуванням того, що позивач просить припинити права на частики у спільному майні відповідачів, зокрема, які померли, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі стосовно останніх.

У випадку, якщо фізична особа - відповідач у справі помер до подання позову, а права і обов`язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, позивач повинен подати позов безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.

Таким чином, на виконання ухвали позивачу слід подати до суду позовну заяву у новій редакції у якій визначити коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, та уточнити зміст позовних вимог з урахуванням інформації щодо відповідачів: ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , які померли, та долучити копії позовної заяви у відповідності до кількості відповідачів у справі.

Зазначені недоліки позовної заяви є суттєвими, оскільки їх наявність у своїй сукупності позбавляє суд можливості визначити належне коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, і, зокрема, забезпечити процесуальні права відповідача (відповідачів) відповідно до статей 43, 49, 130 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві позивач вказує, що йому невідома інформація про дату народження та ідентифікаційний номер відповідачів.

Разом з тим, суд вважає за потрібне покласти на позивача обов`язок уточнити вищезазначені ідентифікуючі дані відповідачів, оскільки без таких суд буде позбавлений можливості встановити інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідачів та подальшого належного повідомлення таких про розгляд справи.

На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити заявнику, що у разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.

На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву через канцелярію суду або направити її засобами поштового зв`язку протягом визначеного строку.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її складення.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В. П. Маслак