Рішення № 125681889, 26.02.2025, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/2869/24 Провадження № 2/304/287/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2025 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Гевці В.М.,

за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 304/2869/24 за позовом ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до Перечинської міської ради Закарпатської областіз вимогами про визнання права власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будинок АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилась спадщина. В обсяг спадкового майна входить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач є спадкоємцем після померлого за законом, оскільки такий є сином ОСОБА_2 , а також прийняв спадщину відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи те, що відсутній документ, який посвідчує право власності спадкодавця на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, позивач не може оформити право власності на вказане будинковолодіння.

У підготовче судове засідання сторони не з`явилися.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. При цьому, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить такі задовольнити.

Представник відповідача подав через канцелярію суду заяву про те, що не заперечує проти задоволення позову. Також просить суд розглянути справу за його відсутності.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За змістом частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Так, частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК України допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами, відповідач позов визнав, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тобто в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому судовому засіданні.

Судом встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сімерки Перечинського району Закарпатської області, про що зроблено запис № 9. Вказаний факт підтверджено Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане 18 травня 1994 року.

Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 23 квітня 1994 року.

Довідкою № 97/06-11 від 08 жовтня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_2 був головою дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою № 96/06-11 від 08 жовтня 2024 року, виданою старостою Сімерківського старостинського округу, підтверджено, що на момент смерті ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Листом завідувача Перечинської державної нотаріальної контори від 17 лютого 2025 року № 31/01-16 підтверджено, що після померлого ОСОБА_2 спадкова справа не заведена.

З Технічного паспорта на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , який виготовлено на замовлення ОСОБА_1 суб`єктом господарювання ОСОБА_5 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001171), встановлено, що станом на 10 жовтня 2024 року за вказаною адресою розташовано житловий будинок, літню кухню, сарай, убиральню, огорожу, колодязь.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Перечинської державної нотаріальної контори Михалко В.П. Однак остання постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08 жовтня 2024 року відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній документ, що посвідчує право власності на житловий будинок ( АДРЕСА_1 ). Разом із цим, нотаріус вказала на те, що позивачу необхідно звернутись до суду для визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Наведені фактичні обставини дають підстави встановити зміст спірних правовідносин у цій цивільній справі: визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Як роз`яснено в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилась до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим Кодексом.

Таким чином, оскільки спадщина за спадкодавцем ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і строк на її прийняття закінчився до набрання чинності ЦК України (01 січня 2004 року), тому суд уважає за необхідне застосувати до цих правовідносин норми ЦК УРСР.

Відповідно до ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 цього Кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він протягом шести місяців з дня відкриття спадщини фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ст. ст. 524, 525, 529 ч. 1 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» від 30 травня 2008 року у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 3.1. Листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Відповідно до ст. 527 ЦК Української РСР спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Як установлено в судовому засіданні, позивач як спадкоємець першої черги за законом, постійно проживав з покійним батьком у спадковому будинку на час відкриття спадщини, протягом строку, встановленого статтею 549 ЦК Української РСР, не відмовився від неї, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

У статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, ураховуючи, що позивач як спадкоємець першої черги протягом строку, встановленого ст. 549 ЦК Української РСР, фактично вступив в управління спадковим майном, згідно з ст. 553 цього Кодексу від прийняття спадщини не відмовився, а інших спадкоємців першої черги, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено, але оформити своє право на спірний житловий будинок не має можливості, порушене право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

Цей спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити неможливо, а набуття позивачем права власності на житловий будинок не порушує права та законні інтереси інших осіб.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Перечинської міської ради Закарпатської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом за спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Перечинська міська рада Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04351274; місцезнаходження: 89200, Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, 16.

Головуюча: Гевці В. М.