Ухвала суду № 125681467, 10.03.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/1927/25

№ провадження 2/646/2058/2025

У Х В А Л А

про передачу справи за підсудністю

10.03.25 м.Харків

Суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., розглянувши матеріали цивільної справи № 646/1927/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Разом з тим, вказаний позов не може бути прийнятий до розгляду Червонозаводським районним судом м. Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачене законом, тобто суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до правил з територіальної підсудності.

Частиною 2 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Матеріали позовної заяви не містять відомостей про те, що на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, що він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

Так, при зверненні до суду з відповідним позовом позивач повинен дотримуватися загальних правил підсудності розгляду цивільних справ, передбачених положеннями ЦПК України.

Як зазначено у ч. 6 ст. 187 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

З інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також в позовній заяві відповідач зазначає, що місцем перебування відповідачки є АДРЕСА_2 .

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, цивільну справу № 646/1927/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу слід передати за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова за зареєстрований місцем проживання відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 31, 353 ЦПК України,

у х в а л и в:

Цивільну справу № 646/1927/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Т.М. Янцовська