Постанова № 125681062, 06.03.2025, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/1206/24

Провадження № 3/197/9/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

захисника - адвоката Гончарова М.С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 13.10.2006 Лебединським МРВ УМВС України в Сумській області, посвідчення водія НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

12 грудня 2024 року о 19:14 в с. Нове по вул. Горіхова (в`їзд з боку с. Зелена Балка) ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Caravelle», н.з. НОМЕР_5 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівника поліції пройти огляд у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час судового засідання. Подав письмові пояснення 04.03.2025 (а.с. 77), відповідно до яких вказав, що проходить військову службу в в/ч НОМЕР_6 . За час військової служби, останньому доводилося виконувати розпорядження у різних регіонах держави, тому і просив зупинити провадження у справі. Звернув увагу, що позитивно характеризується, зокрема нагороджений відзнаками командування. Щодо вказаної події, то пояснив, що того дня ще до обіду вжив пару невеликих чашок слабоалкогольного напою, пообідав та ліг спати. А ввечері йому зателефонував знайомий та запитав, чи ОСОБА_1 зміг би перевезти вартових, на що останній погодився. Вказує, що почувався добре, жодних ознак сп`яніння не мав і ніщо не заважало далі нести службу. Вказує, що під час його руху, назустріч їхали поліцейській, які потім розвернулися і почали рухатися за ним, увімкнувши проблискові маячки. Зазначив, що на вимогу зупинитися, він її виконав і приготував документи, після чого на їх вимогу такі надав для огляду. На вимогу поліцейських вказав, куди прямує, показав вміст багажного відділу автомобіля, дав пояснення на їх запитання. Коли поліцейські вказали на ознаки алкогольного сп`яніння, на що він заперечив, але потім згадав, що перед обідом вжив трохи слабоалкогольного напою і тому погодився на такий огляд. Але поліцейські сказали, що в них немає газоаналізатора і потрібно їхати в медичний заклад у м. Кривий Ріг, на що ОСОБА_2 відповів, що поспішає, а поліцейські сказали, що будуть складати протокол. Зазначає, що здивувався, чому потрібно їхати саме у м. Кривий Ріг, а не у село Широке, яке відноситься до іншого району, а тому вони мали б привезти його в іншу лікарню. Але поліцейські сказали, що потрібно їхати саме у м. Кривий Ріг. ОСОБА_1 погодився на складання протоколу. Зазначив, що як би поліцейські сказали про наслідки такого складення протоколу, то він би поїхав на огляд. Також не були залучені представники ВСП. Просить закрити провадження у справі. При цьому, вказав, що просить не позбавляти права керування транспортним засобом, заначивши, що наявність такого права є дуже актуальним.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гончаров М.С. в судовому засіданні заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і подав письмове клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, яке підтримав у судовому засіданні та зазначив, що відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, при цьому поліцейськими порушено порядок огляд останнього на стан алкогольного сп`яніння та матеріали справи не місять належних і допустимих доказів вини останнього. В протоколі зазначено що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, а не в стані наркотичного сп`яніння, як це визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП та п. 2.9 «а» ПДР Укрїни, що виключає відповідальність останнього. ОСОБА_1 не було роз`яснено права, передбачені ст. 55, 56, 63 Конституції України, зокрема право на захист. В протоколі не зазначено чи ОСОБА_1 притягався впродовж року до адміністративної відповідальності. Незрозумілим є як поліцейські виявили ознаки алкогольного сп`яніння, вказуючи, що на відеозаписі такі ознаки алкогольного сп`яніння не зафіксовані. Працівники поліції внесли недостовірні відомості в протокол, так як у вказаний в протоколі час. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Відеозапис події вівся не безперервно, а окремий файл вказаний, як такий, що отриманий з «WhatsApp». Захисник зазначив, що ОСОБА_1 запропоновано огляд у медичному закладі в м. Кривий Ріг, при цьому з собою газоаналізатору вони не мали, пояснивши, що останній на повірці. Та саме те, що потрібно їхати в м. Кривий Ріг і було підставою відмови ОСОБА_1 від такого медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, поліцейські роз`яснили ОСОБА_1 право самостійно приїхати в медичний заклад із направленням і пройти такий огляд на стан алкогольного сп`яніння, якщо останній буде мати таке бажання.

Окрім того, захисником заявлено клопотання про зупинення провадження у справі з підстав перебування ОСОБА_1 на військовій службі. При вирішенні вказаного клопотання, судом зроблено висновок про безпідставність такого та відмовлено в останньому з огляду на те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право чи обов`язку суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення, які пов`язані із забезпеченням безпеки дорожнього руху, зокрема, за вчинення правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП. При цьому, у ч. 2 ст. 268 КУпАП не передбачено обов`язкової участі особи, яка притягається до відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі. При цьому, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не позбавлена можливості подавати письмові пояснення щодо обставин справи, подавати докази та залучити захисника для представництва та захисту її інтересів підчас розгляду справи в суді.

Нормами діючого КУпАП передбачено можливість зупинення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення лише пов`язаних з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з`явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо).

При цьому, ОСОБА_1 скористався кваліфікованою правовою допомогою адвоката Гончарова М.С.

Суддя, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків:

вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 195087 від 12.12.2024 (а.с. 1), відповідно до якого 12.12.2024 о 19:14 у с. Нове по вул. Горіхова (в`їзд з боку с.Зелена Балка) ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Caravelle», н.з. НОМЕР_5 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота. На вимогу працівника поліції пройти огляд у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.12.2024 (а.с. 4), відповідно до якого ОСОБА_1 було направлено у КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» для огляду, при цьому огляд не було проведено через відмову від такого ОСОБА_1 ;

рапортом від 12.12.2024 (а.с. 6), відповідно до якого зазначено про виявлення водія ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та який відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння;

відеозаписом події (а.с. 9), з якої вбачається, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції та, під час спілкування, виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, про що вказано останньому. ОСОБА_1 спочатку вказав, що нічого не вживав, але в подальшому зазначив, що дійсно випив під час обіду напою, що містив алкоголь. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився. При цьому, з відеозапису вбачається, що працівники поліції зазначили, що у них нема газоаналізатора, який перебуває на повірці. Однак, ОСОБА_1 не виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Окрім того, останній і не бажав проходити такого огляду у медичному закладі. ОСОБА_1 з`ясував наслідки такої відмови, а працівники поліції зазначили, що будуть складати аналогічно протокол, однак уже вкажуть не те, що він перебував у стані алкогольного сп`яніння, а що він відмовився від такого огляду. Також, ОСОБА_1 запитував про долю його права керування, на що поліцейські пояснили, що справа буде розглядатися у суді, а відтак їм наслідки такого розгляду не відомі. В подальшому, працівниками поліції було складено постанову про адміністративне правопорушення за неосвітлений номерний знак та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсторонено від керування транспортними засобами.

Відповідно до постанови серії ЕНА № 3651862 від 12.12.2024 (а.с. 2), ОСОБА_1 12.12.2024 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, через керування транспортним засобом в темну пору доби з неосвітленим номерним знаком, із застосуванням штрафу у розмірі 1190 грн.

З довідки поліцейського ВРПП Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області сержанта поліції Толбаса Владислава від 12.12.2024 (а.с. 5) вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_3 .

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому, п. 2.5 Правил дорожнього руху передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вказане правило було порушено ОСОБА_1 .

З огляду на вказане, ОСОБА_1 інкриміновано відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд встановив наявність події та складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

При цьому, суд критично ставиться до доводів захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, як таке, що спростовано як письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначив, що коли він рухався, працівники поліції його зупиняли із проблисковими маячками, так і наявною постановою серії ЕНА № 3651862 від 12.12.2024, яка вказує про керування останнім транспортним засобом «Volkswagen Caravelle», н.з. НОМЕР_5 , в темну пору доби без освітленого номерного знаку. Разом з тим, вказані захисником невідповідності у часі, який зазначено в постанові і в протоколі, які вказують коли ОСОБА_1 керував транспортним засобом, суд приймає такі невідповідності як технічну описку, враховуючи, що процес формування таких, розгляд постанови і зміст таких документів формувався під час вказаної події, що зафіксовано на відеозаписі події, долученому до матеріалів справи.

Щодо доводів ОСОБА_1 та його захисника, що ОСОБА_1 не погодився їхати в лікарню, бо вона далеко, але йому не забезпечили огляду на місці зупинки, суд зазначає, що такі спростовані відеозаписом події, на якому зафіксовано, що поліцейські запропонували огляд на місці зупинки, потім вказали на відсутність у них газоаналізатора та можливість огляд у медичному закладі у м. Кривий Ріг. При цьому, з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 погодився на такий огляд на місці зупинки та відмову у такому огляді поліцейськими. Як і не вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує місце медичного огляду, яке запропонували поліцейські і відмові від такого через те, що воно далеко. При цьому, ОСОБА_1 відмовився від огляду взагалі, пояснивши, що вжив напою, що містить алкоголь.

Доводи захисника, що працівники поліції діяли в супереч Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС № 1376 від 06.11.1015 не можуть братися до уваги з огляду на те, що дана Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху). Разом з тим, Інструкція, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена затвердженої Наказом МВС та має номер 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція № 1395).

Згідно п. 6 розділу X «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що повністю відповідає даній події.

Разом з тим, п. 3 розділу X «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції № 1395, вказує, що порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі Порядок № 1103).

Суд зазначає, що доводи ОСОБА_1 , що під час того, як він керував автомобілем, він не відчував будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, та доводів захисника про відсутність на відеозаписі таких ознак, є необґрунтованими, адже такі ознаки встановлюють працівники поліції та зазначають їх у відповідних документа, що останні і зробили, при цьому спростування наявності таких ознак відбувається шляхом огляду, від якого ОСОБА_1 відмовився, що відповідає п. 2 Порядку № 1103, який передбачає, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п. 6 Порядку № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам.

Вказана норма повністю відповідає положенням ст. 266 КУпАП, відповідно до ч. 3 якої у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

З огляду на зазначене, суд не встановив та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» не включена в перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій, а відтак доводи захисника про необхідність ОСОБА_1 доставляти в інший заклад не знайшли свого підтвердження.

Суд зазначає, що не залучення працівників ВСП не впливає на наявність події і складу адміністративного правопорушення у ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вказані доводи спростовані матеріалами справи, які досліджені у судовому засіданні, є належними, допустимими, не суперечать один одному, а тому достовірними і в своїй сукупності суд визнає достатніми для визнання ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Наявні у матеріалах справи докази, повністю підтверджують доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Застосовуючи вид адміністративного стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

Як вбачається із військового квитка НОМЕР_7 (а.с. 34-35), посвідчення НОМЕР_8 (а.с. 36), довідки в/ч НОМЕР_6 від 21.01.2025 (а.с. 47), старший сержант ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у в/ч НОМЕР_6 та 05.08.2022 нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» (а.с. 69).

Захисником Гончаровим М.С. подано клопотання про застосування ст. 69 КК України, за аналогією закону та просить не призначати додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу, а позбавлення такого права позбавить останнього виконувати безпосередні свої службові військові обов`язки.

При вирішенні даного клопотання суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Позбавлення права керування транспортними засобами може застосовуватися як основне, так і додаткове адміністративне стягнення, що вбачається із ч. 1 ст. 25 КУпАП.

За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З огляду на вказане, на водіїв позбавлення права керування транспортними засобами застосовується разом із штрафом і не передбачено його незастосування. При цьому, таке стягнення у даній санкції є основним на рівні із штрафом. З огляду на що, суд не вбачає можливим незастосування даного стягнення при встановленні події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, в КУпАП не передбачено застосування стягнення, більш м`якого, ніж передбачено останнім, зокрема ст. 130 КУпАП виключили з ст. 22 КУпАП, а відтак суд не вбачає обґрунтованим застосування вимог Кримінального кодексу України при призначенні санкції за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а в клопотанні захисника слід відмовити.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, що буде достатнім та необхідним для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, захисник вказав про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору через те, що останній має статус учасника бойових дій.

З огляду на вказане, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Однак, зазначена норма не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у ст. 12 цього Закону.

При вирішенні питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зазначена позиція узгоджується з постановами Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №9901/311/19 та від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (ст. 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

При цьому ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2024 у справі № 640/20463/20 викладено висновок про те, що «аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у сукупності з положеннями ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дає підстави для висновку, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з реалізацією їхнього правового статусу. Встановлені Законом України «Про судовий збір» положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин».

Отже, сама по собі наявність у особи статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору в усіх категоріях спорів.

З огляду на те, що притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не стосується захисту прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, а відтак з останнього підлягає стягненню такий судовий збір у відповідності до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 283-285, 294 КУпАП, суддя

постановив:

в клопотанні захисника - адвоката Гончарова Михайла Сергійовича про застосування аналогії закону при призначенні покарання та у клопотанні про закриття провадження у справі - відмовити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (реквізити для сплати штрафу: Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA758999980313020149000004001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Призначення платежу - Адміністративний штраф у сфері забезпечення дорожнього руху. ПІБ правопорушника).

Роз`яснити, що в разі несплати штрафу в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії постанови правопорушнику, сума штрафу відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП буде стягнута в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок (реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГ с.Широке/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача UA558999980313191206000004543, Код класифікації доходів бюджету 22030101).

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Широківський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 10 березня 2025 року.

Суддя М.В. Панчук