Ухвала суду № 125680023, 06.03.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06 березня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 925/24/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву Керівника Звенигородської окружної прокуратури про зміну предмета позову у справі

за позовом Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Багачевської міської ради

до Фізичної особи-підприємця Єсіної Надії Веніамінівни ,

до Фізичної особи-підприємця Мирошніченка Вадима Анатолійовича

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2025 Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Багачевської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Єсіної Надії Веніамінівни .

Предметом позову прокурора до відповідача є немайнова вимога усунути перешкоди територіальній громаді у користуванні та розпорядженні майном.

Підставами позову є обставини, якими прокурор обґрунтовує позовні вимоги, зокрема самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, що позбавляє права позивача у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою.

09.01.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду, відкрити провадження у справі №925/24/25, здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 15 год. 30 хв. 05.02.2025.

03.02.2025 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю.

05.02.2025 суд ухвалив відкласти розгляд справи у підготовчому засіданні до 09 год. 30 хв. 06.03.2025.

18.02.2025 прокурор подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача, викладених у відзиві, та просив позов задовольнити повністю.

13.12.2024 прокурор подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій виклав позовні вимоги у наступній редакції:

"Усунути перешкоди власнику - Ватутінській міській територіальній громаді в особі Багачевської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом зобов`язання Фізичної особи-підприємця Єсіної Надії Веніамінівни та Фізичної особи-підприємця Мирошніченка Вадима Анатолійовича здійснити демонтаж тимчасової споруди « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розміщеної по АДРЕСА_1 ".

В обгрунтування заяви про зміну предмета позов прокурор зазначив, що ФОП Мирошніченко В.А. є власником тимчасової споруди « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , отже позовна вимога про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом демонтажу тимчасової споруди стосується належного йому майна.

06.03.2025 у підготовчому засіданні взяли участь прокурор Олійник І.А. Представники позивача та відповідача у підготовче засідання не з`явилися.

Прокурор Олійник І.А. у підготовчому засіданні просила суд прийняти до розгляду заяву прокурора про зміну предмету позову.

Розглянувши заяву прокурора про зміну предмету позову, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку прийняти заяву прокурора до розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України).

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Сторонами в господарського процесі є позивач та відповідач (стаття 45 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Згідно з частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п. 3).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені процесуальним законом.

Суд враховує висновки Верховного Суду, за змістом яких при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Звертаючись з позовом прокурор просив усунути перешкоди власнику Ватутінській міській територіальній громаді в особі Багачевської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом зобов`язання ФОП Єсіної Надії Веніамінівни здійснити демонтаж тимчасової споруди " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщеної по АДРЕСА_1 .

У заяві про зміну предмету позовних вимог прокурор просив усунути перешкоди власнику Ватутінській міській територіальній громаді в особі Багачевської міської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності шляхом зобов`язання Фізичної особи - підприємця Єсіної Надії Веніамінівни та Фізичної особи - підприємця Мирошніченка Вадима Анатолійовича здійснити демонтаж тимчасової споруди " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", розміщеної по АДРЕСА_1 .

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

Внаслідок подання зави про зміну предмету позовних вимог не змінився спосіб захисту, обраний прокурором при зверненні з позовом до суду.

Прийняття заяви прокурора про зміну предмета позову відповідатиме завданню господарського судочинства загалом та завданню підготовчого провадження зокрема.

При постановленні ухвали суд врахував висновки Верховного Суду викладені в постановах від 22.07.2021 у справі №910/18389/20, від 17.08.2021 у справі №910/19210/15, від 01.11.2021 у справі №405/3360/17, від 13.10.2020 у справі №369/10789/14-ц, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 12.01.2022 у справі №234/11607/20.

Керуючись статтями 46, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Керівника Звенигородської окружної прокуратури про зміну предмета позову у справі прийняти до розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення, в порядку передбаченому частиною першою статті 235 Господарського процесуального кодексу України, і окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Гладун