Рішення № 125677222, 06.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 березня 2025 року Справа № 520/31345/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 14.06.2022 року № 289 о/с.

- Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області від 03.06.2022 року № 296.

- Зобов`язати начальника Головного управління Національної поліції в Харківській області поновити ОСОБА_1 старшого сержанта поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області.

- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за встановленими нормами за час вимушеного прогулу з 14.06.2022 року до дня поновлення на роботі.

- Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 , старшого сержанта поліції, на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення 14.06.2022 до дня поновлення на роботі.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Відповідач надав до суду відзив, з позовними вимогами не погоджується, просить відмовити в задоволені позовних вимог.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

ОСОБА_1 , з 19.03.2007 року проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 року прийнятий на службу в органи Національної поліції.

24.02.2022 року, тобто з моменту початку збройної агресії рф, ніс службу згідно свого штатного розкладу на посаді поліцейського відділу реагування патрульної поліції Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області, розташованому в м. Ізюм Ізюмського району Харківської області.

В ніч на 3 березня 2022 року збройними силами російської федерації був здійснений авіаналіт на м. Ізюм, внаслідок чого адміністративна будівля Ізюмського РУП була частково зруйнована, та згорів службовий транспорт райвідділу.

Після цього начальник Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області віддав усний наказ, про знаходження всіх співробітників поліції дома до отримання подальших вказівок в телефонному режимі.

В період 5-7 березня 2022 року м. Ізюм і частина Ізюмського району було окуповане збройними силами рф.

З початку березня 2022 року контакт з керівництвом було повністю втрачено, оскільки в місця знаходження позивача був відсутній мобільний зв`язок та електроенергія, виїхати на підконтрольну Україні територію без ризику для життя позивач не мав змоги з огляду на відсутність транспортного сполучення, руйнацію мостів та постійних обстрілів.

Крім того, пересування на окупованій території, зокрема, працівників поліції України було заборонено під загрозою застосування зброї з боку військових російської федерації.

Так, за висновками службового розслідування, позивач не виконав усний наказ від 28.04.2022 керівників щодо необхідності у строк до 30.04.2022 евакуюватися з окупованих територій та прибути до місця дислокації, визначеного керівництвом ГУ НП в Харківській області, з 01.05.2022 по 03.06.2022 без поважних причин був відсутній на службі, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

28.04.2022 відбулася нарада керівництва ГУНП в Харківській області на якій було дано усний наказ керівникам щодо доведення до кожного підлеглого поліцейського про необхідність виїзду з окупованої території до 30.04.2022. Даний наказ в підрозділі було доведено заступникам та усім підпорядкованим керівникам служб.

Опитаний начальник відділу реагування патрульної поліції Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_2 пояснив, що 28.04.2022 ним виконувалась вказівка начальника підрозділу про необхідність негайного виходу особового складу з окупації в строк до 30.04.2022. У зв`язку з цим майором поліції ОСОБА_2 здійснювались телефонні дзвінки на контактні номери, якими користуються підлеглі поліцейські, в тому числі позивачу на номер 0509664159, проте телефон був поза зоною обслуговування.

Оскільки позивачем не виконано наказ, до нього було застосовне дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення позивач зі служби.

Не погоджуючись з вищевказаним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Окрім того, пунктом 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно ст. 19 Закону України «Про національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Стаття 64 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я. (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП (надалі - Дисциплінарний статут) визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Законом України «Про національну поліцію» визначені основні обов`язки поліцейського, передбачено, що поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до пунктів 1, 2 та 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки: утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Отже, відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту, на поліцейських покладено зобов`язання неухильно та у визначений строк точно виконувати накази керівника, а невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.

Учасниками справи не заперечується, що позивач був відсутній на службі на початку травня 2022 року.

Позивач зазначає, що він був відсутній на службі внаслідок неможливості покинути м. Ізюм внаслідок його окупації військами РФ. Після деокупації м.Ізюма у вересні 2022 року та після заходів фільтрації він зміг прибути до м.Харкова, де дізнався про обставини його звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-УІП службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з пунктом 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Внутрішній розпорядок дня поліцейських, державних службовців та працівників підрозділів ГУНП в Харківській області, затверджений наказом ГУНП в Харківській області від 15.08.2016 № 818.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідач зазначив про необхідність несення служби позивачем у контексті того, що за період воєнного стану, на момент подання відзиву 8 поліцейських загинуло та 78 поліцейських поранено. Кожен з них виконував покладені на нього обов`язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію», незважаючи на реальну загрозу життю, та в першу чергу ставив інтереси, права та безпеку Українського народу вище власного життя та власних інтересів, залишаючись у місті Харкові та Харківській області, та проявляючи мужність та вірність Присязі, що не можна стверджувати про позивача. Так, позивач повинен був з`явитися на службу у визначений для нього командиром день та виконувати завдання поліції, передбачені законом в умовах воєнного часу в інтересах Українського народу, як робили це інші поліцейські ГУНП в Харківській області.

Однак позивач прийняв рішення відбути з місця несення служби, та з окупованої території з іншими поліцейськими не евакуювався, протягом квітня -травня 2022 року службу не ніс, самоусунувся від виконання службових обов`язків.

Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника Національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв`язку з виконанням службових обов`язків або не пов`язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.

З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе держава.

Зазначене безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства.

Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Звежинський проти Польщі" (заява № 34049/96).

Відповідач також зазначає, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Підсумовуючи наведене вище, слід дійти висновку, що висновок службового розслідування сформований з урахуванням не тільки норм чинного законодавства та у межах компетенції, а і з урахуванням реального військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому суд погоджується з аргументами відповідача про те, що спірні рішення є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку.

При визначенні позивачу виду дисциплінарного стягнення відповідачем враховано тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно позивачем, попередня поведінка позивача, його характеристика, а також шкоду, завдану авторитету органів поліції.

Крім того, обрання того чи іншого виду дисциплінарного стягнення є правом роботодавця в залежності від його оцінки та кваліфікації дій особи, відносно якої має бути застосовано таке стягнення, тобто належить до дискреційних повноважень відповідача, який за умови встановлення факту порушення службової дисципліни має право з урахуванням всіх обставин справи та особи порушника обрати один з визначених законом видів покарання.

З огляду на зазначене, притягнення позивача до відповідальності у вигляді звільнення зі служби саме на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» є правомірним.

Як передбачено частиною першою статті 64 Закону № 580-УІІІ - особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Присяга поліцейського зобов`язує вірно служити, дотримуватися законодавства, поважати права людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського. Авторитет поліції багато в чому пов`язується з авторитетом поліцейського, оцінкою його поведінки як у професійній сфері, так і поза межами його професійної (службової) діяльності. Поліцейський повинен докладати всіх зусиль, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини. його поведінка була бездоганною.

Таким чином, інститут Присяги поліцейського вже сам по собі призначений забезпечити дотримання публічним службовцем - поліцейським закону як у повсякденній службовій, так і позаслужбовій (приватній) діяльності.

При цьому, у кореспонденції з частиною другою статті 18 Закону № 580- VIII інститут присяги поліцейського забезпечує необхідність виконання завдань поліції незалежно від дії будь-яких факторів, адже жодних виключень із загального правила законом не передбачено.

Разом з цим, Дисциплінарним статутом визначено, що наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов`язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.

Верховний Суд у постанові від 07.03.2019 (справа № 819/736/18, пункт 60) та у постанові від 05.03.2020 (справа № 815/4478/16, пункт 48) встановив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово- дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Оцінюючи аргументи учасників справи стосовно процедури проведення службового розслідування, суд зазначає таке.

Щодо посилань позивача на порушення його права на захист, гарантованого статтею 18 Дисциплінарного статуту, суд зазначає, що відповідачем відповідно до вимог Дисциплінарного статуту здійснювались заходи щодо повідомлення позивача про проведення службового розслідування, утім, з незалежних від відповідача причин таке повідомлення не реалізовано, зокрема, телефон позивача був відключений.

Так, 01.05.2022 до Дисциплінарного статуту були внесені зміни, які визначають, у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених V розділом.

Статтею 27 Дисциплінарного статуту визначено, що під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов`язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення. У разі відсутності поліцейського на службі уповноважена особа зобов`язана викликати його для надання пояснень. Виклик здійснюється шляхом його безпосереднього вручення поліцейському або надсилання поштовим зв`язком чи з використанням електронної комунікації.

Надсилання виклику з використанням електронної комунікації здійснюється виключно на адресу електронної пошти поліцейського чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі або які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника.

Виклик надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше однієї доби для прибуття за вказаною у виклику адресою. Виклик, надісланий з використанням електронної комунікації, вважається таким, що отриманий поліцейським, на другий день з дня його відправлення.

Якщо поліцейський, викликаний уповноваженою особою у визначеному цією статтею порядку, не з`явився та не повідомив про наявність поважних причин свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень, про що уповноваженою особою складається акт.

У той же час позивач не надав до суду жодних доказів того, що він, залишаючи службу, в подальшому намагався зв`язатися із керівником або колегами. Також не підтверджені документально обставини щодо неможливості виїхати з м.Ізюм або що позивачем вчинялись будь-які дії щодо повернення до місця дислокації РУП.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,- залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.