Рішення № 125677217, 06.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2025 року Справа № 520/28920/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісія в особі комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

у с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії в особі комунального медичного підприємства Лікарня Придніпровська м. Кременчук Полтавської області про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформлену довідкою № 6/10455 від 08.07.2024; - зобов`язати військово-лікарську комісію в особі комунального медичного підприємства Лікарня Придніпровська м. Кременчук Полтавської області провести повторно медичний огляд про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби тa прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби ОСОБА_1 у відповідності до положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, в редакції Наказу №262 від 27.04.2024.

В обґрунтування позву покликається на те, що 08.07.2024 позивач пройшов медичний огляд у ВЛК комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська». Це підтверджується довідкою ВЛК №6/10455 від 08.07.2024. Позивач вважає, що постанова ВЛК щодо медичного огляду солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , є незаконною, подав адміністративний позов до суду з вимогою визнати довідку №6/10455 від 08.07.2024 незаконною.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що суд не має права оцінювати професійні дії лікарів ВЛК, оскільки це потребує спеціальних медичних знань. Суд може перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури його прийняття, але не може надавати оцінку під ставності висновку. Питання визначення діагнозу та придатності до військової служби є дискреційними повноваженнями ВЛК. У суді можна оскаржити лише порушення порядку проведення медичного огляду. Позивач не навів конкретних порушень у процедурі проходження ВЛК, що могли б слугувати підставою для скасування постанови. Положення про військово-лікарську експертизу затверджено наказом МОУ від 14.08.2008 №402. У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону, його можна оскаржити до ЦВЛК. ЦВЛК має право переглядати, скасовувати, затверджувати та контролювати постанови будь-якої ВЛК. У матеріалах справи відсутні докази, що позивач скористався правом оскарження постанови ВЛК КМП «Лікарня Придніпровська».

Позивачем подано до суду відповідь на відзив. Наводить аргументи про те, що позивач вказав, що ВЛК комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» довідкою №6/10455 від 08.07.2024 порушила права на медичний огляд солдата ОСОБА_1 , військовослужбовця частини НОМЕР_1 . Перед оглядом не проводилося рентгенологічне обстеження грудної клітки. Не проводилося ЕКГ та дослідження сечі. Відсутні дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів та наркологічних закладів. Хірург переписав діагноз з військового квитка, не дослідивши стан каліцтва та неправильно зрощені переломи кісток тазу. Ці дослідження повинні бути проведені відповідно до Положення №402. ВЛК не врахувала зауваження щодо наявної хвороби та запис у військовому квитку про обмежену придатність до військової служби. Медичний огляд 08.07.2024 визнав позивача придатним до військової служби, що оформлено довідкою №6/10455 від 08.07.2024. Однак, результати досліджень відсутні в картці, діагноз переписаний без обстежень, немає даних із диспансерів та закладів. Травма позивача в ДТП 1990 року призвела до діагнозу, що підтверджується висновками медичних закладів. Не обстеження позивача хірургом є порушенням процедури медичного огляду. Відсутність даних у медичній картці свідчить про недотримання процедури. Фактично матеріали свідчать про незавершений медичний огляд і не проведені дослідження. Необхідно скасувати довідку №6/10455 від 08.07.2024 і зобов`язати ВЛК повторно провести медичний огляд.

Ухвалою суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відтак розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Судом встановлено, що 08.07.2024 військово-лікарською комісією комунального медичного підприємства «Лікарня Придніпровська» проведено медичний огляд ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами якого видано довідку № 6/10455 від 08.07.2024.

Згідно висновку ВЛК ОСОБА_1 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає, що діагноз захворювання позивача не відповідає його історії хвороби У 1990 році позивач отримав травму в ДТП, яка призвела до діагнозу «наслідки ДТП: невірно консолідований багато уламковий перелом правої клубової кістки, кістковий екзостоз правої клубової кістки, больовий синдром, люмбоішіалгія справа». Це підтверджено висновками Інституту травматології та ортопедії НАМИ України від 30.07.2024 та Національного інституту раку від 17.07.2024. Позивач отримав направлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення придатності до військової служби. Медичний огляд у ВЛК «Лікарні Придніпровська» визнав позивача придатним до служби, що підтверджується довідкою №6/10455 від 08.07.2024. Під час огляду не було проведено рентгенологічне обстеження, ЕКГ та аналіз сечі. ВЛК не витребувала дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів та наркологічних закладів. Хірург переписав діагноз з іншої медичної документації без додаткових обстежень. Відповідно до Положення №402, такі дослідження повинні були бути проведені. ВЛК не врахувала зауваження позивача щодо наявної хвороби та запис у військовому квитку про обмежену придатність до служби. Позивача визнали придатним. ВЛК не виконала процедуру повного медичного огляду, як передбачено Положенням №402. Дії ВЛК свідчать про передчасність прийнятого рішення. Необхідно скасувати довідку №6/10455 від 08.07.2024 та зобов`язати ВЛК повторно провести медичний огляд згідно з Положенням №402, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 ст. 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Частиною 2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до ч. 13 ст. 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Підпунктом б п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану здійснюється: за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2 глави 1 розділу І Положення №402, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.

Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.4, 2.3.5 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Згідно з пунктами 2.4.2, 2.4.5, 2.4.6, 2.4.10 глави 2 розділу І Положення №402 ВЛК регіону з питань військово-лікарської експертизи підпорядковуються усі позаштатні ВЛК регіону.

ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Згідно з п. 2.5.1 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до п. 2.5.2 глави 2 розділу І Положення №402 позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК призначаються у складі голови, заступника голови (може призначатись один з членів комісії), членів комісії (не менше ніж три лікарі) і секретаря з числа фахівців з медичною освітою. До складу ВЛК можуть призначатися лікарі інших спеціальностей.

За п. 2.5.4 глави 2 розділу І Положення №402 штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Перелік закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, при яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджується щорічно до 25 грудня начальником ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (п. 2.5.6 глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до п. 2.5.7. глави 2 розділу І Положення №402 на підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, який пройшов тематичне удосконалення (підготовку) з питань військово-лікарської експертизи або має досвід виконання обов`язків у складі військово-лікарських комісій не менше одного року.

Організація проведення військово-лікарської експертизи у закладі охорони здоров`я (установі) покладається на начальника (керівника) цього закладу.

Пунктом 2.5.11. глави 2 розділу І Положення №402 встановлено, що документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Згідно з пунктами 3.1-3.4 глави 3 Розділу I Положення №402 вимоги до звернення військовослужбовців та інших осіб, указаних у пункті 1.2 глави 1 розділу I цього Положення, їх права, порядок та строки розгляду пропозицій, заяв та скарг, а також обов`язки штатних ВЛК щодо розгляду звернень регулюються Законом України «Про звернення громадян», Інструкцією про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 28 грудня 2016 року №735, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 23 січня 2017 року за №94/29962.

Скарги до штатних ВЛК подаються в строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року №608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим. У разі незгоди громадянина з рішенням ВЛК при районному (міському) ТЦК та СП на підставі його заяви громадянин направляється для проходження ВЛК при обласному (Київському та Севастопольському міських) ТЦК та СП.

Дії (бездіяльність), рішення, постанови, прийняті ВЛК обласних (Київського міського, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, оскаржуються в штатних ВЛК або у судовому порядку.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду до іншої ВЛК, ніж та, постанова якої оскаржується.

У разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або визначає відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд ВЛК, штатна ВЛК надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Аналіз вказаних приписів Положення №402 вказує на існування чіткої ієрархічної структури закладів, що здійснюють військово-лікарську експертизу.

При цьому, Положення №402 встановлює чіткий алгоритм оскарження дій (бездіяльності) чи постанови позаштатної ВЛК, якою є відповідач військово-лікарської комісії в особі комунального медичного підприємства Лікарня Придніпровська м. Кременчук Полтавської області, відповідно до якого, такі дії можуть бути предметом перегляду у штатній ВЛК та у подальшому у ВЛК регіонів та у ЦВЛК.

В свою чергу, в судовому порядку можуть бути оскаржені лише постанови ВЛК регіонів та ЦВЛК. Положенням №402 не передбачено оскарження дій (бездіяльності), постанов позаштатних ВЛК в судовому порядку.

Однак, позивач в судовому порядку не оскаржує рішення ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що позивач скористався правом оскарження постанови військово-лікарською комісією в особі комунального медичного підприємства Лікарня Придніпровська м. Кременчук Полтавської області № 6/10455 від 08.07.2024, у встановленому порядку, а саме до штатної ВЛК та у подальшому у ВЛК регіонів та у ЦВЛК.

Враховуючи вищевикладене, правовим механізмом захисту права (інтересу), який позивач сприймає за порушені, є ініціювання процедури перегляду управлінського волевиявлення відповідної військово-лікарської комісії при закладі охорони здоров`я комунальної форми власності органами військово-лікарської експертизи вищого рівня, а саме: штатною військово-лікарською комісією, військово-лікарською комісією регіону, Центральною військово-лікарської комісією Збройних Сил України із можливістю оскарження до суду саме рішення військово-лікарської комісії регіону або рішення Центральної військово-лікарської комісією Збройних Сил України.

Наведене є визначеною процесуальним законом підставою для відмови у задоволенні вимог позову.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем процедури медичного огляду, без врахування наявності захворювання, медичних обстежень та аналізів, суд зазначає наступне.

Як вбачається, з п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту В (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту С (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.

Направлення для проведення вказаних лабораторних та інструментальних досліджень може здійснюватися лікарями із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, які залучаються для проведення медичного огляду військовозобов`язаних.

Лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов`язаний, що характеризують його стан здоров`я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.

Під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний прибуває на медичний огляд ВЛК з результатами рентгенологічного обстеження органів грудної клітки.

ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші лабораторні та інструментальні дослідження виконуються за показанням.

Вказаними нормами встановлено чіткий алгоритм дій членів комісії при здійсненні ними медичного огляду військовозобов`язаного.

При цьому даними нормами визначено, що повинно бути здійснено обов`язково, а що при наявності додаткових показань.

Позивач не заперечує факту медичного огляду його комісією.

В контексті спірних правовідносин та зазначених норм законодавства суд констатує, що саме на ВЛК покладається обов`язок щодо визначення стану придатності та непридатності військовозобов`язаного до військової служби, та відповідність поставлених діагнозів тій чи іншій статті графи ІІ Розкладу хвороб ТДВ.

Доводи ж позивача про те, що під час медичного огляду не був оглянутий всіма лікарями спеціалістами та про те, що позивачу не надали можливості додати медичні документи стосовно його стану здоров`я, не приймаються судом, оскільки не були доведені позивачем під час судового розгляду справи.

Суд зазначає, що фактично позивач є незгодним із висновком ВЛК щодо придатності його до військової служби.

З даного приводу суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ. Так, Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом з цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров`я, а також не був позбавлений права оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, як вже зазначалося вище Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставам прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підстав висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що не придатний до військової служби.

Суд також враховує інші аргументи та доводи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що вони не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах, оскільки встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору про відмову у задоволенні позову.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вказане вище та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

У відповідності до ст. 139 КАС України судові витрати понесені позивачем покласти на останнього.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

у х в а л и в :

у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військово-лікарської комісія в особі комунального медичного підприємства "Лікарня Придніпровська" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем ОСОБА_1 покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач військово-лікарська комісія в особі комунального медичного підприємства " Лікарня Придніпровська", місцезнаходження місто Кременчук, вулиця Павлівська, будинок № 1/4, код ЄДРПОУ 01111598.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 06.03.2025.

Суддя М. І. Садова