Рішення № 125677152, 06.03.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

06 березня 2025 року Справа № 520/35040/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії, рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 54 відсотка від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 28700/03-16 від 28.11.2024 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: у зарахуванні інших періодів роботи, крім передбачених п. 1 ст. 137 Закону № 1402 та навчання, до стажу роботи на посаді судді;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 10 місяців 29 днів, а також період роботи, вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 05.11.2024 року у розмірі 64 відсотки від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з 15.11.2024 року рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області №203850003436 від 05.11.2024 позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці згідно з Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Однак при призначенні щомісячного довічного грошового утримання враховано стаж роботи на посаді судді 22 роки, 1 місяць та 9 днів. Проте не враховано стаж роботи за спеціальністю, який дав право на призначення суддею місцевого суду - 3 роки, а також період навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 10 місяців 29 днів. Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернулася до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою, у якій просила зарахувати до стажу роботи на посаді судді вказані періоди навчання та роботи. Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві в порядку екстериторіальності прийнято рішення №203850003436 від 28.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а саме у зарахуванні інших періодів роботи, крім передбачених п.1 ст.137 Закону 1402, та навчання до стажу роботи на посаді судді згідно заяви №167, оскільки це суперечить нормам Закону №1402.

Не погодившись з вказаним, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п. 3 та п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

В зв`язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 07.01.2025 через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що 05.11.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, про перерахунок пенсії в зв`язку з призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Звернення від 05.11.2024 опрацьовувалось спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на етапі проведення перерахунку за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів з призначення (перерахунку) пенсій. Підсистема автоматично дає в роботу спеціалісту перше в черзі завдання. Черга формується за датою звернення для опрацювання завдань спеціалістами з призначення (перерахунку) та за датою статусу електронної пенсійної справи для опрацювання звернень головними спеціалістами з призначення (перерахунку). На етапі перевірки правильності проведеного перерахунку звернення від 05.11.2024 опрацьовувалось спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Враховуючи вищезазначене, спеціалісти Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не були задіяні в прийнятті рішення згідно заяви від 05.11.2024. Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не приймалось рішення №203850003436 від 05.11.2024.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області 15.01.2025 засобами поштового зв`язку подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідач у справі, як орган державної виконавчої влади, діяв відповідно до вимог чинного законодавства у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги позивача є необґрунтованими, безпідставними та такими, які суперечать положенням чинного законодавства.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві 12.01.2025 засобами поштового зв`язку на виконання вимог ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 подав завірені належним чином заяву позивача про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці від 21.11.2024 разом з доданими до неї документами та прийняте рішення про відмову.

Дослідивши доводи позову, відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 1964 року народження, Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 712/2002 призначена строком на п`ять років на посаду судді Валківського районного суду Харківської області, Постановою Верховної Ради України від 27 червня 2007 року № 1237-V обрана на посаду судді місцевого Харківського окружного адміністративного суду безстроково.

Постановою Верховної Ради України від 4 листопада 2010 року № 2679-VІ обрана на посаду судді Харківського апеляційного адміністративного суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20 липня 2021 року № 1610/0/15-21 відряджена до Другого апеляційного адміністративного суду для здійснення правосуддя строком на один рік із 4 серпня 2021 року. Рішенням Голови Верховного Суду від 5 липня 2022 року № 277/0/149-22 продовжено на один рік строк відрядження до Другого апеляційного адміністративного суду для здійснення правосуддя.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 січня 2024 року № 263/0/15-24 відряджена до Другого апеляційного адміністративного суду для здійснення правосуддя строком на один рік.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 20.10.2024 №3149/0/15-24 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Харківського апеляційного адміністративного суду (відряджена до Другого апеляційного адміністративного суду) У зв`язку з поданням заяви про відставку.

Згідно з вказаним Рішенням ВРП, станом на дату ухвалення вказаного рішення загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , який дає їй право на звільнення у відставку, становить 27 років 1 місяць 15 днів.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, призначеного з 15.11.2024.

Позивач 21.11.2024 року, через електронний кабінет звернулась до Пенсійного фонду з заявою щодо зарахування до мого страхового стажу половини навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 10 місяців 29 днів та періоду роботи за спеціальністю, який дав право на призначення мене суддею місцевого суду (ч. 2 ст. 137 Закону № 1402-УІІІ) - 3 роки.

Відповідно до абз. 14 п. 4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві прийнято рішення №28700/03-16 від 28.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а саме у зарахуванні інших періодів роботи, крім передбачених п.1 ст.137 Закону 1402, та навчання до стажу роботи на посаді судді згідно заяви №167, оскільки це суперечить нормам Закону №1402.

Не погодившись з рішенням Пенсійного фонду України в м. Києві №28700/03-16 від 28.11.2024, позивач звернулась до суду за захистом права на отримання довічного грошового утримання судді у відставці у належному розмірі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

У силу статті 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон №1402-VIII).

Згідно ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку.

Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 року №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 року №3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Відставка судді є особливою формою звільнення його з посади за власним бажанням та обумовлена наявністю в особи відповідного стажу роботи на посаді судді; наслідком відставки є, зокрема, припинення суддею своїх повноважень з одночасним збереженням за ним звання судді і гарантій недоторканності, а також набуття права на виплату вихідної допомоги та отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (абзац четвертий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19.11.2013 року №10-рп/2013).

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Таким чином, наявне правове регулювання та правові висновки Конституційного Суду України доводять, що держава гарантує кожному судді, який йде у відставку належне щомісячне довічне грошове утримання, розмір якого у свою чергу залежить зокрема від стажу судді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Системний аналіз ч. 2 ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у взаємозв`язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону №1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року №2862-XII «Про статус суддів» в редакції, чинній на дату призначення позивача на посаду судді, на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

З урахуванням зазначеного, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з`ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 06.03.2018 року у справі № 308/6953/17 та від 30.01.2020 року у справі № 592/3694/17.

Суд встановив, що при призначенні позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідачем не враховані до стажу роботи на посаді судді періоди роботи з 12.08.1999 по 12.08.2002 начальником відділення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Валківського РВ УМВС України в Харківській області та період навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського (навчання за денною формою) 1 рік 10 місяців 29 днів.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03 вересня 2005 року № 865 (чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року № 584/95 (чинного на час набуття позивачкою стажу роботи безпосередньо на посаді судді більше 10 років) до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 01.09.1983 по 29.06.1987 навчалася за денною формою навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е. Дзержинського.

Отже, з огляду на викладене, суд робить висновок, що відповідачем безпідставно не зараховано до стажу роботи позивача як судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, половину часу навчання у вищезазначеному навчальному закладі (1 рік 10 місяців 29 днів).

На дату призначення позивача на посаду судді питання визначення стажу, який давав право на відставку, регулювалось статтею 43 Закону України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.1994 №4015-ХІІ "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус суддів"), Указом Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

Частиною 1 статті 7 Закону № 2862-ХІІ (редакція на момент призначення позивачки на посаду судді) на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п`яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.

Відповідно до ч.2 ст.137 Закону № 1402-VIII (в редакції, чинній з 05.08.2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Системний аналіз вказаної норми у її взаємозв`язку з абзацом 4 пункту 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що у зв`язку з набранням чинності Законом України від 07.06.2018 року № 2447-VIII "Про Вищий антикорупційний суд", яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 вересня 2020 року у справі № 9901/302/19. Зокрема, у цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. Водночас при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частин першої та другої статті 137 Закону №1402-VIII як стаж, який зараховується додатково. У випадку зайняття посади судді без проведення конкурсних процедур стаж роботи (професійної діяльності), передбачений частиною другою статті 137 цього Закону, визначається на момент призначення на посаду судді вперше, а у випадку призначення на посаду судді за результатами конкурсу - зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом для участі у конкурсі та надає право для призначення на цю посаду за його результатами.

Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Частина 2 статті 137 Закону № 1402-VIII прийнята на покращення соціального захисту суддів як висококваліфікованих фахівців та підвищення їх соціального захисту і передбачає додаткову можливість зарахування до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, а не альтернативну можливість вибору стажу, адже в абзаці 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), до стажу державної служби зараховується робота на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів судів, а також в державних органах колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком, зокрема, у виконавчих комітетах місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управлінь, самостійних відділах, інших структурних підрозділах. Пунктом 3 цього Порядку №283 було передбачено, що до стажу державної служби включається також робота на посадах службовців в органах, зазначених у пункті 2 цього Порядку і додатку до нього, якщо при просуванні по службі вони зайняли посади державних службовців.

Згідно з пунктом 4 Порядку №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.11.2018 у справі №819/1550/16, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

У силу абзацу третього пункту 1 Указу Президента України від 10.07.1995 №584/95 "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Згідно з абзацом другим пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Отже, до стажу роботи на посаді судді ОСОБА_1 належить зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Відтак, суд дійшов висновку, що до стажу роботи позивача, що дає право на отримання довічного грошового утримання, як судді у відставці, має бути зарахована половина строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 10 місяців 29 днів та період роботи (професійної діяльності), вимога щодо якої була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки.

Відтак, загальний стаж позивача для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII складає повних 27 роки (27 років 1 місяць 15 днів), що також було встановлено у рішенні Вищої ради правосуддя від 29.10.2024 та не взято відповідачем до уваги при призначенні щомісячного довічного грошового утримання.

Стосовно визначення відсотку (обчислення) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону України №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Наведена норма неконституційною не визнавалась.

Тобто, відносини з визначення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці при проведенні його перерахунку відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України №1402-VIII повинні застосовуватись виключно норми цього Закону.

З урахуванням встановлених у справі обставин, суд вважає, що загальний стаж позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становив 27 років 01 місяць 15 днів, на підставі якого розмір довічного грошового утримання судді становить 64%.

Проте, пенсійним органом при призначенні позивачу довічного грошового утримання без урахування вищевказаного спірного періоду щодо стажу роботи позивача визначено у розмірі 54%.

Враховуючи вказане, з метою ефективного способу захисту порушених в спірних правовідносинах прав позивача наявні правові підстави для зобов`язання ГУ ПФ України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивача у розмірі 64% суддівської винагороди, починаючи з 05.11.2024, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання.

Щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 54 відсотка від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, суд зазначає наступне.

На виконання постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.02.2021 за № 339/35961, якою внесено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, органи Пенсійного фонду України застосовують екстериторіальний принцип призначення та перерахунку пенсій.

Принцип екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення/ перерахунок пенсій та прийняття відповідних рішень структурними підрозділами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

Згідно п.1.1 розділу І Порядку заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення переведення з одного виду пенсії на інший подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Відповідно до пункту 4.2 розділу ІV Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Після прийняття рішення про призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Відповідно до пункту 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №22-1 від 25.11.2005 року після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, для здійснення виплати пенсії.

Судом встановлено, що згідно даних ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплата пенсій» ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, що не заперечується позивачем у справі.

Позивач 05.11.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою, про перерахунок пенсії в зв`язку з призначенням щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України „Про судоустрій і статус суддів.

Звернення від 05.11.2024 опрацьовувалось спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на етапі проведення перерахунку за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів з призначення (перерахунку) пенсій. Підсистема автоматично дає в роботу спеціалісту перше в черзі завдання. Черга формується за датою звернення для опрацювання завдань спеціалістами з призначення (перерахунку) та за датою статусу електронної пенсійної справи для опрацювання звернень головними спеціалістами з призначення (перерахунку).

На етапі перевірки правильності проведеного перерахунку звернення від 05.11.2024 опрацьовувалось спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області не приймалось рішення щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 54 відсотка від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 54 відсотка від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді задоволенню не підлягають.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дії, рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) № 28700/03-16 від 28.11.2024 про відмову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, а саме: у зарахуванні інших періодів роботи, крім передбачених п. 1 ст. 137 Закону № 1402 та навчання, до стажу роботи на посаді судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до стажу роботи, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці половину строку навчання в Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського - 1 рік 10 місяців 29 днів, а також період роботи, вимога щодо якого була визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді - 3 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити розрахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) з 05.11.2024 року у розмірі 64 відсотки від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з виплатою недоотриманих сум щомісячного грошового утримання.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 2906 (дві тисячі дев`ятсот шість) гривні 88 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення складено та підписано 06.03.2025.

Суддя Супрун Ю.О.