Рішення № 125674979, 06.03.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.03.2025
Номер справи
280/11956/24
Номер документу
125674979
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року Справа № 280/11956/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2

до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Вільнянського районного відділу

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст і підстави позовних вимог.

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Вільнянського районного відділу (далі - відповідач), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправною відмову Вільнянського районного відділу УДМС України в Запорізькій області ДМС України (викладену у листі-відповіді від 01.11.2024 за №Ж-10/6/2326-24/2326/217-24, листі-відповіді від 18.12.2024 №Ж-11/6/2326-24/2326/241-24) про оформлення та видачу ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;

2) зобов`язати Вільнянський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області ДМС України оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII.

Крім того, просить витрати, пов`язані із розглядом справи в суді, залишити за позивачем.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в підсистемі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Зіменко О.В., яка діє на підставі ордеру серії АР №1212042 від 22.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку із досягненням ОСОБА_2 її законний представник (батько) звернувся до відповідача про оформлення і видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII. За результатами звернення позивачу була надана відповідь про те, що відповідно до Порядку № 456 оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи ДМС, особі, яка досягла 16-ти річного віку на підстави заяви про видачу паспорта громадянина України, поданої нею особисто, проте до теперішнього часу до Вільнянського відділу УДМС ОСОБА_2 , яка досягла 16-ти річного віку, особисто не подана заява про видачу паспорта громадянина України. Позивач вважає, що відповідач грубо порушує права її неповнолітньої дочки, у зв`язку із чим звернулася в його інтересах до суду з цим позовом.

ІІ. Виклад позицій інших учасників справи та документів, що надійшли до суду.

13.01.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача зазначає, що Тимчасовим порядком №456 чітко визначено випадки коли заявником є особа, яка досягла 16-річного віку, або ж коли заявником є законний представник. Порядок подання заяви про видачу паспорта законним представником можливий лише в одному випадку - це визнання судом обмежено дієздатною або недієздатною особу по досягненню нею 16 річного віку. До жодної заяви адресованої відповідачу, а також до позовної заяви ОСОБА_1 не надано рішення про визнання судом обмежено дієздатною або недієздатною ОСОБА_2 , тому ОСОБА_1 не може вважатись заявником у розумінні Порядку № 456 при оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України. Оскільки ОСОБА_2 до Вільнянського відділу УДМС у Запорізькій області за оформленням паспорта не зверталась, особисто заяви не заповнювала, документів не подавала, відтак жодних перевірок та рішення про оформлення паспорта не приймалось. З огляду на недотримання встановленого порядку звернення для отримання паспорта громадянина України відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.12.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін; витребував у відповідача докази по справі.

Рішення у справі ухвалюється з урахуванням перебування судді у відпустці у період з 18.02.2025 по 05.03.2025 згідно з довідкою від 27.02.2025 за вих. № 02-35/25/23.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.10.2024 ОСОБА_1 як законний представник неповнолітнього звернувся до Вільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою про видачу своїй дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.

Листом Вільнянського районного відділу УДМС в Запорізькій області від 01.11.2024 № Ж-10/6/2326-24/2326/217-24 позивача повідомлено, що порядком визначений певний перелік документів, які необхідно подати для прийняття рішення та отримання адміністративної послуги, проте заявником не подано жодних документів для оформлення паспорта. Рекомендовано врахувати переваги оформлення паспорта у формі ID картки.

20.11.2024 ОСОБА_1 як законний представник неповнолітнього засобами поштового зв`язку звернувся до Вільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою про видачу своїй дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року, долучивши належним чином засвідчені копії наступних документів: заява ОСОБА_1 від 25.10.2024, лист Вільнянського районного відділу УДМС України в Запорізькій області від 01.11.2024 № Ж-10/6/2326-24/2326/217-24, свідоцтво про народження ОСОБА_2 , паспорт та довідка РНОКПП ОСОБА_1 , витяг з реєстру територіальної громади від 06.11.2024 за № 2024/013414613 (про місце проживання ОСОБА_2 ), дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см.

Листом Вільнянського районного відділу УДМС в Запорізькій області від 18.12.2024 № Ж-11/6/2326-24/2326/241-24 позивачу роз`яснено, що до теперішнього часу до Вільнянського відділу УДМС у Запорізькій області від ОСОБА_2 , яка досягла 16-ти річного віку, особисто не подана заява про видачу паспорта громадянина України встановленого зразка, на підставі якої територіальні підрозділи здійснюють оформлення й видачу паспорта громадянина України. Також заявником не подані оригінали документів - свідоцтво про народження та документ, що підтверджує громадянство та посвідчує особу батьків (або одного з них), які повертаються заявнику після прийняття заяви. Доведено до відома, що копії таких документів, завіряються працівником територіального підрозділу ДМС та долучаються до заяви. Відповідне рішення суду, що набрало законної сили, засвідчене в установленому законодавством порядку також відсутнє. Повідомлено, що рішення про відмову заявнику в оформленні та видачі паспорта здійснюється у разі подання не в повному обсязі документів та інформації, необхідних для оформлення й видачі паспорта. Рекомендовано для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка 1994 року звернутися доньці ОСОБА_2 в порядку встановленому законодавством з наданням до Вільнянського відділу УДМС в повному обсязі відповідних документів.

На звернення матері ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , листом від 17.12.2024 № Ж-12039-24/2301.2/239-24 УДМС в Запорізькій області повідомило, що як Положенням № 2503-ХІІ, так і Тимчасовим порядком № 456 передбачено особисте звернення особи за отриманням паспорта громадянина України вперше при досягненні передбаченого законодавством віку, та подача відповідного переліку документів; звернення одного з батьків із заявою передбачено лише при умові наявності рішення суду щодо обмеження дієздатності або визнання недієздатною. Рекомендовано донці для оформлення паспорта з використанням бланка паспорта громадянина України зразка 1994 року особисто звернутися в порядку встановленому законодавством з наданням відповідних документів.

Вважаючи протиправною відмову у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, у зв`язку з досягненням шістнадцятирічного віку, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини звернувся до суду з цим позовом.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За приписами частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.

Відповідно до статті 5 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III «Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є зокрема паспорт громадянина України.

Згідно з пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (далі - Положення № 2503-XII) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Згідно з пунктом 13 Положення №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон № 5492-VI) Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.

За приписами частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI встановлено, що паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія.

На виконання положень, зокрема, абзацу другого частини другої статті 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 25.03.2015 № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302), якою затвердив: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

26.10.2016 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 745, якою внесено відповідні зміни до Постанови № 302. Вказана постанова набрала чинності з 1 листопада 2016 р., і з цієї ж дати паспорт громадянина України оформляється у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою № 302.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302, а саме, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 р., здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 р.

Згідно з пунктом 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII;

з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Пунктом 3 Постанови №302 встановлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано. Вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюються відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Згідно з пунктом 131 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302, до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься така інформація, зокрема, біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи).

Отже, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразка містить відцифровані персональні дані особи.

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.06.2010 № 2297-VI «Про захист персональних даних» (далі - Закон № 2297-VI), персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно з частинами першою, п`ятою-шостою статті 6 Закону №2297-VI мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних. Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних.

Разом з тим, частиною другою статті 32 Конституції України визначено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини

Законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору. При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Водночас, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 14.07.2016 № 1474-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» (далі - Закон №1474-VIII) до приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, якщо інше не передбачено цим Законом. При цьому, за пунктом 7 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №1474-VIII, Кабінет Міністрів України зобов`язано, з-поміж іншого, у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Так, в межах встановленого Законом №1474-VIII строку Уряд прийняв постанову від 26.10.2016 № 745, якою вніс відповідні зміни до Постанови №302. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 №745 набрала чинності 01.11.2016, і з тієї ж дати офіційно встановлено, що паспорт громадянина України оформляється виключно у формі картки з безконтактним електронним носієм з використанням бланка, затвердженого Постановою №302.

Положення № 2503-XII прийняте на виконання вимог статті 5 Закону України від 08.10.1991 №1636-ХІІ «Про громадянство України», який втратив чинність згідно із Законом України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ «Про громадянство України».

На підставі Положення № 2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 02.09.1993 №3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04.06.1994 №353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України. Постанову №353 визнано такою, що втратила чинність з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №185 «Деякі питання виконання Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Однак постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2013 №415 зупинено дію постанови від 13.03.2013 №185, відновивши дію Постанови №353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразка 1994 року).

Відтак, станом на дату звернення позивача до міграційного органу діяло два нормативних акта: Положення № 2503-XII та Постанова № 302. При цьому приписами Закону № 5492-VI та Постанови №302, на відміну від приписів Положення № 2503-XII, звужено право громадянина на отримання паспорта у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення статті 8 Конвенції. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.12.2019 у справі № 420/270/19 (№К/9901/18498/19).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 зазначено, що реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних; їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. При цьому, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Особа має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки в силу закону, незалежно від того, чи підтверджено таке право ще й індивідуально судовим рішенням.

Так, пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 установлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 припиняється. Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456 відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 Постанови № 302, Постанови № 398 затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України.

Пункт 1 розділу I «Загальні положення» Тимчасового порядку № 456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

При цьому відповідно до пункту 1 розділу ІХ Тимчасового порядку №456, територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Частиною сьомою статті 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» встановлено, що уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові в оформленні (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміні, видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном, видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку (чотирнадцятирічного віку - для паспорта громадянина України), або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа, та не усунув у встановлений строк виявлені недоліки; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, не підтверджують інформацію, надану заявником; 5) оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін, видача документа не належать до компетенції уповноваженого суб`єкта; 6) у разі смерті заявника або оголошення його померлим.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови та порядок його оскарження. Особа має право повторно звернутися до уповноваженого суб`єкта із заявою у разі зміни або усунення обставин, які були підставою для прийняття рішення про відмову у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, або до адміністративного суду.

Таким чином, відсутність відповідного рішення суду не може бути підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

За обставинами справи 24.10.2024 та 20.11.2024 ОСОБА_1 звертався до Вільнянського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області із заявою про видачу своїй дитині ОСОБА_2 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року у зв`язку з досягненням дочкою 16-річного віку. Крім того, мати дочки ОСОБА_3 зверталася на телефонну «гарячу лінію» ДМС зі скаргою про відмову начальником Вільнянського районного відділу УДМС України у Запорізькій області приймати 20.11.2024 документи про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.

За результатами розгляду поданих документів із заявами ОСОБА_1 та на звернення ОСОБА_3 листами Вільнянського районного відділу УДМС в Запорізькій області від 01.11.2024 № Ж-10/6/2326-24/2326/217-24 та від 18.12.2024 № Ж-11/6/2326-24/2326/241-24, а також листом УДМС в Запорізькій області від 17.12.2024 № Ж-12039-24/2301.2/239-24 заявників було поінформовано про необхідність подання повного переліку документів. При цьому у листі від 18.12.2024 № Ж-11/6/2326-24/2326/241-24 органом міграційної служби наголошено, що ОСОБА_2 досягла 16-річного віку, тому мала особисто подати заяву про видачу паспорта громадянина України встановленого зразка.

Відповідно до пункту 2 розділу 1 Тимчасового порядку №456, паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 р. № 353

Пунктом 3 розділу 1 Тимчасового порядку №456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто та особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.

За приписами підпункту 4, 5 розділу 1 Тимчасового порядку №456, оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта. Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ «Оформлення паспорта вперше» Тимчасового порядку № 456 для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка на момент звернень ОСОБА_1 із заявою про видачу паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року досягла 16-річного віку, заяву встановленого зразка або заяву довільної форми про видачу їй паспорта громадянина України у формі книжечки до відповідача не подавала. Звернення ОСОБА_1 із заявою про видачу його дочці паспорта у формі книжечки не свідчить про волевиявлення ОСОБА_2 , яка у правовідносинах з приводу оформлення паспорту має відповідний обсяг дієздатності у силу вимог пункту 3 розділу 1 Тимчасового порядку №456. При цьому докази обмеження дієздатності або недієздатності ОСОБА_2 , що давало б право подавати відповідну заяву її батьком як законним представником, у матеріалах справи відсутні.

Суд зауважує, що законодавством саме на особу покладено обов`язок отримати такий паспорт, у зв`язку з чим і передбачено її особисте звернення. І лише в разі необхідності отримання паспорта особою, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, оформлення і видача паспорта здійснюється на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників.

Реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов`язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов`язковим. Указане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07.11.2018 у справі № 820/3327/16, від 29.11.2019 у справі № 260/1414/18, від 21.08.2020 у справі № 260/99/19, від 10.12.2020 у справі № 240/575/20, від 08.06.2023 у справі № 380/5977/21.

З наведеного слідує, що прийняттю компетентним органом рішення про оформлення особі паспорта громадянина України передує звернення заявника з заявою відповідного змісту та необхідним пакетом документів, перевірка на повноту та відповідність оформлення яких вимогам законодавства України здійснюється працівником цього органу.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07.11.2018 у справі №820/3327/16, від 29.11.2019 у справі №260/1414/18, від 10.12.2020 у справі №240/575/20, від 08.06.2023 у справі №380/5977/21.

Таким чином, справа №280/11956/24, з огляду на різні підстави позову та фактичні обставини, не відповідає ознакам типової справи, зазначеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, тому викладені у вказаній постанові правові висновки не можуть бути застосовані при розгляді цієї справи.

У зв`язку із встановленням судом факту недотримання заявником процедури звернення для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки, підстави для видачі такого паспорту ОСОБА_2 відсутні.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

VI. Висновки суду.

Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

VII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , до Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області в особі Вільнянського районного відділу про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), який діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області (вул. Незалежної України, буд.90, м.Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 37834773) в особі Вільнянського районного відділу (вул.Бочарова, буд.17, м.Вільнянськ, Запорізька область, 70002).

Рішення у повному обсязі складено та підписано 06.03.2025.

Суддя К.В.Мінаєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 125674979 ?

Документ № 125674979 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 125674979 ?

Дата ухвалення - 06.03.2025

Яка форма судочинства по судовому документу № 125674979 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 125674979 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 125674979, Запорізький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 125674979, Запорізький окружний адміністративний суд було прийнято 06.03.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 125674979 відноситься до справи № 280/11956/24

Це рішення відноситься до справи № 280/11956/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 125674977
Наступний документ : 125674980