Ухвала суду № 125674849, 07.03.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття справи до розгляду

"07" березня 2025 р. Справа № 826/11409/15

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гаврилко С.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування розпорядження, поновлення та посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2015 року до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі по тесту ОАСК) із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2), якою просив суд: « 1. Скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України № 463-р від 14.05.2015 про звільнення ОСОБА_1 та поновити ОСОБА_1 на посаді заступника Голови Державного агентства водних ресурсів України; 2. Стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.»

Ухвалою ОАСК від 17 червня 2015 року було відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою ОАСК від 17 червня 2015 року було зупинено провадження в даній справі до розгляду Конституційним Судом України конституційної справи за зверненням Верховного Суду України, 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень Закону України "Про очищення влади" та набрання відповідним рішенням законної сили.

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі статті 1 Закону України № 2825-ІХ ОАСК ліквідований.

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ (в редакції Закону України від 16 липня 2024 року № 3863-ІХ «Про внесення змін до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі по тексту Закон № 3863-ІХ), який набрав чинності 26 вересня 2024 року, установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом 4 цього пункту. Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України № 3863-ІХ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України № 3863-ІХ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена статтею 27 частиною 1, статтею 276 частиною 3, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена статтею 27 частиною 1, статтею 276 частиною 3, статтями 289-1, 289-КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ. Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у справах, розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, здійснює Київський окружний адміністративний суд.

На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2825-ІХ (в редакції Закону України № 3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.

За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, ця справа передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.

04 березня 2025 року вказана справа надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Внаслідок автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Гаврилко С.Є.

Вирішуючи питання про поновлення провадження у справі суд враховує наступне.

20 листопада 2014 року Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 6 частини першої, пунктів 2, 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади".

Також, 20 січня 2015 року 47 народних депутатів України звернулися до Конституційного Суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої, восьмої статті 3, пункту 2 частини п`ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII "Про очищення влади".

Ухвалою від 01 квітня 2015 року Перша колегія Конституційного Суду України об`єднала провадження за вищевказаними трьома конституційними поданнями в одне конституційне провадження.

Зокрема, на офіційному сайті Конституційного Суду України розміщено інформацію про те, що ухвалами колегії суддів Конституційного Суду України відкриті конституційні провадження за вищезазначеними поданнями, ухвалою Конституційного Суду України об`єднано конституційні провадження у справу, справа розглядається Судом з 6 липня 2017 року (http://www.ccu.gov.ua/novyna/konstytuciyni-podannya-stanom-na-29-zhovtnya-2019-roku).

При цьому, станом на 07 березня 2025 року відсутня офіційна інформація щодо розгляду Конституційним Судом України вищезазначеної справи, об`єднаної в одне конституційне провадження.

Також, суд констатує, що 17 жовтня 2019 року Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) прийнято рішення у справі "Полях та інші проти України" (заяви №№ 58812/15, 53217/16, 56099/16, 23231/18 та 47749/18), яка стосувалась звільнення п`яти державних службовців згідно із Законом "Про очищення влади".

Згідно з прес-релізом секретаря ЄСПЛ 356 (2019) від 17 жовтня 2019 року, за наслідками розгляду справи "Полях та інші проти України" ЄСПЛ дійшов висновку про порушення, в тому числі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, розглядаючи справу перших трьох заявників як скаргу на тривалість внутрішнього судового розгляду, який тривав понад чотири з половиною роки на одному рівні юрисдикції, включаючи провадження в Конституційному Суді про конституційність Закону про люстрацію, ЄСПЛ констатував, що специфіку судочинства в Конституційному Суді потрібно враховувати при розгляді питання тривалості провадження у справах заявників, однак цей фактор не надає повне пояснення затримки судового розгляду в таких справах.

Як зазначив ЄСПЛ, Верховний Суд попросив терміново розглянути питання про конституційність Закону про люстрацію, а Уряд не показав, що інші нагальні справи Конституційного Суду мають перевагу. З липня 2017 року на рівні Конституційного Суду не відбулося ні жодних суттєвих подій, поза межами обговорень, ні переконливих пояснень того, чому встановлені законом строки розгляду зазначеного питання були перевищені.

З огляду на вказане, ЄСПЛ дійшов висновку, що тривалість провадження у справах перших трьох заявників не може вважатися розумною, і відхилив заперечення Уряду щодо невичерпання засобів судового захисту. Він також постановив, що було порушено право трьох заявників на судовий розгляд у розумні строки.

У справі "Беллет проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Суд наголошує, що провадження у даній справі було зупинене 17 червня 2015 року до розгляду Конституційним Судом України конституційного провадження відносно конституційності Закону України "Про очищення влади". При цьому, розгляд відповідного конституційного провадження триває та рішення з цього приводу Конституційним Судом України до цього часу не прийнято.

На переконання суду, подальше зупинення провадження у даній справі після його поновлення, ставило б під сумнів дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права та вказувало б на порушення розумних строків розгляду, а також ставило під сумнів наявність в Україні ефективних засобів правового захисту.

Таким чином, згадане конституційне провадження за конституційними поданнями Верховного Суду України та 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про очищення влади", як уже зазначено вище, розглядається з 16 квітня 2015 року.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12 грудня 2019 року у зразковій справі № К/9901/27098/18 (№ 826/25204/15).

Відповідно до статті 237 частин 1 та 3 КАС України, провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

А відтак, суд вважає за необхідне поновити провадження у даній справі та продовжити його зі стадії, на якій воно було зупинено.

Згідно із статтею 31 частиною 14 КАС України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Також, відповідно до статті 35 частини 2 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Разом з цим, суд зазначає, що 03 жовтня 2017 року Верховною Радою України прийнято Закон України №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", який набрав чинності 15 грудня 2017 року. Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (редакція від 15 грудня 2017 року), який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно зі статтею 3 частиною 3 КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15 грудня 2017 року, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

Таким чином, розгляд зазначеної адміністративної справи має здійснюватися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15 грудня 2017 року.

У відповідності до статті 257 частини 3 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Тобто законодавцем надано право суду визначати щодо можливості розгляду конкретної справи за правилами, зокрема, загального позовного провадження.

У зв`язку з цим та із врахуванням статті 257 частини 3 КАС України, для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин по даній справі, враховуючи обсяг та характер доказів у справі, суд вважає за необхідне справу розглянути за правилами загального позовного провадження та проведення підготовчого засідання.

Статтею 181 частиною 5 КАС України визначено, що якщо розгляд справи у випадках, визначених цим Кодексом, починається спочатку, суд призначає та проводить підготовче засідання спочатку в загальному порядку, крім випадку ухвалення рішення про колегіальний розгляд справи, коли підготовче засідання проводиться спочатку лише у разі, якщо суд дійшов висновку про необхідність його проведення.

З урахуванням викладеного та приймаючи до уваги, що розгляд даної справи здійснюється за правилами загального позовного провадження, суд доходить висновку про необхідність призначення підготовчого засідання з метою виконання завдань підготовчого провадження.

Питання щодо подання учасниками справи відзиву на позовну заяву (відзив), відповіді на відзив, заперечення та пояснення третьої особи щодо позову або відзиву врегульоване статтями 162, 163, 164, 165 КАС України.

Із врахуванням передачі справи до Закарпатського окружного адміністративного суду запропонувати учасникам справи (їх представникам) підтвердити актуальність спору шляхом надання суду відповідних заяв щодо актуальності, у тому числі щодо підтримання позовних вимог, визнання позову чи його заперечення, відмови від позову тощо. Також у випадку звернення до суду із заявами з процесуальних питань представникам необхідно надати суду відповідні повноваження щодо вчинення процесуальних дій. Окрім того, у зв`язку із тривалим періодом часу, що минув з дня звернення до суду із позовом, запропонувати учасникам справи (їх представникам), при наявності підстав (ліквідація, реорганізація, зміна назви тощо), надати суду заяви (із відповідними доказами) щодо заміни сторони чи третьої особи її правонаступником, заміни неналежної сторони, уточнення назви учасника справи тощо.

Порядок подання доказів встановлений Розділом I Главою 5 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 171, 248, КАС України суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до розгляду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування розпорядження, поновлення та посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Поновити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про скасування розпорядження, поновлення та посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Справу розглянути за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання провести 15 квітня 2025 року об 10:00 годині за адресою: м. Ужгород, пл. Богдана Хмельницького, буд. 21.

Зобов`язати Кабінет Міністрів України надати до суду довідку про середню заробітну плату ОСОБА_1 за два повні відпрацьовані календарні місяці перед звільненням з посади, оформлену відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 та всіх наявних документів, що стали підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження.

Запропонувати учасникам справи (їх представникам) підтвердити актуальність спору шляхом надання суду відповідних заяв щодо актуальності, у тому числі щодо підтримання позовних вимог, визнання позову чи його заперечення, відмови від позову тощо. Також у випадку звернення до суду із заявами з процесуальних питань представникам необхідно надати суду відповідні повноваження щодо вчинення процесуальних дій.

Запропонувати учасникам справи (їх представникам), при наявності підстав (ліквідація, реорганізація, зміна назви тощо), надати суду заяви (із відповідними доказами) щодо заміни сторони чи третьої особи її правонаступником, заміни неналежної сторони, уточнення назви учасника справи тощо.

Ухвалу направити учасникам справи.

З інформацією по справі учасники можуть ознайомитися за веб-адресою: http://adm.zk.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади.

Справу буде розглянуто колегією у складі трьох суддів: суддя доповідач: Гаврилко С.Є., судді: Ващилін Р.О. та Рейті С.І.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Гаврилко С.Є.