Ухвала суду № 125674760, 06.03.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення без розгляду частини позовних вимог

06 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/722/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Господарський суд Закарпатської області Державна судова адміністрація України - представник не з"явився,

відповідач 2: Державна судова адміністрація України- представник не з"явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Господарського суду Закарпатської області (88605, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03499922), Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Господарського суду Закарпатської області, Державної судової адміністрації України, якою просить, з урахуванням виправлення описки у прохальній частині позовної заяви: 1) визнати протиправними дії Господарського суду Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03499922) щодо нарахування та виплати судді Господарського суду Закарпатської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період роботи з 16 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 гривень; 2) зобов`язати Господарський суд Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03499922) здійснити перерахунок та виплату належної судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 16 серпня 2021 року по 31 грудня 2021 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань та доплат, регіонального коефіцієнту та допомоги на оздоровлення, яку суддя отримував в цей період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 році в розмірі 2270,00 грн та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і з урахуванням розміру раніше виплаченої суддівської винагороди за вказаний період; 3) зобов`язати Господарський суд Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03499922) здійснити перерахунок та виплату належної судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань та доплат, регіонального коефіцієнту та допомоги на оздоровлення, яку суддя отримував в цей період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2022 році в розмірі 2481,00 грн та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і з урахуванням розміру раніше виплаченої суддівської винагороди за вказаний період; 4) зобов`язати Господарський суд Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03499922) здійснити перерахунок та виплату належної судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань та доплат, регіонального коефіцієнту та допомоги на оздоровлення, яку суддя отримував в цей період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році в розмірі 2684,00 грн та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і з урахуванням розміру раніше виплаченої суддівської винагороди за вказаний період; 5) зобов`язати Господарський суд Закарпатської області (88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, буд. 2А, код ЄДРПОУ 03499922) здійснити перерахунок та виплату належної судді ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань та доплат, регіонального коефіцієнту та допомоги на оздоровлення, яку суддя отримував в цей період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році в розмірі 3028,00 грн та з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і з урахуванням розміру раніше виплаченої суддівської винагороди за вказаний період; 6) визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України (00020, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795), щодо незабезпечення фінансування виплати належної судді Господарського суду Закарпатської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 16 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року (включно) для здійснення всіх передбачених законодавством нарахувань та допомоги на оздоровлення, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в 2021-2024 роках у розмірі 2270,00 грн, 2481,00 грн, 2684,00 грн та 3028,00 грн відповідно; 7) зобов`язати Державну судову адміністрацію України (00020, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) здійснити фінансування (забезпечити Господарський суд Закарпатської області бюджетними асигнуваннями) для здійснення видатків з виплати належної судді Господарського суду Закарпатської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за період з 16 серпня 2021 року по 31 грудня 2024 року (включно) зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань та доплат, регіонального коефіцієнту та допомоги на оздоровлення, яку суддя отримував в цей період, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті, і з урахуванням розміру раніше виплаченої суддівської винагороди за вказаний період; 8) встановити судовий контроль за виконанням рішення та зобов`язати відповідачів в тридцятиденний строк з дати набрання судовим рішенням законної сили подати звіт про виконання судового рішення в частині пунктів 3-6, 8 прохальної частини позовної заяви за формою та змістом відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382-2 КАС України.

03 лютого 2025 року судом залишено позовну заяву без руху, з підстав необхідності подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів в частині що стосується спірних правовідносин, що виникли з 02 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2024 року.

05 лютого 2025 року позивач подав суду заяву про усунення недоліків та просить поновити такий строк із зазначених у цій заяві міркувань та підстав (а.с.29-34).

06 лютого 2025 року судом відкрито провадження у справі за привалами загального позовного провадження, суд дійшов висновку, що з метою забезпечення права на судовий захист слід відкрити провадження у справі, а питання щодо пропуску строків звернення до суду та поважність причин такого пропуску з`ясувати під час підготовчого провадження.

06 березня 2024 року позивачем подано додаткові пояснення у справі.

Позивач у підготовчому судовому засіданні звертав увагу суду, що він продовжує працювати суддею, тому такий строк не може бути застосований, а сам позивач має законні сподівання і визначене в ч.2 ст. 233 КЗпП України право розраховувати, що у разі невиплати під час роботи на посаді судді грошового забезпечення в повному обсязі, при звільненні з ним буде проведено остаточний розрахунок та виплачено усі належні при звільненні суми. Вказував на триваючий характер порушень прав позивача. Водночас, обізнаність особи про розмір суддівської винагороди, з огляду на те, що така не виплачується одноразово чи готівкою під підпис за видатковим касовим ордером, передбачає необхідність вчинення активних дій щодо аудиту власного банківського рахунку та, в такому разі, особа може вважатися такою, що повинна бути обізнана з розміром виплаченої суддівської винагороди, а не з її нарахованим розміром, відрахованими податками, зборами, іншими платежами.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з`явився, жодних клопотань до суду було подано, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з`явився, однак про час і дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету.

У відповідності до статті 205 частини 1, 3 пункту 1 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, судом встановлено наступне.

Згідно із статтею 122 частиною 2 абзацом 1 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, статтею 122 частиною 5 КАС України передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно із статтею 19 частиною 1 пунктом 2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 17 КАС України публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 122 частоною1 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до статті 122 частини 2 абзацу 1 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, як вбачається з аналізу наведених вище приписів статті 122 КАС України, строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами, водночас, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Разом з тим, у зазначених вище положеннях статті 122 частини 5 КАС України відсутні норми, які б встановлювали строки звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.

Так, до 19 липня 2022 року стаття 233 частина 1 Кодексу законів про працю України, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, було встановлено норму про те, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Разом із цим, статтею 233 частиною 2 КЗпП України, в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до 19 липня 2022 року право на звернення до суду з позовом щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати не обмежувалось будь-яким строком.

Водночас, зважаючи на те, що у зазначених вище положеннях статті 122 КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, та наявність таких норм у статті 233 частині 2 КЗпП України, в редакції, чинній до 19 липня 2022 року, до цієї дати (до 19 липня 2022 року) до спорів осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, щодо нарахування і виплати (стягнення) належної їм заробітної плати застосовувалися саме норми статті 233 частини 2 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) , тобто звернення до суду з такими позовами не обмежувалося будь-яким строком.

Разом з тим, Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, статтю 233 КЗпП України викладено в такій редакції, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (стаття 233 частина 1 КЗпП України).

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (стаття 233 частина 2 КЗпП України).

Отже, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд доходить висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Аналогічний висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року.

Відтак, починаючи з 19 липня 2022 року обмежено строк звернення до суду з позовами щодо виплати заробітної плати трьома місяцями з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а якщо це стосується виплати заробітної плати та всіх інших сум, що належать працівникові при звільненні, звільненому працівникові трьома місяцями з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

При цьому, пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з 12 березня 2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в силу приписів пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України строк на звернення до суду з позовами щодо нарахування та виплати (стягнення) належної заробітної плати, в тому числі й у відносинах публічної служби, був продовжений до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року.

Суд зауважує, що статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).

Отже, до позовних вимог в частині, яка стосується періоду з 01 січня 2021 року по 18 липня 2022 року, належить застосовувати норму статті 233 частини 2 КЗпП України, в редакції до внесення змін, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

До позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року, з врахуванням існування до 01 липня 2023 року гострої респіраторної хвороби COVID-19 строк звернення до суду продовжений до 01 липня 2023 року, а з 01 липня 2023 року належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до статті 233 частини 2 КЗпП України в редакції Закону України № 2352.

За такого підходу визначений статтею 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду розпочався 01 липня 2023 року (наступний день після закінчення дії (відміни) карантину) і сплинув 02 жовтня 2023 року (останній день строку 01 жовтня 2023 року припадав на неділю неробочий день).

Водночас, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою 30 січня 2025 року, тобто з порушенням встановленого статтею 233 частиною 2 КЗпП України трьохмісячного строку звернення до суду, з урахуванням пункту 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» цього Кодексу за період, з 02 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2024 року включно.

Суд наголошує, що заробітна плата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було проведено відповідний розрахунок та на підставі яких нормативно-правових актів, з яких видів вона складається, а відповідно і знати, чи правильно вона обчислюється.

Аналізуючи вищенаведене можна дійти висновку, що з дня отримання суддівської винагороди, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Розглянувши наведені у заяві про поновлення строків звернення до суду причини, суд не вбачає об`єктивних непереборних підстав, які можна вважати обґрунтованими та поважними для пропуску звернення до суду.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи те, що причини пропуску строку, які наведені позивачем в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду - визнано неповажними, суд дійшов висновку, про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог з 02 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2024 року включно.

Відповідно до статті 240 частини 1 пункту 8 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Керуючись статтями 122, 123, 229, 240, 243, 256, 294 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов в частині вимог ОСОБА_1 до Господарського суду Закарпатської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, дії в частині позовних вимог з 02 жовтня 2023 року по 30 жовтня 2024 року залишити без розгляду.

2. В іншій частині позовних вимог продовжити судовий розгляд.

Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль