Ухвала суду № 125670308, 04.11.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33655/20-ц

пр. 4-с-58/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,

за участю:

боржника: не з`явилась,

стягувача: не з`явився,

державного виконавця: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на рішення та дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні НОМЕР_3, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/33655/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича (далі - державний виконавець Бахрушин А.М.), у якій просить: визнати незаконними рішення та дії державного виконавця Бахрушина А.М. щодо надмірного списання (стягнення) коштів станом на 28.10.2021 року в розмірі 578 567,45 грн. та у розмірі 1 171 950,66 грн. з банківського рахунку ОСОБА_1 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4; зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС) та державного виконавця Бахрушина А.М. усунути порушення шляхом повернення ОСОБА_1 на його банківський рахунок надмірно списані грошові коштів.

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/33655/20-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - задоволено. На підставі зазначеного рішення суду видано виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва від 25.12.2020 року у справі № 757/33655/20-ц.

Згідно виданого виконавчого листа необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 (далі - стягувач, ОСОБА_2 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового виду для дитини відповідного віку щомісяця. Однак, державний виконавець до цього часу не повідомив боржнику розмір аліментів, який йому необхідно сплачувати та відповідний рахунок. Проте, ОСОБА_1 самостійно здійснював сплату аліментів на утримання сина на користь стягувача, а тому направив виконавцю заяву від 23.07.2021 року із банківськими довідками про таку сплату за відповідний період на загальну суму 3 000 дол. США. Цього ж дня, боржник направив виконавцю ще одну заяву, у якій просив виконавця надати розрахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів з копіями документів, на підставі яких здійснено розрахунок такої заборгованості. Однак, виконавець не відповів на заяви та не надав запитувані документи.

02.09.2021 року боржник направив виконавцю заяву про ознайомлення з ВП № НОМЕР_4. Відповіді на цю заяву також не отримав. 23.09.2021 року боржник направив виконавцю заяву про долучення доказів самостійного виконання рішення суду, а також про сплату 750 дол. США стягувачу в якості аліментів та просив направити на адресу його представника копію матеріалів ВП НОМЕР_4. Відповіді на цю заяву також не отримав. 23.09.2021 року адвокат Решетов В.В., який надає правову допомогу боржнику, направив адвокатський запит, у якому просив Шевченківський ВДВС направити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, постанови та інші матеріали ВП НОМЕР_4 на адресу представника боржника. Листом від 17.09.2021 року виконавець лише повідомив ідентифікатор доступу до ВП НОМЕР_4 в автоматизованій системі виконавчого провадження, проте розрахунок не надав.

У матеріалах виконавчого провадження відсутній розрахунок такої заборгованості та документи, на підставі яких встановлено розмір заборгованості зі сплати аліментів, відсутні платіжні вимоги на примусове списання коштів.

ОСОБА_1 сплачує аліменти самостійно, а тому відсутні підстави вважати, що в нього наявна заборгованість зі сплати аліментів.

Проте, 27.10.2021 року з банківського рахунку боржника Шевченківським ВДВС списано 578 567,45 грн, а саме з рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ «УкрСиббанк»., а 28.10.2021 року з цього ж рахунку боржника списано кошти у розмірі 1 171 950,66 грн.

Скаржник вважає зазначене списання протиправним, оскільки: скаржник самостійно виконує рішення суду та сплачує аліменти на утримання дитини; у матеріалах ВП відсутній розрахунок заборгованості, а тому відсутні підстави для списання коштів у такому розмірі; виконавцем не надано боржнику строк для самостійного виконання рішення; відсутня постанова про звернення стягнення на майно боржника та вимоги про списання, а тому таке списання є безпідставним.

Посилаючись на зазначені обставини, на підставі ст.ст. 447, 451 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», боржник звернулась до суду з указаною скаргою.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2024 року відкладено розгляд справи на 04.11.2024року.

03.11.2024 року до суду від представника боржника надійшли пояснення, у яких зазначено, що державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості виходячи із заяви представника стягувача, який стверджував, що боржник працює у компанії Emirates Nuklear Energi Corporation в м. Абу-Дабі ОАЕ на посаді інженера з 2018 року по контракту. Середня заробітна плата інженера становить від 5000 до 15000 дол. США в місяць, а враховуючи, що боржник є інженером вищої категорії, то його заробітна плата становила 12000 дол. США. На підтвердження наведеного надано роздруківку із сайту hochusvalit.com, проте контракт укладений між компанією та боржником не доданий та в матеріалах ВП такий відсутній.

Державний виконавець здійснив розрахунок заборгованості, у зв`язку із чим сума аліментів становила станом на 01.11.2021 року 572 405,09 грн.

Проте, ОСОБА_1 був працевлаштований в компанії «Томас Тор Ассосіейтед», у тому числі, у період з 06.08.2020 року до 31.12.2020 року. Листом від 29.11.2020 року його контракт розірвано, а останній робочий день був 31.12.2020 року, дохід за період з 06.08.2020 року до 31.12.2020 року становив 3681,40 дирхам ОАЕ на місяць.

15.01.2021 року боржник уклав трудовий контракт з « Санкта Кепітал Едвайзорс Лімітед ». Дохід у цій компанії у 2021 році з 01.02.2021 року по теперішній час становить 3765,03 дирхам ОАЕ на місяць.

Крім того, на дату списання коштів державний виконавець виніс постанови по стягнення виконавчого збору в розмірі 99 684,00 грн. та штрафу в розмірі 199 368,00 грн.

Представник скаржника про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином; подав до суду заяву, у якій просив розгляд скарги здійснювати за відсутності скаржника та його представника.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився; про день, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд визнав можливим провести розгляд скарги у відсутність учасників справи.

Дослідивши скаргу на дії державного виконавця та матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення скарги, враховуючи наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а згідно з ч. 8 ст. 19 цього Закону особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням, таких засад, зокрема, як забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Судом встановлено, що рішенням Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/33655/20-ц позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на її утримання у розмірі 27 691, 3 грн. щомісячно, починаючи із 06.08.2020 року. Допущено негайне стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Постановою Київського апеляційного суду від 02.07.2021 року рішення Печерського районного суду міста Києва від 25 грудня 2020 року скасовано позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.06.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 не надано належних доказів, що ОСОБА_1 дійсно працює на посаді профільного експерта в енерго-атомній корпорації «Emirates Nuclear Energy Corporation (ENEC)» та отримує дохід у розмірі 15 000 дол. США й не надано доказів того, що він має матеріальну можливість сплачувати аліменти у розмірі 1 000 доларів США, що було еквівалентно 27 691,30 грн.

Посилання на зазначені факти в позовній заяві та в оскаржуваному рішенні базуються лише на припущеннях.

Крім того, згідно з копією листа від 29.11.2020 року, адресований ОСОБА_1 , відповідно до якого останнього повідомляють про те, що його контракт з Томас Тор Ассосіейтс було розірвано, останній робочий день - 31.12.2020 року.

Видано виконавчий лист Печерського районного суду м. Києва від 25.12.2020 року у справі № 757/33655/20-ц, згідно цього виконавчого листа необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частин усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового виду для дитини відповідного віку щомісяця.

У Шевченківському РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) перебуває виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 757/33655/20-ц, виданого Печерським районним судом м. Києва 12.02.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 06.08.2020 року і до досягнення дитиною повноліття, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця; постановою старшого державного виконавця Бахрушина А.М. відкрито виконавче провадження; зобов`язано боржника ОСОБА_1 подати декларацію про доходи та майно, останній попереджений про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.11.2022 року в справі № 640/28304/21 визнано протиправною та скасовано постанови державного виконавця Бахрушина А.М. про накладення штрафу від 17.08.2021 року та постанову про стягнення виконавчого збору від 17.08.2021 року, винесених в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_4.

Зазначеним судовим рішенням встановлено, що 23.07.2021 року ОСОБА_1 направив Шевченківському РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) заяву про самостійне виконання рішення суду сплату аліментів на користь стягувача на утримання спільного сина ОСОБА_6 з доказами, а саме: банківськими довідками на загальну суму 3000 доларів США. Крім того, просив виконавця надати йому розрахунок розміру заборгованості зі сплати аліментів з копіями документів. ОСОБА_1 також повідомив виконавця, що не отримував матеріалів виконавчого провадження.

У зв`язку з відсутністю відповіді виконавця 02.09.2021 року ОСОБА_1 направив Шевченківському РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) заяву про надання можливості ознайомитись з матеріалами ВП НОМЕР_4 та повідомлення дати та часу для ознайомлення, а також просив направити копії всіх матеріалів справи на адресу представника позивача.

23.09.2021 ОСОБА_1 направив Шевченківському РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) заяву про долучення доказів самостійного виконання рішення суду, в якій також повідомляв про те, що жодних матеріалів виконавчого провадження не отримував, а тому просив направити на адресу представника позивача копію матеріалів ВП НОМЕР_4.

28.09.2021 представником позивача отримано лист Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 17.09.2021 року, вказаним листом відповідач повідомив представнику позивача ідентифікатор доступу до виконавчого провадження НОМЕР_4 в АСВП і боржник отримав доступ до матеріалів ВП НОМЕР_4.

Позивач зазначає, що 28.09.2021 з АСВП йому стало відомо про існування наступних постанов:

- 23.02.2021 Шевченківським РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито ВП НОМЕР_5 за виконавчим листом №757/3655/20-ц від 12.02.2021 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, що вбачається з автоматизованої системи виконавчого провадження;

17.08.2021 старшим державним виконавцем Бахрушиним Андрієм Миколайовичем в рамках ВП НОМЕР_4 винесено постанову про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 199368,00 грн. В мотивувальній частині постанови зазначено, що заборгованість з 06.08.2020 року по 07.08.2021 року становить 996368,00 грн, а тому на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено дану постанову;

17.08.2021 року старшим державним виконавцем Бахрушиним А.М. в рамках ВП НОМЕР_4 винесено постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 99684,00 грн.

Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що позивач регулярно сплачував аліменти, виходячи зі свого доходу. Докази сплати аліментів позивач направляв виконавцю. Також, позивач неодноразово звертався до виконавця, в тому числі із заявою від 23.07.2021 року, в якій просив направити матеріали виконавчого провадження та розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Позивачем не було отримано жодної постанови від виконавця.

З моменту відкриття ВП (23.02.2021 року) і до винесення оскаржуваних постанов (17.08.2021 року) виконавець не направив позивачу жодних матеріалів виконавчого провадження, в тому числі, постанови про відкриття ВП.

На заяви позивача виконавець не надав жодної відповіді, в тому числі, на заяву від 23.07.2021 року, в якій позивач просив надати розрахунок розміру заборгованості.

Крім того, слід зазначити, як вбачається з матеріалів справи, позивачем на користь стягувача сплачено 3000 доларів США в якості аліментів на утримання сина, ще до відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_4 (23.02.2021 року).

Відповідно до розрахунку заборгованості від 29.11.2021 року №64603424/20 наданим державним виконавцем Шевченківським РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушиним А.М. за період з серпня по жовтень 2020 року складає 656 559,45 грн.

Згідно з копіями квитанцій АТ «Укрсиббанк» № 17390480661 про списання коштів на підставі рішень уповноважених державних служб, з рахунку НОМЕР_1 27.10.2021 року на рахунок НОМЕР_2 ДКСУ списано суму в розмірі 578 567,45 грн, та № 17412250947 про списання коштів на підставі рішень уповноважених державних служб, з рахунку НОМЕР_1 28.10.2021 року на рахунок НОМЕР_2 ДКСУ списано суму в розмірі 1 171 950,66 грн.

Надаючи правову оцінку доводам скаржника та державного виконавця, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положенням ст. ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов`язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно з ч. 3 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

Порядок визначення заборгованості за аліментами, стягнутими у частці від заробітку (доходу), передбачений статтею 195 СК України, відповідно до якого заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Судом встановлено, що державним виконавцем не розглянута заява представника про проведення перерахунку розміру аліментів з урахуванням реальних доходів боржника, а також не проведено перерахунку розміру аліментів.

Доказів того, що державним виконавцем здійснювались дії щодо розгляду заяви та перерахунку аліментів, суду не надано.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів є виключним повноваженням виконавця у відповідності до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та такими повноваженням суд не наділений у відповідності до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, проте вимога про зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок розміру аліментів скаржником суду не заявлена, тому у суду немає можливості визначити, з урахуванням реального розміру доходу боржника, розмір заборгованості на день списання коштів та яка саме сума підлягала списанню.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись, Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 17, 76-81, 264, 265, 273, 280-281, 354, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на рішення та дії Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бахрушина Андрія Миколайовича у виконавчому провадженні НОМЕР_3, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого Печерським районним судом м. Києва у цивільній справі № 757/33655/20-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 04.11.2024 року

Суддя Є.С. Хайнацький