Рішення № 125667764, 07.03.2025, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/71/25

Провадження № 2/139/264/23

РІШЕННЯ

іменем України

07 березня 2025 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в особі головуючої - судді Тучинської Н.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику)сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

31 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір № 513/7214169-СК про відкриття кредитної лінії.

21 грудня 2023 року між АТ "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" було укладено договір факторингу № НІ/11/13-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ "ТАСКОМБАНК" відступило, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" прийняло належні ТОВ "ТАСКОМБАНК" право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в том числі за Договором № 513/7214169-СК.

27 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 1275545, предметом якого була сума 5000 гривень. Зазначений Кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщених на сайті https://mycredit.ua/ua /documents-license/. Відповідно до умов Кредитного договору позикодавець надає позичальнику у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у день закінчення строку позики та сплатити проценти від суми позики. Договір Позики укладено в електронній формі, підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Позичальника.

30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ " було укладено договір факторингу № 30-12/2021, у відповідності до умов якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги до Позичальників, в тому числі за Договором № 1275545.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" було укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 1275545.

З моменту передачі права грошової вимоги до ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", відповідач заборгованість не погашав.

03 лютого 2025 року через підсистему "Електронний суд" представник позивача Ткаченко Марія Миколаївна звернулася з відповідним позовом до суду та просила стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договорами № 513/7214169-СК від 31.10.2019 та № 1275545 від 27.02.2021 у розмірі 36702 гривні 04 копійки.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 05 лютого 2025 року отримано підтвердження про зареєстроване місце проживання відповідача в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Ухвалою від 05 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду Мурованокуриловецьким районним судом та відкрито провадження у справі (а.с. 10). Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а відповідачу встановлено строк в 15 днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов чи для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалу про відкриття провадження відповідачу було вручено 18 лютого 2025 року (а.с. 12). Відзив чи заяви/клопотання відповідач не подав.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 275 ЦПК України).

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.

За приписами ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У зв`язку з наведеним вище, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання (ч. 13 ст. 7 ЦПК України).

За вказаних обставин, за приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позовна вимога підлягає до задоволення, враховуючи таке:

За правилами статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Судом встановлено:

31 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір про приєдання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 513/7214169-СК, у відповідності до якої ОСОБА_1 просить відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжних засобів, на його ім`я та виявив бажання оформити на своє ім`я платіжну картку Велика П`ятірка; акцептує пропозицію на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та приєднується до умов Договору, згоден, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до Паспорту споживчого кредиту за карткою "Велика п`ятірка" тип кредиту кредитна лінія; строк кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією; процентна ставка: пільгова 0,00001 %, базова 43,2%, тип процентної ставки фіксована; реальна річна процентна ставка - 44,70%; порядок повернення кредиту щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 5% від суми заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше залишку заборгованості).

27 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 1275545. Відповідно до умов цього Договору ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ"надало ОСОБА_1 позику в сумі 5000 гривень, строк позики 30 календарних днів, процентна ставка (базова): день 1,99% (фіксована), орієнтовна реальна річна процентна ставка 251,85 % (п. 2); позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті https:mycredit.ua/ru/documentslicense/ (п. 4.2.). Відповідно до п. 5 цей договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію"про що свідчить п. 11 Договору позики, який містить, в тому числі, прізвище, ім`я та по батькові ОСОБА_1 , його РНОКПП, адресу місця проживання, реквізити паспорта, номер мобільного телефону, електронну пошту та інформацію щодо реквізитів рахунка, на який ОСОБА_1 просив перерахувати суму кредиту.

Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Частина 2 ст. 1056-1 ЦК України визначає, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтями 526, 527, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, в установлений строк і відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми, розмір яких встановлено договором.

Щодо виконання ОСОБА_1 зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту № 513/7214169-СК від 31 жовтня 2019 року:

Так, як зазначено вище та слідує з умов цього Договору, тип кредиту кредитна лінія, строк кредитування 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Договором передбачено, що порядок повернення платежу щомісяця до останнього дня місяця, наступного за звітним, у розмірі 5% від суми заборгованості (не менше 100 гривень, але не більше суми заборгованості); від Споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, споживач не пізніше 10 (десяти) календарних днів після інформування його про зміну ліміту кредитної лінії/загального розміру кредитної лінії має повернути в повному обсязі суму кредиту, процентів на інші передбачених Договором плат.

Сума заборгованості ОСОБА_1 за цим кредитом в розмірі 24448 гривень 19 копійок, зокрема, стверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору 153/7214169-СК за період 31.10.2019-21.12.2023 та розрахунком заборгованості за цим договором. Із вказаних вище документів слідує, що ОСОБА_1 не виконував свого зобов`язання з повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами.

Щодо виконання ОСОБА_1 зобов`язання за Договором позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) № 1275545 від 27 лютого 2021 року:

Довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ФІНЕКСПРЕС" № КД-000003734/ТНПП від 16 грудня 2024 року стверджується прийняття до виконання платіжної інструкції та завершення платіжної операції:1) Дата 27.02.2021 року; 2) Номер платежу 45095023-6196-43c9-9245-fbe3ee7a3066; 3) Сума 5000.00 грн.; 4) Отримувач Мосендз Вадим - ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Так, як зазначено вище та слідує з умов цього Договору сума позики - 5000 гривень; строк позики - 30 днів, а дата повернення 29 березня 2021 року; орієнтовна загальна вартість позики 6035 гривень. Як слідує із розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за Договором № 1275545 від 27.02 2021 становить 12253 гривні 85 копійок, отже ОСОБА_1 зобов`язання з повернення позики та відсотків за користування нею не виконував.

Відповідач відзиву на позов чи будь-яких пояснень, доказів на спростування заяви позивача про існування заборгованостей за кредитними договорами, які є предметом цього позову, суду не подав.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Процесуальні обов`язки відповідача полягають, зокрема, у здійсненні ним активних процесуальних дій, наданні доводів та доказів, що стосуються існування цивільних прав позивача як кредитора у зобов`язанні. Така правова позиція міститься у п. 6.8. постанови ВП ВС від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Статтею 516 ЦК Українивизначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

21 грудня 2023 року між Акціонерним товариством "ТАСКОМБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено Договір факторингу № НІ/11/13-Ф відповідно до умов якого ТОВ"КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" передає (сплачує) АТ "ТАСКОМБАНК" суму фінансування, а АТ "ТАСКОМБАНК" зобов`язується відступити ТОВ"КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" Права вимоги за кредитними договорами, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення Прав вимоги.

Відповідно до п.2.3. Цього Договору відступлення Права вимоги та всіх інших прав, належних Клієнту за кредитними договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру Прав вимог згідно Додатку № 2, але не раніше здійснення оплати згідно п.3.1., цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно боргу та набуває відповідні Права вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог (Додаток № 1 до Договору факторингу № НІ/11/13-Ф від 21 грудня 2023 року) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги, в тому числі, і за Договором № 513/7214169-СК, боржником за яким є ОСОБА_1 , в сумі 24448 гривень 19 копійок (з яких 13959 гривень 88 копійок заборгованість за тілом кредиту, 10488 гривень 31 копійка заборгованість за відсотками).

30 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю " ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" було укладено Договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передає за плату належні йому права грошової вимоги, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" приймає належні ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права вимоги до боржників.

Відповідно до п. 2.3. Договору з дати відступлення Прав вимоги Фактор має право здійснювати нарахування та здійснення процентів за Договором позики за умови дотримання чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення Боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у Боржників відшкодування збитків, заданих неналежним виконанням грошових зобов`язань відповідно до законодавства та умов договорів позики.

Відповідно до п. 6.1.4. Договору право вимоги переходить до Фактора після здійснення повного фінансування з моменту підписання сторонами Акту приймання-передавання Реєстру Боржників, який підтвердженням передачі Фактору Права грошової вимоги до Боржників.

У п. 221 Реєстру боржників до Договору факторингу № 30-12/2021 боржником за Договором № 1275545 від 27.02.2021 зазначено ОСОБА_1 з боргом в сумі 12084 гривні 80 копійок.

10 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальність "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено Договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги відповідно до умов якого ТОВ"ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступає шляхом продажу ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" на буває в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, Права вимоги до боржників зазначених у Додатку № 1 та № 3 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.2. цього Договору Права вимоги вважаються відступленими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників.

У п. 83782 Реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2021 (том № 3) боржником за Договором № 1275545 від 27.02.2021 зазначено ОСОБА_1 , сума боргу 12253 гривні 80 копійок (з яких 5000 заборгованість за тілом кредиту, 7084 гривень 80 копійка заборгованість за відсотками, 169 гривень 05 копійок заборгованість за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України).

Отже, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 513/7214169-СК від 31.10.2019 та Договором позики № 1275545 від 27.02.2021.

Щодо наявності підстав для задоволення заявленого розміру вимог, суд враховує таке:

Сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 513/7214169-СК від 31 жовтня 2019 року укладеного із АТ "ТАСКОМБАНК" в розмірі 24448 гривень 19 копійок, стверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору 153/7214169-СК за період 31.10.2019-21.12.2023 та розрахунком заборгованості за цим договором. Зокрема, із розрахунку заборгованості слідує, що позивач ніяких нарахувань, з моменту відступлення прав вимоги первісним кредитором, не здійснював.

Із розрахунку заборгованості вчиненого первісним кредитором ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за Договором позики № 1275545 від 27 лютого 2021 року вбачається, що сума загальна сума заборгованості становить 12084 гривень 80 копійок, з них: 5000 гривень - заборгованість за тілом позики, 7084 гривні 80 копійок сума заборгованості за відсотками, відсотки нараховувалися поза межами строку договору. Відповідно до п. 7.8. Правил надання грошових коштів у позику ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" боржник виконав умови встановлені ТОВ для оформлення пролонгації та продовження строку дії позики, а саме вніс грошові кошти на ім?я ТОВ. Так, відповідно до вказаного вище розрахунку Клієнт неодноразово здійснював оплату по відсотках за користування позикою, останню здійснено 04.11.2021.

В той же час, із розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за Договором позики № 1275545 від 27 лютого 2021 року, вчиненого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" після відступлення ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права вимоги, станом на 10.01.2023 слідує, що загальна сума заборгованості становить 12253 гривні 85 копійок, з них: 5000 гривень заборгованість за тіло позики, 7084 гривні 80 копійок заборгованість за відсотками, 23 гривні 01 копійка - за користування грошовими коштами нараховано 3% річних у сумі (23,01 % = 5000 сума боргу*3% /100% /365 днів*56 кількість днів), 146 гривень 04 копійки - інфляційні збитки у сумі (146,04=5000*індекс інфляції/100%).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором позики № 1275545 від 27 лютого 2021 із ТОВ "ФК "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" року вчиненого позивачем (фактором), можна лише зробити висновок, що сам позивач ніяких нарахувань не вчиняв.

Отже, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" отримало право вимоги до відповідача за кредитним договором № 513/7214169-СК від 31 жовтня 2019 року укладеного із АТ "ТАСКОМБАНК" в розмірі 24448 гривень 19 копійок та за Договором № 1275545 від 27 лютого 2021 року укладеного із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" в розмірі 12253 гривні 85 копійок. Загальний розмір заборгованості за вказаними вище договорами становить 36702 гривні 02 копійки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачТовариство зобмеженою відповідальністю"КОЛЛЕКТЦЕНТР" має право вимоги до відповідача за кредитними договорами у сумі 36702 гривні 02 копійки.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог, а п. 3 ч. 2 цієї норми, - що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив до суду позовну вимогу з ціною позову 36702 гривні 04 копійки. Суд у цьому судовому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позову, тому і компенсація судових витрат, зокрема, у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору (а.с. 5) підлягає у розмірі 100% або 2422 гривні 40 копійок.

Статтею 59 Конституції Українивизначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 15 ЦПК Україниучасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

У цій справі між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС" 01 липня 2024 року було укладено Договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги. Предметом цього Договору є надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Даним Договором (п. 1.1.); вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на отримання юридичної допомоги, які є невід?ємними додатками до цього договору (п. 4.1.); Клієнт зобов`язується оплатити надані Адвокатським об`єднанням послуги після надання Адвокатським об`єднанням Клієнту відповідного розрахунку оплати (п. 4.2.).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, відповідно прайс-листа АО "ЛІГАЛ АССІСТАНС", Заявки на надання юридичної допомоги № 619 від 02.12.2024 та Витягу з Акту № 2 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024 загальна вартість робіт (наданих послуг і виконаних робіт) становить 13000 гривень.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими у статтях 141, 142 ЦПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, оскільки цивільно-процесуальне законодавство встановлює критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічні висновки викладені Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Таким чином, під час вирішення питання визначення суми відшкодування витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін, поведінкою сторін під час судового процесу тощо.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» («East/West Alliance Limited» v Ukraine), заява № 19336/04, пункт 268).

У рішенні від 18 лютого 2022 року у справі «Чоліч проти Хорватії» (COLIC v. Croatia), заява № 49083/18, ЄСПЛ зазначив, що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі (пункт 77).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Водночас не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінюючи їх необхідність. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі № 910/615/14 (№ 910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, 23 січня 2025 року у справі № 369/849/18.

Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

Суд при вирішенні питання відшкодування позивачу судових витрат на професійну правничу допомогу керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними. Надаючи оцінку доводам позивача щодо понесених ТОВ «ФК «ПІНГ-ПОНГ» витрат на послуги адвоката та наданим на їх підтвердження доказам, суд керується таким:

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказала, що «при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу».

У цій справі установлено, що сторони погодили надання правових (юридичних) послуг Адвокатським об`єднанням Клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Як слідуєіз Витягуз Акту№ 2 пронадання юридичноїдопомоги від27.12.2024,ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" отримало від Адвокатського об?єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС необхідну правничу допомогу у вигляді:

- надання усної консультації з вивчення документів, на яку витрачено 2 години;

- складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (витрачено 3 години часу).

Суд вважає, що заявлені до відшкодування витрати в сумі 13 тисяч гривень не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України.

Суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Так, ціна позову до ОСОБА_1 становить 36702 гривні 04 копійки. Позивач заявляє, що його витрати на професійну правничу допомогу складають 13000 гривень, що становить майже 1/3 ціни позову. В той же час, така правнича послуга як надання усної консультації з вивчення документів, на яку адвокатом витрачено 2 години, є складовою послуги зі складання позовної заяви; а складання адвокатом позовної заяви на сім сторінок, з яких половина цитування цивільного та цивільного процесуального законодавства, не може зайняти більше двох годин.

З огляду на викладене, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, їх пропорційності до ціни позову, фактично виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд відповідно положень статті 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 тисяч гривень.

Керуючись: ст.ст. 42 і 61 Конституції України, Кредитним договором № 513/7214169-СК від 31 жовтня 2019 року, Договором позики № 1275545 від 27 лютого 2021 року, ст.ст. 6, 11, 509, 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-612, 625, 626-629, 638, 639, 641, 644, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за Кредитним договором № 513/7214169-СКвід 31жовтня 2019рокуіз АТ "ТАСКОМБАНК" та Договором позики № 1275545 від 27 лютого 2021 року із ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" на загальну суму 36702 гривні 04 копійки, а також судові витрати у вигляді сплаченого при зверненні до суду судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 гривень, а всього 45124 (сорок п`ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 44 копійки.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: _______