Ухвала суду № 125666722, 06.03.2025, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа №175/2647/25

Провадження №2/175/660/25

У Х В А Л А

06 березня 2025 року смт. Слобожанське

Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Войтух О.М. розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки.

Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просить суд накласти арешт на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1712912412214) та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:007:0218 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 585350612214).

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що Відповідачами вчинені фіктивні правочини укладені договори-купівлі-продажу за наявності невиконаних кредитних зобов`язань, хоча справжня мета цих правочинів убезпечити майно від майбутнього звернення стягнення на нього.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї матеріали та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2009 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.

Тобто, в заяві позивач просить суд накласти арешт, що полягає у забороні здійснювати відчуження відповідного майна.

Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.

Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Також суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Таким чином, враховуючи те, що між сторонами дійсно виник спір щодо дійсності договорів купівлі-продажу нерухомого майна (житлового будинку та земельної ділянки, на якій він розташований) від 18.08.2021р., посвідчених приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Київської області Виноградовою В.Ю. та зареєстрованих у реєстрі під №874 та №875, з урахуванням підстав та змісту позову, зважаючи на те, що метою позову є збереження майна та запобігання подальшого його відчуження, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна призведе до ускладнення виконання можливого рішення суду, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде заборона відчуження житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1712912412214) та земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:007:0218 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 585350612214).

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення, суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні будь-які відомості про існування визначених ч. 3 ст.154ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149-150, ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товаристваКомерційний банк«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,третя особа:приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуВиноградова ВладиславаЮріївна провизнання недійснимдоговорів купівлі-продажужитлового будинкута земельноїділянки задовольнити частково.

Заборонити відчуження на житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1712912412214).

Заборонити відчуження земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221455400:02:007:0218 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 585350612214).

У задоволення іншої частини заяви відмовити.

Реквізити сторін:

Стягувач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ: 14360570, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д.

Боржник 1 - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2

Боржник 2 - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Копію ухвали негайно надіслати усім учасникам справи.

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.М. Войтух