Ухвала суду № 125665920, 04.03.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 752/16303/24

Провадження № 1-кп/761/2639/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,

представників потерпілих ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,

представників власників майна ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 2021000000001357 від 02.11.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.3 ст.358, ч.4 ст.28 ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 358 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 28, ч.4 ст. 358 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.206-2 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.206-2 КК України, ОСОБА_29 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.3 ст.358, ч.4 ст.28 ч.4 ст.358 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст. 206-2, ч.4 ст.28 ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_30 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст.28 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.3 ст.358 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ст.206-2, ч.4 ст.28 ч.3 ст.358КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказаний вище обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021000000001357 від 02.11.2021.

Адвокат ОСОБА_31 в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_32 подав клопотання, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/57495/23-к на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:63:127:0066, площею 1,0092 га, посилаючись на відсутність потреби в продовження даного заходу забезпечення кримінального провадження та не відповідність вказаного нерухомого майна ознакам речового доказу, визначеному ст. 98 КПК України Розгляд клопотання просив здійснювати без їх участі. (т. 12 а.с. 178-182).

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_19 у судовому засіданні заперечували проти вказаного вище клопотання.

Адвокат ОСОБА_28 в інтересах власника майна ОСОБА_33 подав клопотання, в якому просив скасувати арешт на автомобіль «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , ключ та брелок сигналізації від нього, повернувши в користування власнику вилучене майно (т. 13 а.с. 140-146)

Представник Київської міської ради ОСОБА_34 подала клопотання, в якому просила скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/57495/23-к на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:78:027:0003, площею 0,2328 га, у зв`язку з необґрунтованість накладеного арешту (т. 13 а.с. 150-214).

Адвокат ОСОБА_27 в інтересах власника майна ОСОБА_35 подав клопотання, в якому просив вирішити питання про повернення речових доказів, а саме транспортного засобу та вилучених предметів в ході обшуку, оскільки арешт на автомобіль скасовано, а також зобов`язати слідчого та прокурора організувати негайне повернення власнику транспортного засобу «Volkswagen» д.н.з. НОМЕР_2 , ключі до нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (т. 13 а.с. 216-222)

Адвокат ОСОБА_36 в інтересах ОСОБА_37 звернувся з клопотанням, в якому просив скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2023 у справі № 757/35539/23-к на належний останньому транспортний засіб марки «Lexus LS 460», д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки на їх переконання на даний час відсутня необхідність в продовженні даного заходу забезпечення (т. 13 а.с. 223-250).

Від представника потерпілого автогаражного кооператив по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів «Вигурівщина-2» - адвоката ОСОБА_25 надійшло клопотання, в якому він просив скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2023 у справі № 757/37252/23-к на будівлю охорони (літ А), площею 4,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Драйзера Теодора, 23, оскільки на даний час відпали підстави для продовження застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_7 ОСОБА_19 просила відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

На адресу суду також надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Рембат» про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/57558/23-к на корпоративні права ТОВ «Рембат» та накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/57553/23-к на їх розрахунковий рахунок НОМЕР_4 в АТ «КБ Приватбанк».

Також до суду надійшли клопотання ОСОБА_38 та ОСОБА_39 , в яких вони просили повернути їм грошові кошти у розмірі 1 298 000 грн та 519 000 грн відповідно, які були внесені ними в якості застави за обвинуваченого ОСОБА_6 , посилаючись на потребу в коштах для особистих цілей.

Прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_6 строку дії обов`язків, а обґрунтовуючи тим, що ризики, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати, підстав для зміни чи скасування відсутні.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_21 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або зменшити визначений розмір застави.

Крім того, прокурором подане клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, яке обґрунтоване тим, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21.01.2025 до останнього застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а отже встановлені обставини, які існували під час прийняття попереднього процесуального рішення про застосування запобіжного заходу, але про які прокурор на той час не знав і не міг знати, а саме, що обвинувачений ОСОБА_10 вчиняє інші тяжкі та особливо тяжкі кримінальні правопорушення, що є підставою для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_18 просили відмовити у задоволенні клопотання.

Від інших учасників кримінального провадження заперечення щодо вказаних клопотань не надходили.

Представник потерпілого гаражно-будівельного кооперативу «Лівобережний» - адвокат ОСОБА_40 подав клопотання, в якому просив здійснювати розгляд кримінального провадження за їх відсутності (т. 12 а.с. 184-188).

Суд, заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Частина 3 вказаної статті передбачає, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2024 у справі № 757/5304/24-к, яка залишена без змін ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 13.03.2024, ОСОБА_6 змінено запобіжний захід з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 752/16303/24 обвинуваченому продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 02.12.2024 із визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28.11.2024 ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 26.01.2025, з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яка була внесена заставодавцями та 06.12.2024 обвинувачений звільнений з-під варти.

Вирішуючи клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має зареєстроване місце проживання, підозрюється у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 3, ч. 4 ст. 358, ч.ч. 2, 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206-2 КК України, систематичні порушення ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу, прийшов до висновку про необхідність змінити раніше застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою з метою уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, врахувавши те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які можуть мати значення речового доказу у кримінальному провадженні, впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.

Крім того, слідчий суддя, при встановленні порушень обов`язку під час виконання раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, вважав, що будь-який інший запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, у зв`язку з чим, задовольнив клопотання слідчого. Із такими висновками також погодилася колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду.

Так, на даний час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки відповідно до ст. 12 КК України ОСОБА_6 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, за вчинення якого, законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому існує ризик можливого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, суд приходить до переконання, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати.

Таким чином, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_6 є саме тим запобіжним заходом, який на даному етапі кримінального провадження відповідає меті досягнення дієвості кримінального провадження, а відтак клопотання прокурора про продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у зв`язку із внесенням застави підлягає задоволенню.

Щодо клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 .

Встановлено, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.10.2024 у справі № 752/16303/24 обвинуваченому ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який був продовжений ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 16.01.2025 строком до 16.03.2025 включно, з забороною йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 21 год 00 хв. до 06 год 00 хв., з одночасним покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Так, під час застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а також під час його продовження, судом було встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та зроблено висновок, що для їх запобігання достатнім буде запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Прокурор, мотивуючи клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, посилається на підозру про вчинення останнім нового злочину, на підставі якої його було затримано та Святошинським районним судом м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, оскільки наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вже була предметом розгляду під час застосування до обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а обґрунтованість підозри у вчиненні ним нового злочину розслідується в рамках іншого кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо поданих клопотань про скасування арешту майна.

Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/57495/23-к накладено арешт, зокрема, на земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:63:127:0066, площею 1,0092 га та земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:78:027:0003, площею 0,2328 га.

Також встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2023 у справі № 757/37252/23-к накладено арешт на будівлю охорони (літ. А), площею 4,2 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Драйзера Теодора, 23.

Так, суд приймає до уваги, що арешт на вказане майно було накладено більше року тому, за цей час будь-яких дій з ним не проводилося, а також те, що відсутні підстави вважати, що вказане майно, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, а саме те, що воно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметом, що було об`єктом кримінально протиправних дій, або набуте кримінально протиправним шляхом.

При цьому, жодних доказів, які б підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, прокурором надано не було, у зв`язку із чим суд, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотаннях представника ФОП ОСОБА_32 , представника Київської міської ради, а також представника потерпілого автогаражного кооператив по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів «Вигурівщина-2», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_33 , оскільки встановлено, що арешт на належне йому майно не накладався, про що сам підтвердив у судовому засіданні його представник, а питання щодо повернення тимчасово вилученого майна не віднесено до повноважень суду під час підготовчого провадження в суді.

З тих же підстав не підлягає задоволенню клопотання адвоката ОСОБА_27 в інтересах власника майна ОСОБА_35 про вирішення питання про повернення речових доказів.

Не встановлено також підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_41 в інтересах ОСОБА_37 про скасування арешту на належний останньому транспортний засіб марки «Lexus LS 460», д.н.з. НОМЕР_3 , оскільки він визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 2021000000001357 від 02.11.2021, обгрунтування його невідповідності критеріям, визначених ст. 98 КПК України, суду не надано, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що в даному заході забезпечення кримінального провадження не відпала необхідність.

Перевіряючи клопотання ТОВ «Рембат» про скасування арешту майна, суд позбавлений можливості встановити ким воно підписане, враховуючи, що представник у судове засідання не з`явився, а відтак неможливо встановити дійсне волевиявлення ТОВ «Рембат» у зверненні до суду з даним клопотання, що є перешкодою для його розгляду по суті, у зв`язку з чим дане клопотання підлягаю поверненню.

Щодо клопотань ОСОБА_42 та ОСОБА_43 про повернення застави.

Частиною 2 ст. 182 КПК України передбачена можливість внесення застави не тільки підозрюваним або обвинуваченим, а й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Згідно ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Із змісту наведених положень вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов`язком. Внесення застави неможливе без згоди на це заставодавця. Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню та волі.

Погоджуючись внести заставу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави. При цьому заставодавець усвідомлює, принаймні має усвідомлювати, що по-перше, ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу (ч. 11 ст. 182 КПК України), по-друге, існує ризик неповернення застави - звернення її в дохід держави (ч. 8 ст. 182 КПК України). З огляду на вищезазначені законодавчі положення, у заставодавця відсутні підстави очікувати, що кошти, внесені ним у якості застави за обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк до припинення дії цього запобіжного заходу.

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що прийняття рішення про зміну запобіжного заходу чи зменшення розміру застави, у контексті обставин, які мають враховуватися при прийнятті рішення про зміну запобіжного заходу, не може обумовлюватися виникненням у заставодавців потреби у поверненні внесених ними коштів, а тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_38 та ОСОБА_39 про повернення застави.

Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 182, 193-195, 197, 315, 392, 395 КПК України,

суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, під час дії запобіжного заходу у вигляді застави, строком на 60 днів, тобто по 02 травня 2025 року включно, а саме:

- не відлучатись з міста Києва та Київської області без дозволу суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими обвинуваченими у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити, що в разі невиконання покладених згідно ухвали суду обов`язків до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Строк дії ухвали - по 02.05.2025 включно.

У задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_10 - відмовити.

Клопотання представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_44 адвоката ОСОБА_45 та представника власника майна Київської міської ради ОСОБА_46 про скасування арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.12.2023 у справі № 757/57495/23-к в частині арешту на:

- земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:63:127:0066, площею 1,0092 га;

- земельну ділянку із кадастровим номером 8000000000:78:027:0003, площею 0,2328 га

Клопотання представника потерпілого автогаражного кооператив по будівництву та експлуатації гаражів (автостоянок) для зберігання транспортних засобів «Вигурівщина-2» - адвоката ОСОБА_25 про скасування арешту - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2023 у справі № 757/37252/23-к на будівлю охорони (літ. А), площею 4,2 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_28 в інтересах власника майна ОСОБА_47 про скасування арешту та повернення майна - відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_27 в інтересах власника майна ОСОБА_48 про повернення окремих речових доказів - відмовити.

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_49 в інтересах ОСОБА_50 про скасування арешту - відмовити.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Рембат» про скасування арешту - повернути особі, яка його подала.

У задоволенні клопотання ОСОБА_42 та ОСОБА_43 про повернення застави - відмовити

Ухвала в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3