Рішення № 125662307, 05.03.2025, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/798/25

Провадження № 2-о/185/127/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2025 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О.,за участю секретаря судового засіданняВакули В.С., розглянувшиу відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 ,заінтересована особа:Головне УправлінняДержавноїміграційноїслужби УкраїнивДніпропетровськійобласті, про встановлення факту постійного проживання в неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991 року і до теперішнього часу,-

ВСТАНОВИВ:

23.01.2025 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області звернувся ОСОБА_1 з вищезгаданою заявою.

Заява обґрунтована тим, що паспорт громадянина колишнього СРСР серії НОМЕР_1 , виданий 12.03.1991 Першотравенським РВВС в Дніпропетровській області був втрачений. Звернувшись до органу ДМС України, заявник отримав відмову у документуванні паспортом України через те, що йому необхідно підтвердити факт постійного проживання в неповнолітньому віці на території України станом на 24.08.1991 року, у зв`язку з чим звернувся до суду із даною заявою.

Ухвалою суду від 28.01.2025 року провадження у справі відкрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання заявник не з`явилися, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник заінтересованоїособи надавпояснення,в якихзазначив,що заявник просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав на території України станом на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року), а також проживання в неповнолітньому віці станом на моментнабрання чинностіЗакону Украни «Прогромадянство України» (13.11.1991 року), при цьому дату, на яку громадянин проживав на території України і яка вказується у вимозі позовної заяви до суду, обирається відповідно до наявних документів громадянина та підтверджуючих доказів. Наявність двох дат є некоректним тлумаченням Закону. Також заінтересована особа підтверджує факт звернення 03.05.2024 року заявника про надання роз`яснень щодо документування паспортом громадянина України у зв`язку з втратою паспорта колишнього СРСР зразка 1974-го року. Було встановлено, зо заявник 12.03.1991 року був документований Першотравенським РВВС в Дніпропетровській області паспортом колишнього СРСР зразка 1974-го року серії НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_2 » (російською мовою) у зв`язку з досягненням віку на підставі свідоцтва про народження. Заявник був знятий з реєстрації за заявою власника 08.11.2023 року за паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, заявник був зареєстрований разом з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 з 12.03.1991 по 09.10.1992 роки. Даний документ підтверджує факт постійного проживання гр. ОСОБА_1 на території України станом на 24.08.1991 року. Також підтверджує надання ОСОБА_1 копії свідоцтва про народження. Просив суд ухвалити рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, не заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.03.1991 заявнику був документований Першотравенським РВВС в Дніпропетровській області паспортом колишнього СРСР зразка 1974-го року серії НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_2 » (російською мовою) у зв`язку з досягненням віку на підставі свідоцтва про народження. Паспортом громадянина України не документувався.

Згідно відомостей ГУ ДМС, УДМС в областях, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області зареєстрованим або знятим з реєстрації місця проживання Заявник не значиться.

Заявник був знятий з реєстрації за заявою власника 08.11.2023 року за паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно інформації Виконавчого комітету Першотравенської міської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, заявник був зареєстрований разом з батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 з 12.03.1991 по 09.10.1992 роки.

Даний документ підтверджує факт постійного проживання гр. ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився в с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, його батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 .

Згідно свідоцтва про неповну середню освіту виданого 06.06.1989 року заявник навчався Павлоградській ЗОШ - інтернат №1.

Даний документ підтверджує факт постійного проживання гр. ОСОБА_1 на території України в неповнолітньому віці станом на 13.11.1991 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, законодавством передбачено встановлення юридичних фактів щодо виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, до яких відносяться й факти, що породжують право особи на підтвердження належності до громадянства України, зокрема, постійного проживання на території України.

Встановлення факту постійного проживання на території України на момент проголошення незалежності України або набрання чинності Законом України «Про громадянство України» є підставою для оформлення належності до громадянства України відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про громадянство України" громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24.08.1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України"проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

Встановлення факту постійного проживання на території України є підставою для оформлення належності до громадянства України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень ст. 293 ЦПК України та ст. 3 ЗУ "Про громадянство України" і залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути заяви про встановлення таких фактів: постійного проживання на території України за станом на 24.08.1991; постійного проживання на території України за станом на 13.11.1991.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31.03.1995 № 5передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Встановлені судом обставини справи, наведені факти у своїй сукупності та взаємозв`язку дають можливість дійти висновку про те, що гр. ОСОБА_1 дійсно проживав в неповнолітньомувіці натериторії Українистаном на24.08.1991року ідо теперішньогочасу .

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що встановлення факту постійного проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України 24.08.1991 необхідно заявнику для подальшого звернення до відповідних органів Державної міграційної служби України з метою отримання паспорта громадянина України, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення зазначеного факту у судовому порядку та про задоволення заяви ОСОБА_1 ,

Керуючись ст.ст.2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання в неповнолітньомувіці натериторії Українистаном на24.08.1991року ідо теперішньогочасу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7, ЄДРПОУ: 37806243.

Заінтересована особа: Відділ № 15 у місті Павлограді Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, адреса: 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Повстання, 77 А, ЄДРПОУ: 37806243.

Суддя С. О. Бабій