Ухвала суду № 125659170, 04.03.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/3414/25

Провадження № 1-кс/592/1625/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2025 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 , розглянув у закритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, громадянина України, українця, який має повну середню освіту, який офіційно ніде не працевлаштований та тимчасово ніде не працює, раніше судимого вироком Зарічного районного суду м. Суми від 21.08.2024 року за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) року, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, невійськовозобов`язаного,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

04.03.2025 року до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми надійшло клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із змісту якого вбачається, що в провадженні СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області в Сумській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного 08.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025200480000115 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що, будучи наркозалежною особою, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 18.11.2024 року, ОСОБА_4 вирішив організувати за місцем свого проживання, у двокімнатній жилій квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , місце для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, а також надавати вказане жиле приміщення іншим особам для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Вказане жиле приміщення протягом листопаду, грудня 2024 року та січня 2025 року неодноразово надавалось ОСОБА_4 іншим наркозалежним особам, а саме: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , для вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Зокрема, в ході досудового розслідування було встановлено, що 18.11.2024 року, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст. ст. 7, 12, 25 Закону України Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори , Закону України Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними , наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 року, з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів, реалізуючи умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, цього ж дня, об 11 годині 05 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат квартири, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_7 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснив внутрішньовенну ін`єкцію собі у пахову зону. Відповідно до інформації ЦНАП у м. Суми № 14.03-08/319726 від 20.01.2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 25.03.2003 року до теперішнього часу вважається зареєстрованим у даній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої являється ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Не зупиняючись на вчиненому, 21.11.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому, цього ж дня, о 16 годині 21 хвилину, перебуваючи в одній з жилих кімнат квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснили собі внутрішньовенні ін`єкції у пахову зону та ділянку правої нижньої кінцівки, відповідно. Не зупиняючись на вчиненому, 01.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, цього ж дня, о 13 годині 04 хвилини, перебуваючи в одній з жилих кімнат квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_7 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснив собі внутрішньовенну ін`єкцію у пахову зону. Окрім цього, о 13 годині 16 хвилин, повторно, шляхом назального введення, ОСОБА_7 вжив психотропну речовину амфетамін у вигляді порошкоподібної речовини. Не зупиняючись на вчиненому, 30.12.2024 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . В подальшому, цього ж дня, о 14 годині 22 хвилини, перебуваючи в одній з жилих кімнат квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_7 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснив собі внутрішньовенну ін`єкцію у пахову зону. Після чого, о 14 годині 24 хвилини ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_10 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_12 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснив внутрішньовенну ін`єкцію у ділянку правої нижньої кінцівки. Не зупиняючись на вчиненому, 05.01.2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В подальшому, цього ж дня, о 14 годині 22 хвилини, перебуваючи в одній з жилих кімнат квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_9 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_9 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснив собі внутрішньовенну ін`єкцію у пахову зону. Не зупиняючись на вчиненому, 17.01.2025 року, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на надання приміщення для незаконного вживання наркотичних засобів, ОСОБА_4 запросив до місця свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому, цього ж дня, о 15 годині 47 хвилин, перебуваючи в одній з жилих кімнат квартири, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх протиправних дій, ОСОБА_4 дозволив ОСОБА_7 незаконно вжити наркотичний засіб. Після чого ОСОБА_7 , попередньо підготувавши наркотичний засіб для вживання, а саме: набравши розчин у медичний шприц, здійснив собі внутрішньовенну ін`єкцію у пахову зону. 27.02.2025 року було повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 21.08.2024 року Зарічним районним судом м. Суми за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років (п`ять) з іспитовим строком 2 (два) роки. Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, підтверджуються наступними письмовими доказами, а саме: - протоколом обшуку від 27.02.2025 року; - протоколами допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ; - повідомленням про підозру ОСОБА_4 ; - протоколами про результати аудіо,- відеоконтролю місця (за особою) ; - іншими матеріалами справи в їх сукупності. Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами матеріалів кримінального провадження зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Європейський суд з прав людини, одним із критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри, вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого особу підозрюють (рішення у справі Джон Мюррей проти Сполученого Королівства ) . Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи його продовження, має відповідати стандарту розумна підозра (рішення у справі О`Хара проти Сполученого Королівства ) , тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача у тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі Фокс, Кемпбел Харлей проти Сполученого Королівства ) . Стороною обвинувачення було дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України. Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, санкція статі КК України якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна, відтак до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України (до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 роки) . Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також: - запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; - незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовуються наступним. Можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 на даний час підозрюється у вчиненні 6 епізодів умисного тяжкого злочину, за яке санкція ч. 2 ст. 317 КК України передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна, таке дає підстави вважати, що він може переховуватися з метою уникнення покарання. Тому сторона обвинувачення дійшла висновку про те, що, усвідомлюючи невідворотність покарання, без належного контролю його поведінки, ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, оскільки воно є доволі значним строком ув`язнення, а відтак сторона обвинувачення має достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на свободі під загрозою тяжкості покарання та втрати свободи на тривалий строк, матиме можливість ухилятися від органу досудового розслідування та/або суду та переховуватися поза межами свого місця проживання. Наявність зазначеного ризику з підстав тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному, також узгоджується і з позицією Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду (п. 36 рішення у справі Москаленко проти України , яке набуло статусу остаточного, а також рішення у справі Ілійков проти Болгарії ) . В рішенні по справі W проти Швейцарії Європейський суд з прав людини зазначив про те, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Волосюк проти України тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини № 12369/86 від 26.06.1991 року Летельє проти Франції ) . Аналогічні позиції викладені в рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Харченко проти України , Лабіта проти Італії , Рохліна проти Росії , в яких вказано про те, що тримання під вартою є виправданим, якщо цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу. Окрім цього, ОСОБА_4 є неодруженою особою, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не має постійного місця роботи та джерела заробітку, раніше судимий. Також, на даний час проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою перевірки причетності ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень, пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_4 є обізнаним про осіб, які являються споживачами наркотичних засобів психотропних речовин та надавали свідчення викривального змісту щодо ОСОБА_13 , а, отже, він може впливати на вищевказаних свідків, яким він надавав приміщення за місцем свого проживання для незаконного вживання наркотичних засобів та психотропних речовин. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється. ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, за який передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна, що дає підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто, перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Також, при призначенні виду запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, суд зобов`язаний оцінити всі обставини в сукупності, а саме: тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке санкцією ч. 2 ст. 317 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна, особу підозрюваного (не працює, неодружений, не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей чи інших осіб, веде антисоціальний спосіб життя, раніше судимий за вчинення тяжкого умисного корисливого злочину проти власності) . Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. Інші, більш м`які запобіжні заходи, крім тримання під вартою, не можуть бути застосовані до ОСОБА_4 , виходячи з наступного. Запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не може бути застосований відносно ОСОБА_4 , оскільки він не має сталих соціальних зв`язків, не працює, неодружений, являється наркозалежною особою, є раніше судимим за вчинення умисного тяжкого корисливого злочину проти власності, а, отже, його особистість не заслуговує на довіру та підстав вважати, що він буде виконувати покладені на нього обов`язки в органу досудового розслідування немає. Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів, які забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки він наразі не має сталого матеріального становища та легальних джерел для існування. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 , оскільки його особистість не заслуговує на довіру. Крім того, ОСОБА_4 зможе продовжити за місцем свого проживання утримувати та надавати для незаконного вживання наркотичних засобів, психотропних речовин вищевказану квартиру іншим наркозалежним особам. Таким чином, застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, ймовірно, неминуче призведе до продовження підозрюваним своєї протиправної діяльності. Згідно практики Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості при оцінці порушень цінності суспільства. Беручи до уваги сукупність вищевикладених фактів, а також тяжкість вчинених ОСОБА_4 злочинів, аналізуючи його особистість, можливо дійти висновку про те, що, перебуваючи на свободі, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати злочинну діяльність, вчинити інші кримінальні правопорушення та перешкоджати органу досудового розслідування шляхом здійснення впливу на свідків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам в порядку ст. 177 КПК України шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а тому тільки один запобіжний захід, а саме: тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та забезпечать належну поведінку підозрюваного. На підставі вищевикладеного до суду подане клопотанням про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 182,183, 184, 194 КПК України, він просив: 1. Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. 2. Відповідно до ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконанням підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України, у сумі вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (вхідний № 8066/25 від 04.03.2025 року) (а. п. 1-8) .

В закритому судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав зазначених в ньому. Він просив клопотання задовольнити.

В закритому судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 звернув увагу слідчого судді на необґрунтованість підозри та фактичну відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

В закритому судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника адвоката ОСОБА_5 .

Вислухавши клопотання слідчого, дослідивши документи та копії документів, доданих до клопотання, вислухавши думку прокурора, думку та пояснення підозрюваного, думку та пояснення захисника підозрюваного, дослідивши копії документів, наданих захисником підозрюваного, прихожу до наступного висновку.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні декількох епізодів умисного тяжкого злочину проти громадської безпеки, умисного тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення; - має постійне місце реєстрації проживання та постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; - неодружений; - має повну середню освіту; - офіційно ніде не працевлаштований та тимчасово ніде не працює; - раніше судимий вироком Зарічного районного суду м. Суми від 21.08.2024 року за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) року, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки; - невійськовозобов`язаний; - має вкрай незадовільний стан здоров`я (а. п. 53, 54) ; - задовільно характеризується за місцем проживання (а. п. 55) , відтак можливо припустити, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Чеботарь проти Молдови (заява № 35615/06) від 13.11.2007 року, яке набуло статусу остаточного 13.02.2008 року, слова обґрунтована підозра означають наявність фактів чи інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено, що надані слідчим, прокурором докази доводять обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор. Але при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор не довів обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тобто надані слідчим докази не доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак вважаю за доцільне, можливе та необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, а саме: особисте зобов`язання, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме: тримання під вартою, а також покласти на підозрюваного ОСОБА_13 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Отже, вважаю, що в результаті застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання буде забезпечена належна процесуальна поведінка підозрюваного ОСОБА_4 , а також те, що зазначений запобіжний захід буде запобігати вчиненню підозрюваним ОСОБА_4 дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 181, 184, 194, 195, 309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Сумського РУП ГУНП в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погодженого прокурором Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 317 КК України, відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 зобов`язання виконувати покладені на нього обов`язки, на строк два місяці, тобто до 02.05.2025 року включно, а саме: - прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; - не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Підозрюваного ОСОБА_4 письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали слідчого судді.

Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні.

Апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді безпосередньо до суду апеляційної інстанції Сумського апеляційного суду.

Апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не може бути оскаржена.

Ухвала слідчого судді, яка не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1