Рішення № 125658808, 06.03.2025, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/106/25

провадження № 2/136/26/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з вищевказаним позовом до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), обґрунтовуючи підставність вимог тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина за законом. До складу спадкової маси, окрім іншого майна увійшов житловий будинок із погосподарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Позивач, будучи дочкою спадкодавця, а відтак спадкоємцем першої черги спадкування, спадщину прийняла шляхом подачі нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви відповідного змісту, утім реалізувати свої спадкові права на зазначений об`єкт нерухомого майна позбавлена можливості, оскільки нотаріусом винесено мотивовану постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та видачі нотаріального акту з тих підстав, що заявником не було пред`явлено нотаріусу документ, що посвідчує право власності спадкодавця на майно, а також не підтверджується факт родинних відносин згідно поданих нотаріусу документів, оскільки згідно паспортних документів позивача зазначено по-батькові як " ОСОБА_1 ", відповідно до витягу про шлюб « ОСОБА_3 », а по архівних довідках про народження " ОСОБА_4 ".

Наведені обставини послугували підставою звернення до суду із даним позовом, в якому позивач просить суд визнати за нею право власності на об`єкт нерухомого майна, що увійшов до складу спадкової маси, та встановити факт родинних відносин від якого залежать її майнові права, у тому числі право на спадкування.

У визначений судом строк відповідач не надав до суду відзив, утім направлено заяву за підписом селищного голови Соця І., про визнання позову, а розгляд справи просив проводити за відсутності представника органу місцевого самоврядування.

Ухвалою суду від 20.01.2025 було відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, та витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Врублевської Ю.В. матеріали спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

У підготовче судове засідання позивач та її представник не з`явились, остання надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

З огляду на викладене та зібрані у справі докази, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.6). Після її смерті відкрилася спадщина.

Із змісту спадкової справи №73/2024 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 встановлено, що своїм правом на спадкування скористалась ОСОБА_1 , подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву відповідного змісту, зазначивши, що постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини, в підтвердження чого надала документи (а.с.38).

Відповідно до довідок від 07.06.2024 №294 та від 20.11.2024 за №03-09/3/491 виданих Турбівською селищною радою Вінницького району Вінницької області (а.с.26, 27) встановлено, що ОСОБА_2 , 1904 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_2 . До складу сім`ї ОСОБА_2 входили: чоловік ОСОБА_5 , дата його смерті не відома, та дочка ОСОБА_1 .. На день смерті за вказаною адресою були зареєстровані та постійно проживали: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_1 , остання спадщину прийняла фактично шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном.

На підтвердження факту родинних відносин між спадкодавцем ОСОБА_2 та спадкоємцем ОСОБА_1 надано наступні документи: свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 (а.с.52), відповідно до якого батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 ; паспортні документи позивача (а.с.50 на звороті), де зазначено про укладення шлюбу із ОСОБА_6 ; Повний Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб (а.с.54), зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклала шлюбі із ОСОБА_6 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 »; архівна довідка від 03.12.2018 видана Державним архівом Вінницької області, відповідно до якої у книзі актових записів про народження громадян по с. Сиваківці Липовецького району за 1933 рік є актовий запис №14 від 11.06.1933 про народження ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , батьки - ОСОБА_5 .*, 32 роки, ОСОБА_11*, 28 років.

Із матеріалів спадкової справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_2 спадщину прийняла, відтак вона їй належить.

На підтвердження належності майна спадкодавцеві до матеріалів спадкової справи надано наступні документи: Свідоцтво НОМЕР_6 про право особистої власності на житловий будинок, що видане 09.08.2004 виконавчим комітетом Сиваковецької сільської ради на підставі рішення виконкому Сиваковецької сільської ради від 27.05.2004 за №367 (а.с.11), відповідно до якого житловий будинок в АДРЕСА_1 , в цілому належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, реєстрація здійснена в силу діючого на той час законодавства 09.08.2004 Вінницьким обласним об`єднаним бюро технічної інвентаризації; довідка за №188 від 02.07.20024 (а.с.63), з якої слідує, що власником житлового будинку із по господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , являлась ОСОБА_2 .

03.12.2024 приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Врублевською Ю.В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії та видачі на ім`я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за АДРЕСА_1 (а.с.8-10), яка мотивована тим, що Свідоцтво НОМЕР_6 про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, було видане 09 серпня 2004 рокуна підставі рішення виконкому Сиваковецької сільської ради №367 від 27 травня 2004 року, тобто після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Окрім цього не підтверджується факт родинних відносин спадкодавця із спадкоємцем, оскільки наявні розбіжності у написанні по батькові у свідоцтві про укладення шлюбу по батькові, паспортних документах заявника та архівній довідці від 03.12.2018 виданої державним архівом Вінницької області.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 зазначено, що у разі неможливості оформлення спадкових прав у нотаріуса особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п. 7 постанови N 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що вони підтверджують факт родинних відносин позивача із спадкодавцем, збігаються дати народження, прізвища та по батькові як батьків так і дитини, отож ОСОБА_1 приходиться рідною дочкою ОСОБА_2 , встановлення даного факту породжує для позивача юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна майнових прав заявника, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право, тому суд вважає вимоги в цій частині обґрунтовані та такими, що підлягають до задоволення.

Вирішуючи вимоги про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, що є предметом спору, суд зауважує, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності (пункт 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України). Правила Книги Шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (абзац 1 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Вказані норми слід розуміти таким чином, що правила книги шостої ЦК може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 1 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529 - 531 ЦК УРСР.

При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Статтею 524 ЦК УРСР 1963 року встановлено, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Згідно статті 529 ЦК УРСР 1963 року, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця с спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до правил статті 549 ЦК УРСР 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Аналізуючи зібрані у справі докази судом встановлено, що Свідоцтво № НОМЕР_3 про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, яке видане виконавчим комітетом Сиваковецької сільської ради 09 серпня 2004 року на підставі рішення виконкому Сиваковецької сільської ради №367 від 27 травня 2004 року, на ім`я ОСОБА_2 , та право власності на яке зареєстровано в Комунальному підприємстві «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» 09 серпня 2004 року в реєстровій книзі №2, за реєстровим НОМЕР_6, - є дійсним, а рішення на підставі яких воно видавалось не було визнано незаконним в установленому законом порядку.

Згідно записів по господарських книг за 1991-1995 роки рахунок № НОМЕР_4 , ОСОБА_2 була власником житлового будинку за АДРЕСА_1 .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками N 32 та N 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності (Лист, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 16.05.2013, № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Суд враховує, що житловий будинок за АДРЕСА_1 , збудований у 1967 році, тоді як в силу приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" виникнення права не залежало від державної реєстрації відповідно до норм діючого законодавства.

З огляду на викладене слід дійти обґрунтованого висновку, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула у встановленому законом порядку у власність житловий будинок, щог є предметом спору.

Відповідно до положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний ним спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.

Крім цього, представник відповідача подав заяву про визнання позову.

У разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом (п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 за №14 "Про судове рішення у цивільній справі").

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача знайшли підтвердження належними та допустимими доказами, тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 200, 206, 259, 263, 265, 269 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була рідною матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з прибудовами та господарськими спорудами (загальною площею 106 кв.м., житловою площею 55, кв.м.), що розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 );

Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Миру, 44, смт Турбів, Вінницького району, Вінницької області, ЄДРПОУ - 04326230).

Суддя Світлана ШПОРТУН