Ухвала суду № 125657491, 04.03.2025, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/209/25

Провадження № 1-кп/390/29/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2025Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Кропивницький обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023122010000080 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Кропивницький, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває вказаний обвинувальний акт.

Прокурором досуду поданеклопотання проарешт майна,в якомувін проситьнакласти арештна рухомемайно,яке направі приватноївласності належитьобвинуваченій ОСОБА_5 ,а самена транспортнийзасіб (автомобіль)ТОYОТАLANDCRUISERPRADO150,2022р.в.,держаний номернийзнак НОМЕР_1 .Заборонити ОСОБА_5 відчужувати тарозпоряджатися арештованиммайном доприйняття остаточногорішення покримінальному провадженню№ 42023122010000080.Обґрунтовуючи клопотаннязазначив,що згіднообвинувального актута матеріалівкримінального провадження ОСОБА_5 ,будучи директоромТОВ «ВІТЕЛ-ТРЕЙД»,діючи умисно,з корисливихмотивів шляхомзловживання службовоюособою службовимстановищем,у періоджовтня 2022року тасічня 2023року,внаслідок постачанняза Договорамипоставки №47/1від 17.10.2022та №6/23від 11.01.2023некондиційного вугіллядо Грузьківськоїгімназії Катеринівськоїсільської радиКропивницького районуКіровоградської областіта вугілляненалежної якостідо Володимирівськоїфілії Ліцею«Нова школа»Катеринівської сільськоїради Кропивницькогорайону Кіровоградськоїобласті спричинилазбитки місцевомубюджету Катеринівськоїсільської радиКропивницького районуКіровоградської областіна суму359265,00грн,а метоювиконання завданькримінального провадження,що полягаєу захистісуспільства тадержави відкримінальних правопорушень,а такожзабезпечення відшкодування завданого матеріального збитку просить накласти арешт.

Захисник ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що ціна автомобіля, на який прокурор просить накласти арешт не є співмірною із сумою шкоди, яка зазначена в обвинувальному акті.

ОСОБА_5 підтримала свого захисника.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд виходить з наступного.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті, тобто з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України).

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 своїми протиправними діями спричинила місцевому бюджету Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області матеріальну шкоду на суму 359265,00 грн.

Разом з обвинувальним актом прокурором подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_5 359265,00 грн на користь Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області в якості відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до інформації ТСЦ МВС № 3541 на ім`я ОСОБА_5 зареєстровано декілька транспортних засобів, в тому числі TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2022 р.в.

Судом встановлено, що мета накладення арешту на нерухоме майно, що належить обвинувачений ОСОБА_5 , є його збереження для забезпечення цивільного позову.

Крім того, суддя розглядаючи клопотання про арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), не встановлює остаточний розмір шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів врахувати заявлений стороною обвинувачення можливий розмір шкоди та перевірити співмірність ціни позову розміру шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину.

Обвинувальний акт, клопотання не містять доказів, що підтверджують вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, 2022 р.в.

Зважаючи, що у суду відсутня інформація про вартість вказаного вище автомобіля, що позбавляє суд можливості встановити співмірність ціни позову та вартість транспортного засобу, на який прокурор просить накласти арешт, клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про арешт майна,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1